Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а/1270/8672/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8672/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Прудника С.В.

при секретарі: Семціві О.В.

за участю сторін:

представника позивача Рибаса А. С.

представника відповідача Лиманюк М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом товариства Приватного підприємства Фірма «Боско» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2011 року № 0000902301 та № 0000912301, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Фірма «Боско» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2011 року № 0000902301 та № 0000912301.

07 листопада 2012 року по справі відкрито провадження.

В судовому засіданні 04 грудня 2012 року представники сторін надали клопотання про надання часу для примирення сторін, у зв'язку із чим провадження по справі було зупинено до 19 грудня 2012 року.

19 грудня 2012 року провадження у справі було поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.09.2011 ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області винесено податкові повідомлення-рішення № 0000902301 та № 0000912301 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 50 049,69 грн. та про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 40 039,75 грн. у зв'язку із нікчемністю господарських договорів, укладених позивачем з ПП «Металод».

Позивач не погоджується із зазначеними повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

18.08.2011 посадовими особами відповідача було складено акт № 1602/23-25365145 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП ФІРМА «БОСКО» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість року по взаємовідносинам з ПП «Металод» (код ЄДРПОУ 33620166) за період з 01.04.2008 по 01.04.2011.

Підставою для проведення перевірки стали постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ в м. Красний луч від 15.04.2011, заступника начальника ОНМ - начальника СВ ПМ Стаханівської МДПІ від 05.02.2011.

За результатами перевірки встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 40 039,75 грн. за 3 - й квартал. 2010 року та заниження податку на додану вартість у сумі 32 031,80 грн. за липень 2010 року.

ПП ФІРМА «БОСКО» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 07.04.1998 року, свідоцтво № 13831200000000014.

21.05.1998 року ПП ФІРМА «БОСКО» взято на облік в органах державної податкової служби за № 14.

07.07.1998 року ПП ФІРМА «БОСКО» зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво № 16622226, на дату проведення перевірки свідоцтво № 100120559 від 09.06.2008 року, індивідуальний податковий номер 253651412141.

Одним з видів діяльності ПП ФІРМА «БОСКО» є діяльність генерального підрядника у будівництві.

Задля можливості ведення даного виду діяльності ПП ФІРМА «БОСКО» отримало ліцензію АВ № 558218 від 20.08.2010 на ведення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яка включає в себе нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, демонтаж, тощо. Також 05.12.2005 підприємством було отримано дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної безпеки.

Здійснюючи господарську діяльність, ПП ФІРМА «БОСКО» уклало з ПП «Металод» договір № 14 від 07.07.2010 (далі - договір) на виконання капітального ремонту наявної котельні потужністю 384 кВт Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченко, 26.

На виконання умов договору ПП «Металод» виконало, а ПП ФІРМА «БОСКО» прийняло та оплатило виконані роботи на загальну суму 192 190,80 грн., в тому числі податок на додану вартість 32 031,80 грн.

Виконання робіт за даним договором та їх оплата підтверджується первинними документами, а саме договором підряду № 14 від 07.07.2010 року, договірною ціною, локальними кошторисами, довідкою про вартість виконаних робіт, актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 за липень 2010 року, податковою накладною № 184 від 14.07.2010 року, банківською випискою від 26.08.2010 року.

За результатами вищевказаних операцій ПП ФІРМА «БОСКО» було включено до складу валових витрат 192 190,80 грн. та сформовано податковий кредит по ПДВ на суму 32 031,80 грн.

Вказані валові витрати та суми податкового кредиту по податку на додану вартість були відображені у поданих до ДПІ в м. Сєвєродонецьку у встановлені діючим законодавством строки деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Висновків щодо неправильності обрахування валових витрат чи податку на додану вартість або оформлення первинних документів акт перевірки не містить.

Також на підтвердження укладення та виконання господарських договорів із Донецьким апеляційним адміністративним судом позивачем надано пояснення від 13.12.2012 № 1312 та копії первинних документів (акту № 2 приймання виконаних робіт за липень 2012 року по договору № 36 від 07.07.2012 року, довідки про вартість виконаних робіт по договору № 36 від 07.07.2010 року, підсумкової відомості ресурсів № 36 від 07.07.2010 року, податкової накладної № 110 від 20.07.2010 року, акту № 01/048 приймання виконаних проектних робіт по договору № 12 від 02.07.2010 року, податкової накладної № 111 від 30.07.2010 року, банківські виписки).

Крім того, позивач вказує на наявність при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ст. 86.8 та 86.9 Податкового кодексу України, оскільки вони винесені із порушенням встановленого діючим законодавством порядку та строку.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, про що подав заперечення проти адміністративного позову, в яких, посилаючись на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011 року по справі №1-400/2011 про визнання директора ПП «Металод» ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину за ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство Фірма «Боско» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 07.04.1998 року, номер запису № 13831200000000014. (а.с.22).

Приватне підприємство Фірма «Боско» зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 253651412141, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.06.2008 № 100120559 (а.с.26).

У період з 08.08.2011 по 11.08. 2011 ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Фірма «БОСКО» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість року по взаємовідносинам з ПП «Металод» (код ЄДРПОУ 33620166) за період з 01.04.2008 по 01.04.2011 року. У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 40 039,75 грн. за 3 кв. 2010 року.

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 32 031,80 грн. за липень 2010 року.

- операції між ПП ФІРМА «БОСКО» та ПП «Металод» на виконання будівельних робіт на суму 192 190,80 грн., в т. ч. ПДВ 32 031,80 грн., суперечать інтересам держави і суспільства а отже, відповідно до п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства. За результатами перевірки складено акт від 18.08.2011 № 1602/23-25365145 (а.с.32-55).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000902301 від 16.09.2011 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 50 049,69 грн. (40 039,75 грн. за основним платежем та 10 009,94 грн. за штрафними санкціями) та № 0000912301 від 16.09.2011 року про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 40 039,75 грн. (32 031,80 грн. за основним платежем та 8 007,95 грн. за штрафними санкціями) (а.с.62,63).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства на момент здійснення вищевказаних господарських операцій регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість», а на момент проведення перевірки та винесення податкових повідомлень рішень - Податковим кодексом України.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 10.1. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до вимог п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

П.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

П. 4.1 ст. 4 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюється, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначав, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами встановлюється ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Аналізуючи норми податкового законодавства та докази, надані сторонами під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 16.09.2011 року № 0000902301 та № 0000912301 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 50 049,69 грн. та про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 40 039,75 грн. є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на нижчевикладене.

Матеріалами справи (господарськими договорами, податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, банківськими виписками) підтверджено здійснення позивачем у липні 2010 року господарських операцій, реальність господарської діяльності позивача та фактичну сплату позивачем - отримувачем робіт - сум податку на додану вартість в ціні робіт постачальнику таких робіт, а отже й правомірність віднесення сплачених сум до валових витрат 3 -й квартал 2010 року та декларування податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2010 року.

У матеріалах справи міститься постанова Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011 року по справі №1-400/2011 про визнання директора ПП «Металод» ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину за ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

У своїх запереченнях проти позову податковий орган, посилаючись на ст.72 КАС України, зазначає, що вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд не може погодитись з такими доводами, оскільки вказаний вирок встановлює вину відповідної фізичної особи, але не встановлює період фіктивного підприємництва ПП «Металод» та не встановлює факту фіктивної фінансово-господарської діяльності між ПП Фірма «БОСКО» та ПП «Металод», незаконність діяльності саме ПП Фірма «БОСКО» у відносинах з вказаним підприємством.

Зазначене рішення суду у кримінальній справі, на які посилається податковий орган, не місить юридичної оцінки укладених спірних правочинів субпідряду та позивачем та його контрагентами. Дані рішення не є належним доказом неправомірності дій ПП Фірма «БОСКО», оскільки вони винесені у відношенні директора ПП «Металод», а не у відношенні посадових осіб позивача.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 під час вирішення питання про недійсність правочину дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

У разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару/послуги). Крім того, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків. Зазначене рішення суду по кримінальній справі не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат, та позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 900,89 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Фірма «Боско» до Державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2011 року № 0000902301 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 50 049,69 грн. та № 0000912301 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 40 039,75 грн. задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.09.2011 № 0000902301 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 50 049,69 грн. та № 0000912301 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 40 039,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства Фірма «Боско» судові витрати у розмірі 900,89 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2012 року.

СуддяС.В. Прудник