Постанова

від 28.12.2012 по справі 2а/0270/5668/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5668/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагромілк" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку,

ВСТАНОВИВ :

10.12.2012 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області (далі -Вінницька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагромілк" (далі - ТОВ "Вінагромілк"), що знаходяться в банківських установах.

Представник позивача в судове засідання на виклик суду не з'явився, однак, 19.12.2012 року подав заяву про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заявлений адміністративний позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно на виклик суду не з'явився, а з акту про неможливість вручення судової повістки від 21.12.2012 року (а.с. 40) вбачається, що він відсутній за місцем своєї реєстрації.

Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином..

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково з таких мотивів.

ТОВ "Вінагромілк" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 07.03.2007 року (код ЄДРПОУ 34982831) та перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ починаючи з 13.03.2007 року. Згідно з обліковими даними платника податків у відповідача відкриті наступні розрахункові рахунки в банківських установах: № 260090131320 в АТ "БМ Банк", МФО 380913 та № 26007018100061 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 (а.с. 6).

Встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду ТОВ "Вінагромілк" має непогашену заборгованість перед бюджетом в сумі 76 453,92, з яких 74 274,17 грн. -основний платіж, 2121,10 грн. -штрафні санкції та пеня у розмірі 58,65 грн.

Так, борг відповідача з податку на додану вартість після часткової сплати становить 73 910,97 грн., в тому числі 71 783,51 грн. основного платежу, 2121,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 6,36 грн. нараховані пені. Дана заборгованість виникла в результаті прийнятих Вінницькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень № 0012811600/0 від 13.12.2010 року на суму 89,10 грн. та № 0010681600/0 від 10.12.2010 року на суму 340 грн. (а.с. 8-10), а також у зв'язку з поданням товариством податкових декларацій з податку на додану вартість № 9005690859 від 18.12.2010 року на суму 33 833 грн. основного платежу та 1692 грн. штрафу, № 9005352878 від 22.11.2010 року на суму 33 990 грн. та № 9003923265 від 20.09.2010 року на суму 6382 грн. (а.с. 11-16).

Крім того, заборгованість ТОВ "Вінагромілк" по внескам до Фонду соціального страхування від на виробництві та професійних захворювань України становить 2 542,95 грн., з яких 2 490,66 грн. основного платежу та пеня у розмірі 52,29 грн., що підтверджується поданням № 1 від 01.02.2010 року, розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків за 9 місяців 2010 року та іншими доказами (а.с. 25-28).

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що 15.02.2012 року ТОВ "Вінагромілк" отримало першу податкову вимогу Вінницької ОДПІ за № 1/210 від 09.02.2010 року на суму 2 542,95 грн. (а.с. 21) та 07.05.2012 року -другу податкову вимогу за № 2/566 від 06.05.2010 року.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, -з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, для погашення спірної заборгованості податковим органом було здійснено опис активів ТОВ "Вінагромілк", на які поширюється право податкової застави, про що складено акти № 68 від 18.02.2010 року, № 375 від 11.10.2010 року та № 482 від 27.12.2010 року. У зв'язку з цим до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційні записи про обтяження майна відповідача податковою заставою (а.с. 17-20, 22-23).

Разом із тим, довідками Інспекції державного технічного нагляду "Держтехнагляд" за № 512/03-26 від 08.11.2012 року, управління Держкомзему у Вінницькій області за № 01-04-38/5438 від 09.10.2012 року, управління Державної автомобільної інспекції у Вінницькій області за № 12222 від 10.10.2012 року та КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" за № 6049 від 04.10.2012 року (а.с. 29-32) встановлена відсутність у відповідача будь-якого рухомого та нерухомого майна.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Вінагромілк" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 76 453,92 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про правомірність звернення Вінницької ОДПІ з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Водночас заявлені позивачем вимоги, на переконання суду, можуть бути задоволені частково, а саме в частині накладення арешту коштів товариства, що знаходяться на його поточних банківських рахунках, зокрема на № 260090131320 в АТ "БМ Банк", МФО 380913 та № 26007018100061 у АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658.

Податковий орган просить суд в цілому накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, не конкретизуючи при цьому у яких самих банках.

Проте, зазначеним вище підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України чітко закріплено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту саме на ті кошти і цінності платника податків, які фактично знаходяться в банку.

Крім того, згідно із п. 7.1, 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 року, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому КАС України.

У свою чергу порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів врегульований Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року.

Так, пунктом 10.1 цієї Інструкції передбачено, що виконання банком арешту коштів, які зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Згідно із п. 10.2 Інструкції арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі (п. 10.3 Інструкції).

Отже, змістовний аналіз норм податкового законодавства вказує на те, що арешт коштів (цінностей) платника податків в банку може бути накладений судом виключно на кошти та інші цінності, які фактично знаходяться в банківських установах, тобто на вже відкритих банківських рахунках, а не в цілому, як просить позивач.

З огляду на викладене заявлений Вінницькою ОДПІ адміністративний позов належить задовольнити частково.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагромілк" (код ЄДРПОУ 34982831), що знаходяться на р/р 260090131320 в АТ "БМ Банк", МФО 380913 та р/р 26007018100061 у АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало Павло Ігорович