Постанова

від 14.12.2012 по справі 2а/1570/10684/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/10684/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Соколенко О.М.

при секретарі -Чебан О.Д.

за участю: представників позивача -Проценко Н.О., Гриб М.Т. (за довіреностями),

представників відповідача -Ідрісової Е.А., Дашковського О.В. (за довіреностями),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеській завод «Нептун»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеській завод «Нептун»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000562350/0 від 29.08.2011 року.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Одеській завод «Нептун»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт (довідку) від 25.08.2011 року № 80/23-310/34108072, згідно якого встановлено порушення позивачем п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на суму 143100 грн.

Позивач із вказаним порушенням не погоджується, вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки по-перше, зазначає, що товариство не могло порушити п.14.1.18 ст.14 Податкового кодексу України, оскільки даний пункт дає лише визначення терміну «бюджетне відшкодування»та не передбачає будь-яку відповідальність для платника податків, а по-друге, як вказує позивач, в акті перевірки не зазначено в чому саме з боку позивача полягає порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, та відповідачем не наведено жодних посилань на первинні документи та господарські операції, що призвели до такого завищення. За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування в сумі 143000 грн., позивач просив суд скасувати оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с.91-92), в яких зазначив про правомірність висновків податкового органу про те, що при наявності розбіжностей по заниженню податкових зобов'язань та по завищенню податкового кредиту, ТОВ «Одеській завод «Нептун»завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на суму 143100 грн. Таким чином, відповідач не погоджується з доводами позивача та вважає правомірним і таким, що не підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні 02.04.2012 року судом згідно ст.55 КАС України в порядку правонаступництва здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на її правонаступника -Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових поясненнях до позову та на надані докази.

Представники відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеській завод «Нептун»(далі -позивач, товариство) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради як юридична особа 30.01.2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.1,а.с.47).

07.04.2009 року за № 14553/29-107 товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби і станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, та у період, за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.02.2006 року № 22325640, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (т.1,а.с.238), ТОВ «Одеській завод «Нептун»було зареєстровано платником ПДВ, що підтверджується п. 2.4 акту перевірки (т.1, а.с.21-22), та не заперечувалось сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Одеській завод «Нептун»у податковій звітності з ПДВ за березень 2011 року, за результатами якої ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт про результати камеральної перевірки від 18.05.2011 року № 31/15-525 (т.1,а.с.29-30), яким встановлено порушення позивачем п.п.«а»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: допущено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом, у зв'язку із чим зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 143100 грн.

02.06.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0000521505, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 р. на суму 143100 грн. (т.1,а.с.7).

14.06.2011 р. ТОВ «Одеській завод «Нептун»звернулось зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000521505 до ДПА в Одеській області, за результатами розгляду якої останньою 08.07.2011 року винесено рішення за № 23963/10/25-0007 (т.1, а.с.35-36), яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000521505 від 02.06.2011 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 р. на суму 143100 грн. з посиланням на те, що при складанні акту за результатами камеральної перевірки ТОВ «Одеській завод «Нептун», перевіряючи ми не дотримано рекомендації Наказу №306, а саме не доведено порушення, що призвели до завищення суми, яка підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів на суму 143100 грн. з посиланням на норми діючого законодавства та первинні документи.

Враховуючи підстави для скасування податкового повідомлення-рішення, ДПА в Одеській області листом від 05.07.2011 р. № 23385/7/07-0108 (т.1, а.с.110-112) зобов'язало ДПІ у Малиновському районі м. Одеси провести документальну перевірку щодо правомірності декларування ТОВ «Одеській завод «Нептун»згідно декларації за березень 2011 року до відшкодування суми ПДВ у розмірі 143100 грн.

Судом встановлено, що у період з 04.08.2011 р. по 17.08.2011 р. на підставі направлення на перевірку від 03.08.2011 року № 1256 (т.1, а.с.106) та наказу від 03.08.2011 року № 1303 (т.1,а.с.107), виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, головним державним податковим інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Ніколаєнко Ю.В. на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «Одеській завод «Нептун» (код ЄДРПОУ 34108072) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 143100 грн., заявленої до відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт (довідку) від 25.08.2011 року № 80/23-310/34108072 , яким встановлено що на порушення п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року на суму 143100 грн. (т.1,а.с.21-25).

При цьому, слід зазначити, що вказаний акт взагалі не містить найменування «акт», а на сторінці 10 цього документу взагалі зазначено, що «довідку складено у двох примірниках, та один примірник довідки на 10 аркушах отримав 25.08.2011 року керівник ТОВ «Одеській завод «Нептун»Стеценко С.І. (т.1,а.с.25- зворотній бік).

Не погоджуючись з висновками вказаного акту позивач звернувся до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси із запереченнями на нього від 29.08.2011 року № 558 (т.1, а.с.26), в яких зазначив про те, що дані, наведені в декларації відповідають дійсності, оскільки в ній враховані всі наявні за перевіряємий період податкові накладні, а контрагенти позивача, в свою чергу, мають право провести суми своїх зобов'язань у наступних періодах, і таким чином розбіжності будуть відсутні. Також вказано на те, що наведені в акті посилання на накази ДПА і Методичні рекомендації щодо порядку розподілу платників податків за категоріями не визначають відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування.

За результатами розгляду вказаних заперечень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надано відповідь від 12.09.2011 року № 35224/7/23-311 (т.1, а.с.33-34), згідно якої висновки акту перевірки залишено без змін.

29.08.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000562350/0 (т.1, а.с.48), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на суму 143100 грн. за порушення п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Не погодившись з винесеним рішенням, 08.09.2011 року ТОВ «Одеській завод «Нептун»направило скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000562350/0 від 29.08.2011 року до ДПА в Одеській області, за результатами розгляду якої останньою 03.10.2011 року винесено рішення № 34076/10/25-0007 (т.1, а.с.31-32), яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу товариства - без задоволення.

14.10.2011 року позивачем направлено скаргу за № 715 (т.1, а.с.27-28) на податкове повідомлення-рішення № 0000562350/0 від 29.08.2011 року до ДПС України, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 04.11.2011 року за № 4945/6/10-2115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та рішення ДПА в Одеській області, а скаргу платника -без задоволення. (т.1,а.с.39-40).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0000562350/0 від 29.08.2011 року, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про протиправність даного рішення, оскільки воно прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, виходячи з наступного.

В акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 25.08.2011 року №80/23-310/34108072 зазначено, що згідно з поданою ТОВ «Одеській завод «Нептун»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податковою декларацією з ПДВ за березень 2011 року (вх. №59099 від 20.04.2011 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів складає 143100 грн.

За результатами перевірки не виявлено наявність правових відносин ТОВ «Одеській завод «Нептун»з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

При цьому, як зазначає відповідач станом на 17.08.2011 року серед постачальників виявлено платників, якими надано ризиковий кредит на суму 4196 грн. за березень 2011 року, а саме: ТОВ «Електромет», сума ПДВ - 79,16 грн.,ТОВ «Комплекселектромонтаж», сума ПДВ -1999,11 грн., ТОВ «Рейнбоу Технолоджіс Україна»- сума ПДВ -160 грн.

Разом з цим, відповідач вказує, що перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не виявлено.

Також, в акті зазначається, що станом на 10.08.2011 року згідно бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ «Одеській завод «Нептун»рахуються розбіжності другої категорії за період 2008-2011 роки по заниженню податкових зобов'язань у сумі 411075,25 грн. та по завищенню податкового кредиту у сумі 820491,55 грн., наводячи при цьому наступні дані: «звітний період», «категорія платника», «заниження податкових зобов'язань», «завищення податкового кредиту».

Посилаючись на положення наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 з урахуванням змін, внесених наказами ДПА України від 08.12.2008 року № 765 і від 30.12.2009 року № 742 та на вимоги Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідач зазначає в акті, що ТОВ «Одеській завод «Нептун»належить до другої категорії платників податків, тобто має ознаки ризикового і не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 143100 грн.

Із врахуванням наведеного та відповідно до додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «Одеській завод «Нептун»до Державного бюджету, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 143100 грн.

Наведене, на думку податкового органу, свідчить про порушення позивачем п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 р. на суму 143100 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками перевірки, на підставі чого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та дослідивши матеріали справи і зміст чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі -Порядок).

Згідно п.3 розд. 1 цього Порядку, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Як вже зазначено судом, складений за результатами перевірки «акт»від 25.08.2011 року № 80/23-310/34108072 взагалі не містить найменування «акт», а на сторінці 10 цього документу зазначено, що «довідку складено у двох примірниках». При цьому, як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення воно прийнято на підставі акта перевірки від 25.08.2011 року № 80/23-310/34108072.

Разом з цим, виходячи із сутті поняття акту, враховуючи, що під час перевірки були виявлені порушення податкового законодавства з боку позивача, суд вважає, що 25.08.2011 року за № 80/23-310/34108072 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено саме акт перевірки, проти чого, в свою чергу, не заперечували представники відповідача.

Відповідно до п.п. 4,5,6 розд. 1 вказаного Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пп.5.2 п.5 розділу ІІ Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

Як вбачається з п.2.3 акту перевірки у ході перевірки податковим органом використано наступні документи, надані позивачем за лютий-березень 2011 року: декларації з ПДВ з додатками, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, коригування до податкових накладних, видаткові накладні, акти виконаних робіт, договори поставки, міжнародні контракти, платіжні документи, оригінали експортних ВМД, оригінали імпортних ВМД та дані автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби.

Водночас, як встановлено судом, та не спростовувалось представниками відповідача в судовому засіданні, в акті перевірки відсутні жодні посилання на первинні документи та господарські операції, що призвели до завищення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Висновки акту перевірки, при цьому, зроблені виключно на підставі даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно якої ТОВ «Одеській завод «Нептун»належить до другої категорії платників податків, тобто має ознаки ризикового і не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 143100 грн., оскільки згідно бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ «Одеській завод «Нептун»рахуються розбіжності другої категорії за період 2008-2011 роки по заниженню податкових зобов'язань у сумі 411075,25 грн. та по завищенню податкового кредиту у сумі 820491,55 грн.

При цьому, суд зазначає, що вказуючи в акті перевірки про наявність вказаної вище розбіжності другої категорії за період 2008-2011 роки по заниженню податкових зобов'язань у сумі 411075,25 грн. та по завищенню податкового кредиту у сумі 820491,55 грн., відповідач наводить в акті лише наступні дані: «звітний період», «категорія платника», «заниження податкових зобов'язань», «завищення податкового кредиту», без посилання на конкретні первинні документи, контрагентів позивача, та господарські операції, що вказують на відповідні розбіжності.

В свою чергу, представниками позивача на підтвердження правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року були надані до суду: господарські договори, платіжні доручення, видаткові накладні, податкові накладні, декларації з ПДВ та інші супутні документи за період лютий-березень 2011 року (т.1, а.с.131-220,239-255, т.2, а.с.1-31), проте, у зв'язку із відсутністю в акті перевірки жодних посилань на первинні документи та господарські операції, що призвели до завищення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ та не оспорюванням під час розгляду справи представниками відповідача дійсності та товарності господарських операцій ТОВ «Одеській завод «Нептун»із будь-якими його контрагентами за спірний період, суд не надавав правову оцінку договорам та іншим первинним документам, в тому числі, документам бухгалтерського обліку по взаємовідносинам позивача з його контрагентами, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, в порушення вищевказаних вимог Порядку, акт перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 25.08.2011 року №80/23-310/34108072 не містить встановлених Порядком даних, а саме: суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства; фактів виявлених порушень із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів; не зазначено чітко період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення.

Разом з цим, слід зазначити, що згідно інформації бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ «Одеській завод «Нептун», наведеної в акті перевірки, заниження податкового зобов'язання позивача за лютий 2011 року складає 0 грн., а завищення податкового кредиту -5808,92 грн., разом з цим, березень 2011 року у цих даних взагалі відсутній. Наведене, на думку суду, суперечить висновкам акту про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 143100 грн. саме за березень 2011 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 Податкового кодексу України.

Підпунктом 4.1.18 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України передбачено, що бюджетне відшкодування -відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.201 ст. ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наведені норми також свідчать про те, що для підтвердження наявності права на бюджетне відшкодування, податковий орган мав дослідити чи сплачені фактично товари, послуги шляхом дослідження первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що, як встановлено судом, податковим органом зроблено не було.

Разом з тим, суд зазначає, що п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України визначені підстави, за яких платники податку не мають права на отримання бюджетного відшкодування, проте, як встановлено судом, відповідачем не було встановлено таких підстав при проведенні перевірки. В свою чергу, вказана норма також не визначає таку підставу для позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування як належність платника податку до «другої категорії»платників податків, який має ознаки ризикового і отже не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, суд зазначає, що безпідставним є посилання відповідача на порушення позивачем п.14.1.18 ст.14 Податкового кодексу України, оскільки даний пункт надає лише визначення терміну «бюджетне відшкодування»та не передбачає будь-яку відповідальність для платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при визначенні позивачу порушення вимог п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України не дотримано вимоги п.п. 4,5,6 розд. І, пп.5.2 п.5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, оскільки встановлення порушення зроблено без посиланням на конкретні обставини фінансово-господарської діяльності позивача та первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів та не враховано підстави, з якими саме закон пов'язує відсутність у платника податку права на бюджетне відшкодування..

Відтак, визначення податковим органом порушення позивачем п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Разом з цим, судом не береться до уваги посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що позивачем порушено п.200.19.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки по-перше, вказана норма регулює питання щодо отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а по-друге, вказана норма взагалі відсутня, як підстава для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за березень 2011 року як в акті перевірки, так і в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем п.14.1.18 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ґрунтуються виключно на даних інформаційних систем ДПС та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 143100 грн.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0000562350/0 від 29.08.2011 року, підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги ТОВ «Одеській завод «Нептун»підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 158 -163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеській завод «Нептун» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0000562350/0 від 29.08.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 14 грудня 2012 року.

Суддя О.М. Соколенко

.