Постанова

від 05.03.2013 по справі 5017/2994/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 5017/2994/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: Баштовий В.Б., за довіреністю №16 від 02.01.2013р.

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 24 грудня 2012 року

по справі №5017/2994/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо"

до відповідачів: 1. Державного підприємства „Одеська залізниця"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест"

про стягнення 13568,53 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест" 13568,53 грн. вартості недостачі вантажу, по 6784,27 грн. з кожного.

24.12.2012р. позивачем було подано до місцевого господарського суду заяву про зменшення позовних вимог за вх.№39235/2012, в якій позивач просив суд стягнути з відповідачів вартість недостачі вантажу в сумі 8982,14 грн. по 4491,07 грн. з кожного.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24 грудня 2012 року у справі №5017/2994/2012 (суддя Смелянець Г.Є.) позов ТОВ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" до ДП „Одеська залізниця" задоволено частково, з ДП „Одеська залізниця" на користь позивача стягнуто 8190 грн. вартості недостачі вантажу та 1442,04 грн. судового збору; у задоволенні решти позову до ДП „Одеська залізниця" відмовлено; у задоволенні позову до ТОВ „Барс Інвест" відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, які встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті про наявність поглиблень вантажу над 5, 6, 7 люками, свідчать про наявність підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника (відповідач-1) та звільнення від такої відповідальності вантажовідправника (відповідач-2). При цьому, господарський суд не приймає до уваги в якості підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника обставини щодо наявності щілини між поперечною балкою і кришкою 6 люка довжиною 70 см, шириною 3 см та глибиною 170 см у вагоні №65297012, з огляду на те, оскільки про непридатність вагону у комерційному призначенні йдеться у випадку псування або пошкодження вантажу, а не його недостачі, і тому наявність щілини у вагоні не може бути підставою для відповідальності вантажовідправника, із врахуванням того, що позивачем не доведено суду виникнення цієї щілини саме під час завантаження вантажу у вагон.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач-1 (ДП „Одеська залізниця"), в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задовольнити позовних вимог ТОВ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" в повному обсязі, з посиланням при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача (ТОВ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо") у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії ОАГС від 18.01.2013р. про відправку копії ухвали про прийняття від 17.01.2013р. зроблена у встановленому порядку на першому примірнику вказаної ухвали, яка відповідно до п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" є належним підтвердженням повідомлення представників сторін про час і місце судового засідання. Окрім того, про належне повідомлення представника позивача про час та місце розгляду апеляційної скарги свідчать також відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 18.01.2013р. та від 15.02.2013р.

Представник відповідача-2 (ТОВ „Барс Інвест") у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії ОАГС від 18.01.2013р. про відправку копії ухвали про прийняття від 17.01.2013р. та відмітка канцелярії ОАГС від 15.03.2013р. про відправку копії ухвали про відкладення від 14.02.2013р., які зроблені у встановленому порядку на перших примірниках вказаних ухвал, які відповідно до п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" є належним підтвердженням повідомлення представників сторін про час і місце судового засідання. Окрім того, про належне повідомлення представника позивача про час та місце розгляду апеляційної скарги свідчать також відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.01.2013р. та залучена до матеріалів справи копія Реєстру Одеського апеляційного господарського суду №1 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням від 15.02.2013р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця" за відсутністю представників позивача та відповідача-2 у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача-1, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2012р. зі станції відправлення Щетово Донецької залізниці ТОВ „Барс Інвест" (вантажовідправник, відповідач-2) на адресу ТОВ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" (вантажоодержувач, позивач) було відправлено вантаж (антрацит) у вагоні №65297012 у кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною №51051969.

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника, навалом, нижче бортів, вантаж у вологому стані. Вантаж розміщено й закріплено згідно з пар. 3-5 р. 2 дод. 14 СМГС. Вантаж промаркований вапном.

03.09.2012р. на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №7136, яким встановлено, що при прийманні потягу виявлено навантаження вантажу нижче бортів на 30 см. Вантаж розрівняний та промаркований. Ліворуч по ходу потягу нещільне примикання кришки 5 люка армованого листа поперечної балки, зазор довжиною 60 см, шириною 4 см. На складових вагону відбитки просипання вантажу. Поглиблення над 5, 6 люками довжиною 200 см, шириною 120 см, глибиною 100 см. На станції зазор закладений ззовні дрантям. Вагон без дверей, люка закриті, теча вантажу відсутня. За відсутністю засобів зважування вагон слідує за призначенням без переважування.

04.09.2012р. при надходженні вагону на станцію Апостолово Придніпровської залізниці було складено акт загальної форми №1099, яким встановлено, що при прибутті потягу виявлено навантаження нижче бортів на 50 см. Ліворуч за ходом наявні виїмки на 5,6,7 люками довжиною 350 см, шириною 200 см, глибиною 170 см. Між поперечною балкою та кришкою 6 люка наявна щілина довжиною 70 см, шириною 3 см, яка була закладена ззовні целофаном та травою до прибуття на ст. Апостолово Придніпровської залізниці. На момент огляду теча вантажу відсутня. Вагон слідує за призначенням.

Матеріалами справи встановлено, що 05.09.2012р. на станції Миколаїв Одеської залізниці складено акт про технічний стан вагона (контейнера) №9, відповідно до якого вагон визнано технічно справним, ліворуч вагона прогин лівої бокової обв'язки кришки шостого люка, в результаті чого між лівою боковою обв'язкою кришки шостого люка та верхнім листом перекриття проміжної балки утворилася щілина у вертикальній плоскості висотою 30 мм, довжиною 700 мм. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник міг бачити вказані несправності, але заходи по забезпеченню схоронності вантажу не прийняв.

Водночас, 05.09.2012р. на станції Миколаїв Одеської залізниці було складено комерційний акт АА №021544/19, в якому встановлено, що на підставі акта загальної форми №1099 від 04.09.2012р. ст. Апостолово Придніпровської залізниці було проведено комісійне переважування вагону №65297012 на 150-т вагонних вагах МЧУ-Миколаїв. По документу значиться, що вантаж антрацит завантажений нижче бортів у вологому стані, промаркований вапном, вага нетто - 69000 кг, тара - 24600 кг, фактично виявилось: брутто - 81300 кг, тара з бруса - 24600 кг, нетто - 56700 кг, що на 12300 кг менше ніж зазначено у документі. Навантаження у вагон нижче бортів на 50 см, ліворуч по ходу потягу наявні поглиблення над 5, 6, 7 люками довжиною 350 см, шириною 200 см, глибиною 170 см, між поперечною балкою та кришкою 6 люка щілина довжиною 70 см, шириною 3 см, закладена ззовні целофаном та травою, наявні сліди течі вантажу. На момент переважування теча вантажу відсутня. Вагон прибув у технічному відношенні згідно тех/акта №09 від 05.09.2012р. справним, у комерційному відношенні - відповідно до актів загальної форми №1099 від 04.09.2012р. станції Апостолово Придніпровської залізниці та №7136 від 03.09.2012р. станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. Вантажовідправник порушив Технічні умови розділу 2 пар. 1,3 та п. 5,6 ч. 1 розділу 15 Правил перевезення вантажів, а саме перед навантаженням вантажу не пересвідчився у тому, що перевезення у даному рухомому складі не призведе до втрати вантажу та не прийняв заходів по ущільненню щілин (зазорів).

При надходженні вантажу на станцію призначення Високопілля вантаж виданий одержувачу, який звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу як з вантажовідправника, так і з перевізника.

З наявної в матеріалах справи довідки вантажовідправника №312 від 15.11.2012р. вбачається, що вартість вугілля марки „АС 6-13" у вагоні №65297012 масою 69 тон складає 51750 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно із ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ „Барс Інвест" (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо".

Як вбачається із залізничної накладної завантаження вантажу у вагон №65297012 здійснювалось відправником (відповідачем-2), а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

Відповідно до п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. №01-08/71 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Виходячи із наведеного, відправник зобов'язаний визначити не технічний стан вагону, а його придатність у комерційному відношенні для перевезення конкретного вантажу у комерційному відношенні.

Необхідно врахувати, що статтею 32 Статуту передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з урахуванням Технічних умов.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

У Додатку 14 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення містяться правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах з вимогами до розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, в т.ч. вимогами щодо підготовки вагону до завантаження, вимогами щодо забезпечення схоронності вагонів при завантаженні і вивантаженні вантажів, вимогами щодо засобів кріплення вантажів у ваганах.

При цьому, однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону, а в силу вимог ст. 31 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери зобов'язана залізниця. Водночас у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від його використання. Аналогічна позиція міститься і у п.3.9 Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснень президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Приймаючи до уваги обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що комерційний акт від 05.09.2012р. АА №021544/19, який засвідчує наявність поглиблень, може підтверджувати те, що недостача у спірному вагоні, навантаження до якого здійснювалось навалом, є результатом втрати вантажу під час перевезення, при цьому ДП „Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин.

Водночас, дослідивши матеріали і обставини справи, враховуючи норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що навантаження відправником вантажу в даному випадку здійснювалось у не підготовлений для перевезення вугілля вагон з ознаками непридатності в комерційному відношенні (із зазорами, які могли призвести до витікання вантажу) та без вжиття заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

З огляду на встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що недостача вантажу у вагоні виникла внаслідок неправомірних дій кожного з відповідачів, таким чином колегія суддів приходить до висновку про наявність обопільної вини відповідачів за втрату вантажу у рівних частинах по 50% від загальної вартості недостачі вантажу з кожного: з перевізника - за втрату частини вантажу в процесі перевезення та з вантажовідправника - за навантаження вугілля в комерційно несправний вагон, не вжиття заходів щодо запобігання видуванню та висипанню вантажу, та що не відмовився від використання комерційно несправного вагону.

При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що в п.13 оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007р. №01-8/917 закріплено, що вартість втрати, нестачі або пошкодження вантажу у разі укладання договору постачання (купівлі-продажу) через посередників має бути визначена відносно залізниці - за ціною вантажовідправника, а відносно відправника - за ціною посередника або постачальника.

Договір перевезення конкретного вантажу укладається між залізницею та вантажовідправником, тому ст.ст. 115, 133 Статуту залізниць України визначають вартість вантажу на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Ці норми регулюють визначення суми відшкодування за втрачений або пошкоджений з вини залізниці вантаж, у разі, якщо відшкодування здійснюється за рахунок перевізника, про що зазначено у п.2.8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601.

Згідно з п.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псуванні вантажу необхідно виходити зі ст.ст. 22,623 ЦК України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника)".

Дослідивши матеріали справи, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ДП „Одеська залізниця" повинна відшкодувати позивачу вартість нестачі вантажу у вагоні №65297012 з врахуванням довідки ТОВ „Барс Інвест" №312 від 15.11.2012р. в сумі 4097 грн. без ПДВ:

((69 т - 2%) - 56,7 т / 2) * 750 грн.

ТОВ „Барс Інвест" повинна відшкодувати позивачу вартість нестачі вантажу у вагоні №65297012 з врахуванням ціни вантажу зазначеній у видатковій накладній №280802 від 28.08.2012р. в сумі 6388,20 грн., в т.ч. ПДВ.

((69 т - 2%) - 56,7 т / 2) * 975 грн. + 20% ПДВ

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги заяву позивача про зменшення позовних вимог за вх.№39235/2012 від 24.12.2012р., відповідно до якої він просив стягнути з відповідачів 8982,14 грн., апеляційний господарський суд приходить до висновку про можливість стягнення з вантажовідправника вартість нестачі вантажу у розмірі 4885,14 грн., оскільки суд позбавлений можливості виходити за рамки позовних вимог.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця" слід частково задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 24 грудня 2012 року у справі №5017/2994/2012 - частково скасувати.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 24 грудня 2012 року у справі №5017/2994/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" до Державного підприємства „Одеська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест" задовольнити:

Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" (73000, Херсонська область, м. Херсон, проспект 200 років Херсона, буд.41-А, кв.147, код ЄДРПОУ 01883094) вартість недостачі вантажу в сумі 4097 (чотири тисячі дев'яносто сім) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 32 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест" (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 4 к, код ЄДРПОУ 32201868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо" (73000, Херсонська область, м. Херсон, проспект 200 років Херсона, буд.41-А, кв.147, код ЄДРПОУ 01883094) вартість недостачі вантажу в сумі 4885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 875 (вісімсот сімдесят п'ять) грн. 68 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест" (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 4 к, код ЄДРПОУ 32201868) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця"(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 89 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 06 березня 2013 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош