Ухвала

від 20.12.2012 по справі 5011-17/15470-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-17/15470-2012 20.12.12

за позовом приватного підприємства «Альта»

до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

про стягнення 28 800 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

Від позивача Ісаков Д.Г. (за довіреністю)

Собецька Т.І. (директор)

від відповідача Качур Л.А. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Альта»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») про стягнення збитків, завданих внаслідок незаконного списання коштів з банківського рахунку в сумі 22 500 грн., та упущеної вигоди в сумі 6 300 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-17/15470-2012 та призначено її до розгляду на 27.11.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав документи на виконання ухвали суду від 06.11.2012 р. Представник відповідача заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання. Суд оголосив перерву в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України.

30.11.2012 р. через канцелярію суду позивач подав письмове заперечення на клопотання про припинення провадження у справі. Позивач вважає, що припинення провадження у справі обмежує його право на судовий захист (ст.ст. 22, 64 Конституції України). Згідно з п. 14 ст. 6 закону України «Про третейські суду»даний спір не підлягає розгляду в третейському суді.

У судовому засіданні 20.12.2012 р. суд замінив відповідача правонаступником, яким є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»(копія статуту -у матеріалах справи) на підставі ст. 25 ГПК України та задовольнив клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України з огляду на наступне.

01.05.2008 р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(банком) та приватним підприємством «Альта»(клієнтом) було укладено договір банківського рахунку № 937/8-06 (далі - Договір).

10.06.2010 р. між тими ж сторонами була укладена генеральна угода про надання послуг по зарахування коштів на банківські (карткові) рахунки № 09.3-10/261 (далі - Угода).

23.10.2012 р. з поточного рахунку позивача було списано 22 500 грн. на користь ОСОБА_4 з призначенням платежу «оплата за фактично виконані роботи згідно договору № 23 від 02.07.2012 р.»За твердженням позивача, платіжне доручення № 171, згідно з яким були списанні кошти, ним не створювалось, жодних правовідносин з ОСОБА_4 у приватного підприємства «Альта»не існувало.

Позивач направляв вимоги щодо повернення незаконно списаних коштів та проведення службового розслідування за даним фактом, але на даний час спір не врегульовано.

У позовній заяві позивач стверджує, що даний спір виник у зв'язку з неналежним виконанням Договору відповідачем.

Згідно з п. 3.2. Договору у випадках неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Аналогічні положення закріплені в п. 5.1 та 5.2 Угоди.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального Кодексу України (далі - Кодекс) підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 80 Кодексу господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК (п. 4.2 постанови Пленуму ВГСУ).

Суд не бере до уваги заперечення позивача на заявлене клопотання про припинення провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, третейське застереження, викладене в п. 3.2. Договору та п.п. 5.1, 5.2 Угоди, є домовленістю за вільним волевиявленням позивача та відповідача.

Згідно з п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», на який посилається позивач у наданому суду запереченні, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Таким чином, дія п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди»не поширюється на даний спір з огляду на те, що позивач є юридичною, а не фізичною особою.

Щодо наданої позивачем судової практики (додаток до заперечення на клопотання), суд зазначає, що остання стосуються спорів, предметом яких є визнання договорів недійсними. Дійсно, у наданих суду копіях постанов Вищого господарського суду України зазначено, що «третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції, не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції. Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується «судом», «у судовому порядку», «на підставі рішення суду», слід вважати, що йдеться про державні суди, та відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах. Отже, враховуючи викладене та з огляду на положення ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України спори щодо визнання правочину недійсним розглядаються виключно державними судами». У той же час, спір, що є предметом позову (стягнення збитків, завданих внаслідок незаконного списання коштів з банківського рахунку в сумі 22 500 грн., та упущеної вигоди в сумі 6 300 грн.), пред'явленого приватним підприємством «Альта», не віднесений чинним законодавством до переліку спорів, що не можуть бути передані на вирішення третейського суду та вирішуються виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України (ст. 5, п. 11 ст. 6 Закону України «Про третейські суди»).

Таким чином, заперечення позивача на клопотання про припинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження.

З огляду на вищевикладене, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 5011-17/15470-2012 підлягає припиненню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Згідно з п. 4.12 постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем, підлягає поверненню останньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 80, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі.

Повернути приватному підприємству «Альта» (14000, м. Чернігів, проспект Миру, 17А, кв. 13, код 22823050) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 205 від 30.10.2012 р, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Суддя О.Г. Удалова