Справа № 2а/2570/3785/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Воєдило Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до Повного товариства "АлАн" Губаревих "Ломбард" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В :
04.12.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Повного товариства "АлАн" Губаревих "Ломбард", в якому просить суд стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України 11727,28 грн. адміністративно-господарських санкцій та 542,85 грн. пені, мотивуючи позов тим, що відповідач у 2011 році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зважаючи на те, що підприємство подавало протягом року звіти про наявність вакансій, на підприємстві фактично протягом 2011 року працював інвалід, а саме: головний бухгалтер підприємства протягом року проходила лікування та оформила групу інвалідності. Крім того, посилається на те, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова провадження у справі № 3/2506/2724/2012 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 188-1 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) встановлює, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Частиною 8 статті 19 Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.
Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Судом встановлено, що 23.02.2012 року Повним товариством "АлАн" Губаревих "Ломбард" було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік. Згідно даного звіту на підприємстві протягом 2011 року: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила - 11 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) - 1 особа.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення. Згідно пункту 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до пункту 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1 особа.
На підставі направлення на перевірку, виданого Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів від 21.11.2012 року № 000280 було проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання Повним товариством "АлАн" Губаревих "Ломбард" вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності", за наслідками якої складено акт перевірки щодо дотримання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності" від 21.11.2012 року (а.с. 6-8).
Вказаною перевіркою встановлено, що згідно наданих документів на підприємстві у 2011 році працювала одна особа з обмеженими фізичними властивостями, а саме ОСОБА_2, 1955 року народження, інвалід ІІ групи (довідка МСЕ-ЧНВ № 031097 від 17.11.2011 року - безтерміново), прийнята на посаду головного бухгалтера наказом № 13а від 02.08.1999 року. Запис № 25 у трудовій книжці б/н. Зараховано один місяць.
Вищевказаний акт підписаний представником Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області Фітебською А.Г. та керівником Повного товариства "АлАн" Губаревих "Ломбард" ОСОБА_1
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем дії позивача щодо проведеної перевірки не оскаржувались.
Відповідно до зазначеного акту, інвалідом відпрацьовано 1 місяць, що відповідає середньообліковій кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб.
Тобто, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, визначена відповідачем з порушенням вимог Інструкції щодо заповнення звітності форми 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця.
Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році, що підлягає стягненню з відповідача, складає 11727,28 грн.
В зв'язку з не сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 11727,28 грн. позивачем нарахована пеня в розмірі 542,85 грн.
В силу частини 4 статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзаців 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.
Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.
Отже, звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.
Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів, насамперед, про їх бажання працювати, а від роботодавця - про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов'язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань. До такого висновку можна дійти, виходячи зі змісту норм статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення".
Зважаючи на вищевикладене, суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що підприємством щомісяця направлялися поштою звіти про наявність вакансій, оскільки вони спростовуються листом Чернігівського міського центру зайнятості № 07/6381 від 20.12.2012 року, згідно якого Повним товариством "АлАн" Губаревих "Ломбард" звіти про наявність вакансій форми 3-ПН щодо вакантних місць для працевлаштування інвалідів протягом 2011 року не подавались (а.с. 81).
Враховуючи, що здійснення пошуку підходящої роботи віднесено також до компетенції державної служби зайнятості відповідно до ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», якою передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, суд дійшов висновку, що неподання відповідачем звітів про наявність вільних робочих місць, в свою чергу, позбавило можливості державну службу зайнятості належним чином забезпечити працевлаштування інвалідів в Повному товариством "АлАн" Губаревих "Ломбард".
Посилання представників відповідача на те, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова провадження у справі № 3/2506/2724/2012 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 188-1 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд не бере до уваги з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
Усі інші обставини, у тому числі розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, правомірність дій, повинні бути доведені сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі в загальному порядку.
Крім того, суд звертає увагу, що норма вищевказаної статті поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб. Не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється відповідними органами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем не надано суду доказів щодо вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати заборгованості по адміністративно-господарських санкціях в розмірі 11727,28 грн. та пені в сумі 542,85 грн. станом на день розгляду цього спору, суд вважає, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Повного товариства "АлАн" Губаревих "Ломбард" (вул. Київська, 6, м. Чернігів, 14000, р/р 26502037507, Полікомбанк, МФО 353100, код ЄДРПОУ 14236054) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, р/р 31211230700002, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) 11727,28 грн. адміністративно-господарських санкцій та 542,85 грн. пені.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2012 |
Оприлюднено | 28.12.2012 |
Номер документу | 28295221 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Баргаміна Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні