Рішення

від 10.12.2012 по справі 5023/4841/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р.Справа № 5023/4841/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дата Груп", м. Харків до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним рішення за участю представників сторін:

позивача - Портік А.О.

відповідача - Михайлець О.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення № 127-К від 31.08.2012 року Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення). Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.11.2012 року до 10.120.2012 року до 10:00 години.

26.11.2012 року до господарського суду від представника відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази. Зокрема був наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

07.12.2012 року до господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача.

Суд, дослідивши надані заперечення, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення (ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

У відповідності до вимог ст. 22 вищезазначеного Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 серпня 2012 року за № 3/20-86-11 ПрАТ "ДАТАГРУП" визнано винним у вчиненні порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, що передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб, внаслідок обраного способу їх викладення, неправдивих відомостей про споживчі властивості товару, що могли вплинути на наміри цих осіб щодо замовлення послуг цього суб'єкта господарювання.

Такими діями Товариства, відповідно до рішення АМК, визнано повідомлення невизначеному колу споживачів інформації щодо його діяльності разом на трьох сегментах ринку телекомунікаційних послуг, а саме: доступу до мережі Інтернет, розповсюдження програм телебачення і фіксованого місцевого зв'язку, в той час коли фактично надається послуга доступу до мережі Інтернет.

За вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. та зобов'язано Товариство у двомісячний строк з дня отримання рішення здійснити оплату штрафу.

Обґрунтовуючи своє рішення, відповідач визнав доведеним, що дії Товариства, які полягають у повідомленні невизначеному колу споживачів інформації щодо його діяльності разом на трьох сегментах ринку телекомунікаційних послуг, а саме: доступу до мережі Інтернет, розповсюдження програм телебачення і фіксованого місцевого зв'язку, в той час коли фактично надається послуга доступу до мережі Інтернет, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що вищезазначені доводи Антимонопольного комітету щодо розміщеної реклами є необґрунтованими та невірними з огляду на наступне.

Стаття 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (далі - Закон), на яку посилається Антимонопольний комітет, визначає "введення в оману" як один із "формальних" складів правопорушень у сфері недобросовісної конкуренції, та не пов'язує із обов'язковим настанням наслідків - впливу на наміри споживача щодо придбання товарів (робіт, послуг), а пов'язує також і з можливістю такого впливу з метою досягнення неправомірних переваг в конкуренції.

Інформацією, що вводить в оману, зокрема, є відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про ціну і знижки на товари, роботи, послуг, а також про істотні умови договору.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про рекламу" під рекламою розуміється інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Законодавець не закріплює поняття "рекламної інформації", тому, в першу чергу, необхідно керуватися Законом України "Про інформацію" згідно якого інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Таким чином, в рекламну інформацію можуть входити будь-які відомості, які можуть сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо особи чи товару. Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Саме маючи на меті проінформувати потенційних споживачів про надання послуг, Товариство розмістило рекламний матеріал щит поблизу Сумської траси, а не безпосередньо у межах населеного пункту смт. Солоницівка Харківської області.

Як зазначено, у рекламному матеріалі (малюнок №1 до Рішення №127-К від 3/20-86-12), під торговою маркою "ДОМАШНІЙ ТЕЛЕКОМ" надаються послуги ІНТЕРНЕТ, ТЕЛЕФОНІЇ, ТЕЛЕБАЧЕННЯ, крім того, позивач зазначив для потенційних споживачів (для необмеженого кола осіб) застереження про те, що послуги надаються в межах населених пунктів та на підставі ліцензій, зокрема як зазначено на додатку до затвердженого макету рекламного щиту у примітці в низу:

"Послугу доступу до мережі Інтернет та телефонії згідно ліцензії НКРЗ серії АВ №501074 від 08.04.10 р. надає Приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП", що включене до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій на підставі Рішення НКРЗ від 28.09.2006 року № 384 зі змінами, внесеними Рішенням НКРЗ від 25.02.2010 року № 83.

Послуги телебачення надає технологічний партнер ТОВ "ДАТАГРУП МЕДІА" у м. Дніпропетровськ (Жовтневий, Індустріальний, Ленінський райони), м. Луцьк згідно ліцензій №0889-п від 20.01.11 р.; №0882-п від 21.12.10 р.; №0881-п від 21.12.10 р.; №0854-п від 05.11.10 р. виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення."

На підтвердження позивач надав суду копію ліцензії НКРЗ серії АВ №501074 від 08.04.2010 р.; копію повідомлення НКРЗ про включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій; ліцензії на надання програмних послуг.

Тим самим, позивач у рекламному матеріалі зазначив, для необмеженого кола осіб застереження, про можливість надання послуг під торговою маркою "ДОМАШНІЙ ТЕЛЕКОМ®".

Відповідно до частини першої статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання акцептування чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

З конструкції наведеної правової норми вбачається, що для кваліфікації дій певного суб'єкта господарювання як її порушення, останній повинен у такий спосіб поширити інформацію про власну продукцію (послуги), замовчавши, наприклад, окремі факти, щоб саме внаслідок такого замовчування потенційні споживачі отримали б намір придбати запропоновану ним продукцію (послуги), а в противному випадку - у разі поширення цим суб'єктом господарювання повної інформації, останні такого б наміру не мали.

Тобто саме обсяг і зміст поширеної інформації мають чинити завершальний вплив на наміри споживачів щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг суб'єкта господарювання або принаймні мати можливість чинити такий вплив.

Ознайомившись з рекламою Товариства щодо надання послуг, споживач не приймає одразу рішення щодо їх придбання, а отже така реклама не може вплинути на намір споживача щодо такого придбання.

Отже, Антимонопольний комітет не довів яким чином зазначення Товариством в рекламі неповної, на його думку, інформації, вплинуло або могло вплинути на завершальні наміри фізичних осіб щодо придбання послуги цього суб'єкта господарювання та досягнення правомірних переваг конкуренції останнім, а також в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій Товариства, які мають ознаки недобросовісної конкуренції.

Зазначена правова позиція щодо необхідності доведення можливості настання наслідків узгоджується з позицією Пленуму Вищого господарського суду України, який в своїй постанові № 15 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначив: для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Крім того, суд зазначає, що Товариством в рекламі були дані повні відомості, а обов'язковість викладення інформації тим самим шрифтом та розміром не передбачена законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як свідчать матеріали справи, спірне рішення позивач отримав 24.09.2012 року, а позов поданий до господарського суду Харківської області 26.10.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про те, що Антимонопольний комітет неправомірно виніс рішення щодо порушення Товариством, при розміщенні реклами, ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", висновки Антимонопольного комітету є недоведеними, такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються лише на припущеннях та не відповідають обставинам справи, що відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для визнання рішення недійсним.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 серпня 2012 року № 127-К по справі № 3/20-86-12.

Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473, рахунки 35218001000036, 35228002000036, 371116004000036, 31253272210335, 31250275210335 банк одержувача ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37874947) на користь Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 31720260, п/р 26003266043700 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) - 1073,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя Погорелова О.В.