Ухвала

від 28.11.2012 по справі 2а-1670/4544/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/4544/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Водолажської Н.С. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-1670/4544/12

за позовом ПП "Галла Люкс"

до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012року адміністративний позов ПП "Галла Люкс" до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби від 01 червня 2012 року №0000441600/31. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Галла Люкс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 440,72 грн.

Кременчуцька ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та відповідач в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, отже висновки про заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 44071,40грн., необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 20 грудня 2011 року по 26 грудня 2011 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП "Галла Люкс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "МІПВЕ" за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року, за результатами перевірки складено акт від 30 грудня 2011 року №101/15-321/33360863.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, частин 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ у розмірі 44071,40 грн. у тому числі за квітень 2011 року - 19871,40 грн., за травень 2011 року - 24200,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугувало те , що контрагентом позивача ТОВ "МІПВЕ" перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету. Таким чином, податковим органом робиться висновок, що ТОВ "МІПВЕ" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2012 року №18/120000131600, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 55089,25 грн., у тому числі 44071,40 грн. за основним платежем, 11017,85 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами процедури його адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби від 23 травня 2012 року №8829/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2012 року №18/120000131600 в частині 11016,85 грн. застосованих штрафних санкцій та в зазначеній частині рішення ДПС у Полтавській області, прийняте за розглядом скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

01 червня 2012 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту перевірки від 30 грудня 2011 року №101/15-321/33360863, з урахуванням рішення Державної податкової служби від 23 травня 2012 року №8829/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, винесено податкове повідомлення-рішення №0000441600/31, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 44072,40, у тому числі 44071,40 - за основним платежем, 01,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між ПП "Галла Люкс" (Замовник) та ТОВ "МІПВЕ" (Виконавець) укладено договір від 04 квітня 2011 року №1 на надання послуг вантажопідйомними механізмами, згідно пункту 1.1. якого предметом є наступне: Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати, а Замовник зобов'язується оплатити послуги по виконанню робіт вантажопідйомним механізмом на об'єкті Замовника, переміщення вантажопідйомних механізмів.

Згідно з підпунктом 4.1. Договору після надання послуг Виконавець надає Замовнику затверджений зі своєї сторони Акт надання послуг та рахунок-фактуру. Розрахунок за роботу техніки проводиться за фактично відпрацьований час .

На виконання умов вказаного договору, Виконавцем ТОВ "МІПВЕ" виписано позивачу:

- податкову накладну від 31 травня 2011 року №61 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця - послуги крану) на загальну суму 147000,00 грн., у тому числі ПДВ 24500,00 грн.

- рахунок-фактуру від 31 травня 2011 року №61 (назва - послуги кану згідно договору від 04 квітня 2011 року №1) на загальну суму 147000,00 грн., у тому числі ПДВ 24500,00 грн.

Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана контрагентом позивача ТОВ "МІПВЕ", яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

З пояснень позивача вбачається, що заявки ПП "Галла Люкс" на надання послуг вантажопідйомними механізмами подавалися Виконавцю ТОВ "МІПВЕ" факсом або усно за телефоном, що не суперечить пункту 2.1. Договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій та на виконання пункту 4.1. Договору від 04 квітня 2011 року №1 сторонами Договору затверджено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 травня 2011 року №ОУ-00000061, зі змісту якого встановлено надання ТОВ "МІПВЕ" послуг крану за період з 04 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року - 40 машино-змін .

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно банківських виписок на загальну суму 147739,40 грн., у тому числі ПДВ 24626,57 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

З пояснень позивача вбачається, що послуги крану були потрібні ПП "Галла Люкс" для виконання договірних зобов'язань перед ТОВ "Феррострой", згідно укладеного договору субпідряду від 24 січня 2011 року № 22 та додаткової угоди від 17 лютого 2011 року №2/92 . Так, ПП "Галла Люкс" здійснювало ремонт редуктора повороту екскаватора ЕКГ-5А та капітальний ремонт бурового станка СШБ-250 МНА-32, що підтверджується актами приймання виконаних робіт .

Таким чином, ПП "Галла Люкс" віднесено до складу податкового кредиту за травень 2011 року суму ПДВ по зазначеним податковим накладним всього на суму 24200,00 грн.

Крім того, у період, який перевірявся працівниками податкової інспекції, позивач здійснював господарські взаємовідносини з ТОВ "МІПВЕ" щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) у межах господарської діяльності підприємства для здійснення ремонтних робіт.

На виконання досягнутої домовленості ПП "Галла Люкс" отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності та проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків фактур, банківських виписок.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "МІПВЕ", позивачу виписано наступні документи:

- податкову накладну від 04 квітня 2011 року №489 на загальну суму 50469,02 грн., у тому числі ПДВ 8411,50 грн. ,накладну від 04 квітня 2011 року №384 на загальну суму 50469,02 грн., у тому числі ПДВ 8411,50 грн., рахунок-фактуру від 04 квітня 2011 року №384 на загальну суму 50469,02 грн., у тому числі ПДВ 8411,50 грн.

- податкову накладну від 08 квітня 2011 року №490 на загальну суму 68759,40 грн., у тому числі ПДВ 11459,90 грн. , накладну від 08 квітня 2011 року №385 на загальну суму 68759,40 грн., у тому числі ПДВ 11459,90 грн., рахунок-фактури від 08 квітня 2011 року на загальну суму 68759,40 грн., у тому числі ПДВ 11459,90 грн.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані контрагентом позивача ТОВ "МІПВЕ", яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно банківських виписок, копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалося фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних від 04 квітня 2011 року та від 08 квітня 2011 року.

Приймання придбаних у ТОВ "МІПВЕ" товарно-матеріальних цінностей здійснювалося уповноваженою особою позивача Шафорост А.М. на підставі довіреностей від 04 квітня 2011 року №14 та від 08 квітня 2011 року №15, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Галла Люкс" має дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки №377.10.53-29.52.3, тому придбані у ТОВ "МІПВЕ" товарно-матеріальні цінності були використані у господарській діяльності підприємства для виконання поточних та подальших ремонтів гірничого устаткування, в подальшому, придбані товарно-матеріальні цінності були списані за методом бухгалтерського списання малоцінних предметів у виробничу діяльність підприємства, на підтвердження чого суду надано завірену належним чином копію Акта списання від 30 червня 2011 року №СпТ-000007.

Таким чином, ПП "Галла Люкс" віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму ПДВ по зазначеним податковим накладним всього на суму 19871,40 грн.

Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за квітень-травень 2011 року на загальну суму 44071,00 грн. став висновок податкового органу про те, що виписані контрагентами позивача ТОВ МІПВЕ" податкові накладні не відповідають дійсності, оскільки вищевказаний контрагент не знаходяться за адресою, зазначеною в податкових накладних, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "МІПВЕ" анульовано.

Я вбачається з матеріалів справи , ТОВ "МІПВЕ" на момент здійснення господарських операцій зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "МІПВЕ" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням робіт (послуг) у ТОВ "МІПВЕ" до податкового кредиту .

Колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладений між позивачем та ТОВ "МІПВЕ" правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти апеляційним судом встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ "МІПВЕ" не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано роботи (послуги) та здійснено оплату.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби від 01 червня 2012 року №0000441600/31не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-1670/4544/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.