Постанова

від 24.12.2012 по справі 2/40

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р. Справа№ 2/40

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

За участю представників:

від позивача: Костриця В.Г., Куць В.В. - представники за довіреностями,

від відповідача: Войтова Н.В. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ВАСКО»

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.10.2012 року

у справі №2/40 (суддя Домнічева І.Ю.)

за заявою Приватного підприємства «ВАСКО»

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 21.12.2010р. у справі №СЗ-02-21/2010

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»

до Приватного підприємства «ВАСКО»

про стягнення боргу, неустойки, інфляційних витрат, процентів за користування чужими грошовими коштами у зв'язку із порушенням грошових зобов'язань по Договору поставки №122.

ВСТАНОВИВ:

21.12.2010р. Постійно діючим Третейським судом при Юридичній корпорації "Принцип" прийнято рішення, відповідно до якого було стягнуто з Приватного підприємства "Васко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" 129 889,68 грн. - боргу за поставлену продукцію, 19 495,61 грн. - інфляційних витрат, 41 547,15 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 5 727, 97 грн. - третейського збору, 500 грн. - реєстраційного збору.

01.02.2011р. Господарський суд міста Києва отримав заяву Приватного підприємства "ВАСКО" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 21.12.2010р. у справі № С3-02-21/2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. у справі №2/40 в задоволенні заяви Приватного підприємства "ВАСКО" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 21.12.2010р. у справі № С3-02-21/2010, яка розглядалася третейським судом у складі: третейський суддя Пампуха Г.Г., відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену хвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

05.12.2012р. через канцелярію суду від відповідача надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначив, що його у третейській справі належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи третейським судом, що призвело до порушення принципів рівності всіх учасників та змагальності сторін. За наведеного, апелянт вважає, що на підставі п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду підлягає скасуванню.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

21.12.2010р. Постійно діючим Третейським судом при Юридичній корпорації "Принцип"прийнято рішення по справі № С3-02-21/2010, відповідно до якого було стягнуто з Приватного підприємства "Васко"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" 129 889,68 грн. - боргу за поставлену продукцію, 19 495,61 грн. - інфляційних витрат, 41 547,15 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 5 727,97 грн. - третейського збору, 500,00 грн. - реєстраційного збору.

Рішення від 21.12.2010р. по справі № С3-02-21/2010 прийнято Постійно діючим Третейським судом при Юридичній корпорації "Принцип" на підставі третейського застереження, викладеного в п.10.1 Додаткової угоди до договору поставки від 20.03.2009 р. № 122, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" та Приватним підприємством "Васко".

У відповідності до п.10.1 Додаткової угоди до договору поставки від 20.03.2009 р. № 122 усі питання, які будуть виникати при виконанні даного Договору, або у зв'язку із ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів. При недосягненні згоди, неврегульовані спірні питання в межах строку позовної давності передаються на розгляд та остаточне вирішення до Постійно діючого Третейським судом при Юридичній корпорації "Принцип", у складі одного або трьох третейських суддів, призначених Головою цього суду, згідно регламенту цього суду.

Отже, приймаючи до уваги наявність третейського застереження в Договорі поставки та з огляду на відсутність доказів визнання недійсним в судовому порядку зазначеного Договору (повністю або частково), спори що виникають при виконанні договору або пов'язані з ним, підлягають вирішенню Постійно діючим Третейським судом при Юридичній корпорації "Принцип".

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про третейські суди» (далі-Закон) рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 51 цього ж Закону рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 122-1 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Частиною 3 ст. 122-4 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 122-5 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні положення містяться у ч. 3 ст. 51 Закону.

ПП «ВАСКО» як на підставу для скасування рішення третейського суду посилається на те, що його у третейській справі належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи третейським судом, що призвело до порушення принципів рівності всіх учасників та змагальності сторін. За наведеного, апелянт вважає, що на підставі п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду підлягає скасуванню.

Київський апеляційний господарський суд за результатами перегляду справи в апеляційному порядку та дослідження матеріалів третейської справи погоджується з твердження апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про третейські суди» третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про третейські суди» обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами. У постійно діючому третейському суді порядок обміну документами та письмовими матеріалами визначається регламентом третейського суду.

Якщо сторони не дійшли згоди з цих питань або у разі невизначеності цих питань у регламенті третейського суду, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Доказів в підтвердження обставин наявності домовленості між сторонами щодо встановлення іншого способу обміну документами та письмовими матеріалами між сторонами і третейським судом не надано.

У відповідності до ч.3 ст.13 регламенту Постійно діючого Третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" сторонам має бути направлена ухвала про день, час та місце проведення засідання Третейського суду не пізніше ніж за 5 днів до такого засідання.

У відповідності до ч.5 ст.13 регламенту Постійно діючого Третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресантові, та вважаються такими, що отриманні в день такої доставки.

Однак, всупереч зазначеним положенням регламенту в матеріалах справи відсутні докази про направлення апелянту рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвали Третейського суду від 14.12.2010р. по справі №СЗ-02-21/2010.

Даний факт сторонами, відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України не спростований належним та допустимими доказами.

Таким чином, за встановлених обставин, судова колегія приходить до висновку, що апелянт не був належним чином повідомлений про розгляд справи Третейським судом, що позбавило останнього можливості взяти участь в третейському розгляді справи та надати відповідні заперечення і доводи з предмету спору.

У відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 39 Закону України «Про третейські суди» третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості. Сторони, зокрема, мають право брати участь у засіданнях третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 11 вказаного Закону третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

Верховною Радою України 17.07.1997 р. прийнято Закон України № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а 09.02.2006 р. - Закон України «Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», якими поширено на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Закону № 475/97-ВР Україна повністю визнала на своїй території дію статті 25 Конвенції щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

У зв'язку з обов'язком держави виконувати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції і протоколів до неї, з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини, зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України, законодавцем прийнято Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Статтею 17 цього Закону встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, за практикою Європейського Суду термін «суд» в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції поширюється не лише на державні судові органи, а також може поширюватися на органи, які розглядають обмежене коло специфічних питань (рішення Суду у справах: «Кемпбел і Фелл проти Сполученого Королівства», «Компанія «Регент» проти України»).

Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, Протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судам, в т.ч. і третейським судам, у здійсненні судочинства необхідно застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У відповідності до практики Європейського Суду одними із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 Конвенції є право бути присутнім на розгляді своєї справи (рішення Суду у справах: «Тьєрс та інші проти Сан-Маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції»). Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторони про розгляд справи судом.

Зважаючи на вищевикладені норми чинного законодавства, практику Європейського Суду, а також враховуючи те, що відповідач у третейській справі не був належним чином повідомлений про розгляд справи Третейським судом, суд апеляційної інстанції вважає, що третейським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було дотриманого проголошеного ст. 6 Конвекцією права на справедливий розгляд та визначених чинним законодавством принципів судового розгляду справи, що по суті позбавило відповідача можливості взяти участь в третейському розгляді справи.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» (п. 5 ч. 2 ст. 122 5 ГПК України) вказане порушення є достатньою підставою для скасування рішення третейського суду.

За наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. - скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи (п. п. 1, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 104 ГПК України). Заява Приватного підприємства «ВАСКО» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 21.12.2010р. у справі №СЗ-02-21/2010 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.

Судові витрати покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-106, 122-1 - 122-5 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ВАСКО» на ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.10.2012р. у справі №2/40 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.10.2012 року у справі №2/40 скасувати.

3. Заяву Приватного підприємства «ВАСКО» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 21.12.2010р. у справі №СЗ-02-21/2010 задовольнити.

4. Рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 21.12.2010р. у справі №СЗ-02-21/2010 скасувати.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Трудова, 1, код ЄДРПОУ 33090871) на користь Приватного підприємства «ВАСКО» (08292, Київська область, м.Ірпінь, вул. Новаторів, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 13730705) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №2/40 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Матеріали третейської справи №СЗ-02-21/2010 повернути до Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип».

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Гаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.