Ухвала

від 30.11.2012 по справі 2а-13437/12/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2012 р.Справа №2а-13437/12/0170/5

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Сидоренко Д.В., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техком-Україна"

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку ,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Техком-Україна", що знаходяться в банку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

За результатами розгляду даного адміністративного позову, судом з'ясовано його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 106 КАС України, оскільки в порушення даної норми позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не вказані докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Як вбачається з матеріалів позову, вимоги позивача полягають у накладенні арешту на кошти "Техком-Україна", що знаходяться на розрахункових рахунках у банках.

Згідно із п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Відповідно до змісту адміністративного позову, податкова заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання з податку на додану в сумі 77862,51 грн.

Сума податкового боргу узгоджена податковою вимогою № 529 від 22.07.2011 року.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Відповідно до п.п.41.4 ст. 41 ПК України виключно органи державної податкової служби є органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Проте, всупереч вимогам ч.2 ст. 106 КАС України позивачем не надано доказів здійснення заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість в сумі 77862,51 грн., а також прийняття судом відповідного рішення.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до положень п. 12.1, п.12.2 та п.12.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, рішення суду є підставою для стягнення податкового боргу з рахунків платника у банку після оформлення інкасового доручення.

З огляду на зазначене вище, звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення з платника податків податкового боргу є не єдиною, але достатньою мірою для погашення податкового боргу.

Таким чином, вжиття податковим органом вказаного заходу має передувати зверненню до суду з позовом про накладення арешту на кошти, що є винятковим способом забезпечення виконання платником його податкового боргу.

Крім того, як вже було зазначено судом, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти виникає у податкового органу тільки у випадку відсутності (недостатності) майна для погашення боргу у платника.

Згідно із Господарським кодексом України під майном слід розуміти сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст. 87 ПК України.

Так, згідно з п. 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).

До адміністративного позову позивачем було додано довідку КП "Бюро технічної інвентаризації Ялтинської міської ради", а також лист ВРЕР по обслуговуванню міст Ялти та Алушти Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, які свідчать про відсутність зареєстрованого за ТОВ "Техком-Україна" нерухомого майна та автотранспортних засобів.

Однак, відсутність у платника податків нерухомого майна та автотранспортних засобів не є свідченням відсутності в нього іншого майна, яка рахується на балансі підприємства та у відповідності до положень ст.87 ПК України може бути джерелом погашення боргу.

Проте, всупереч ч.2 ст. 106 КАС України позивачем не надано доказів наявності або відсутності на балансі позивача іншого майна, яке може бути джерелом погашення боргу.

Також, суд звертає увагу на, що згідно з п.89.1 ст. 89 ПК України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, а також у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, у податкового органу виникає право податкової застави.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 ст. 89 ПК України).

Відповідно до п.89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, податкова застава є ще одним способом погашення податкового боргу платника податків, що має передувати накладенню арешту на кошти.

Проте, позивачем не надано доказів передачі майна відповідача у податкову заставу з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно до положень ст. 108 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків

Керуючись ч. 2 ст. 106, ст. 108 КАС України , суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. У строк до 17.12.12 усунути вказані недоліки , а саме: на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надати відповідні докази, зокрема:

- докази звернення до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Техноком-Україна" податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 77862,51 грн. та прийняття судом відповідного рішення за наслідками розгляду даного позову,

- докази наявності або відсутності на балансі позивача іншого майна, яке може бути джерелом погашення боргу, окрім нерухомого майна та автотранспортних засобів,

- доказів передачі майна ТОВ "Техноком-Україна" у податкову заставу з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 77862,51 грн. (акту опису майна, призначення податкового керуючого тощо).

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи 2а-13437/12/0170/5 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.