Постанова

від 25.12.2012 по справі 5011-11/13564-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа№ 5011-11/13564-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Кравчук О.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Хоменко О.В.

від відповідача - Стуга В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастина" та Приватного підприємства „Фортеця ПіеР" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Приватного підприємства „Фортеця ПіеР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Укравтозапчастина"

про стягнення 20 377, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Фортеця ПіеР" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастина" (далі -відповідач) про стягнення 20 377, 50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 5011-11/13564-2012 від 22.10.2012 року частково задоволено позов.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на користь Приватного підприємства "Фортеця ПіеР" заборгованість у розмірі 13 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 026 грн.86 коп.

В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастина" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 22.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року, в складі колегії суддів: головуючий суддя -Сітайло Л.Г., судді -Дикунська С.Я., Алданова С.О., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 04.12.2012 року.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено до 25.12.2012 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Приватне підприємство „Фортеця ПіеР" 07.12.2012 року звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 22.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 року, в складі колегії суддів: головуючий суддя -Сітайло Л.Г., судді -Дикунська С.Я., Алданова С.О., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 25.12.2012 року.

В судове засідання 25.12.2012 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Приватного підприємства „Фортеця ПіеР", та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастина", заперечував в повному обсязі та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастина" та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року, а також прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Проти доводів, викладених в апеляційній скарзі Приватного підприємства „Фортеця ПіеР" заперечував в повному обсязі, та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що Підприємством "Фортеця ПіеР" надано послуги по охороні об'єктів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" в місті Кіровоград за період з 01.04.2011 року до 30.11.2011 року. Враховуючи, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за надані послуги, позивач просить стягнути заборгованість за надані послуги за вересень, жовтень та листопад 2011 року на загальну суму 19 500,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-0000249 та № ОУ-0000283 позивачем надано відповідачу послуги з охорони приміщень в вересні та жовтні 2011 року.

Як вбачається з вищезазначених актів, вартість послуг охорони (за кожний місяць окремо) складає без ПДВ 5 416,67 грн. Загальна вартість послуг з ПДВ становить 6 500,00 грн. Також сторони погодили, що претензій щодо наданих послуг не мають.

Зазначеними актами, в даному випадку, підтверджується вчинення сторонами правочину, за якими позивачем надано послуги, а відповідачем взято на себе зобов'язання зазначені послуги оплатити.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача щодо підписання вищезазначених актів з боку відповідача не уповноваженою місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено, оскільки відповідно до Положення про Кіровоградську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», наданого суду відповідачем, філія, згідно з чинним законодавством України, здійснює володіння та користування майном, що надане їй Товариством у повне господарське відання, відповідно до мети своєї діяльності та призначення майна. Доказів, що особа, яка підписала акти від імені Філії, або, що зазначене майно не є майном відповідача, відповідачем до суду не надані.

Беручи до уваги, що факт надання позивачем відповідачу послуг з охорони приміщень в вересні та жовтні 2011 року підтверджується Актами, підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками, доводи відповідача про відсутність договірних зобов»язань, в зв»язку з відсутністю договору, колегією суддів визнано безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13 000 грн. за вересень та жовтень 2011 року та відмову в задоволенні стягнення заборгованості за листопад 2011 року, оскільки відповідний акт здачі-приймання виконаних робіт не підписано сторонами, а акт прийому-передачі від 01.12.2011 року охоронного приміщення не доводить факту надання послуг в листопаді 2011 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Місцевим господарським судом встановлено, що 23.12.2011 року позивач направив на адресу відповідача лист щодо погашення суми боргу у розмірі 19 500,00 грн. (за послуги, надані у вересні, жовтні та листопаді 2011 року), який отримано останнім 28.12.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, та залишено без відповіді.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування вказаних сум, зокрема не враховано настання у відповідача строку платежу, згідно з положенннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» та Приватного підприємства «Фортеця ПіеР» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» та Приватного підприємства «Фортеця ПіеР» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року по справі № 5011-11/13564-2012 - без змін.

Справу № 5011-11/13564-2012 направити до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Алданова С.О.

Дикунська С.Я.