Постанова

від 26.12.2012 по справі 2а-1670/7443/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7443/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представників позивача - Телеш Ю.В., Гнатик В.Б.,

представника відповідача - Ніколаєнко Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Миргородське лісове господарство" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2012 року позивач ДП "Миргородське лісове господарство" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 листопада 2012 року № 0000602301, № 0000582301 та № 0000592301.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135, пунктів 138.8, 138.10 статті 138, пункту 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.6, 201.8 статті 208 Податкового кодексу України та вимог пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" зазначаючи, що зазначені порушення не мали місця в його господарській діяльності. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину неправомірне формування витрат та податкового кредиту на підставі документів, складених ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 діяльність яких має ряд ознак фіктивності; до того ж зазначив, що податковим органом протиправно не визнано правомірним віднесення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року витрати з утримання гуртожитку, що перебуває на балансі позивача. Крім викладеного, не погоджується з висновками акта перевірки щодо заниження позивачем у IV кварталі 2011 року розміру інших доходів на вартість безоплатно отриманих чотирьох голів коней. Разом із тим, позивач вказує на неправомірність розрахунку контролюючим органом штрафних санкцій за невиконання щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків, зазначаючи, що вказане порушення застосовуються не за кожен день нероздрукування, а за факт допущення правопорушення.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії Миргородської ОДПІ вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема:

- віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум за господарськими договорами від контрагентів, діяльність яких має ознаки фіктивності;

- безпідставне віднесення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року витрати з утримання гуртожитку;

- заниження у IV кварталі 2011 року розміру інших доходів на вартість безоплатно отриманих чотирьох голів коней;

- не забезпечення невиконання щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків протягом 140 днів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП "Миргородське лісове господарство" 03 лютого 1998 року зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 00992697) державним реєстратором Миргородської РДА (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 587097) (а.с. 33). Позивач перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ.

Відповідачем у період з 17 вересня 2012 року по 26 жовтня 2012 року проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року.

За результатами перевірки 02 листопада 2012 року складено акт № 1384/22-110/00992697 (а.с. 11-28), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог, зокрема,

- підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135, пунктів 138.8, 138.10 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 243460,00 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011 року на суму 93163,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року 81943,00 грн., за IV квартал 2011 року на суму 68354,00 грн.

- пункту 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.6, 201.8 статті 208 Податкового кодексу України, що стало наслідком заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за вересень 2011 року на суму 7602,00 грн.

- пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків протягом 140 днів.

На підставі акта перевірки від 02 листопада 2012 року № 1384/22-110/00992697 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року:

№ 0000602301 (а.с. 8), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 47600,00 грн.,

№ 0000582301 (а.с. 9), яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7602,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1900,50 грн.,

№ 0000592301 (а.с. 10), яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 243460,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 03,00 грн.

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки від 02 листопада 2012 року № 1384/22-110/00992697 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам, не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірні податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, протиправними, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, обмежують та порушують права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняті без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Миргородської ОДПІ від 20 листопада 2012 року № 0000602301, № 0000582301 та № 0000592301, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення (податок на прибуток) від 20 листопада 2012 року № 0000592301, стали відомості про те, що господарська діяльність контрагентів позивача ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" (через наявність укладених між вказаним товариством та ТОВ "Промтехноопт" нікчемних правочинів, що відображено в акті Дергачівської МДПІ Харківської області "Про результати позапланової перевірки ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" щодо підтвердження відомостей, що отримані від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Промтехноопт"); ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 (через недостатність трудових ресурсів) носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого сформовані за рахунок вказаних підприємств витрати позивача відповідачем правомірними не визнані.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" (Постачальник) укладено договір поставки від 01 березня 2011 року (а.с. 54-55). Згідно умов вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю обладнання, запасні частини, металопродукцію, гумотехнічні вироби, ДСП, ламіновану плиту, меблі, пиломатеріали, столярні вироби (товар), а Покупець прийняти та оплатити їх. Найменування товару, його кількість, асортимент, види, марки, ціну за одиницю та за позиціями, загальна вартість, строки та умови поставки товару передбачаються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

Первинними бухгалтерськими документами підтверджено факт отримання позивачем за вказаним договором від свого контрагента товар, обумовлений зазначеною угодою, на виконання якої ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" складено належним чином оформлену податкову накладну (а.с. 56). Судом встановлено, що суму податку на додану вартість позивачем включено до свого податкового кредиту, враховано під час обчислення податкових зобов'язань та відображено в декларації з податку на додану вартість за відповідний податковий період.

Матеріалами справи підтверджено, що актом Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія", (код ЄДРПОУ 33002408), щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) встановлено факт нереальності здійснення господарської діяльності контрагентом позивача з ТОВ "Промтехноопт" за вересень 2011року. Зазначений суб'єкт господарювання не має трудових ресурсів, не знаходиться за юридичною адресою не знаходиться, не має офісних, складських, торгівельних та інших приміщень, що може використовуватись підприємством для здійснення фінансово-господарської діяльності. Аналіз декларації з ПДВ за вересень 2011 року свідчить, що до складу податкового кредиту ТОВ "Промтехноопт" включено суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), яке знаходиться на обліку у ДПІ Жовтневого району м. Харкова, та має ознаки ризику, а також не знаходиться за юридичною адресою. Враховуючи вищевикладене податковий орган не визнав факт реального вчинення господарських операцій за вересень 2011 року між ТОВ "Промтехноопт" та ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія".

Враховуючи викладені обставини та посилаючись на відомості бази даних "Контрагенти" за період з 01 квітня 2011року по 31 червня 2012 року, відповідно до яких задекларований податковий кредит та податкові зобов'язання позивача мають розбіжності автоматизованого співставлення по контрагенту ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" за вересень 2011 року на суму 7602,06 грн., податковий орган не визнав правомірність віднесення вказаної суми до складу податкового кредиту позивача.

Відхиляючи вказане твердження суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на ознаки фіктивності та сплату податкових зобов'язань своїх контрагентів, а тому сума в розмірі 7602,06 грн. правомірно віднесена позивачем до складу свого податкового кредиту та врахована під час обчислення податкових зобов'язань у вересні 2011 року.

Суд не погоджується також і з позицією контролюючого органа щодо достатності наведених підстав для невизнання правомірними витрат, сформованих позивачем, за період, що перевірявся, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року (а.с. 189-192), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року (а.с. 193-195), спростовано висновки акта перевірки Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ТОВ "Промтехноопт", господарським відносинам контрагента позивача ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" з ТОВ "Промтехноопт" надана правова оцінка, встановлено та підтверджено їх правомірність.

Крім того, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що в періоді, охопленому перевіркою, позивачем до складу витрат віднесено вартість робіт/послуг з розрубки, навантаження та транспортування деревини, що здійснювались фізичними особами-підприємцями відповідно до укладених договорів підряду на проведення лісозаготівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору підряду між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (НОМЕР_4) (а.с. 68-70, 71-73, 75-76) передбачено розробку рубок 6827 куб. м., вартість послуг оцінена сторонами в 552988,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що зазначений підприємець має спеціальний дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки, зокрема з лісосічних робіт та трелювання лісу (а.с. 78). ФОП ОСОБА_4 надав позивачу довідки, якими підтверджує факт наявності необхідного для виконання робіт, обумовлених договорами, досвіду. Податковими накладними (а.с. 80-100), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 101-116) підтверджено факт виконання сторонами взятих на себе за договором підряду на проведення лісозаготівельних робіт зобов'язань, та правомірність врахування позивачем у своєму бухгалтерському обліку зазначених витрат.

Договором про надання послуг між позивачем та ФОП ОСОБА_5 (НОМЕР_5) (а.с. 117-118) передбачено навантаження, вивезення 9192 куб. м. деревини, вартість послуг визначена сторонами правочину та становить 180965,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що зазначений підприємець має спеціальний дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки, зокрема з лісосічних робіт та трелювання лісу (а.с. 120). ФОП ОСОБА_5 надав позивачу довідку, якою підтверджує факт наявності необхідного для виконання робіт, обумовлених договорами, досвіду (а.с. 119). Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 121-126) підтверджено факт виконання сторонами взятих на себе за договором про надання послуг зобов'язань, та правомірність врахування позивачем у своєму бухгалтерському обліку зазначених витрат.

Договором про надання послуг між позивачем ФОП ОСОБА_6 (НОМЕР_6) (а.с. 127-128) передбачено надання підприємцем послуг з навантаження 5616 куб. м. деревини, вартість послуг згідно договору складає 123509,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що зазначений підприємець має спеціальний дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки, зокрема з лісосічних робіт та трелювання лісу (а.с. 130). ФОП ОСОБА_6 надав позивачу довідку, якою підтверджує факт наявності необхідного для виконання робіт, обумовлених договорами, транспорту (а.с 130). Податковими накладними (а.с. 131-135) та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 136-140) підтверджено факт виконання сторонами взятих на себе за договор ом підряду на проведення лісозаготівельних робіт зобов'язань, та правомірність врахування позивачем у своєму бухгалтерському обліку зазначених витрат.

Миргородською ОДПІ в ході проведення перевірки проведено аналіз поданих вищевказаними підприємцями декларацій про майновий стан і доходи та звіти 1-ДФ за 2011 рік, внаслідок чого податковий орган дійшов висновку, що послуги, надані вказаними суб'єктами господарювання, не мають ознак реальності здійснення фінансово-господарської діяльності, дані суб'єкти оскільки мають незначний штат трудових ресурсів, задекларовані обсяги отриманих доходів зазначених фізичних осіб-підприємців не відповідають сумам послуг, наданих ДП "Миргородське лісове господарство".

Враховуючи викладене, відповідач не визнав правомірним віднесення позивачем до складу витрат суми, сплачені зазначеним контрагентам за надання послуг.

Пунктом 135.1 статі 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до приписів підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з яких не був сплачений єдиний податок, включаються до доходу (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації).

Вимогами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що 138.1.1. витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Аналізуючи викладене, суд спростовує висновки Миргородської ОДПІ про визнання неправомірним віднесення позивачем до складу витрат суми, сплачені фізичним особам-підприємцям за договорами з надання послуг з лісозаготівлі, з підстав наявності у позивача усіх необхідних первинних бухгалтерських документів, що підтверджують правомірність господарським операцій між вищевказаними суб'єктами господарювання, обґрунтованості використання наданих ними документів для використання в бухгалтерському обліку ДП "Миргородське лісове господарство" та віднесення понесених за такими господарськими договорами витрат до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, висновками акта перевірки, не підтверджено правомірність віднесення позивачем до складу витрат суму 77245,90 грн. з утримання гуртожитку, визнано їх такими, що не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Так, до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, підприємством позивача в II кварталі 2011 року віднесено витрати на утримання гуртожитку на загальну суму 77245,90 грн., що на думку податкового органа є порушенням пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема інвентарною карткою № 69 (а.с. 58) та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що на балансі позивача з 1980 року перебуває гуртожиток витрати на утримання якого позивачем віднесено до складу витрат ІІ кварталу 2011 року, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Згідно абзацу 6 підпункту 140.1.8 пункту 140.8 статті 140 при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати платника податку (крім капітальних, які підлягають амортизації) на утримання та експлуатацію таких об'єктів , що перебували на балансі та утримувалися за рахунок платника податку станом на 01 липня 1997 року, але не використовуються з метою отримання доходу, багатоквартирного житлового фонду, в тому числі гуртожитків , одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об'єктів житлово-комунального господарства.

З урахуванням наведених приписів чинного законодавства суд вважає доводи відповідача про протиправність віднесення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат, пов'язаних з утриманням гуртожитку, необґрунтованими.

Крім того, податковим органом в ході перевірки встановлено та відображено в акті перевірки, що підприємством позивача в IV кварталі 2011 року отримано на баланс ДП "Миргородське лісове господарство" 4 голови коней загальною вартістю 85806,00 грн.

Податковий орган дійшов висновку, що позивачем допущено заниження розміру доходів, відображених у р. 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства на вартість безоплатно отриманого майна.

Суд, вивчивши матеріали справи дійшов протилежних висновків, виходячи з наступного.

ДП "Миргородське лісове господарство" в межах проведення усної претензійної роботи на виконання вимог органу КРУ за наслідками проведеної ревізії (витяг з акту КРВ в м. Мирогород та Миргородському районі міститься в матеріалах справи - арк.с. 196-199), отримало на баланс підприємства в рахунок відшкодування здійснених витрат по утриманню коней від власників тварин 4 голів коней загальною вартістю 85806,00 грн. Зазначений факт підтверджується належним чином завіреними копіями накладних від 09 листопада 2011 № 10, № 11 (передачу здійснено Громадською організацією "Мисливсько-рибальське товариство "Попівське"), накладної без номера (передачу здійснено гр. ОСОБА_1), накладної без номера (передачу здійснено гр. ОСОБА_2).

Підпунктом 136.1.5 пункту 136.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення об'єкта оподаткування не враховуються суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів , що охороняються законом, а також суми відшкодування немайнової шкоди за рішенням Європейського суду, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

З урахуванням викладеного, висновки відповідача щодо заниження позивачем у IV кварталі 2011 року розміру доходів на суму вартості безоплатно отриманих коней є необґрунтованими та безпідставними.

З урахуванням висновків суду щодо невідповідності відомостей акта перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0000592301, фактичним обставинам, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення (ПДВ) від 20 листопада 2012 року № 0000582301, стали відомості акта перевірки про відомості про те, що господарська діяльність контрагента позивача ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" (через наявність укладених між вказаним товариством та ТОВ "Промтехноопт" нікчемних правочинів, що відображено в акті Дергачівської МДПІ Харківської області "Про результати позапланової перевірки ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" щодо підтвердження відомостей, що отримані від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Промтехноопт"") носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого сформований за рахунок вказаного суб'єкта господарювання податковий кредит позивача відповідачем правомірними не визнаний.

Зазначеним обставинам та правовідносинам, а також висновкам перевірки з приводу господарської діяльності позивача, пов'язаної з ТОВ "Слобожанська лісопромислова компанія" суд надав правову оцінку при дослідженні правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток від 20 листопада 2012 року № 0000592301, а з огляду на той факт, що зазначені доводи податкового органа стали підставою і для прийняття податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 20 листопада 2012 року № 0000582301, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення (штраф за порушення порядку ведення касових операцій в національній валюті в Україні) від 20 листопада 2012 року № 0000602301, стали відомості акта перевірки про невиконання позивачем друку Z-звітів протягом 140 днів, внаслідок чого відповідачем за кожен день такого порушення застосовано штрафні санкції, що в сумі складають 47600,00 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що в порушення пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в лісовому кордоні (зона відпочинку) не забезпечено виконання щоденного друкування на РРО ( МІНІ-500 МЕ , заводський номер ПБ 56202186, фіскальний номер 1620001564, КОРО № 1620001564 від 12 серпня 2011 року) фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за період 06 жовтня 2011 року по 26 червня 2012 року, тобто протягом 140 днів.

Пунктом 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання.

Факт встановлення порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зумовив застосування відповідачем до ДП "Миргородське лісове господарство" штрафних санкцій 47600,00 грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен день не роздрукування Z-звітів).

Позивач не заперечував факт встановленого податковим органом порушення, проте заперечував правомірність накладення штрафних санкцій за кожен день допущення визначеного актом перевірки порушення, зазначаючи, що останнє носить характер правопорушення, що триває, та відповідно до чинного законодавства передбачає накладення штрафу в розмірі, визначеному пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" незалежно від кількості фактів допущення позивачем порушень.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що пункт 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачає застосування до суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), штрафних санкцій за порушення суб'єктами господарювання вимог пункту 9 статті 3 цього Закону за кожен випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та про безпідставність застосування до ДП "Миргородське лісове господарство" штрафних (фінансових) санкцій на суму 47600,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2012 року № 0000602301.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Миргородське лісове господарство" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року № 0000602301

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року № 0000582301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року № 0000592301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Миргородське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00992697) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова