Ухвала

від 13.02.2013 по справі 2а/1270/8672/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року справа №2а/1270/8672/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.

розглянувши у письмовому провадженні засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/8672/2012 за позовом Приватного підприємства фірма «Боско» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000902301 та №0000922301 від 16.09.2012р.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма «Боско» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 вересня 2012 року № 0000902301 та №0000912301.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16.09.2011р. ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0000902301 та №0000912301 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 50 049,69 грн та про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 40 039,75 грн у зв'язку із нікчемністю господарських договорів, укладених позивачем з ПП «Металод».

Позивач не погоджується із зазначеними повідомленнями-рішеннями.

18.08.2011р. посадовими особами відповідача було складено акт № 1602/23-25365145 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП фірма «БОСКО» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість року по взаємовідносинам з ПП «Металод» за період з 01.04.2008р. по 01.04.2011р.

Підставою для проведення перевірки стали постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ в м.Красний Луч від 15.04.2011р., заступника начальника ОНМ - начальника СВ ПМ Стаханівської МДПІ від 05.02.2011р.

За результатами перевірки встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 40 039,75 грн за 3 - й квартал. 2010 року та заниження податку на додану вартість у сумі 32 031,80 грн за липень 2010 року.

Здійснюючи господарську діяльність, ПП фірма «БОСКО» уклало з ПП «Металод» договір № 14 від 07.07.2010р. на виконання капітального ремонту наявної котельні потужністю 384 кВт Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченко, 26.

На виконання умов договору ПП «Металод» виконало, а ПП фірма «БОСКО» прийняло та оплатило виконані роботи на загальну суму 192 190,80 грн, в тому числі податок на додану вартість 32 031,80 грн.

Виконання робіт за даним договором та їх оплата підтверджується первинними документами - договором підряду №14 від 07.07.2010 року, договірною ціною, локальними кошторисами, довідкою про вартість виконаних робіт, актом здачі-приймання виконаних робіт №1 за липень 2010 року, податковою накладною №184 від 14.07.2010 року, банківською випискою від 26.08.2010 року.

За результатами вищевказаних операцій ПП фірма «БОСКО» було включено до складу валових витрат 192 190,80 грн та сформовано податковий кредит по ПДВ на суму 32 031,80 грн.

Вказані валові витрати та суми податкового кредиту по податку на додану вартість були відображені у поданих до ДПІ в м. Сєвєродонецьку ДПС у встановлені діючим законодавством строки деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Висновків щодо неправильності обрахування валових витрат чи податку на додану вартість або оформлення первинних документів акт перевірки не містить.

На підтвердження укладення та виконання господарських договорів із Донецьким апеляційним адміністративним судом позивачем надано пояснення від 13.12.2012р. №1312 та копії первинних документів (акту № 2 приймання виконаних робіт за липень 2012 року по договору № 36 від 07.07.2012 року, довідки про вартість виконаних робіт по договору №36 від 07.07.2010 року, підсумкової відомості ресурсів №36 від 07.07.2010 року, податкової накладної №110 від 20.07.2010 року, акту №01/048 приймання виконаних проектних робіт по договору №12 від 02.07.2010 року, податкової накладної №111 від 30.07.2010 року, банківські виписки).

Крім того, позивач вказує на наявність при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ст. 86.8 та 86.9 Податкового кодексу України, оскільки вони винесені із порушенням встановленого діючим законодавством порядку та строку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012р. позов ПП фірма «Боско» задоволений повністю, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 16.09.2011р. №0000902301 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 50 049,69 грн та №0000912301 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 40 039,75 грн.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 900,89 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що угода позивача з його контрагентом ПП «Металод» є нікчемною. У підприємства контрагента позивача відсутні умови для здійснення господарської діяльності. Окрім того, постановою Краснолуцькоого міського суду від 04.08.2012р. директора ПП «Металод» Сугак М.В. визнаний винним за ст.205 ч.2 КК України та кримінальна справа стосовно директора ПП «Металод» Сугак М.В. за ст.205 ч.2 КК України закрита у зв'язку із актом амністії.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство фірма «Боско» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 07.04.1998 року, номер запису № 13831200000000014. (а.с.22).

Приватне підприємство фірма «Боско» зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 253651412141, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.06.2008р. №100120559 (а.с.26).

У період з 08.08.2011р. по 11.08.2011р. ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП фірма «БОСКО» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість року по взаємовідносинам з ПП «Металод» за період з 01.04.2008р. по 01.04.2011 року. У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 40 039,75 грн. за 3 кв. 2010 року.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 32 031,80 грн. за липень 2010 року.

- операції між ПП ФІРМА «Боско» та ПП «Металод» на виконання будівельних робіт на суму 192 190,80 грн, в т. ч. ПДВ 32 031,80 грн, суперечать інтересам держави і суспільства а отже, відповідно до п.п.1, 5 ст. 203, п.п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства. За результатами перевірки складено акт від 18.08.2011р. №1602/23-25365145 (а.с.32-55).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення №0000902301 від 16.09.2011 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 50 049,69 грн (40 039,75 грн за основним платежем та 10 009,94 грн за штрафними санкціями) та №0000912301 від 16.09.2011 року про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 40 039,75 грн (32 031,80 грн за основним платежем та 8 007,95 грн за штрафними санкціями) (а.с.62,63).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства на момент здійснення вищевказаних господарських операцій регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість», а на момент проведення перевірки та винесення податкових повідомлень рішень - Податковим кодексом України.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 10.1. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до вимог п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

П.п.3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

П. 4.1 ст. 4 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюється, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначав, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами встановлюється ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Матеріалами справи (господарськими договорами, податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, банківськими виписками) підтверджено здійснення позивачем у липні 2010 року господарських операцій, реальність господарської діяльності позивача та фактичну сплату позивачем - отримувачем робіт - сум податку на додану вартість в ціні робіт постачальнику таких робіт, а отже й правомірність віднесення сплачених сум до валових витрат 3 -й квартал 2010 року та декларування податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2010 року.

У матеріалах справи міститься постанова Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011 року по справі №1-400/2011 про закриття кримінальної справи стосовно директора ПП «Металод» Сугак М.В. за ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

У своїх запереченнях проти позову податковий орган, посилаючись на ст.72 КАС України, зазначав, що вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодивсь з такими доводами, оскільки вказаний вирок встановлює вину відповідної фізичної особи, але не встановлює період фіктивного підприємництва ПП «Металод» та не встановлює факту фіктивної фінансово-господарської діяльності між ПП фірма «Боско» та ПП «Металод», незаконність діяльності саме ПП фірма «Боско» у відносинах з вказаним підприємством.

Зазначене рішення суду у кримінальній справі, на які посилається податковий орган, не місить юридичної оцінки укладених спірних правочинів субпідряду та позивачем та його контрагентами. Дані рішення не є належним доказом неправомірності дій ПП фірма «Боско», оскільки вони винесені у відношенні директора ПП «Металод», а не у відношенні посадових осіб позивача.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 під час вирішення питання про недійсність правочину дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

У разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару/послуги). Крім того, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків. Зазначене рішення суду по кримінальній справі не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат, та позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ.

В апеляційній скарзі податковий орган посилається на ч.1 ст.72 КАС України, згідно з якою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому апелянт вказує на висновки, зроблені у постанові Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011р. по кримінальній справі №1-400/2011.

Колегія суддів вважає таке посилання апелянта безпідставним, оскільки у ч.1 ст.72 КАС України мова йде про судове рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі.

Постанова Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011р. прийнята по кримінальній справі та не є вироком в розумінні ст.72 ч.4 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/8672/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8672/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: М.В. Бишов

В.А. Шальєва

І.Д. Компанієць