Рішення

від 26.11.2012 по справі 5020-1016/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року справа № 5020-1016/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

(вул. Балаклавська, 8, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

(вул. Хрустальова, 83, м. Севастополь, 99040)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»

(вул. Вакаленчука, 27-Б, м. Севастополь, 99053)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, 99006)

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного засмічення і забруднення земель, в розмірі 12 990,71 грн,

за участю представників сторін:

прокурора -Жуков А.С., посвідчення №005798 від 25.09.2012;

позивача - Брюханова К.В., довіреність б/н від 06.11.2012;

відповідача -Мікеш А.А., довіреність б/н від 24.10.2012;

третя особа -ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_1;

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного засмічення і забруднення земель, в розмірі 12 990,71 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на пункт «з»статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 3, 35, 46 Закону України «Про охорону земель», обґрунтовані несанкціонованим розміщенням підприємством будівельних від'їздів, склобою та відходів дерев'яних кускових на ґрунті земельної ділянки що передана товариству в оренду згідно договору № б/н від 10.09.2007, площею 0,00045 га та загальним об'ємом відходів 0,45 м 3 внаслідок чого державі завдано шкоду у розмірі 12990,71 грн. Розмір шкоди, завданої засміченням земельної ділянки, розраховувався позивачем на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007 №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 №422/13689.

Ухвалою від 14.09.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»не є орендатором земельної ділянки за адресою м.Севастооль, вул. Вакуленчука, 27-Б, тому не є належним відповідачем за даним позовом, оскільки право користування земельною ділянкою, на якої було зафіксовано порушення норм природоохоронного законодавства, належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.09.2007 (арк.с. 110).

В судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва з 25.10.2012 до 01.11.2012, з 01.11.2012 до 06.11.2012, з 06.11.2012 до 12.11.2012.

Ухвалою від 12.11.2012 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

Цією ж ухвалою продовжувався строк вирішення спору на 15 днів за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа надав письмові пояснення та зазначив, що з 2010 року фактично на земельній ділянці здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд», інших суб'єктів господарювання на земельній ділянці за адресою м.Севастополь, вул. Вакуленчука, 27-Б немає, станом на березень 2010 року земельна ділянка знаходилася у належному стані та які-небудь відходи на відкритому ґрунті не розміщувалися.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просять суд позов задовольнити у повному обсязі.

Прокурору, представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 19.12.2006 №548, - Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі -Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі -Держекоінспекція).

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Повноваження Інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території, віднесеної до зони діяльності Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Азовського моря.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Держекоінспекції, а також цим Положенням.

Основними завданнями Інспекції є:

- участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території;

- здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

З 21.05.2012 по 01.06.2012 на підставі наказу № 404-п від 18.05.2012, направлення №315 від 21.05.2012 та вимоги Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури (вих..№ 37-376 вих-12 від 17.05.2012) Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі проведена позапланова перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складений відповідний акт (арк. с. 13-15).

Як вбачається із змісту зазначеного акту, на момент перевірки відповідачем наданий договір оренди не житлового переміщення №1223/01 від 05.01.2012, відповідно до якого Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд» приймає в строкове платне користування приміщення площею 141 м 2 за адресою: АДРЕСА_2, для здійснення підприємницької діяльності.

Право землекористування підтверджується договором оренди земельної ділянки від 10.09.2007, укладеного між Севастопольською міською радою та підприємцем ОСОБА_2, відповідно до умов якого орендодатель передав орендатору в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничо-складської бази по АДРЕСА_2 з віднесення цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, оборони та іншого призначення, площа земельної ділянки 0,3152 га. Договір укладений на 25 років та зареєстрований Севастопольським міським ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам»(арк.с. 85-89).

Актом прийому-предачи земельної ділянки від 13.09.2007 підтверджений факт передачи земельної ділянки згідно з проектом відводу земельної ділянки (арк.с.90).

На момент перевірки правовстановлюючі документи на земельну ділянку Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»не надані.

В ході проведеної Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі перевірки встановлено несанкціоноване розміщення на ґрунті будівельних відходів, стекло бою, відходів дерев'яних кускових (за промисловим ангаром біля забору), що призвело до засмічення земель. Площа засміченої ділянки складає 1,5 м х 3м х 0,1 м. Морфологічний склад -будівельні відходи, склобій, відходи дерев'яні кускові. Заміри звалища здійснені повіреною 10-метровою рулеткою Держекоінспекції у м.Севастополі (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 16/13/1-3233, дійсне до 24.04.2012) у присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»ОСОБА_6.

Зазначені види відходів розміщуються на ґрунті без відповідних дозволів, що призвело до засмічення земель.

Сектором інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у м.Севастополі були відібрані проби ґрунту на забруднення, в наслідок чого був складений акт проб ґрунту, відходів № 13-05-12 від 24.05.2012 та протокол вимірювань показників складу та якостей ґрунтів № 13-05-12 від 30.05.2012 (арк..с. 16, 19).

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»здійснювало зберігання та розміщення небезпечних відходів на ґрунті, що призвело до засмічення земель речовинами, вміст яких перевищує природний фон, а саме сульфатами.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».

Відповідно до статей 8, 9 Закону України «Про відходи»відходи є об'єктом права власності, суб'єктами права власності на які є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про охорону земель»підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відходи»розміщення відходів це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Спеціально відведенні місця чи об'єкти це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Згідно положень статті 17 Закону України «Про відходи»суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

Положеннями статті 33 «Про відходи»визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Згідно з пунктом «з»частини першої статті 17, пунктом «а»частини першої статті 42 Закону України «Про відходи»суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність цивільного правопорушення із наступним складом: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За правилами цивільного права не тільки відсутність вини, але і протиправності діяння, доводиться правопорушником.

Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надані докази відсутності вини та протиправності в його поведінці, шкода, завдана державі, на день прийняття рішення ним не відшкодована.

За таких обставин, суд вбачає у діях відповідача винну протиправну поведінку, яка потягнула спричинення державі шкоди, тобто, наявні всі ознаки правопорушення.

З урахуванням викладеного, відповідач має бути притягнутий до відповідальності за вчинене ним зазначеного правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне порушення №006394 від 01.06.2012 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»ОСОБА_6, зазначив що порушення будуть виправлені (арк. с. 12).

При цьому, постановою Державної екологічної інспекції в місті Севастополі директор Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»ОСОБА_6 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. на користь держави (арк. с. 11).

Судом встановлено, що зазначена постанова про накладення адміністративного стягнення від 06.06.12 відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»ОСОБА_6 останнім в порядку, визначеному статтями 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не оскаржувалась.

Визначена сума штрафу сплачена ОСОБА_6, про що свідчить відповідна квитанція № 1573.424.4 від 21.06.2012, прикладена до матеріалів справи (арк. с. 52).

Матеріалами перевірки та матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до пункту 6 Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»№ 02-5/744 від 27.06.2001, в редакції Рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/239 від 29.12.2007 для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, відповідач повинен був довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Втім, зазначене відповідачем не доведено.

Посилання представника відповідача, як на підставу звільнення його від обов'язку відшкодовувати завдану природному середовищу шкоду, той факт, що він не є власником, землекористувачем, або орендарем, земельної ділянки за адресою: м.Севастополь, АДРЕСА_2, не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Розрахунок розміру відшкодування шкоди, яка заподіяна державі через порушення природоохоронного законодавства здійсненний відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007 №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 №422/13689.

Вивчивши надані позивачем розрахунки розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зроблені відповідно до вимог Методики, суд вважає їх вірними (арк. с. 17, 21-22).

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд»шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів у розмірі 10825,59 грн та шкоди, зумовленої забрудненням земель у розмірі 2165,12 грн, всього - 12990,71 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету міста Севастополя відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд» (вул. Вакаленчука, 27-Б, м. Севастополь, 99053, код ЄДРПОУ 36081723, відомості про рахунки в установах банку відсутні) до спеціального фонду Державного бюджету Гагарінського району м. Севастополя (р/р 33111331700006, код ЗКПО 24035612, банк отримувача ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 24062100 «грошові стягнення за збиток нанесений порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») шкоду, заподіяну державі внаслідок протиправного засмічення земель у розмірі 12990,71 грн .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гранд» (вул. Вакаленчука, 27-Б, м. Севастополь, 99053, код ЄДРПОУ 36081723, з рахунків виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету м. Севастополя (одержувач: Державний бюджет м.Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р №31215206783001 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.12.2012.

Суддя О.О. Єфременко