Постанова

від 06.12.2012 по справі 2а/0470/9823/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/9823/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРищенко А. Ю. при секретаріШайді О.В., за участю: представника позивача - представника відповідача - Тубольцевої О.В., Никитенко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення від 20.02.2012 року № 662, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення від 20.02.2012 року № 662.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.02.2012 року відповідачем було прийняте протиправне рішення за № 662 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА». Адже висновки відповідача обґрунтовувались тим, що платник податків подавав податкову звітність з податку на додану вартість, відповідно до якої обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Позивач вважає, що у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби були відсутні правові підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 20.02.2012 року за № 662 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА», код ЄДРПОУ - 35202120;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА», код ЄДРПОУ - 35202120, як платника податку на додану вартість;

всі витрати по справі покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо винесення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 20.02.2012 року за № 662 відповідають вимогам чинного законодавства. Адже за результатами проведеного аналізу показників, задекларованих у додатках 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-грудень 2011 року відповідачем було встановлено, що обсяг постачання товарів/послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» до інших контрагентів - платникам податку на додану вартість у зазначеному періоді сукупно становить 3 747, 70 грн., або 23, 6 % загального обсягу постачання (15 857, 70 грн.) «інші», тобто як постачання не платникам податку на додану вартість. Також згідно реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за травень 2011 року у розділі І «Видані податкові накладні» по обсягу поставки у сумі 12 110, 00 грн. (податок на додану вартість - 2 422, 00 грн.) Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» зазначило себе покупцем та вказало свій індивідуальний податковий код, що не означає «інший платник податків». Тобто, позивач правомірно був виключений з реєстру платників податку на додану вартість відповідно до вимог пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2007 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА», код ЄДРПОУ - 35202120. Це підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією Довідки серії АА № 446581 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

14.08.2007 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було видано Свідоцтво № 100058735 про реєстрацію платника податку на додану вартість, серії НБ № 008483, індивідуальний податковий номер Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» - 352021204624, копія якої є наявною в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» (далі - ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА») подавало до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкові декларації з податку на додану вартість за період січень-грудень 2011 року. Позивачем були надані суду відповідні копії даних податкових декларацій, які є наявними в матеріалах справи.

Згідно зведених даних по вказаним податковим деклараціям з податку на додану вартість ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» загальний задекларований обсяг постачання за період січень-грудень 2011 року становить - 15 857, 00 грн., загальний обсяг постачання у вказаний період - 15 857, 00 грн., у травні 2011 року спостерігається - ліквідація основних фондів.

20.02.2012 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено аналіз надання податкової звітності з податку на додану вартість позивача. За результатами проведеного аналізу відповідачем було складено Довідку № 29 від 20.02.2012 року, відповідно даних якої було встановлено, що обсяг постачання товарів (послуг) ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно (з січня по грудень 2011 року) становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, а саме: загальний обсяг постачання товарів за січень-грудень 2011 року складає - 15 857, 00 грн.; обсяг постачання товарів (послуг) платникам податку на додану вартість за січень-грудень 2011 року - 3 747, 00 грн., обсяг постачання товарів (послуг) іншим неплатникам податку на додану вартість за січень-грудень 2011 року - 12 110, 00 грн., відсоток постачання платникам податку на додану вартість - 24.

На підставі вище зазначених показників відповідач прийшов до висновку про доцільність анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» відповідно до пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Так, виходячи з даних вказаної Довідки 20.02.2012 року відповідачем було прийнято оскаржуване Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» за № 662. Вказаним рішенням Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби повідомила про те, що комісією, створеною відповідно до розпорядження від 15.06.2011 року № 48-р, було встановлено, що платник подавав податковому органу декларації з податку на додану вартість, в яких обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, що підтверджено вищезазначеною довідкою від 20.02.2012 року за № 29.

Позивач не погодився із даним Рішенням, тому оскаржував його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» Державною податковою службою у Дніпропетровській області було складено рішення від 27.04.2012 року № 8646/10/15-216 та Державною податковою службою України - рішення від 07.07.2012 року № 12333/6/18-3115 про результати розгляду скарги, якими було залишене без змін Рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 20.02.2012 року за № 662.

Так, згідно пп. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Пунктом 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Суд вказує на те, що зазначене самостійне рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість має бути прийняте за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), якими є, зокрема: акт (довідка) документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Це положення закріплене Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

Так, згідно абз. 5.5.2.14. пп. 5.5.2. п. 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене, зокрема, на підставах, визначених у пп. «б» - «и» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України (пп. «б» - «и» п. 5.1 цього розділу). Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, є, зокрема: акт (довідка) документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання (підстава - пп. «и» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам податку на додану вартість.

Згідно ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не проводив жодної з перевірок, а висновки, викладені в оскаржуваному Рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 20.02.2012 року зробив на підставі Довідки про результати проведеного аналізу наданих податкових декларацій за січень-грудень 2011 року. Крім того, було встановлено, що на адресу позивача не надходила вказана Довідка про проведення аналізу податкових декларацій та позивач не був повідомлено про можливого проведення аналізу податкової звітності.

Вимогами Податкового кодексу України, а також Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість не передбачено складання подібних довідок, яка б стала підставою для прийняття Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Тим більш під час судового засідання відповідачем не було доведено правомірності своїх дій під час проведення даного аналізу податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-грудень 2011 року ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» та складання вказаної довідки, також відповідачем не було надано відповідних підтверджуючих документів.

В матеріалах справи міститься лист від 26.11.2012 року № 31035/10/15-3 «Про надання документів та письмових пояснень» для ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» для проведення Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Проте, судом не береться до уваги вказаний факт, адже даний лист надійшов на адресу позивача після винесення оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 20.02.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 70, 71 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому, дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже й рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» від 20.02.2012 року за № 662 є винесеним безпідставно та неправомірно.

Щодо тверджень відповідача про подання податкових декларацій з податку на додану вартість, у яких обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, то суд зазначає таке.

З огляду на надані суду податкові декларації з податку на додану вартість за період з січня-грудня 2011 року, реєстри виданих та отриманих податкових накладних передбачається, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» за вказаний період не здійснило жодної господарської операції з постачання неплатнику податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у травні 2011 року позивачем було ліквідовано основні фонди.

Згідно положень п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій як платник податку, а також у разі переведення необоротних активів до складу невиробничих фондів, така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як постачання таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів у інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Згідно положень пунктів 8, 9 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державною податковою адміністрацією України від 24.12.2010 року № 1002, у розділі І Реєстру відображаються податкові накладні, видані у випадках, визначених пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації.

Особливості заповнення деяких граф розділу І Реєстру.

У графі 1 записується порядковий номер податкової накладної (порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).

У графі 2 вказується дата виписки податкової накладної.

У графі 3 вказується порядковий номер податкової накладної, що відповідає номеру з графи 1, номер розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).

У разі, якщо платником здійснюються експортні операції, у графі 3 проставляється номер вантажної митної декларації.

У графі 4 зазначається вид документа згідно з такими позначеннями:

ПН - податкова накладна.

У разі виписки податкової накладної по окремих операціях, визначених у п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969, до виду документа додається код операції (наприклад, ПН - податкова накладна, ПН01 - податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною), тощо.

У графі 5 вказується найменування (прізвище, ім'я, по батькові - для фізичної особи-підприємця) покупця.

У графі 6 вказується індивідуальний податковий номер покупця - платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969 (чинний у травні 2011 року), усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в пп. 8.1 - 8.4 цього пункту, залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в пп. 6.1 та 6.4 п. 6 цього Порядку.

У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини:

01 - Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною;

02 - Постачання неплатнику податку;

03 - Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам;

04 - Постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника податку, тощо.

У разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку на додану вартість попередньо були включені до податкового кредиту, в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; визнання умовного постачання товарних залишків та/або основних фондів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах; ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих, у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль.

Позивачем були надані суду копії актів на списання основних засобів, що підтверджує те, що основні засоби не могли використовуватись за первісним призначенням. Також була надана оборотно-сальдова відомість, з якої вбачається рух основних засобів та інвентаризаційні описи, які підтверджують наявність на обліку певних основних фондів.

Так, в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» за травень 2011 року в Розділі І «Видані податкові накладні» зазначено: дата виписки - 13.05.2011 року; порядковий номер - 1, вид документа - ПН05, найменування платника податку-покупця - ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА»; індивідуальний податковий номер платника податку-покупця - «0»; загальна сума постачання, включаючи податок на додану вартість - 14 532, 00 грн.; база оподаткування - 12 110, 00 грн.; сума податку на додану вартість - 2 422, 00 грн.

В податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» в рядку 1 задекларувало обсяг постачання без податку на додану вартість у сумі 12 110, 00 грн., сума податку на додану вартість - 2 422, 00 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не було досліджено облікових та первинних документів для констатації висновків щодо обсягу постачання ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» за останні 12 календарних місяців сукупно, що становить менше 50 % загального обсягу постачання. Також як було встановлено, в травні 2011 року позивач не здійснював господарських операцій з поставок неплатникам податку на додану вартість та не зазначило код операції (тип причини) - 02 у відповідній податковій накладній та в реєстрі виданих податкових накладних, що також вбачається з інших наданих податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 20.02.2012 року за № 662 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА», код ЄДРПОУ - 35202120; щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА», код ЄДРПОУ - 35202120, як платника податку на додану вартість.

Також суд зазначає, що положеннями ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, позивачем було надано суду копію платіжного доручення № 101 від 15.08.2012 року, відповідно до якого останнім було сплачено судовий збір у сумі 32, 19 грн. Тому, суд вважає за необхідне також присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» документально підтверджені судові витрати у сумі 32, 19 грн. з Державного бюджету України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення від 20.02.2012 року № 662 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 20.02.2012 року за № 662 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА», код ЄДРПОУ - 35202120.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА», код ЄДРПОУ - 35202120, як платника податку на додану вартість.

Присудити судові витрати у сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКОНОМІССА», код ЄДРПОУ - 35202120.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 11.12.2012 року.

Суддя А. Ю. Рищенко