Рішення

від 18.12.2012 по справі 5015/4788/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа№ 5015/4788/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б.

при секретарі Мак Х.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: приватного підприємства «Минотавр», м. Львів

про: стягнення 3 059,82 грн.

Представники :

від позивача: Коцелко Ю.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, суд роз"яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не поступали.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів до приватного підприємства «Минотавр»про стягнення 3059,82 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 15.11.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.12.2012р. Ухвалою суду від 05.12.2012 року розгляд справи відкладено на 18.12.2012 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалах суду.

В судове засідання 18.12.2012 року повноважний представник позивача з"явився, вимоги ухвали суду виконав, подав в судовому засіданні довідку про перебування відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 04.12.2012 року через канцелярію суду представником позивача подано Заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№27481/12 від 04.12.2012 року), в якій просить прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з ПП «Минотавр»на користь Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»2059,82грн., з них: основний борг -1959,93грн., 3% річних -60,54грн., пеня -39,35грн., оскільки відповідачем було здійснено часткову проплату основної суми боргу в розмірі 1000грн. та просить судові витрати покласти на відповідача. 04.12.2012 року представником позивача також подано через канцелярію суду клопотання про долучення доказів по справі (вх.№27482/12 від 04.12.2012 року), яким просить долучити до матеріалів справи документи перелічені у клопотанні. 05.12.2012 року від позивача надійшло клопотання (вх.№27634/12 від 05.12.2012 року), яким просить долучити до матеріалів справи опис вкладення до цінного листа з квитанцією про відправлення.

Відповідач в судове засідання 18.12.2012 року не з'явився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, проти позову у встановленому порядку не заперечив, документального та обґрунтованого відзиву по справі не подав.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався, незважаючи на те, що суд неодноразово відкладав розгляд справи та надавав можливість відповідачу скористатися своїм правом на захист.

У відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України із врахуванням поданої позивачем Заяви про зменшення розміру позовних вимог (ціни позову), яка поступила до господарського суду 04.12.12 р і зареєстрована за вх..№27481/12.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності встановив:

15.11.2006 року між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та приватним підприємством «Минотавр» (споживач) укладено договір №4113Г про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1. вказаного договору енергопостачальна організація бере на себе зобов"язання постачати споживчу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов"язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені договором.

Згідно з п.6.3 договору споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді.

Суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст. 193 ГК України).

Згідно розрахунку заборгованості, що долучений до позовної заяви , станом на 30.09.2012 року позивач визначив суму основного боргу відповідача за постачання теплової енергії - 2824,70 грн. Як вбачається із банківської виписки з рахунку позивача за 05.10.2012 року, позивачу поступили кошти в сумі 1000,00 грн. з наступним призначенням платежу : «платіж за теплову енергію згідно угоди №4113Г від ПП «Мінотавр»через Рак С.М…». Кошти прийняті від платника , не повернуті останньому . Оскільки зазначена сума коштів не була врахована позивачем у розрахунку заборгованості, який долучений до позовної заяви , позивач 04.12.12 року подав Заяву від 03.12.12 р про зменшення розміру позовних вимог (ціни позову). У Заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача : суму основного боргу -1959,93 грн, 3% річних -60,54 грн, пеня -39,35 грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції органи державної ( в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України. Частина четверта статті 22 ГПК визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов»язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог ( за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі заяви ( позовна заява, заява про збільшення чи зменшення позовних вимог).

Господарський суд розглядає спір в межах заявлених, зменшених чи збільшених позивачем вимог .

Сума основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді за договором №4113Г від 15.11.2006 року, яку просить стягнути позивач з відповідача за Заявою (вх..№27481/12 від 04.12.12 р ) складає 1959,93 грн. Відповідач не надав суду доказів погашення основного боргу в сумі 1959,93 грн., відтак, в частині основного боргу 1959,93 грн. вимога позивача за Заявою підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання. Кожний суб"єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії, проте відповідач не виконав умов договору і таким чином прострочив виконання встановлених умов договору.

У відповідності до пункту 7.2.3 Договору споживач за несвоєчасне викоання розрахунків за теплову енергію сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За таких обставин, оскільки сторони погодили такий обсяг відповідальності, вимога позивача, згідно Заяви (вх..№27481/12) про стягнення з відповідача 39,35 грн. пені є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 60,54 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги, уточнені Заявою про зменшення позовних вимог від 04.12.2012 року ( вх..№27481/12), підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача і підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1083,49 грн, а враховуючи подання позивачем на розгляд до суду Заяви про зменшення розміру позовних вимог (ціни позову) до 2059,82 грн. , прийняття цієї заяви судом до розгляду, положення статті 7 Закону України «Про судовий збір» у порядку , встановленому зазначеною нормою Закону підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України 526,01 грн. судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.22, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст..7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.12.2012року (вх..№27481/12) задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Минотавр» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, будинок 178, квартира 20; Код ЄДРПОУ 20854968) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Код ЄДРПОУ 05506460) 1959,93 грн. основного боргу, 39,35 грн. пені, 60,54 грн. 3 % річних, 1083,49 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. В порядку, встановленому ст.7 Закону України «Про судовий збір» вирішити питання про повернення позивачу 526,01 грн. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню №9423 від 06 листопада 2012 року, у зв»язку із зменшенням розміру позовних вимог.

В засіданні 18.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, з урахуванням вихідних днів 22.12.2012 року та 23.12.2012 року, виготовлено та підписано 24.12.2012р.

Суддя Кітаєва С.Б.