Рішення

від 24.12.2012 по справі 5011-9/11401-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11401-2012 24.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний гіпермаркет» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Круті тачки» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівДзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції провизнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Круті тачки» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний гіпермаркет» про визнання дилерського договору та договору поставки недійсними Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:не з'явився від відповідача 1 за первісним позовом:не з'явився від відповідача 2 за первісним позовом:ОСОБА_2 від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний гіпермаркет»(надалі -ТОВ «Автомобільний гіпермаркет») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Круті Тачки»(надалі -ТОВ «Круті тачки») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком»(надалі - ТОВ «Автоком») про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно, яке є предметом договору поставки №02/04-12, укладеного 02.04.2012 р. між ТОВ «Круті тачки»та «ТОВ «Автомобільний гіпермаркет», не є власністю відповідача 1 за первісним позовом на момент винесення ухвали господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. про вжиття запобіжних заходів (накладання арешту на автомобіль MERSEDES SLS, кузов НОМЕР_1), у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для звільнення майна з під арешту та визнання за ним права власності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.10.2012 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року справу № 5011-9/11401-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний гіпермаркет»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Круті Тачки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком»про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, передано для розгляду судді Гончарову С.А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2012 р. справу №5011-9/11401-2012 прийнято до свого провадження суддею Гончаровим С.А. та призначено до розгляду на 05.10.2012 р.

В зв'язку з обранням судді Гончарова С.А. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-9/11401-2012 та передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. суддею Ломакою В.С. справу № 5011-9/11401-2012 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2012 р.

05.10.2012 р. ТОВ «Автоком»через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано зустрічну позовну заяву до ТОВ «Автомобільний гіпермаркет», ТОВ «Круті тачки»про визнання дилерського договору та договору поставки недійсними.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що дилерський договір №02/04-12 від 02.04.2012 р. та договір поставки №02/04-12 від 02.04.2012 р., укладений між ТОВ «Круті тачки»та «ТОВ «Автомобільний гіпермаркет», вчинені з перевищенням повноважень, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом ТОВ «Автоком»вказує на наявність підстав для визнання їх недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2012 р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. розгляд справи відкладено до 23.10.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача 1 за первісним позовом, третьої особи та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2012 р. розгляд справи відкладено до 06.11.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача 1 за первісним позовом, третьої особи та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 20.11.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача 1 за первісним позовом, третьої особи та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 11.12.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача 1 за первісним позовом, третьої особи, невиконанням ними вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових документів по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 р. розгляд справи відкладено до 17.12.2012 р. у зв'язку із клопотанням відповідача 1 за первісним позовом про відкладення розгляду справи для подачі додаткових документів по справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці справу №5011-9/11401-2012 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. справу №5011-9/11401-2012 прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та відкладено її розгляд до 24.12.2012 р. у зв'язку із неявкою представників позивача за первісним позовом, відповідача 1 за первісним позовом та третьої особи.

В судове засідання представник відповідача 2 за первісним позовом в судове засідання з'явилася, просила відмовити у задоволенні первісного позову та просила задовольнити зустрічний позов.

Представники позивача за первісним позовом, відповідача 1 за первісним позовом та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками на звороті ухали суду, в судове засідання 24.12.2012 р. не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом, відповідач 1 за первісним позовом повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач за первісним позовом, відповідач 1 за первісним позовом та третя особа 1 були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012 р. між ТОВ «Круті тачки»(постачальник) та ТОВ «Автомобільний гіпермаркет»(дилер) укладено дилерський договір №02/04-12 (надалі -«Договір 1»).

Згідно п. 2.1 Договору 1 предметом Договору є організація співпраці між постачальником та дилером з метою реалізації товару та надання якісного обслуговування споживачам на умовах договорів поставки, купівлі-продажу, комісії та інших угод, укладених сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору 1 постачальник зобов'язується передати товар дилеру згідно акту прийому-передачі, який пройшов розмитнення.

Пунктом 6.1 Договору 1 встановлено, що передача товару постачальником у власність дилеру здійснюється на умовах Договору поставки товару, підписання видаткових накладних за Договором поставки та актів прийому-передачі товару за даним дилерським договором.

На виконання вимог Договору 1 02.04.2012 р. між ТОВ «Круті тачки»(постачальник) та ТОВ «Автомобільний гіпермаркет»(покупець) укладено договір поставки №02/04-12 (надалі -«Договір 2»).

Відповідно до п. 1.1. Договору 2 постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти один легковий автомобіль Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1 (надалі -товар).

Згідно п. 2.1 Договору 2 загальна вартість товару за Договором складає 1 553 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 258 916,67 грн.

Пунктом 3.2 Договору 2 передбачено, що оплата у розмірі 100% вартості товару повинна бути здійснена покупцем на користь продавця шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в день укладання даного Договору чи шляхом видачі або передачі векселя.

ТОВ «Круті тачки»поставило, а ТОВ «Автомобільний гіпермаркет»прийняло легковий автомобіль марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1, срібного кольору, що підтверджується актом прийому-передачі від 02.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. у справі №5011-55/4150-2012 за заявою ТОВ «Автоком», яка подана з метою належного виконання судового рішення у справі №5011-55/4398-2012 за позовом ТОВ «Автоком»до «Круті тачки»про стягнення заборгованості, накладено арешт на автомобіль марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1.

Спір у справі за первісним позовом стосується наявності у ТОВ «Автомобільний гіпермаркет»права власності на спірне майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач за первісним позовом вказує Договори як підставу набуття ним права власності на автомобіль марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1.

В той же час, ТОВ «Автоком» у зустрічній позовній заяві вказує на підстави недійсності правочинів, а тому не визнає права власності ТОВ «Автомобільний гіпермаркет»на автомобіль марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1, срібного кольору.

Таким чином, для повного та всебічного розгляду справи існує необхідність встановити дійсність оспорюваних правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Підставою для недійсності Договорів ТОВ «Автоком»визначає вчинення правочинів особою з перевищенням повноважень - без погодження з загальними зборами учасників ТОВ «Круті тачки», в порушення п.п. і) п. 9.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Круті тачки»(надалі -«Статут»).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статтею 97 Цивільного кодексу України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із Статутом ТОВ «Круті тачки»органами управління товариства є:

- вищий орган управління товариства -загальні збори учасників;

- виконавчий орган товариства -Директор;

З пункту 9.18 Статуту передбачено, що Директор в межах своєї компетенції має право укладати будь-які угоди та інші юридичні акти в межах своєї компетенції, видає довіреності, відкриває в банках поточні, валютні та інші рахунки.

Питання виключної компетенції загальних зборів учасників товариства в частині укладання товариством правочинів визначені зокрема п.п. і) п. 9.6 Статуту.

До виключної компетенції Зборів учасників належить зокрема відчуження майна, Товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства. З зазначеного питання рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як ѕ відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства.

Вказаний пункт Статуту обмежує компетенцію Директора на одноособове підписання спірних Договорів з огляду на таке.

Згідно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13390037 станом 22.03.2012 р. статутний фонд ТОВ «Круті тачки»сформований 26.09.2008 р. у розмірі 46 000,00 грн. Засновниками ТОВ «Круті тачки»станом на 22.03.2012 р. являються ОСОБА_3, розмір внеску до статутного фонду -45 540,00 грн., що становить 99%, та ОСОБА_4, розмір внеску до статутного фонду -460,0 грн., що становить 1%. Аналогічні дані містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14111805 станом на 21.06.2012 р.

Вартість автомобіль марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1 становить 1 461 201,70 грн., що підтверджується митною декларацією ІМ 40.

Таким чином, для відчуження автомобіля марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1 вартістю 1 461 201,70 грн., необхідно було прийняття рішення учасників, що володіють у сукупності більш як ѕ відсотками загальної кількості голосів, оскільки вартість відчуженого майна становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ТОВ «Круті тачки»не доведено, а судом не встановлено прийняття рішення учасників, що володіють у сукупності більш як ѕ відсотками загальної кількості голосів, про відчуження автомобіля марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1 вартістю 1 461 201,70 грн.

Суд відзначає, що хоча дилерський договір №02/04-12 від 02.04.2012 р. не містить в своєму тексті посилання на ціну договору, про те, укладений з метою відчуження автомобіля марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1 вартістю 1 461 201,70 грн.

Таким чином, Директор ТОВ «Круті тачки»був обмежений повноваженнями для укладання спірних правочинів.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, дилерський договір №02/04-12 від 02.04.2012 р. та договір поставки №02/04-12 від 02.04.2012 р. на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України є недійсними.

Обґрунтовуючи подачу первісного позову, ТОВ «Автомобільний гіпермаркет»зазначає перехід права власності до нього на підставі дилерського договір №02/04-12 від 02.04.2012 р. та договору поставки №02/04-12 від 02.04.2012 р.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, судом не вбачається підстав для визнання права власності ТОВ «Автомобільний гіпермаркет»на автомобіль марки Mersedes SLS, кузов НОМЕР_1.

Оскільки судом не встановлено наявності підстав для визнання права власності, то підстави для задоволення первісного позову в частині звільнення мана з-під арешту, яка є похідниою від вимоги про визнання права власності, відсутні.

В задоволенні зустрічної позовної заяви необхідно відмовити з огляду на таке.

ТОВ «Автоком», звертаючись з позовом до господарського суду м. Києва, мотивує його наявністю підстав для визнання дилерського договору №02/04-12 від 02.04.2012 р. та договору поставки №02/04-12 від 02.04.2012 р., укладених між ТОВ «Круті тачки»та ТОВ «Автомобільний гіпермаркет», недійсними.

Положеннями п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»визначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює захист порушених прав на момент звернення до суду.

За таких обставин, оскільки ТОВ «Автоком»не є стороною оспорюваних правочинів, а доказів порушення його інтересів, внаслідок вчинення таких правочинів, матеріали справи не містять, то його порушеного права не існувало, а тому у задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині (п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. №01-8/1270, п. 2 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. №02-5/111, постанови Верховного Суду України від 09.12.2003 р. у справі №32/206 та від 20.01.2004 р. у справі №8/113-2003).

Із матеріалів справи вбачається, що передумовою виникнення спору є існування дилерського договору №02/04-12 від 02.04.2012 р. та договору поставки №02/04-12 від 02.04.2012 р., а тому з огляду на його суперечність законодавству, є підстави для визнання таких договорів недійсними в межах даної справи.

За таких обставин, суд за власною ініціативою на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України визнає недійсним дилерський договір №02/04-12 від 02.04.2012 р. та договір поставки №02/04-12 від 02.04.2012 р.

Статтею 68 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно із п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. №16 враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для задоволення первісного позову, то потреба у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірне майно відпала.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування раніше вжитих заходів до забезпечення позову.

Судові витрати розподіляються згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 68, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний гіпермаркет»відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком»відмовити повністю.

3. Визнати недійсними дилерський договір №02/04-12 від 02.04.2012 р. та договір поставки №02/04-12 від 02.04.2012 р., укладених між ТОВ «Круті тачки»та ТОВ «Автомобільний гіпермаркет».

4. Скасувати заходи до забезпечення позові, які вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі №5011-9/11401-2012.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.2012 р.

Суддя В.П. Босий