Рішення

від 25.12.2012 по справі 5010/1531/2012-п-12/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 5010/1531/2012-П-12/56

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Михалевич А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради , вул. Д. Галицького,41,смт.Ворохта Яремчанської міської ради , Івано-Франківська область,78595

до відповідача: комунального підприємства "Селищне комунальне підприємство" вул.Д.Галицького,41,смт.Ворохта Яремчанської міської ради , Івано-Франківська область,78595

про стягнення 11 866,47 грн. шкоди, завданої атмосферному повітрю.

за участю представників сторін:

Від позивача: Жабчук В.В., (довіреність №07-06 від 12.11.12р. - заступник селищного голови)

Учасник судового засідання: Маланчук В.М., (посвідчення №008896 від 12.10.12р. - прокурор міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів природоохоронній сфері)

Від відповідача: не з"явився.

встановив, що Івано-Франківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до комунального підприємства "Селищне комунальне підприємство" про стягнення 11 866,47 грн. шкоди, завданої атмосферному повітрю.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відсутності спеціального дозволу на водокористування відповідачем здійснювався забір та викjристання води, а також здійснено скидання стічних вод у водні об"єкти, внаслідок чого завдано шкоди атмосферному повітрю на суму 11 866,47 грн.

Ухвалою суду від 07.12.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.12.12.

В судовому засіданні представник позивача та прокуратури підтримали заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не подав, докази повідомлення відповідача належним чином про час та дату судового засідання у суду відсутні.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу суду від 07.12.12 надіслано відповідачу за належною адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, і цю ухвалу не повернуто суду підприємством зв'язку, що дає підстави для висновку суду про повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

В ході перевірки комунального підприємства «Селищне комунальне підприємство», проведеної Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області, виявлено порушення вимог чинного законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів. Зокрема, перевіркою встановлено, що відповідачем у період з листопада 2010 р. по лютий 2011 р. за відсутності спеціального дозволу на водокористування здійснювався забір та використання 2443 куб. м води, а також здійснено скидання стічних вод у водні об'єкти в кількості 1954 куб.м. Зазначені порушення підтверджуються актом перевірки від 02.03.2011, проведеної Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області (а.с.9-10).

Згідно розрахунків (а.с.12,13), проведених спеціалістом Державної екологічної інспекції в області у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за № 767/16783, збитки, спричинені самовільним скидом стічних вод, становлять 2969,07 грн., а збитки, спричинені самовільним водокористуванням- 8897,40 грн. Загальний розмір заподіяних збитків становить 11 866,47 грн.

24.03.2011 Державною екологічною інспекцією в Івано Франківській області направлено відповідачу претензію №39/11 з вимогою сплатити шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у сфері раціонального використання та охорони водних ресурсів в добровільному порядку, яка відповідачем залишена без відповіді.

Доказів погашення відповідачем заборгованості суду не подано.

Приписами п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності спеціального дозволу.

Згідно ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно вимог ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За змістом ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає відшкодуванню, як правило в повному обсязі, а застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє від компенсації шкоди, заподіяної погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.

Згідно частини першої статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи (пункт 6 частини другої цієї статті).

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства підтверджується актом перевірки водоохоронного законодавства від 02.03.11. Відтак, протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні водоохоронного законодавства, а саме у заборі та викристанні води, а також скиданні стічних вод у водні об"єкти за відсутності спеціального дозволу.

Відповідно до статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір збитків, заявлений позивачем до стягнення, розраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783 та складає 11 866,47 грн. При цьому суд, перевіривши даний розрахунок, встановив, що такий розрахунок розміру збитків відповідає приписам п.7.3 зазначеної Методики , що дає підстави суду для висновку щодо задоволення позовних вимог.

При цьому судом враховано практику Вищого господарського суду з розгляду подібних спорів, викладену, зокрема, у постановах від 03 грудня 2012 р. у справі №19/5005/4244/2012 та від 27 листопада 2012 р. у справі №3/5005/3553/2012

Судові витрати у відповідності до приписів ст.49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.8, 124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.70, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст.40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради до комунального підприємства "Селищне комунальне підприємство" про стягнення 11 866,47 грн. шкоди, завданої атмосферному повітрю.

Стягнути з відповідача - комунального підприємства «Селищне комунальне підприємство» (78595, Івано-Франківська область, Яремчанська міська рада, смт. Ворохта, вул. Д. Галицького, 41, код ЄДРПОУ 32356196) 11 866,47 грн. шкоди, завданої атмосферному повітрю(одинадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень сорок сім копійок) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (78595, Івано-Франківська область, Яремчанська міська рада, смт.Ворохта, вул. Д.Галицького, 41 , р/р 33115331700018 УДКСУ у м.Яремче, код ЄДРПОУ 38006907).

Стягнути з відповідача - комунального підприємства «Селищне комунальне підприємство»(78595, Івано-Франківська область, Яремчанська міська рада, смт. Ворохта, вул. Д. Галицького, 41, код ЄДРПОУ 32356196)1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев"ять гривень п"ятдесят копійок) судового збору в дохід Державного бюджету України. Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.12.12

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"