Постанова

від 15.01.2013 по справі 5020-1016/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року Справа № 5020-1016/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Котлярової О.Л.,

суддів Воронцової Н.В.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

прокурор Алісов Олег Волододимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача Литвиненко Олена Олександрівна, довіреність № б/н від 14.01.13, Державна екологічна інспекція в місті Севастополі;

відповідача Петренко Тетяна Іванівна, угода б/н від 13.11.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд";

третьої особи не з'явився (Фізична особа - підприємець ОСОБА_4);

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 26 листопада 2012 року у справі № 5020-1016/2012

за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі (вул. Балаклавська, 8,Севастополь,99011)

Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (вул. Хрустальова, 83,Севастополь,99040)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" (вул. Вакуленчука, 27-Б,Севастополь,99053)(пр.Г.Сталінграда,39,Севастополь,99059)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,99006)

про вішкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного засмічення і забруднення земель, в розмірі 12990,71 грн.

ВСТАНОВИВ :

У вересні Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного засмічення і забруднення земель, в розмірі 12 990,71 грн.

12 листопада 2012 року ухвалою суду в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 листопада 2012 року року у справі №5020-1016/2012 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" до спеціального фонду Державного бюджету Гагарінського району міста Севастополя шкоду, заподіяну державі внаслідок протиправного засмічення земель у розмірі 12990,71 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" в дохід Державного бюджету міста Севастополя судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 26 листопада 2012 року у справі №5020-1016/2012, та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі зазначено, що судом не було враховано, що у направленні на перевірку зазначено невірну адресу. Також, надано належної оцінки тому, що відповідач не є власником засміченої земельної ділянки, а також було невірно встановлено порядок розрахунків шкоди відповідно до методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства визначення розмірів шкоди, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Більш детальніше доводи викладені у апеляційній скарзі.

Ухвалою апеляційної інстанції від 24 грудня 2012 року, апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15 січня 2012 року.

10 січня 2013 року від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення по апеляційній скарзі, у яких заперечує проти доводів апеляційної скарги, а також представлені додаткові документи.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача та прокурор заперечували, третя особа явку уповноваженого представника не забезпечила, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши прокурора та представників сторін, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з положеннями пункту 2 Наказу Міністерства охорони навколишнього

природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року № 171 "Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовлено забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Пунктом 3.2 вказаного Наказу встановлено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно пунктом 3.3 Наказу факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Пунктом 3.5 та пунктами 3.5.1 та 3.5. цього ж Наказу, встановлено, що при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Відповідно до п.5.3 Наказу, відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року N29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами.

Згідно з положеннями статті 5 Державних санітарних правил та норм, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 липня 1999 року N 29,клас небезпеки відходів визначається виробником відходів або за його дорученням. Визначення класу небезпеки промислових відходів слід здійснювати:

- експериментальним шляхом на дослідних тваринах згідно з ГОСТ 12.1.007-76 в установах, акредитованих на цей вид діяльності;

- розрахунковим методом, коли установлений фізико-хімічний склад відходів, за LD50 або ГДК екзогенних хімічних речовин у ґрунті.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 21 травня 2012 року по 01 червня 2012 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у м. Севастополі було проведено перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої було складно акт перевірки.

Доводи скаржника про невірне зазначення юридичної адреси підприємства у направленні на перевірку (замість АДРЕСА_2, вказана АДРЕСА_3), не приймається судовою колегією до уваги , тому що як свідчить направлення №315 від 21 травня 2012 року про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та обстеження території, вказано назва підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" (а.с. 15 т. 1)

У акті обстеження засміченості земельної ділянки від 23 травня 2012 року адреса підприємства зазначена - АДРЕСА_2 (а.с. 16 т.1)

В ході проведеної Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі перевірки встановлено несанкціоноване розміщення на ґрунті будівельних відходів, стекло бою, відходів дерев'яних кускових (за промисловим ангаром біля забору), що призвело до засмічення земель. Площа засміченої ділянки складає 1,5 м х 3м х 0,1 м. Морфологічний склад -будівельні відходи, склобій, відходи дерев'яні кускові. Заміри звалища здійснені повіреною 10-метровою рулеткою Держекоінспекції у м.Севастополі (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 16/13/1-3233, дійсне до 24.04.2012) у присутності директора товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" ОСОБА_5

Зазначені види відходів розміщуються на ґрунті без відповідних дозволів, що призвело до засмічення земель та є порушенням статті 46 Закону України „Про охорону земель" та статті 33 Закону України „Про відходи". Відповідач підписав акт перевірки із зауваженнями.

Сектором інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у м.Севастополі були відібрані проби ґрунту на забруднення, в наслідок чого був складений акт проб ґрунту, відходів № 13-05-12 від 24.05.2012 та протокол вимірювань показників складу та якостей ґрунтів № 13-05-12 від 30.05.2012 (а.с. 16, 19 т.1).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами підтверджено здійснення товариством з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" зберігання та розміщення небезпечних відходів на ґрунті, що призвело до засмічення земель речовинами, вміст яких перевищує природний фон, а саме сульфатами.

Відповідно до статті 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Статтею 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відходи" розміщення відходів це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Спеціально відведенні місця чи об'єкти це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Згідно положень статті 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

Положеннями статті 33 Закону України „Про відходи" визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Згідно з пунктом „з" частини першої статті 17, пунктом „а" частини першої статті 42 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

На підставі акту перевірки, відповідачем був винесений припис від 01 червня 2012 року №136, у пункті 7 якого відповідачу було приписано ліквідувати несанкціоноване розміщення відходів на ґрунті. (а.с. 18 т.1).

Відповідно до розрахунків Державної екологічної інспекції, на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства визначення розмірів шкоди, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року № 149, розмір шкоди з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" становить 2165,12 грн. (а.с. 21-22 т.1)

Таким чином, доводи скаржника про невірне застосування методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства визначення розмірів шкоди, є необґрунтованим.

Відповідно до частини 5 статті 46 Закону України „Про охорону земель" розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюється відповідно до вимог Закону України „Про відходи".

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно -правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювання шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення шкоди у вигляді збитків, завданих відповідачем, то предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.

Відповідно до пунктів 5, 6 Рекомендацій Президії Вищого господарський суд від 29 грудня 2007 року № 04-5/239 підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища. Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Статтею 42 Закону України „Про відходи" передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність: за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести економічні збитки; за самовільне розміщення чи видалення відходів; за невиконання вимог щодо поводження з відходами під час їх зберігання, утилізації, видалення та захоронення, що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної шкоди.

Як свідчать матеріали справи, постановою Державної екологічної інспекції в місті Севастополі директор товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" ОСОБА_5 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. на користь держави. Зазначена постанова не оскаржувалась (а.с. 11 т.1).

У протоколі про адміністративне порушення №006394 від 01 червня 2012 року директор товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" Д.В., зазначив що порушення будуть виправлені та 21 червня 2012 року ним була сплачена сума штрафу, про що свідчить відповідна квитанція № 1573.424.4 від (а.с. 12, 52т.1).

Доводи скаржника, про те, що він не може відповідати за скоєне правопорушення, оскільки не є власником земельної ділянки є необґрунтованими з наступних підстав.

На момент перевірки правовстановлюючі документи на земельну ділянку товариством з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" не надані, проте відповідачем наданий договір оренди нежитлового переміщення №1223/01 від 05 січня 2012 року, відповідно до якого фізична особа - підприємець ОСОБА_6 передав, а товариство з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд" прийняло в строкове платне користування приміщення площею 141 м2 за адресою: АДРЕСА_2, для здійснення підприємницької діяльності. (а.с. 107-109 т.1)

Право землекористування підтверджується договором оренди земельної ділянки від 10 вересня 2007 року, укладеного між Севастопольською міською радою та підприємцем ОСОБА_4, відповідно до умов якого орендатор передав орендатору в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничо-складської бази по АДРЕСА_2 з віднесення цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, оборони та іншого призначення, площа земельної ділянки 0,3152 га. Договір укладений на 25 років та зареєстрований Севастопольським міським ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам»(а.с. 85-89 т.1).

У письмових поясненнях фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зазначив, що з 2010 року фактично на земельній ділянці здійснює діяльність товариство з обмеженою відповідальністю „Завод Гранд", інших суб'єктів господарювання на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 немає, станом на березень 2010 року земельна ділянка знаходилася у належному стані та які-небудь відходи на відкритому ґрунті не розміщувалися.

Таким чином, скаржником не було доведено, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 листопада 2012 року у справі № 5020-1016/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Л. Котлярова

Судді Н.В. Воронцова

О.І. Проценко

Розсилка:

1. Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор (вул. Балаклавська, 8,Севастополь,99011)

2. Державна екологічна інспекція в місті Севастополі (вул. Хрустальова, 83,Севастополь,99040)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд"

(вул. Вакуленчука, 27-Б,Севастополь,99053)

(пр.Г.Сталінграда,39,Севастополь,99059)

4. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,99006)

5. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко,1, м..Севастополь,99011