Рішення

від 24.12.2012 по справі 5017/2994/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2012 р.Справа № 5017/2994/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо"

до відповідачів: 1. Державне підприємство „Одеська залізниця"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест"

про стягнення 13 568,53 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Петрусенко Г.О. за довіреністю від 12.11.2012р.

від відповідача-1: Баштовий В.Б. за довіреністю №19 від 03.10.2012р.

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору: ТОВ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця" та з ТОВ „Барс Інвест" вартості недостачі вугілля кам'яного в сумі 13 568,53 грн. по 6784,27 грн. з кожного.

Відповідач-1 надав до суду заперечення на позов від 19.11.2012р. за вх.№35113/2012, згідно з якими просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що відповідно до записів у залізничній накладній завантаження вагону проводилось на підприємстві вантажовідправника, його силами і засобами та ним же самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, а при надходженні вантажу на станцію Миколаїв Одеської залізниці виявлено різницю маси, що менше перевізного документу на 12300 кг та складений комерційний акт серії АА №021544/19 від 05.08.2012р. Також у комерційному акті встановлено, що вагон був справний, але не підготовлений для перевезення даного виду вантажу. В Інструкції по підготовці вантажних вагонів до перевезень, затвердженої наказом Укрзалізниці 31.12.2009р. №734-Ц, встановлено, що особливу увагу слід звертати на дотримання установлених розмірів конструктивних зазорів площини прилягання кришок люків до балок вагону, щоб запобігти просипанню вантажів дрібних фракцій. У Правилах з деповського ремонту, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 16.10.2007р. №492-Ц встановлено, що кришки люків повинні закриватися щільно. Місцеві зазори між кришкою люка і площиною її прилягання допускається не більше 55 мм. В даному випадку в акті про технічний стан вагону та комерційному акті встановлено, що мається зазор між кришкою 6 люка та поперечною балкою шириною -30 мм та довжиною 700 см. Окрім того, відповідач -1 посилається на те, що всупереч вимог ст.115 Статуту залізниць України позивач не направив відповідачу разом з позовом рахунок або інший документ відправника, на підставі якого визначається вартість вантажу, а тому неможливо визначити вартість недостачі вантажу. Також розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем із врахуванням залізничного тарифу, зазначеного у видатковій накладній № 280802 від 28.08.2012р., що не відповідає вимогам ст.114 Статуту залізниць України.

Відповідач-2 надав суду відзив від 20.11.2012р. за вх.№35149/2012, згідно з яким просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову до відповідача-2, з посиланням при цьому на те, що вагон завантажений відповідачем -2 із повним дотриманням Технічних умов розміщення та кріплення вантажів на відкритому рухому складі. Календарний штемпель станції відправлення на залізничній накладній свідчить, що залізницею перевірено правильність завантаження вантажу відповідачем -2 та його кріплення, як то передбачено вимогами ч. 3 ст.19 розділу 1 Технічних умов розміщення та кріплення вантажів на відкритому рухому складі, а тому відповідальність за втрату вантажу згідно п. 1 ст.314 ГК України повен нести відповідач-1. Також у комерційному акті вказано, що між поперечною балкою і кришкою 6 люка щілина довжиною 70 см, шириною 3 см, закладена зовні целофаном травою, наявні сліди течі вантажу, що свідчить про виникнення течі вантажу під час перевезення і спробою залізниці цю течу усунути. З боку відповідача -2 відсутні які-небудь порушення вимог параграфів 1,3 „Технічних умов розміщення та кріплення вантажів на відкритому рухомому складі", п. 5,6 „Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу". Окрім того, відповідач-2 просить суд розглянути позов без участі представників відповідача -2.

У додаток до відзиву відповідач -2 надав довідку від 15.11.2012р. за вих.№312, згідно з якою вартість вугілля у вагоні №65297012 масою 69 тон становить 51750 грн., без врахування залізничного тарифу.

У клопотанні від 10.12.2012р. за вх.№37448/2012 відпвоідач-2 просить суд розглянути позовні вимоги до відпвлідача-2 відповідно до наявних в матеріалах справи документів і направленого до суду відзиву на позов.

Ухвалою від 12.12.2012р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 02.01.2013р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача -1. Також в ухвалі суд зобов'язав позивача здійснити обґрунтований розрахунок вартості недостачі вантажу, із врахуванням п. „а" ст.114 Статуту залізниць України, згідно з яким залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу, а також із врахуванням вартості вугілля, зазначеної у довідці вантажовідправника № 312 від 15.11.2012р. та вказаний розрахунок надати до суду; письмові пояснення щодо відсутності у комерційному акті АА № 021544/19 від 05.09.2012р. відмітки станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції (розділ Є).

На виконання вимог суду позивачем здійснений розрахунок вартості недостачі вантажу, згідно з яким вартість відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу, становить 10920кг, а її вартість -8982,14 грн., виходячи із вартості вантажу в сумі 822,54 грн. за 1 тонну, із включенням залізничного тарифу.

Також позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог від 24.12.2012р. за вх.№39235/2012, згідно з якою просить суд стягнути з відповідачів вартість недостачі вантажу в сумі 8982,14 грн. по 4491,07 грн. з кожного.

Окрім того, у поясненнях від 24.12.2012р. за вх.№39262/2012 позивач посилається на те, що являється одержувачем вантажу та не здійснював складання комерційного акту, а тому відсутність відмітки залізниці у графі „Є" комерційного акту позивач пояснити не має можливості.

У поясненнях по справі від 24.12.2012р. за вх.№39261/2012 відповідач-1 посилається на те, що відсутність відмітки станції призначення у графі „Є" комерційного акту пояснюється наказом Херсонської дирекції залізничних перевезень від 22.02.2010р. „Про забезпечення схоронності вантажів на Херсонській дирекції", згідно з яким у зв'язку з відсутністю комерційних працівників на станції Високопілля вагони з комерційними браками відчіпляються від поїзду з подальшим складанням комерційного акту по станції Миколаїв.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників позивача і відповідача -1 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача -1, суд встановив:

28.08.2012р. зі станції відправлення Щетово Донецької залізниці ТОВ „Барс Інвест" (відповідник, відповідач-2) на адресу ТОВ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" відправлений вантаж (антрацит) у вагоні № 65297012 у кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною №51051969.

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника, навалом нижче бортів у вологому стані. Вантаж розміщено й закріплено згідно з пар. 3-5 р. 2 дод.14 СМГС. Вантаж промаркований вапном.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Запоріжжя -Ліве Придніпровської залізниці складений акт загальної форми № 7136 від 03.09.2012р., в якому встановлено, що при прийманні потягу виявлено навантаження вантажу нижче бортів на 30 см. Вантаж розрівняний та промаркований. Ліворуч по ходу потягу нещільне примикання кришки 5 люка армировочного листа поперечної балки, зазор довжиною 60 см, шириною 4 см. На складових вагону відбитки просипання вантажу. Поглиблення над 5,6 люками довжиною 200 см, шириною 120 см, глибиною 100 см. На станції зазор закладений ззовні дрантям. Вагон без дверей, люка закриті, теча вантажу відсутня. За відсутністю засобів зважування вагон слідує за призначенням без переважування.

При надходженні вагону на станцію Апостолово Придніпровської залізниці складений акт загальної форми № 1099 від 04.09.2012р., в якому встановлено, що при прибутті потягу виявлено навантаження нижче ботів на 50 см. Ліворуч наявні виїмки на 5,6,7 люками довжиною 350 см, шириною 200 см, глибиною 170 см. Між поперечною балкою та кришкою 6 люка наявна щілина довжиною 70 см, шириною 3 см, яка була закладена ззовні целофаном та травою до прибуття на ст. Апостолово Придніпровської залізниці. На момент огляду теча вантажу відсутня. Вагон слідує за призначенням.

05.09.2012р. на станції Миколаїв Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагона (контейнера) № 9, згідно з яким ліворуч вагона прогиб лівої бокової обв'язки кришки шостого люка, в результаті чого між лівою боковою обв'язкою кришки шостого люка та верхнім листом перекриття проміжної балки утворилася щілина у вертикальній плоскості висотою 30 мм, довжиною 700 мм. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник міг бачити вказані несправності, але заходи по забезпеченню схоронності вантажу не прийняв.

Тією ж датою на станції Миколаїв Одеської залізниці складений комерційний акт АА № 021544/19, в якому встановлено, що на підставі акта загальної форми № 1099 від 04.09.2012р. ст. Апостолово Придніпровської залізниці комерційний агент Гаршина Л.С. у присутності виконуючого обов'язки ДСГТ Клементьєва С.Н., представника ЛО на ст. Миколаїв Одеської залізниці Пшеняка С.А., стрілка ВОХР Харламенко, провела комісійне переважування вагону № 65297012 на 150-т вагонних вагах МЧУ-Миколаїв (паспорт № 2823 повірка від 05.06.2012р.). По документу значиться, що вантаж антрацит завантажений нижче бортів у вологому стані, промаркований вапном, вага нетто-69000 кг, тара -24600 кг, фактично виявилось: брутто -81300 кг, тара з бруса -24600 кг, нетто -56700 кг, що на 12300 кг менше ніж зазначено у документі. Навантаження у вагон нижче бортів на 50 см, ліворуч по ходу потягу наявні поглиблення над 5,6,7 люками довжиною 350 см, шириною 200 см, глибиною 170 см, між поперечною балкою та кришкою 6 люка щілина довжиною 70 см, шириною 3 см, закладена ззовні целофаном та травою, наявні сліди течі вантажу. На момент переважування теча вантажу відсутня. Вагон прибув у технічному відношенні згідно тех/акта № 09 від 05.09.2012р. справний, у комерційному відношенні - згідно актів загальної форми № 1099 від 04.09.2012р. станції Апостолово Придніпровської залізниці та № 7136 від 03.09.2012р. станції Запоріжжя -Ліве Придніпровської залізниці. Вантажовідправник порушив Технічні умови розділу 2 пар. 1,3 та п. 5,6 ч. 1 розділу 15 Правил перевезення вантажів, а саме перед навантаженням вантажу не пересвідчився у тому, що перевезення у даному рухомому складі не призведе до втрати вантажу та не прийняв заходів по ущільненню щілин (зазорів). По штатному розкладу зав. вантажним двором відсутній.

При надходженні вантажу на станцію призначення Високопілля вантаж виданий одержувачу, який звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 13568,53 грн. як з вантажовідправника, так і з перевізника по 6784,27 грн. з кожного.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, про що надав до суду відповідну заяву від 24.12.2012р. за вх.№39235/2012, в якій просить суд стягнути з відповідачів вартість недостачі вантажу в сумі 8982,14 грн. по 4491,07 грн. з кожного.

Згідно з розрахунком позивача, вартість відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу, становить 10920кг, а її вартість -8982,14 грн., виходячи із вартості вантажу в сумі 822,54 грн. за 1 тонну, із включенням залізничного тарифу.

При цьому вартість вантажу визначена позивачем на підставі довідки вантажовідправника за вих.№312 від 15.11.2012р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову до ДП „Одеська залізниця", виходячи з наступного.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон № 65297012 здійснювалося відправником (відповідач-2), а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. В силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У п. 5, п.6. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, які затверджені Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстровані в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987 встановлено, що поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється та з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно з відмітками відправника у залізничній накладній, вантаж у вагоні №65297012 прормаркований вапном. Також відмітки відправника у залізничній накладній свідчать, що вантаж у вагоні №65297012 розміщений й закріплений згідно з параграфами 3-5 розділу 2 додатку 14 до СМГС.

У Додатку 14 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення містяться правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах з вимогами до розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, в т.ч. вимогами щодо підготовки вагону до завантаження, вимогами щодо забезпечення схоронності вагонів при завантаженні і вивантаженні вантажів, вимогами щодо засобів кріплення вантажів у ваганах.

Таким чином відправником вжито заходи щодо схоронності вантажу та вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду, без жодних зауважень щодо його завантаження.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим, у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, обставини, які встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті про наявність поглиблень вантажу над 5,6,7 люками, свідчать про наявність підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника (відповідач-1) та звільнення від такої відповідальності вантажовідправника (відповідач-2).

При цьому, господарський суд не приймає до уваги в якості підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника обставини щодо наявності щілини між поперечною балкою і кришкою 6 люка довжиною 70 см, шириною 3 см та глибиною 170 см у вагоні №65297012, з наступних мотивів.

У ст.31 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезинфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів -відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

У п.3.9. Роз'яснень ВГСУ від 29.09.2008 N 04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" встановлено, що оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу , наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

Тобто, про непридатність вагону у комерційному призначенні йдеться у випадку псування або пошкодження вантажу, а не його недостачі, і тому наявність щілини у вагоні не може бути підставою для відповідальності вантажовідправника, із врахуванням того, що позивачем не доведено суду виникнення цієї щілини саме під час завантаження вантажу у вагон.

Окрім того, господарський суд не звертає уваги на висновок залізниці про можливість втрати, псування вантажу, який наявний в акті про технічний стан вагону (контейнеру) від 05.09.2012р. №9, оскільки наявність такого висновку залізниці передбачена вимогами п.15 Правил складення актів, затверджених Наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Мінюсті 08.07.2002р. №567/6855, лише у випадку технічної несправності вагону, а в даному випадку той же акт про технічний стан вагону (контейнеру) від 05.09.2012р. №9 свідчить, що вагон №65297012 знаходиться у технічно справному стані.

Також господарський суд не звертає уваги на встановлені у комерційному акті обставини порушення відправником параграфу 1,3 р.2 ТУ та п.5,6 Правил перевезення вантажів, оскільки відправником вантажу вжито такі заходи схоронності вантажу, як маркування та розрівнення вантажу, що підтверджується прийняттям цього вантажу до перевезення залізницею, а також обставинами, які встановлені самою залізницею в акті загальної форми №7136 від 03.09.2012р., який складений на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Розрахунок вартості відповідальної недостачі вантажу, який здійснений позивачем на підставі довідки вантажовідправника про вартість вантажу, свідчить, що до вартості вантажу включено і вартість провізної плати, що не відповідає вимогам п. „а" ст.114 Статуту залізниць України, згідно з якими залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

За таких обставин, господарським судом виключено з розрахунку позивача вартість провізної плати, внаслідок чого вартість відповідальної недостачі вантажу становить 8190 грн.: 51750 грн. (вартість 69 т вугілля згідно довідки вантажовідправника)/ 69 000 кг = 750 грн. (вартість 1 т вугілля) х 10,92 тон (маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу) = 8190 грн.

Саме у вищевказаній сумі 8190 грн. позовні вимоги ТОВ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" задовольняються господарським судом за рахунок стягнення цієї суми з відповідача -1.

На підставі ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" до Державного підприємства „Одеська залізниця" задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" (73000, Херсонська область, м. Херсон, проспект 200 років Херсона, буд.41-А, кв.147, код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26002053217001 в ХФ АТ „Брокбізнесбанк", МФО 300249) вартість недостачі вантажу в сумі 8190 (вісім тисяч сто дев'яносто) грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1442 (одна тисяча чотириста сорок дві) грн. 04 коп.

3.У задоволенні решти позову до Державного підприємства „Одеська залізниця" відмовити.

4.У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест" відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 28 грудня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.