Постанова

від 24.12.2012 по справі 11084/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"24" грудня 2012 р. № 2а- 11084/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Чмутової К.А.,

за участю представників позивача -Носова К.В. (довіреність б/н від 14.05.2012р.), Глотова С.О. (довіреність №1 від 03.09.2012р.),

за участі представника відповідача - Воробей Н.М. (довіреність № 5194 від 21.09.2012р.),

представника Прокуратури - Хряк О.О. ( посвідчення від 06.12.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АКР ПЛЮС" до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, за участі Прокуратури Дергачівського району Харківської області про визнання дій незаконними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області з перевірки Приватного підприємства «АКР ПЛЮС», яка оформлена актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.05.12. ; скасувати, складений Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області Приватному підприємству «АКР ПЛЮС», розрахунок розміру шкоди у сумі 26 581,36 грн., заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства позивача, за результатами якої був складений акт від 28.05.2012 року. На підставі цього акту Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Позивач вважає незаконними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення вищевказаної перевірки через її безпідставність та порушення процедури повідомлення та проведення перевірки. Також зазначив, що позивач не здійснював порушень щодо зняття родючого шару ґрунту , у зв»язку з чим посилання відповідача в акті перевірки на це є безпідставним та не доведеним . Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на доводи та обґрунтування , які викладені в письмовому запереченні на адміністративний позов та додаткових поясненнях.

Протокольно ухвалою суду було залучено Прокуратуру Дергачівського району Харківської до участі у справі на підставі заяви представника Прокуратури від 07.11.2012р.

Представник Прокуратури у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі , підтримуючи доводи та обґрунтування представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та обґрунтування представників осіб, які беруть участь у справі, встановив наступне

28.05.2012 року Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП«Акп Плюс»при використанні земельної ділянки державної власності на території Черкасько -Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, про що складено акт перевірки б/н. (а.с.8). Актом перевірки від 28.05.2012 року зазначено, що під час обстеження ПП «Акр Плюс»здійснено зняття поверхневого шару ґрунту на площі , орієнтовно 1,61 Га без спеціального дозволу на зняття та перенесення поверхневого шару ґрунту , чим порушено норми Земельного кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (а.с. 9), згідно якого місце розташування земельної ділянки -за межами населеного пункту на території Черкасько -Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ; категорія земель за основним цільовим призначенням -землі сільськогосподарського призначення, форма власності на землю -державна, функціональне використання земельної ділянки згідно з земельно -кадастровою документацією -землі промисловості, фактичне використання земельної ділянки -ведеться будівництво, площа на якій виявлено зняття грунтового покриву без спеціального дозволу -1,61 Га, нормативні втрати від знищення поверхневого (родючого шару ґрунту) -13166 грн./Га, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель -1,254 ,розмір заподіяної шкоди -26581,36 грн.

Судом встановлено, що позивачу на підставі розпорядження Харківської обласної державної адміністрації №145 від 23.03.2009 передано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення (рілля), зі зміною цільового призначення на землі промисловості, транспорту і зв'язку, та інше, орієнтовною площею 1,9800 га для розміщення складських будівель.

На підставі зазначеного розпорядження між Дергачівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки від 30.04.2009 року (а.с.64), строком на 49 років, який зареєстровано в Харківській регіональній філії ДП «ЦентрДЗК»від 09.07.2010 за №041069300004.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.03 № 963 встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Указом Президента України від 13.04.11 № 459/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства України. Відповідно до пункту 1 названого Положення Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 6 Закону №963 до повноважень Держсільгоспінспекції належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (п. 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те , що Державна інспекція сільського господарства не повинна керуватися нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 5 квітня 2007 року № 877-V, оскільки зазначений закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), а не у сфері дотриманя вимог земельного законодавства, виходячи з наступного.

Так, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.12 р. №424 затверджений Перелік питань для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства та уніфіковану форму акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства. Уніфікована форма акту перевірки містить розділ IV «Перелік питань для контролю дій перевіряючих», який ґрунтується на приписах ст. 4-7, 10 Закону №877.

Судом встановлено, що ПП «АКР ПЛЮС»19.10.12 р. звернулось до Державної інспекції сільського господарства України із скаргою.

За результатами розгляду скарги підприємства Державна інспекція сільського господарства України, листом від 07.11.12 №33-6-9/60011 (а.с.63) повідомила, що відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»суб»єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документу та зобов'язала відповідача надати ПП «АКР ПЛЮС»інформацію про підстави проведення перевірки вимог земельного законодавства, таким чином визначивши позивача суб»єктом господарювання.

Закон №877 містить вичерпний перелік відносин, на які не поширюється його дія. Такий перелік закріплений у ч. 2 ст. 2 Закону №877 і серед зазначених у ньому правовідносин, відсутні відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Суд зазначає, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не регулює самі земельні відносини, але зазначений закон визначає процедуру проведення перевірок суб"єктів господарювання, яким є позивач у справі, через що не приймає до уваги посилання відповідача на не розповсюдження дії зазначеного закону на нього .

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки позивача є лист прокуратури Дергачівського району від 11.07.12 №05/3-166 .

Закон України №877 (ст.. 5,6) містить перелік підстав для здійснення заходу державного нагляду (контролю), та ним передбачено , що проведення перевірки можливе за інших підстав, визначених законодавством України.

П.3 ч.1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор вправі вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних їм підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності.

Отже, перевірку проведено за наявності підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон № 877), заходи державного нагляду (контролю) -це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Суд зазначає, що в акті перевірки не зазначено її вид (плановий чи позаплановий захід).

Згідно ч. 11, 12 ст.4 Закону України №877 плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що перевірка проведена за відсутності керівника товариства або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, що було проведено саме позапланову перевірку позивача.

Ч.1, 2 ст. 6 Закону України №877 визначено процедуру проведення позапланової перевірки, а саме: під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно до ч.1,2 ст. 7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

На вимогу суду відповідачем не надано доказів присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи позивача та їх сповіщення про перевірку , докази оформлення наказу та посвідчення на проведення заходу.

Згідно ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірника акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом . У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Доказів вручення акту перевірки відповідачем не надано.

Позивач посилається також на порушення відповідачем Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03 №312, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 25.12.03 №1223/8544 (далі за текстом -Порядок №312).

Суд не приймає посилання відповідача, що зазначений порядок не може бути застосовано ним через те, що він регулює правовідносин щодо Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, яке ліквідовано відповідно до постанови КМУ №1068 від 22.11.2010 року, оскільки не дивлячись на ліквідацію зазначеного державного органу, зазначений порядок регулює відносини у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а відповідач є державним органом, який здійснює зазначений контроль.

Так, Порядком №312 деталізований порядок проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Зокрема, п. 4.1 Порядку №312 передбачає, що у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків. Крім того, пунктом 5.5 передбачено, що акт перевірки підписується свідками (за їх наявності). В порушення названих пунктів, перевірка позивача проводилась за відсутності уповноважених осіб ПП «АКР ПЛЮС», при цьому, свідки відповідачем не залучались, акт перевірки свідками не підписувався що підтверджується актом перевірки.

Також, пунктом 5.3 Порядку №312 передбачено складання акту перевірки у двох примірниках та надсилання акту особі, у відношенні якої вона проводилась, з повідомленням про вручення. Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, копія акту та розрахунку розміру шкоди були отримані ПП «АКР ПЛЮС»12.09.12, як документи, що додані до позовної заяви Прокуратури Дергачівського району Харківської області у Господарському суді м.Харкова. Доказів надсилання відповідачем копії акту перевірки з повідомленням про вручення в матеріалах справи відсутні та не надані відповідачем.

ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин, дії Відповідача по призначенню (організації), проведенню перевірки та оформленню матеріалів перевірки підлягають визнанню протиправними.

На підставі викладеного вбачається, що акт перевірки складено не у відповідності до вимог чинного законодавства та не отримано позивачем у встановлені строки, дії Державної інспекції сільського господарства у Харківській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивача є неправомірними , у зв"язку з чим вимога позивача про визнання дій незаконними підлягає задоволенню.

Що стосується складеного розрахунку розміру шкоди, судом встановлено наступне.

Як вбачається із Розрахунку та зазначено в письмових поясненнях Відповідача (вх. № 01-17/59428 від 25.10.12), розрахунок розміру шкоди був зроблений відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (далі за текстом -Методика №963). В свою чергу, Пунктом 7 Методики №963 визначено, що підставою проведення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу є матеріали обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. № 1619.

Також, розділом 4 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963»(далі за текстом -Методичні рекомендації) встановлено, що перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

П. 4.4. наказу від 12.09.2007 № 110 закріплено, що при обстеженні земельної ділянки уточнюється:

місцезнаходження ділянки (у межах населеного пункту чи за межами населеного пункту);

категорія земель;

форма власності земель (державна, комунальна чи приватна, у тому числі чи надана ділянка у постійне користування або оренду);

загальна площа земельної ділянки та площа, на якій вчинено правопорушення;

наявність правовстановлюючих документів на землю (договір оренди чи державний акт із зазначенням реквізитів документів та інформації про власників чи користувачів земельних ділянок);

цільове призначення земельної ділянки (у разі використання не за цільовим призначенням зазначається для яких цілей фактично використовується земельна ділянка);

стан ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки (ступінь його пошкодження чи знищення, якість проведення рекультивації порушених земель, а у разі необхідності отримання дозволу - глибина зняття родючого шару ґрунту, місце та спосіб його зберігання та подальшого використання);

наявність на самовільно зайнятій земельній ділянці самочинно збудованих або встановлених об'єктів та споруд.

В матеріалах справи відсутні докази проведення обстеження земельної ділянки під час проведення перевірки позивача саме 28.05.2012 року. Відповідач під час судових засідань не зміг пояснити суду яким чином було здійснено огляд орендованої земельної ділянки позивача та встановлено родючість знятого шару ґрунту .

Представник відповідача повідомив суду, що не пам"ятає коли саме було проведено перевірку позивача 28.05.2012 року чи 02.08.2012 року та надав копію акту перевірки , на якому закреслено дату 28.05.2012 року та зазначено дату перевірки 02.08.2012 року.

Суд зазначає, що відповідач під час здійснення перевірки повинен був дотриматись процедури її проведення та скласти наказ на перевірку та посвідчення на перевірку , через що суд не приймає посилання відповідача на те, що він не пам"ятає дату здійснення проведення перевірки .

Суд зазначає, що до суду надано акт обстеження, який складено 01.08.2012 року, а перевірка позивача та розрахунок складені 28.05.2012 р., що є порушенням вищезазначених норм, через що суд не приймає в якості належного доказу по справі акт обстеження від 01.08.2012 року, як підставу для складення розрахунку розміру шкоди на суму 26581,36 грн.

Отже, судом встановлено, що акт перевірки не містить доказів фактичного виходу на перевірку, з нього не вбачається, коли був здійснений вихід на перевірку земельної ділянки, яка саме земельна ділянка була предметом перевірки, стан ґрунтового покриву земельної ділянки.

У судовому засіданні було допитано двох свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проводили перевірку позивача, що підтверджується актом перевірки (а.с.8), з показань яких судом встановлено наступне.

Зазначені свідки не пам'ятають, коли фактично проводилась перевірка. Свідки пояснили, що наказ на проведення перевірки начальником Інспекції не видавався, направлення на перевірку також не складались.

Свідки підтвердили, що вони не з'ясовували кому належить земельна ділянка або хто її орендує , родючість ґрунту на земельній ділянці, вони лише виміряли площу на якій проходили будівельні роботи за допомогою рулетки на підставі листа Прокуратури.

Також свідки повідомили , що перевірка позивача та обстеження проводились в один день.

ОСОБА_7 повідомив, що направив акт поштою, однак доказів направлення до суду не надав. Натомість ОСОБА_6 повідомив, що акт не вручався та поштою не направлявся. Протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень не складались оскільки, за словами ОСОБА_6, складання таких документів без правопорушника не можливо, а посадові особи підприємства на виклик Інспекції не з'явились . На вимогу суду свідок не зміг надати докази , які підтверджують направлення виклику позивачу . Розрахунок розміру заподіяної шкоди, складений за наслідками перевірки, зі слів ОСОБА_7 був направлений поштою, однак доказів направлення свідок надати також не зміг.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Суд зазначає, що оскільки перевірка позивача була проведена без дотримання вимог законодавства, без з"ясування всіх обставин, висновок складено без здійснення обстеження, проведення якого передбачено чинним законодавством, суд не приймає посилання відповідача на виявлене під час перевірки порушення щодо зняття родючого шару ґрунту земельної ділянки позивачем без спеціального дозволу, у зв"язку з чим задовольняє вимогу позивача про скасування розрахунку розміру шкоди .

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач не довів правомірності своїх дій під час проведення перевірок та правомірності складених розрахунків.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АКР ПЛЮС" до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, за участі Прокуратури Дергачівського району Харківської області про визнання дій незаконними -задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення 28.05.2012 року перевірки Приватного підприємства «АКР ПЛЮС» дотримання вимог земельного законодавства .

Скасувати, складений Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, розрахунок розміру шкоди у сумі 26 581,36 грн., заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу .

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "АКР ПЛЮС" (адреса:м. Дергачі, пров. Комунальний, буд. 18, Харківська область ; код ЄДРПОУ 34447049 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 298,01 грн. (двісті дев"яносто вісім гривень одна копійка).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.