Постанова

від 21.12.2012 по справі 5006/7/142/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.12.2012 р. справа №5006/7/142/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Яроменак Д.В. дов. № 41 від 08.08.2012 року від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий рай»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2012р. у справі№ 5006/7/142/2012 (суддя Сгара Е.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-96»м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий рай»м. Донецьк про стягнення 56 586грн. 75коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-96», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий Рай», м. Донецьк 56 586,75 грн., з яких: 49 686,00 грн. -борг, якій виник у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №15/07-2010 від 15.07.2010р., та пені в сумі 6 900,75 грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 15.10.2012 року у справі № 5006/7/142/2012 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблевий рай»м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2012 року у справі № 5006/7/142/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст. 104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення свідчать про отримання уповноваженим представником відповідача ухвали про порушення провадження у справі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника заявника скарги за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Спектр-96»(орендодавець) та ТОВ «Меблевий рай»(орендатор) укладено договір оренди нежитлового приміщення №15/07-2010 від 15.07.2010р., за умовами якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі загальною площею 147,0 кв.м ., розташованого за адресою: м.Донецьк , пр.Ілліча , 21-в (далі об'єкт), для розміщення офісу, об'єкту з надання послуг у сфері відпочинку та розваг.

У пункті 1.3 договору сторони встановили строк дії договору -1 рік з моменту підписання акта приймання-передачі. Акт приймання-передачі об'єкту підписаний сторонами 15.07.2010 року, отже, строк договору за домовленістю сторін встановлено -до 15.07.2011 року.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що після спливу строку дії договору, сторони не виявили бажання розірвати (припинити) договір, орендар за договором не звільнив приміщення та продовжив фактично його використовувати.

З урахуванням приписів ст.284 ГК України, господарський суд дійшов до правильного висновку, що строк дії договору фактично продовжений на той же строк (до 15.07.2012р.) і сторони у спірний період (з 01.05.2011р. по 31.05.2012р.) фактично перебували в орендних відносинах.

20.07.2012р. позивачем у складі чотирьох осіб комісії складено акт про повернення спірного приміщення.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що протягом 7 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі орендар в якості забезпечення зобов'язань по договору оренди приміщення вносить на рахунок орендодавця орендну плату за перший місяць оренди, та в якості задатку - орендну плату за користування майном в останньому місяці оренди.

Згідно з пунктом 5.3 договору подальші платежі здійснюються орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно до 5 числа поточного місяця в національній валюті України, гривні, по курсу НБУ на день сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом травня 2011р. -травня 2012р. користувався спірним об'єктом оренди, проте платежі за договором в повному обсязі та своєчасно не вносив, в результаті у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 49 686, 00 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що на момент звернення із позовною заявою до суду, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, суму боргу 49 686, 00 грн. не сплатив.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідачем не надано доказів оплати суми боргу 49 686, 00 грн., слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 49 686,00грн. по внесенню орендних платежів.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6.2 Договору, у разі несвоєчасного внесення орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня у сумі 6 900грн.75коп . за період з 22.07.2010 року по 21.08.2012 року.

Згідно з п. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розмір пені, яка підлягає стягненню становить 3 921грн.11коп ., за період з 22.07.2010року по 22.01.2011року.

При наявності встановлених апеляційним господарським судом обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок господарського суду про правильність нарахування пені за період з 22.07.2010 року по 21.08.2012 року, та вважає доведеними позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 3 921грн.11коп ., за період з 22.07.2010року по 22.01.2011року, тому рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2012 року у справі № 5006/7/142/2012 в частині стягнення пені у сумі 2 979грн.64коп. підлягає зміні, в іншій частині рішення господарського суду залишається без змін.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий рай»м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2012 року у справі № 5006/7/142/2012 змінити частково, у стягненні пені у сумі 2 979грн.64коп. відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблевий Рай»(83037, м.Донецьк , вул.Кірова , б.90, ідент.код 35151794, п/р 26003060197325 в Донецькому РУ «Приватбанк», м.Донецьк , МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-96»(83003, м.Доецьк , пр.Ілліча , буд.21-в, ідент.код 24463928, п/р 2600701516802 в ДФ АТ «Укрексімбанк», МФО 334817) заборгованість в сумі 49 686, 00 грн., пеню в сумі 3921грн.11коп., судовий збір в сумі 1 524,75 грн. за подання позову.

Господарському суду Донецької області, згідно з вимогами ст.ст.116, 117 Господарського процесуального кодексу України, видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження".

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф.Чернота

Надруковано 5 прим:

1 -позивачу

2 -відповідачу

3 -до справи

4 -гос. суду

5 -ДАГС