cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" грудня 2012 р. Справа № 26/17-5181-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 09.07.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. у справі № 26/17-5181-2011 за позовомПрокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі: 1. Фонду державного майна України 2. Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-В" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятрань" 3. Фірми "Вега" у вигляді товариства обмеженою відповідальністю 4. Товариства обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування "Краян" провизнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності
за участю представників:
позивача-1: Мацева Ю.С.
позивача-2: не з'явився
відповідача-1: Навроцька І.С.
відповідача-2: Навроцька І.С.
відповідача-3: Навроцька І.С.
відповідача-4: не з'явився
прокурора: Савицька О.В.
в с т а н о в и в :
Прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія (надалі -"ВАТ ХК") "Краян" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Таврія-В", ТОВ "Ятрань", Фірми "Вега" у вигляді ТОВ (надалі -"ТОВ "Вега") та ТОВ "Завод важкого кранобудування "Краян" (надалі -"ТОВ "Краян") про:
- визнання недійсним п. 1.2 договору купівлі-продажу від 07.10.2011 р. (зареєстрований в реєстрі за № 1752), укладеного між ТОВ "Краян" та ТОВ "Вега";
- визнання недійсним п. 1.2 договору купівлі-продажу від 07.10.2011 р. (зареєстрований в реєстрі за № 1751), укладеного між ТОВ "Краян" та ТОВ "Таврія-В";
- визнання недійсним п. 1.2 договору купівлі-продажу від 07.10.2011 р. (зареєстрований в реєстрі за № 1753), укладеного між ТОВ "Краян" та ТОВ "Ятрань";
- витребування на користь ВАТ ХК "Краян" від ТОВ "Вега", ТОВ "Ятрань" та ТОВ "Таврія-В" обладнання та комунікацій, що забезпечують функціонування об'єкту, визначеного у п. 1.1 оскаржуваних договорів, в тому числі систем, мереж та обладнання життєзабезпечення об'єкту (мережі електропостачання, водопостачання, кондиціювання, каналізація, вентиляція, вентиляційні канали та шахти, тощо);
- визнання права власності за ВАТ ХК "Краян" на майно згідно з переліком, викладеним в інвентаризаційних описах № 9 та № 32 зведеного акту інвентаризації майна ВАТ ХК "Краян", затвердженого Фондом державного майна України від 04.10.2010 р., яке знаходиться у виробничій будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 4а - всього 134 інвентаризаційні одиниці на суму 2 420 844,38 грн. (вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України та посиланням на відчуження за спірними договорами обладнання та комунікацій, що забезпечують функціонування об'єкту нерухомості та належать ВАТ ХК "Краян".
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.07.2012 р. (судді Цісельський О.В., Власова С.Г., Никифорчук М.І.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Позиція суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для застосування до спірних правовідносин норм ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України, оскільки спірні правочини укладені із дотримання вимог чинного законодавства, в той час як прокурором при зверненні з позовом не доведено порушення прав ВАТ ХК "Краян" даними договорами, рівно як і наявності у даного товариства права власності на об'єкти, перелічені в позовній заяві.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. (судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09.07.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. як такі, що прийняті із неправильним застосуванням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Учасники процесу згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач-2 та відповідач-4 не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення присутніх представників сторін та представника Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у лютому 1999 року господарським судом Одеської області за заявою Служби автомобільних доріг у Донецькій області порушено провадження у справі № 17-2-24-21-2/1017 про визнання ВАТ ХК "Краян" банкрутом. Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2001 р. у даній справі затверджено схвалений комітетом кредиторів план санації ВАТ ХК "Краян". Відповідно до п. 4.1 плану санації ВАТ ХК "Краян" інвестор набуває право власності на майнові комплекси, що у поточний час належить ВАТ ХК "Краян" та не задіяні у технологічному процесі.
Відповідно до Звіту № 0130 незалежної оцінки вартості виробничого цеху № 1 та двоповерхової прохідної, складеного 10.04.2006 р. ПП "Експерт-Консалт" на замовлення арбітражного керуючого ВАТ ХК "Краян" - нерухоме майно боржника (1/1 частки будівлі корпусу № 1 загальною площею 51 453,80 кв.м. та 1/1 частки будівлі центральної прохідної на територію підприємства), що є об'єктом оцінки, тривалий час не експлуатується, роботи по консервації об'єкту не проводились.
11.04.2006 р. між кредиторами - Службою автомобільних доріг у Донецькій області, ЗАТ "Одесводоканал", боржником -ВАТ ХК "Краян" та інвестором -ТОВ "Укрзакордонпраця" укладено Мирову угоду, яку підписано головою комітету кредиторів, керуючим санацією ВАТ ХК "Краян" (боржником) та інвестором. 26.04.2006 р. ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 17-2-24-21-2/1017 затверджено Мирову угоду від 11.04.2006 р., припинено процедуру санації ВАТ ХК "Краян" та провадження у справі про банкрутство.
Пунктами 2 та 3 Мирової угоди від 11.04.2006 р. визначено порядок погашення інвестором заборгованості перед кредиторами, а саме: сума боргу перед Службою автомобільних доріг у Донецькій області в загальному розмірі 1 393 142,52 грн. погашається чотирма частинами, при цьому останній платіж проводиться не пізніше 17.10.2006 р.; сума боргу перед ЗАТ "Одесводоканал" в загальному розмірі 732 308,68 грн. погашається чотирма частинами, при цьому останній платіж проводиться не пізніше 17.10.2006 р.
Відповідно до п. 5 Мирової угоди від 11.04.2006 р. взамін виконання зобов'язань боржника перед кредиторами інвестор отримує у власність нерухоме майно боржника: 1/1 частки будівлі корпусу № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 (літера "Б") загальною площею 51 453,80 кв.м. та 1/1 частки будівлі центральної прохідної на територію підприємства за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 (літера "А") загальною площею 420 кв.м.
Інвестор набуває право власності на вказане у п. 5 Мирової угоди майно у день прийняття господарським судом Одеської області ухвали про затвердження мирової угоди. З цього моменту інвестор має право проводити реєстрацію права власності на це майно на своє ім'я та здійснювати будь-які інші повноваження власника, передбачені законом (п.8 Мирової угоди від 11.04.2006 р.).
Господарськими судами встановлено, що після затвердження мирової угоди господарським судом Одеської області, між ВАТ ХК "Краян" та ТОВ "Укрзакордонпраця" підписано акт приймання-передачі об'єктів нерухомого майна, відповідно до п. 1 якого боржник передав, а інвестор прийняв у власність наступні об'єкти нерухомого майна: 1/1 частки будівлі збирального корпусу № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, загальною площею 51 453,80 кв.м та 1/1 частки будівлі центральної прохідної на територію підприємства за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, загальною площею 420 кв.м.
28.04.2006 р. за Договором купівлі-продажу ТОВ "Укрзакордонпраця" продало, а ТОВ "Укртекстильмаш" придбало у власність будівлі збирального корпусу № 1 площею 51 453,80 кв.м. та центральної прохідної площею 420 кв.м. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. за реєстр. № 2492 та зареєстровано КП ОМБТІ та РОН 03.05.2006 р. за реєстр. № 14607099, номер запису 2161 в книзі: 52 неж-70.
12.07.2006 р. за договором купівлі-продажу ТОВ "Укртекстильмаш" продало, а ТОВ "Краян" придбало у власність будівлі збирального корпусу № 1 площею 51 453,80 кв.м. та центральної прохідної площею 420 кв.м. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С. за реєстр. № 2378 та зареєстрований КП ОМБТІ та РОН 14.07.2006 р. номер запису 2161 в книзі: 52 неж-198.
Розпорядженням № 861/01-04 від 11.10.2006 р. Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради "Про встановлення нумерації нежитловим будівлям за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2" нежитловим будівлям, які складаються з будівель збирального корпусу № 1 та центральної прохідної (загальна площа -51 873,8 кв.м.) встановлено нумерацію: вул. Косовська, 4-А. Зобов'язано ОМБТІ та РОН внести відповідні зміни згідно цього розпорядження та видати свідоцтво про право власності ТОВ "Краян". Відповідне свідоцтво ТОВ "Краян" отримано 19.10.2006 р. Реєстрація за ТОВ "Краян" права власності на зазначені вище нежитлові будівлі підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12217302 від 19.10.2006 р. (реєстр. № 14607099, номер запису 2161, в книзі: 55-неж-184). 13.10.2006 р. ОМБТІ та РОН виготовлено технічний паспорт на належні ТОВ "Краян" нежитлові будівлі.
07.10.2011 р. між ТОВ "Краян" (продавець) та ТОВ "Таврія-В" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. (реєстровий № 1751) та зареєстрований КП ОМБТІ та РОН 18.10.2011 р. за реєстр. № 14607099, номер запису 2161 в книзі:106 неж-89 (надалі -"Договір № 1751").
Відповідно до п. 1.1 Договору № 1751 предметом продажу за даним правочином є майно у вигляді 50/100 частин нежитлових будівель, які складається з будівель літ. "А", літ. "Б", загальною площею 50/100 від 51 873,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 4а (Об'єкт продажу).
07.10.2011р. між ТОВ "Краян" (продавець) та ТОВ "Вега" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. (реєстровий № 1752) та зареєстрований КП ОМБТІ та РОН 18.10.2011 р. за реєстр. № 14607099, номер запису 2161 в книзі:106 неж-88 (надалі -"Договір № 1752").
Відповідно до п. 1.1 Договору № 1752 предметом продажу за даним правочином є майно у вигляді 25/100 частин нежитлових будівель, які складається з будівель літ. "А", літ. "Б", загальною площею 25/100 від 51 873,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 4а (Об'єкт продажу).
07.10.2011 р. між ТОВ "Краян" (продавець) та ТОВ "Ятрань" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. (реєстровий № 1753) та зареєстрований КП ОМБТІ та РОН 18.10.2011 р. за реєстр. № 14607099, номер запису 2161 в книзі:106 неж-88 (надалі -"Договір № 1753").
Відповідно до п. 1.1 Договору № 1753 предметом продажу за даним правочином є майно у вигляді 25/100 частин нежитлових будівель, які складається з будівель літ. "А", літ. "Б", загальною площею 25/100 від 51 873,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 4а (Об'єкт продажу).
Відповідно до абзацу 3 п. 1.2 Договорів №№ 1751 - 1753 до складу Об'єктів продажу (є його невід'ємними складовими) входять обладнання та комунікації, що забезпечують функціонування об'єктів, в тому числі системи, мережі та обладнання життєзабезпечення об'єктів (мережі електропостачання, водопостачання, кондиціювання, каналізація, вентиляційні канали та шахти, тощо).
Пунктом 3.1.2 Договорів №№ 1751 -1753 встановлено, що разом з передачею у власність Об'єктів продажу продавець зобов'язаний передати покупцям всі документи, що є у продавця, які пов'язані з Об'єктами, в тому числі документи на підставі яких здійснюється утримання та технічне обслуговування Об'єктів продажу. Передача Об'єктів продажу оформлюється актами прийому-передачі (п. 4.2 Договорів №№ 1751 -1753). Крім того, продавець за Договорами №№ 1751 -1753 зобов'язався на момент передачі покупцям Об'єктів продажу у власність забезпечити наявність та можливість користування покупцям джерелами життєзабезпечення (водою, електроенергією, газом, тощо).
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку прокурора та позивачів ТОВ "Краян" незаконно відчужило на користь ТОВ "Таврія-В", ТОВ "Ятрань" та ТОВ "Вега" майно ВАТ ХК "Краян", а саме: системи, мережі та обладнання життєзабезпечення ВАТ ХК "Краян", до яких відносяться мережі електропостачання, мережі водопостачання та водовідведення, системи кондиціювання, вентиляційні канали та шахти. За твердженнями прокурора зазначене майно забезпечує функціонування ВАТ ХК "Краян" як єдиного майнового комплексу та виробництва кранової продукції.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 568 ЦК України встановлює, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
В свою чергу ст. 662 ЦК України встановлює, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
В силу ч. 2 ст. 187 ЦК України при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (ч. 1 ст. 187 ЦК України).
Приписами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Аналогічні норми містить і ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
У відповідності до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Слід звернути увагу на те, що вимога про визнання недійсними пунктів 1.2 Договорів №№ 1751 -1753 заявлена в інтересах особи, яка не є стороною даних правочинів. За загальним правилом, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним поряд із сторонами такого правочину може бути заявлена іншою заінтересованою особою, однак лише в тому випадку, якщо вчиненням правочину порушені її права та законні інтереси.
В обґрунтування наведених в позовній заяві обставин прокурор посилається на дані бухгалтерського обліку та інвентаризаційних описів № 9 та № 32 зведеного акту інвентаризації майна ВАТ ХК "Краян", затвердженого Фондом державного майна України від 04.10.2010 р. (всього 134 інвентаризаційні одиниці на суму 2 420 844,38 грн.). Однак, проведена у 2010 році інвентаризація здійснена по об'єкту, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, в той час як адресу вул. Косовська, 4А будівлям збирального корпусу № 1 та центральної прохідної було присвоєно ще у 2006 році. Крім того, як правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, будь-яких доказів саме наявності права власності на зазначені об'єкти подано не було.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2011 р. у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерта поставлені питання, метою яких було визначення обладнання, яке відноситься до систем, мереж і обладнання життєзабезпечення нежитлових будівель літ. "А", "Б" за адресою м. Одеса, вул. Косовська, 4-а, а також з'ясування, які із зазначених в позовній заяві об'єктів фактично знаходяться в цих будівлях. Крім того, судом поставлені питання для з'ясування можливості відокремлення систем, мереж та обладнання життєзабезпечення від будівель без пошкодження або істотного знецінення цих будівель тощо.
З матеріалів справи вбачається, що експертна установа, якій було доручено проведення судової експертизи, повідомила господарський суд про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку перешкоджанням представників ВАТ ХК "Краян" у доступі до приміщень.
З огляду на зазначене слід погодитись з висновком про те, що позовні вимоги про визнання недійсними пунктів 1.2 Договорів №№ 1751 -1753 не доведені із дотримання ст.ст. 32 -34 ГПК України.
Колегія суддів також оцінює як правомірне посилання судів попередніх інстанцій на вимоги чинного на момент укладення спірних договорів Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461), згідно з яким на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання. Так, відповідно до вимог чинного законодавства при будівництві будівель виробничого призначення будівлі повинні оснащуватися: системами вентиляції та кондиціювання - СниП 2.04.05 -91 (2000); системами внутрішнього водопроводу та каналізації - СниП 2.04.01 -85 (2000); електромережами -ДБН Д.2.2-21-99 та ДБН В 2.6 -14-99.
Отже, об'єкт нерухомості, що був предметом продажу за Договорами №№ 1751 -1753, є складною неподільною річчю, складові частини якої (обладнання та комунікації, що забезпечують функціонування об'єкту, в тому числі системи, мережі та обладнання життєзабезпечення об'єкту) не можуть бути відокремлені від об'єкту нерухомості без його пошкодження або істотного знецінення. Відповідно, при переході права на об'єкт, придбаний за вищевказаними договорами, його складові частини не підлягали відокремленню.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання спірних правочинів недійсними, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про витребування на користь ВАТ ХК "Края" та визнання за даним товариством права власності на обладнання та комунікацій, що забезпечують функціонування об'єкту нерухомості, відчуженого за даними договорами.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами при вирішенні спору по суті в порядку ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 09.07.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. у справі № 26/17-5181-2011 залишити без змін.
Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2012 |
Оприлюднено | 28.12.2012 |
Номер документу | 28288910 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кролевець O.A.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні