Ухвала

від 20.12.2012 по справі 2а-5097/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5097/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружний адміністративний суду м. Києва від 10 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карма Діджітал" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карма Діджітал" (далі - ТОВ "Карма Діджітал") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Солом'янському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 №00015362308 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106 012,00 грн.

Постановою Окружний адміністративний суду м. Києва від 10 серпня 2012 року позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 20.12.2011 №00015362308.

На вказану постанову ДПІ у Солом'янському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Карма Діджітал» з питань правильності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Інвестпром-Технології» за період червень 2011 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 23.11.2011 №12866/23-08/32955481.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 106012,00 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Солом'янському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 №0005362308, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 , п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 106 013,00 грн., в тому числі за основним платежем 106012,00 грн. та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно рішення Державної податкової служби у м. Києві від 24.02.2012 №772/10/12-114 за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Карма Діджітал» спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок податкового органу про наявність ознак «фіктивності» правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Інвестпром-Технології».

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, згідно якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно матеріалів справи, 01.06.2011 між ТОВ «Карма Діджітал» (покупець) та ТОВ «Інвестпром-Технології» (постачальник) був укладений договір поставки за №2/0106, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є електротехнічне обладнання з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №229760 від 18.06.2009 до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 52.48.9 Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, 57.72.1 ремонт радіотелевізійної аудіо- та відеоапаратури.

Факт поставки товарів (акустичні системи, автомобільні динаміки, кабелі з конекторами, запчастини та ін.) підтверджується складеними і підписаними сторонами видатковими накладними від 27.06.2011 №270601 на суму 78230,16 грн. (в т.ч. ПДВ 13038,36 грн.) та від 28.06.2011 №280601 на суму 557839,21 грн. (в т.ч. ПДВ 92973,20 грн.).

Відповідно до письмових пояснень позивача, наданих суду першої інстанції 10.08.2012, транспортування замовлених товарів здійснювалося постачальником за допомогою власного транспорту на склад покупця (склад ДО Комбінат «Прогрес», розташований за адресою: м. Київ, вул. П. Пестеля, 4).

Отримані від контрагента товари в подальшому зберігалися позивачем на вищезгаданому складі ДО Комбінат «Прогрес» на підставі договору про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 01.02.2011 №12/4, що також підтверджується копіями платіжних доручень та банківськими виписками за 2011-2012 роки, наявних в матеріалах справи.

За результатами здійснення поставок товарів ТОВ «Інвестпром-Технології» були виписані на адресу позивача податкові накладні №5 від 27.06.2011 на суму 78230,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 13038,36 грн.) і №6 від 28.06.2011 на суму 557839,21 грн. (в т.ч. ПДВ 92973,20 грн.) які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України .

Оплата за придбані товари здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача за липень 2011 року та не заперечується відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів відсутності у ТОВ «Інвестпром-Технології» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що ТОВ «Інвестпром-Технології» не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в червні 2011 році.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначених правочинів через неспроможність контрагенту їх виконання у зв'язку з відсутністю у нього належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що такий контрагент не є виробником продукції та операція з його боку мала по суті посередницький характер, а тому враховуючи те, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагенту та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагенту для виконання передбачених вказаним договором операцій, такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «Інвестпром-Технології» податкових накладних, було здійснено ним на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 20.12.2011 №00015362308 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружний адміністративний суду м. Києва від 10 серпня 2012 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружний адміністративний суду м. Києва від 10 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 25.12.2012