Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а-11411/12/0170/30

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2012 р. 15:57 Справа №2а-11411/12/0170/30

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., за участю секретаря судового засідання Жилич О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморский»

до Феодосійської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

позивача - Казановська О.Р., розпорядження №09 від 23.02.2010 року, діє на підставі наказу 10к від 17.02.2003 року;

відповідача - Васильєва Н.О., довіреність №79 від 14.09.212 року.

Обставини справи: 12.10.2012 року Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморский» (далі - Позивач або КЖЕП «Приморский») звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі - Відповідач або Феодосійська ОМДПІ ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.09.2012 року №0001761502, яким позивачу нараховано штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 27 581,99 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.10.2012 року позовну заяву Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський» залишено без руху, у зв'язку із недодержанням вимог ч.3 ст.106 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.11.2012 року відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 10.12.2012 року представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом оголошено перерву до 12.12.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно до якої позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 року за №0001761502, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача суд,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморский» (код ЄДРПОУ 31382340) зареєстрований юридичною особою 26.03.2001 року Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Залізнична, буд. 4, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №554037 (а.с.8) та перебуває на обліку в Феодосійській ОМДПІ АР Крим ДПС, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 04.02.2009 року №458 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва платника ПДВ серії НБ №365070 позивач є платником податку на додану вартість з 30.07.2001 року (а.с.10).

Феодосійською об'єднаною міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість КЖЕП "Приморский" за період з 01.12.2010 року по 30.08.2012 року (ЄДРПОУ 31382340), за результатами якої складено Акт № 1095/1502/31382340 від 05.09.2012 року(далі - акт перевірки),( а.с.19-20).

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 137 909,95 грн. за жовтень 2010 року - квітень 2011 року.

На підставі акту перевірки №1095/1502/31382340 від 05.09.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.09.2012 року №0001761502, згідно до якого позивачу нараховано штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість у розмірі 27 581,99 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято з грубими порушеннями норм чинного законодавства та є протиправним, у зв'язку з чим, він звернувся до суду.

В обґрунтування позовних вимог, КЖЕП «Приморский» зазначає, що ним своєчасно сплачено всі податкові зобов'язання з ПДВ за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, а відповідач не має права зараховувати кошти в рахунок погашення боргу за іншим призначенням платежу.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує на те, у відповідності до п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України правомірно донараховані штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 20% в сумі 27 581,99 грн.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Позивачем було подано до Феодосійської ОМДПІ задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до:

- податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року від 19.11.2010 року (граничний термін - 30.11.2010 року) із нарахованою сумою ПДВ у розмірі 22 746,00 грн.;

- податкової декларації за листопад 2010 року від 17.12.2010 року (граничний термін -30.12.2010 року) із нарахованою сумою ПДВ у розмірі 20 693,00 грн.;

- податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року від 19.01.2011 року (граничний термін сплати - 30.01.2011 року) із нарахованою сумою ПДВ у розмірі 21 509,00 грн.;

- податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року від 21.02.2011 року (граничний термін - 02.03.2011 року) із нарахованою сумою ПДВ у розмірі 18 209,00 грн.;

- податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року (граничний термін сплати - 30.03.2011 року) із нарахованою сумою ПДВ у розмірі 25 962,00 грн.;

- податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року (граничний термін - 30.04.2011 року) із нарахованою сумою ПДВ у розмірі 24 813,00 грн.;

- податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року від 19.05..2011 року (граничний термін - 30.05.2011 року) із нарахованою сумою ПДВ у розмірі 28 459,00 грн.

Суд не погоджується із твердженням відповідача про порушення позивачем граничних строків сплати податкових зобов'язань за жовтень 2010 року - квітень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено оплату податкових зобов'язань з ПДВ:

- за жовтень 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями №1382 від 24.11.2010 року на суму 3 200.00 грн., призначення платежу: ПДВ за жовтень 2010 року(а.с.21); №1384 від 25.11.2010 року на суму 5 550,00 грн., призначення платежу: ПДВ за жовтень 2010 року (а.с.22); №1396 від 29.11.2010 року на суму 11 100,00 грн., призначення платежу: ПДВ за жовтень 2010 року (а.с.23); №1400 від 30.11.2010 року на суму 1 800,00 грн., призначення платежу: ПДВ за жовтень 2010 року (а.с.24); №1401 від 30.11.2010 року на суму 1 100,00 грн., призначення платежу: ПДВ за жовтень 2010 року (а.с.25);

- за листопад 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням №162 від 29.12.2010 року на суму 20 693,00 грн., призначення платежу: ПДВ за листопад 2010 року (а.с.26);

- за грудень 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями №46 від 24.01.2011 на суму 10 509,00 грн., призначення платежу: ПДВ за грудень 2010 року (а.с.27); №47 від 25.01.2010 року на суму 8 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за грудень 2010 року, №54 від 26.01.2010 року на суму 3 000,00 грн. (а.с.28), призначення платежу: ПДВ за грудень 2010 року (а.с.29);

- за січень 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями №119 від 22.02.2011 року на суму 5 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за січень 2011 року (а.с.30); №134 від 28.02.2011 року на суму 9700,00 грн., призначення платежу: ПДВ за січень 2011 року; №143 від 28.02.2011 року на суму 3 509,00 грн., призначення платежу: ПДВ за січень 2011 року (а.с.32);

- за лютий 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями №220 від 24.03.2011 року на суму 7 600,00 грн., призначення платежу: ПДВ за лютий 2011 року (а.с.33); №222 від 25.03.2011 року на суму 3 490,00 грн., призначення платежу: ПДВ за лютий 2011 року (а.с.34); №19 від 28.03.2011 року на суму 2 608,42 грн., призначення платежу:ПДВ за лютий 2011 року (а.с.35); №248 від 20.03.2011 року на суму 12 263,58 грн., призначення платежу: ПДВ за лютий 2011 року (а.с.35);

- за березень 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями №341 від 20.04.2011 року на суму 2 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за березень 2011 року (а.с.37); №29 від 26.04.2011 року на суму 4 339,83 грн., призначення платежу: ПДВ за березень 2011 року (а.с.38); №363 від 27.04.2011 року на суму 7 200,00 грн., призначення платежу: ПДВ за березень 2011 року (а.с.39), №364 від 28.04.2011 року на суму 8 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за березень 2011 року (а.с.40); №365 від 29.04.2011 року на суму 3 273,17 грн., призначення платежу: ПДВ за березень 2011 року (а.с.41);

- за квітень 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями №429 від 20.05.2011 року на суму 800,00 грн., призначення платежу: ПДВ за квітень 2011 року (а.с.42); №434 від 24.05.2011 року на суму 16 000,00 гр., призначення платежу: ПДВ за квітень 2011 року (а.с.43); №37 від 26.05.2011 року на суму 2 507,47 грн., призначення платежу: ПДВ за квітень 2011 року (а.с.44); №444 від 30.05.2011 року на суму 9 151,53 грн., призначення платежу: ПДВ за квітень 2011 року (а.с.45).

Таким чином, КЖЕП «Приморский» оплатило податкові зобов'язання з ПДВ за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року на загальну суму 162 395,00 грн., з них: за жовтень 2010 року - 22 750,00 грн., за листопад 2010 року - 20 693,00 грн., за грудень 2010 року - 21 509,00 грн., за січень 2011 року - 18 209,00 грн., за лютий 2011 року - 25 962,00 грн., за березень 2011 року - 24 813,00 грн., за квітень 2011 року - 28 459,00 грн.

Крім того, позивачем надано до суду виписки банку по особовому рахунку КЖЕП «Приморский», згідно до яких ним сплачені суми ПДВ за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року:

- 28.02.2011 року на суму 3509,00 грн., ПДВ за січень 2011 року;

- 28.02.2011 року на суму 9 700,00 грн., ПДВ за січень 2011 року;

- 22.02.2011 року на суму 5 000,00 грн., ПДВ за січень 2011 року;

- 24.03.2011 року на суму 7 600.00 грн., ПДВ за лютий 2011 року;

- 29.03.2011 року на суму 2 608,42 грн.. ПДВ за лютий 2011 року;

- 25.03.2011 року на суму 3 490,00 грн., ПДВ за лютий 2011 року;

- 29.03.2011 року на суму 12 263,58 грн., ПДВ за лютий 2011 року;

- 27.04.2011 року на суму 4 339,83 грн., ПДВ за березень 2011 року;

- 20.04.2011 року на суму 2 000,00 грн., ПДВ за березень 2011 року;

- 28.04.2011 року на суму 8 000,00 грн., ПДВ за березень 2011 року;

- 29.04.2011 року на суму 3 273,17 грн., ПДВ за березень 2011 року;

- 24.01.2011 року на суму 10 509,00 грн., ПДВ за грудень 2010 року;

- 26.01.2011 року на суму 3 000,00 грн., ПДВ за грудень 2010 року;

- 25.01.2011 року на суму 8 000,00 грн., ПДВ за грудень 2010 року;

- 30.12.2010 року на суму 20 693,00 грн.. ПДВ за листопад 2010 року;

- 27.04.2011 року на суму 7200,00 грн., ПДВ за березень 2011 року;

- 30.05.2011 року на суму 9 151,53 грн., ПДВ за квітень 2011 року;

- 24.05.2011 року на суму 16 000,00 грн., ПДВ за квітень 2011 року;

- 20.05.2011 року на суму 800,00 грн., ПДВ за квітень 2011 року;

- 27.05.2011 року на суму 2 507,47 грн., ПДВ за квітень 2011 року;

- 30.11.2010 року на суму 1 800,00 грн., ПДВ за жовтень 2010 року;

- 30.11.2010 року на суму 1 100,00 грн., ПДВ за жовтень 2010 року;

- 29.11.2010 року на суму 11 100,00 грн., ПДВ за жовтень 2010 року;

- 25.11.2010 року на суму 5 500,00 грн., ПДВ за жовтень 2010 року;

- 24.11.2010 року на суму 3 200,00 грн., ПДВ за жовтень 2010 року.

З перелічених вище виписок банку строків порушення позивачем сплати ПДВ не вбачається.

Законом №2181«Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», діючим на той час який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено п.п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №2181 (який був дійсним на момент виникнення спірних правовідносин), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

За сукупністю статей 179, 190, 192, 316, 319 Цивільного кодексу України грошові кошти підприємства є його власністю, якими підприємство володіє незалежно від волі інших осіб та розпоряджається грошима на власний розсуд.

Списання коштів з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з гл. 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з гл. 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками (пункт 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76).

Із вищезазначеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п. 16.5 ст.16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону№2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає неправомірним посилання відповідача на п. 87.9 ст. 87 ПК України, згідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків; спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

З аналізу наведеної норми, суд приходить висновку, що Феодосійська об'єднана міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим ДПС не мала правових підстав для перерозподілу коштів, сплачених позивачем у 2011 році.

Відповідно до абз.1 п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом не приймаються до уваги дані облікової картки платника податків - КЖЕП «Приморский», надані відповідачем, оскільки КЖЕП «Приморський» надало суду належні докази, які підтверджують факт сплати ним податкових зобов'язань з ПДВ за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прийняте Феодосійською об'єднаною міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС повідомлення-рішення №0001761502 від 28.09.2012 р. про застосування до КПЖЕП «Приморский» штрафу у розмірі 27 581,99 грн., не ґрунтується на вимогах закону, внаслідок чого є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

В судовому засіданні проголена вступна та резолютивна частини постанови, повний текст якої складено 17.12.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст., 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0001761502 від 28.09.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморский» (код ЄДРПОУ 31382340) суму сплаченого судового збору в розмірі 275,82 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.