Рішення

від 25.12.2012 по справі 2/5014/2781/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.12 Справа № 2/5014/2781/2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Перевальск Луганської області

до Приватного підприємства фірми «Варіант», м. Перевальск Луганської області

про стягнення 15329 грн. 00 коп.

суддя Седляр О.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2, посвідч. НОМЕР_2 19.04.1995, адвокат, дог. від 29.10.2012;

від відповідача - Кващенко Г.М., дов. від 30.07.2012 № 1,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за користування майном у сумі 15329 грн. за договором оренди від 01.07.2011 № 07/11, а також витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2000 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 10.12.2012 № 10/12-1 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивач не має документів, які б стали підставою для оплати орендної плати та починаючи з січня 2012 року ним не виставлялись рахунки за користування електричною енергією, питною водою, що, на його думку, свідчить про ненадання ним послуг оренди за договором. Крім того, він неодноразово приймав міри з розірвання договору, але позивач навмисно не підписував акт приймання-передачі для того, щоб мати можливість стягнути орендні платежі в більшому розмірі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників сторін під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

01.07.2011, між сторонами у справі, був укладений договір оренди нерухомого майна № 07/11 (далі - договір).

У відповідності з умовами пункту 1.1 договору Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач у справі) прийняв у платне користування для здійснення господарської діяльності майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 пристроєне двоповерхове офісне та підсобне нежитлове приміщення загальною площею 100,9 кв.м (приміщення Р-1, згідно додатку № 2 до Договору).

Пунктами 2.1 та 2.2 договору сторони встановили розмір щомісячної орендної плати - 1600 грн., а також порядок внесення орендної плати відповідачем - на розрахунковий рахунок позивача щомісячно шляхом 100% оплати до 25 числа поточного місяця без попереднього виставлення рахунку на оплату.

На виконання зазначених вище умов договору позивачем за відповідним актом приймання -передачі від 01.07.2011 (а.с. 10) було передано, а відповідачем прийняте нерухоме майно, що є предметом договору.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили строк оренди майна - 6 місяців, тобто до 01.01.2012.

19.10.2012, відповідач повернув позивачеві орендоване майно, про що сторонами було складено акт приймання-передачі майна (а.с. 12).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскільки відповідачем майно було повернуто лише 19.10.2012, то за час фактичного користування тобто з 01.01.2012 по 19.10.2012, він зобов'язаний сплатити йому орендну плату у розмірі 15 329 грн., що не протирічить вимогам ст. 764 Цивільного кодексу України.

Вказану суму заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім того, позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката, відповідно до договору про надання правової допомоги від 29.10.2012 року у сумі 2000 грн.

Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав визначених у відзиві.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі виходячи з наступного.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі був укладений договір оренди нерухомого майна № 07/11 від 01.07.2011.

Укладений сторонами договір оренди нерухомого майна № 07/11 від 01.07.2011 є різновидом договору найму. Відповідно до вимог ст. 759, 762 Цивільного кодексу України сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено строк дії договору 6 місяців, тобто до 01.01.2012.

Однак, у порушення вимог п. 3.4.11 укладеного сторонами договору відповідач після закінчення строку договору не повернув майно відповідачеві, а продовжував користуватися ним.

Факт користування майном відповідачем було встановлено рішенням Господарського суду Луганської області від 10.09.2012 по справі № 23/5014/1748/2012 між тим ж сторонами та про той же предмет.

Вимогами ст. 764 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Сторони протягом січня - вересня 2012 року не заявляли вимог щодо повернення майна, а тому слід визнати що договір оренди від 01.07.2011 № 07/11 на цей строк діяв та був чинним.

На виконання вимог п. 3.4.11 договору відповідач повернув майно позивачеві, що підтверджено актом приймання-передачі майна від 19.10.2012, тому заявлені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2012 по 19.10.2012 у сумі 15329 грн. є обґрунтованими.

Посилання відповідача на відсутність у позивача документів, які б стали підставою для оплати орендної плати спростовуються укладеним сторонами договором, умовами якого не передбачено складання рахунків. Ненадання рахунків позивачем за користування електричною енергією та питною водою не свідчить про відсутність між сторонами договірних відносин.

Крім того, також є необґрунтованими і посилання відповідача на те, що він неодноразово приймав міри з розірвання договору, але позивач навмисно не підписував акт приймання-передачі, оскільки листи відповідача, на які він посилається у якості доказів розірвання договору, були надіслані на адресу позивача 13.09.2012 та 05.10.2012 та вручені позивачеві 17.10.2012, про що свідчить довідка Перевальского поштового відділення від 23.12.2012.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат у сумі судових витрат згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката у сумі 2 000 грн., які він сплатив за надання йому правової допомоги у відповідності до вимог, укладеного між ним та адвокатом ОСОБА_2 договору на надання правової допомоги від 29.10.2012 підтверджуються платіжною квитанцією від 30.10.2012 № 14 про сплату суми 2000 грн. ОСОБА_2, а також актом приймання-здачі робіт від 23.11.2012, а тому у відповідності до вимог 49 Господарського процесуального кодексу України теж підлягаю стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Варіант», м. Перевальск Луганської області, вул.. Індустріальна, буд. 13, ідент. код 30007466 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1 заборгованість з орендної плати у розмірі 15329 грн. 00 коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 2000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Дата підписання рішення - 27.12.2012.

Суддя О.О. Седляр