Рішення

від 25.12.2012 по справі 33/5005/9417/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.12р. Справа № 33/5005/9417/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АВМ", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Тиматика", м. Дніпропетровськ

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції , м. Нікополь Дніпропетровської області

про оскарження результатів оцінки нерухомого майна

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача: представник не з'явився

3-я особа: представник не з'явився

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АВМ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "С-Тиматика" (далі - відповідач), у якому просить: -визнати відсутність права у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика" складати звіт від 23.07.12р. про оцінку трьох нежитлових будівель: адміністративної будівлі (А-М), площею 162, 60 кв. м. складу (Б) та складу (Г), розташованих за адресою :Україна, Дніпропетровська область, м. Нікополь вул.Херсонська, буд. 364, підготовлений станом на 17.07.12р.;- визнати таким, що не відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна звіт про оцінку трьох нежитлових будівель: адміністративної будівлі (А-М), площею 162, 60 кв. м. складу (Б) та складу (Г), розташованих за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Нікополь вул. Херсонська, буд. 364, від 23.07.2012 р. підготовлений станом на 17.07.12р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика"; - визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку трьох нежитлових будівель: адміністративної будівлі (А-М), площею 162, 60 кв. м. складу (Б) та складу (Г), розташованих за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Нікополь вул. Херсонська, буд. 364, від 23.07.2012 р. підготовлений станом на 17.07.12р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика". Судові витрати просить покласти на відповідача.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, але відзив на позов суду не надав.

3- особа : в судове засідання не з'явилася, письмових пояснень з приводу позовної заяви до суду не подала.

У судовому засіданні 13.12.2012 р. розгляд справи було відкладено на 25.12.2012 р.

В судове засідання 25.12.2012 р. представники сторін, не забезпечили явку уповноважених представників, про причини не явки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались.

Разом з тим, частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін позивача та відповідача присутніх у судовому засіданні 13.12.2012 р., оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені відділу ДВС Нікопольського МУЮ перебуває зведене виконавче провадження ВП № 31542497 з примусового виконання, зокрема, наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5/15-10 від 02.07.2010 р. (стягнення боргу в сумі 1133131, 32 грн. ), за яким боржником є позивач -ТОВ фірма"АВМ", а стягувачем -ПАТ "УкрСиббанк".

Постановою ДВС Нікопольського МУЮ від 01.03.2012р. ВП № 31540898 про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу № 5/15-10 від 02.07.2010 р. було накладено арешт на все майно, що належить позивачу, а актом ВП№ 31542497 від 21.03.2012р. було описане та арештоване майно, зокрема, нежитлові будівлі по вул. Херсонська, 354, будівлі лазне -оздоровчого комплексу по вул. Шевченка, 14, будівлі і споруди автозаправної станції по вул.. Г.Чорнобиля, 2-А, будівлі і споруди автозаправочної станції по вул.. Херсонська, 366/1 в м. Нікополі.

Листом від 01.08.2012р. № 38370 ВДВС Нікопольського МУЮ повідомлено позивача про те, що оцінка майна проведена і надано останньому копії висновків суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика" (відповідача у справі) щодо вартості арештованого нерухомого майна боржника станом на 17.07.2012р.

Внаслідок письмових заперечень боржника щодо висновків суб'єкта оціночної діяльності органом ДВС було призначено рецензування звітів оцінювача.

17.10.2012р. позивачем отримано лист відділу ДВС від 10.10.2012р. № 55281, яким було надано боржнику рецензії оцінювача ФОП Набієва Шафагат Ширіт огли від 28.09.2012р. на звіти про оцінку вартості належних позивачу будівель і споруд у м. Нікополь.

Як вказує позивач, ознайомившись із звітом про оцінку трьох нежитлових будівель: адміністративної будівлі (А-М), площею 162, 60 кв. м. складу (Б) та складу (Г), розташованих за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Нікополь вул. Херсонська, буд. 364, від 23.07.2012 р. підготовлений станом на 17.07.2012р., та врахувавши рецензію на цей звіт, позивач вважає його незаконним, а відтак таким, що підлягає скасуванню судом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України , кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України , способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна право відношення; 7) припинення право відношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі при здійсненні господарського судочинства - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу .

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України , підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює категорію спорів, які підвідомчі господарським судам зокрема, господарському суду підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; також господарському суду підвідомчі справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначений ст. 12 ГПК України, разом з тим не є вичерпним, оскільки в силу п. 1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті. При цьому, за змістом вказаної норми, господарському суду підвідомчі саме справи у спорах, перелік яких не є виключним.

Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки це не відповідає завданням суду визначеним ст. 2 , 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України). Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005 р. N 01-8/2229, а також із правовою позицією ВСУ викладеною в його постановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та від 14.12.2004 у справі №6/11 та ін.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в п. 4.3. роз'яснено, що господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК .

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що предмет позову в частині заявлених вимог щодо визнання відсутності права у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика" складати спірний звіт та визнання таким, що не відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна спірний звіт не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, тому суд повинен відмовити у позові.

Крім того, суд зазначає позивачу, що у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).

Згідно із ч. 3 ст. 11 цього Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 13 Закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно до умов статті 58 Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" .

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення, що є підставою для призначення рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування звіту про оцінку трьох нежитлових будівель: адміністративної будівлі (А-М), площею 162, 60 кв. м. складу (Б) та складу (Г), розташованих за адресою :Україна, Дніпропетровська область, м. Нікополь вул. Херсонська, буд. 364, від 23.07.2012 р. підготовлений станом на 17.07.12р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика", суд відмовляє в силу того, що передбачений п. 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, з урахуванням приписів наведених правових норм та на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, позивачем відповідно до платіжного доручення № 208 від 26.10.2012 року сплачена сума судового збору у розмірі 1118 грн. 00 коп.

Стосовно оплати позивачем суми судового збору у розмірі 1 118 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне вказати на наступне.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону).

Відповідно до статті13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 1 073 грн. 00 коп.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, яким відповідно до підпункту 1 пункту 1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 45 грн. 00 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору слід віднести на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові - відмовити.

Судовий збір по справі віднести на позивача.

Згідно з частини 1 пункту 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір " повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "АВМ" (53211, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул Шевченка, 14; код ЄДРПОУ 20279866) зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 45,00 грн. (сорок п'ять грн. 00 коп.), перерахований платіжним дорученням № 208 від 26.10.2012 р. про сплату судового збору в розмірі 1 118,00 грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 33/5005/9417/2012.

Суддя І.А.Рудовська