Постанова

від 14.11.2006 по справі 30/235-06-7388

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р.

Справа № 30/235-06-7388

Одеський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого                      Ліпчанської Н.В.

Суддів:                              Андрєєвої Е.І.

                                        Мацюри

П.Ф.

При

секретарі                    Федорові

В.А.

за

участю представників сторін від:

позивача   -  

Старостін С.О., довіреність  №

01-15/1420 вих. від 10.07.06р.;

відповідача

-   ОСОБА_1, довіреність  № б/н від 05.04.06р.; 

Від 3-ї особи -  Ворсуляк А.М., довіреність  № 211/ исх-ГС від 04.05.06р.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської районної  адміністрації 

Одеської міської ради

на

ухвалу господарського суду Одеської області від 05 вересня 2006 р.

у справі № 30/235-06-7388

за

позовом  Київської районної

адміністрації  Одеської міської ради        

3-тя

особа Одеська міська рада      

до 

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2          

про

знесення самочинно збудованої будівлі та зобов'язання вчинити певні дії 

Розпорядженням

голови суду НОМЕР_1 справа передана на розгляд колегії у зазначеному складі.

встановив:

У липні 2006р. Київська районна

адміністрація Одеської міської ради (далі -Адміністрація) звернулась до

господарського суду Одеської області з позовом про знесення самочинно

збудованої будівлі Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою

ОСОБА_2 (далі -ФО ОСОБА_2).

Обґрунтовуючи позовні вимоги,

Адміністрація посилається на  порушення

ОСОБА_2 ст.9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, Правил забудови м.

Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 17.04.2001р.

№2155-ХХІІ;  ст.18 Закону України „Про

основи містобудування”; ст.29 Закону України „Про планування і забудову

територій”.

Крім цього, позивач вказує на те,

що об'єкт побудований на земельній ділянці, яка не надавалась та не виділялась

ОСОБА_2, відповідно зі ст.125 Земельного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не

визнає, посилаючись на рішення Київського районного суду м. Одеси від

26.12.2005р., відповідно до якого, за нею (ОСОБА_2) визнано право власності на

будівлі кафе-бару, загальною площею 211,5 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1, яке

набрало законної сили 06.01.2006р.

Ухвалою господарського

суду Одеської області від 05 вересня 2006р. (суддя Рога Н.В.) провадження у

справі припинено на підставі п.2 ст.80 ГПК України, оскільки, вже є рішення

Київського районного суду м. Одеси між тими ж сторонами, про той же предмет і з

тих же підстав.

Не погоджуючись з даною ухвалою,

позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій вказує на  порушення судом норм процесуального права.

На думку скаржника, висновок суду

про те, що при наявності рішення Київського районного суду м. Одеси від

20.02.2006р. по справі № 2-570/2006р., де стороною виступала Одеська міська

рада, що в подальшому унеможливлює розгляд даної справи, є невірним. Оскільки,

позивач Київська районна адміністрація не приймала участі у справі №

2-570/2006р. та не заявляла будь-яких вимог щодо порушення містобудівного

законодавства.

Крім цього, позивач в апеляційній

скарзі зазначив, що справа була розглянута за 

відсутністю відповідача, оскільки він не був належним чином повідомлений

про час та місце засідання суду, тобто суд прийняв рішення щодо прав і

обов'язків останнього, коли він не був залучений до участі у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу СПД

ОСОБА_2 просить залишити ухвалу суду без змін з тих підстав, що спірний об'єкт

не є самочинно збудованою будівлею, оскільки згідно рішення Київського

районного суду по цивільній справі № 

2-8388/2005 від 26.12.2005р. за ОСОБА_2 було зареєстровано право

власності на вказане нерухоме майно.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування

місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова

колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Підставою для припинення

провадження у справі для місцевого господарського суду стало рішення Київського

районного суду м. Одеси у справі № 2-570/2006, яким відмовлено Одеській міській

раді в задоволенні позову до ОСОБА_2 про зобов'язання знести самочинно

збудовану будівлю кафе-бару по АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку у

попередній стан. Суд дійшов висновку, що оскільки Київська районна

адміністрація є виконавчим органом Одеської міської ради, вказане рішення по

цивільній справі  є рішенням між тими ж

сторонами та про той же предмет спору, що у теперішній  господарській справі.

Судова колегія не може погодитись з

такою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.

Рішенням Одеської міської ради №

20-V від 27.06.2006р. „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної

чисельності апарату Одеської міської ради, її виконавчих органів та витрат на

їх утримання” затверджено Положення про районну адміністрацію Одеської міської

ради.

Згідно з п.1.2. Положення

райадміністрація є самостійною юридичною особою, має гербову печатку, штампи,

бланки, розрахунковий та інші рахунки, у своїй роботі керується чинним

законодавством України, рішеннями міської ради, її виконавчого комітету,

розпорядженнями Одеського міського голови, Положенням про виконавчий комітет

Одеської міської ради та цим Положенням.

До повноважень Райадміністрації у

галузі будівництва, зокрема, належить здійснення контролю за недопущенням

самовільного будівництва у районі, для чого їй надано право звертатись до суду

з позовами про знесення жилих будинків разом з господарськими спорудами,

зведеними громадянами самовільно.

Як вбачається з рішення Київського

районного суду м. Одеси у справі № 2-570/2006 за позовом Одеської міської ради

до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої будівлі, Київська райадміністрація

не приймала участі у розгляді зазначеного позову та не заявляла будь-яких вимог

щодо порушення містобудівного законодавства. Більш того, цивільний позов

заявлений Одеською міською радою до ОСОБА_2, як до фізичної особи, в той час,

як теперішній позов заявлений до ОСОБА_2, як до суб'єкта підприємницької

діяльності.

З огляду на зазначене, судова

колегія приходить до висновку, що рішення Київського районного суду м. Одеси у

справі № 2-570/2006 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 не може

вважатись рішенням між сторонами господарського спору, та бути підставою для

припинення провадження у справі № 30/235-06-7388.

Разом з цим, матеріалами справи

спростовується твердження апелянта про неналежне повідомлення відповідача про

час та місце слухання справи, оскільки повідомлення про вручення поштових

відправлень свідчать про отримання особисто ОСОБА_2 ухвал суду про призначення

справи до розгляду. (а.с. 25,33)

Враховуючи наведене, ухвала

господарського суду Одеської області підлягає скасуванню, як така, що винесена

з порушенням норм процесуального права, а позов -направленню до суду першої

інстанції для розгляду по суті заявлених вимог.

Керуючись  ст.ст. 99,101, 103-106 Господарського

процесуального Кодексу України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

         Апеляційну скаргу Київської

районної  адміністрації  Одеської міської ради задовольнити.

         Ухвалу господарського суду Одеської

області від 05 вересня 2006 р. у справі № 30/235-06-7388 скасувати.

         Справу № 30/235-06-7388 направити до

господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

       Постанова набирає законної сили з дня її

прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий

суддя                                                   

                  Н.В.Ліпчанська

Судді:                                                                                         

Е.І.Андрєєва

П.Ф.Мацюра