Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а/1270/8218/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8218/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Агевича К.В., при секретарі судового засідання Чуванову А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства «Сатурн-2» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012 №0001792310 та від 16.10.2012 №0001782310,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 24.10.2012 надійшов адміністративний позов малого приватного підприємства «Сатурн-2» (далі - МПП «Сатурн-2», позивач) до державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі -ДПІ, податковий орган, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012 №0001792310 та від 16.10.2012 №0001782310.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2012, після усунення недоліків, було відкрите провадження за вказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 09.10.2012 відповідачем складено акт № 1530/22/1338602 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки МПП «Сатурн-2», код за ЄДРПОУ 13386082, з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Сорекс - 2006», код за ЄДРПОУ 34202418, за грудень 2010 року.

Позивач вважає, що висновки акту № 1530/22/1338602 від 09.10.2012 щодо безтоварності проведених операцій та винесені на підставі них податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 №0001792310 та від 16.10.2012 №0001782310 є протиправними, не відповідають дійсності та порушують права позивача.

З вказаними повідомленнями рішеннями позивач не згоден, у зв'язку з чим просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 №0001792310 та від 16.10.2012 №0001782310.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях до позову (т.1 а.с. 94-102) і просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України).

Позивач - мале приватне підприємство «Сатурн-2» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 21.11.1991 № 13821200000005682, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №487066 (т.1 а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивача зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.08.00 № 17145328 індивідуальний податковий номер - 133860812348 (т.1 а.с.15). Позивача взято на податковий облік ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби 13.06.2000 за № 3988 (т.1 а.с. 130).

Відповідно до п. п. 41.1.1 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби України - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідач - державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що за результатами аналізу наявної податкової інформації - акту ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 16.03.12 № 26/23/34202418 «Про неможливість проведення стрічної звірки ТОВ «Сорекс-2006», код за ЄДРПОУ 34202418, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.10 по 31.12.11», відповідачем виявлено факти про можливі порушення податкового законодавства. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 05.09.12 було направлено МПП «Сатурн-2» письмовий запит від 05.09.12 за №10206/22 щодо надання інформації по взаємовідносинам з ТОВ «Сорекс-2006» за період грудень 2010 року. (т.1 а.с. 131).

У зв'язку з ненаданням пояснень та підтверджуючих документів в повному обсязі МПП «Сатурн-2» в установлений строк, витребуваних податковим органом, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська було прийнято рішення, яке оформлено наказом від 26.09.12 № 947 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ІПП «Сатурн-2», код за ЄДРПОУ 13386082, з питань дотримання вимог податкового аконодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Сорекс-2006», код за ЄДРПОУ 54202418 за грудень 2010 року». Зазначений наказ та повідомлення від 26.09.12 за №80/22 про проведення перевірки було вручено посадовій особі МПП «Сатурн-2» - 26.09.12. (т.2 а.с. 32-34).

Податковим органом здійснено документальну позапланову виїзну перевірку МПП «Сатурн-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Сорекс-2006» (код за -ЄДРПОУ 34202418) за грудень 2010 року». За результатами проведеної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська було складено акт від 09.10.12 №1530/22/13386082 «Про результати документальної невиїзної лсзапланової перевірки МПП «Сатурн-2» (код за ЄДРПОУ 13386082) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Сорекс-2006» (код за -ЄДРПОУ 34202418) за грудень 2010 року» (далі - акт), (т.1 а.с. 16-25).

Згідно висновків вказаного акту встановлено наступні порушення:

- пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого МПП «Сатурн-2» занижено податок на додану вартість на загальну суму всього на суму 47 940,00 в т.ч. за грудень 2010р. на суму ПДВ 47 940,00 грн.;

- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого МПП «Сатурн-2» занижено податок на прибуток за перевіряємий період ; загальну суму 59 925,00 грн., за 4 квартал 2010р. на суму 59 925,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, 16.10.12 ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська було прийнято наступні податкові повідомлення - рішенні: № 0001792310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59925 грн.00 коп. (основний платіж - 47940 грн.00 коп. та штрафні санкції - 11985грн. 00 коп.); №0001782310, яким Позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 74906 грн.00 коп. (основний платіж - 59925 грн.00 коп. та штрафні санкції - 14981 грн. 25 коп. (т.1 а.с. 26, 27).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Пунктом 139.1.9. ст. 139 ПК України до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 44.1. ст.44 ПК України визначає, що цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

П.6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та службами, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ч.1. ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

На вимогу суду позивачем не надано будь - яких доказів оформлення у письмовій формі придбання майна у ТОВ «Сорекс-2006».

Згідно рахунків від 24.12.2010 №22129, від 20.12.2010 №201213, від 22.12.2010 №24128 на адресу МПП «Сатурн -2» було поставлено запчастини (труби, опори, відводи, суміші, троси, фланці, переходи та інше), на що виписано податкові накладні на загальну суму 287 638 грн., у т.ч. ПДВ - 47939 грн. 66 коп.: №20123 від 20.12.10 на •му 159252,97 грн., у т.ч. ПДВ - 26542,16 грн.; № 22129 від 22.12.10 на суму 61860,00 грн., у т.ч. ПДВ - ІЗ 10,00 грн.; № 24129 від 22.12.10 на суму 66525,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11087,50 грн.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Згідно даних бухгалтерського обліку та наданих документів МПП «Сатурн -2» суму 239 698,34 грн. по придбаному товару у ТОВ «Сорекс-2006» у грудні 2010 року. було віднесено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року

Відповідно даних бухгалтерського обліку, первинних документів та наданих посадовими особами пояснень розрахунки з покупцями проводились виключно в безготівковій формі, згідно: п/д №718 від 22.12.2010р. на суму 30000,00 грн, п/д №732 від 23.12.2010р. на суму 19818,00 грн, п/д №743 від 27.12.2010р. на суму 62526,00 грн, п/д №757 від 29.12.2010р. на суму 66525,00 грн, п/д №4 від 05.01.2011р. на*суму 31860,00 грн, п/д №3 від 05.01.2011 р. на суму 9600,00 грн. п/д №9 від 10.01.2011р. на суму 67308,97 грн.

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т.1 а.с. 41-43).

Із наданого позивачем договору оренди транспортного засобу (т.1 а.с. 120) та подорожних листів службового легкового автомобілю (т.1 а.с. 236-238) неможливо встановити факт транспортування товару, який нібито був отриманий від ТОВ «Сорекс-2006» у грудні 2010 року.

Суд не погоджується із доводами позивача, про те, що товар, який нібито був отриманий від ТОВ «Сорекс-2006» у грудні 2010 року на підставі видаткових накладних на загальну суму 287 638 грн., у т.ч. ПДВ - 47939 грн. 66 коп.: від 20.12.10 №20123 на суму 159252,97 грн, у т.ч. ПДВ - 26542,16 грн, від 24.12.10 №22129 на суму 61860,00 грн, у т.ч. ПДВ - 10310,00 грн, від 22.12.10 №24129 на суму 66525,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11087,50 грн. (т.1 а.с. 47, 49, 51) було ним перевезено легковим автомобілем ВАЗ-2104, враховуючи наступне. Як відомо, вантажопідйомність ВАЗ-2104 складає 455кг. У видатковій накладній від 20.12.10 №20123 на суму 159252,97 грн., у т.ч. ПДВ - 26542,16 грн., крім іншого, зазначено: труби (поз. 1-3), загальна маса яких складає близько 15 тонн та суміші бетонні готові важкі (поз. 7) об'ємом 17 куб. метрів.(щільність важкого бетону складає 2200-2500 кг на куб. метр.), що складає більше 37 тонн. У наданому подорожньому листі за 20.12.2010 (т.1 а.с. 237) у графі робота водія та автомобіля вказано пробіг 110 км. і вказано час виїзду 08-05 та час повернення 18-35, у графі завдання водієві зазначено: «перевезення матеріалів на об'єкти Перевальск, Андриаполь». Як пояснив представник позивача - директор приватного підприємства "Сатурн-2", виїзд автомобіля здійснювався із м. Красний Луч Луганської області, товар отримувався у м. Луганську і поставлявся через м.Перевальськ до с.Андриаполь. Як відомо, відстань від м.Луганська до м.Превальська складає близько 40 км., тобто для перевезення вантажу масою більш ніж 52 тони, легковому автомобілю потрібно зробити більш ніж 104 поїздки на відстань більш ніж 8320 км.

Аналогічна ситуація склалася і з поставками по видатковій накладній від 22.12.10 №24129 на суму 66525,00 грн у т.ч. ПДВ - 11087,50 грн. (т.1 а.с. 51), де, окрім іншого, зазначено, що доставка водонапірної вежі здійснювалася а/м ВАЗ-2104, та по видатковій накладній від 24.12.10 №22129 на суму 61860,00 грн, у т.ч. ПДВ - 10310,00 грн. (т.1 а.с.49), де також вказано, що доставка товару, окрім іншого - 12 котлів АОГВТ, здійснювалась, як вказує позивач, а/м ВАЗ-2104.

Вказане, на думку суду, спростовує доводи позивача про транспортування вказаного товару, що, у свою чергу, вказує на штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій.

Також суд не бере до уваги посилання представника позивача про те, що товар, який нібито був отриманий від ТОВ «Сорекс-2006» у грудні 2010 року, було використано у господарській діяльності позивача, оскільки надані відомості малого приватного підприємства "Сатурн-2" (т.1 а.с. 53-82, 146-235, т.2 а.с 1-28) не підтверджують того факту, що це саме та продукція, яка отримана від ТОВ «Сорекс-2006» у грудні 2010 року.

Враховуючи встановлене у судовому засіданні, суд приходить до висновку про те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи, досліджені судом в судовому засіданні, як і ненадання на пропозицію суду позивачем, тобто відсутність інших первинних бухгалтерських документів, необхідність утворення яких передбачена нормативно правовими актами, вказують на правильність доводів податкового органу про безтоварність вказаних господарських операцій, з якими суд погоджується. Тому оформлені належним чином податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, а суми витрат по вказаним операціям не відносяться до витрат, які не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 грудня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог малого приватного підприємства "Сатурн-2" до державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012 №0001792310 та від 16.10.2012 №0001782310 відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 24 грудня 2012 року.

Суддя К.В. Агевич