Ухвала

від 05.02.2013 по справі 2а/1270/8218/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року справа №2а/1270/8218/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Сатурн-2" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 р. у справі № 2а/1270/8218/2012 за позовом Малого приватного підприємства "Сатурн-2" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012 № 0001792310, № 0001782310,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012 № 0001792310, № 0001782310.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 09.10.2012 року відповідачем складено акт № 1530/22/1338602 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки МПП "Сатурн-2", код за ЄДРПОУ 13386082, з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Сорекс - 2006", за грудень 2010 року.

Позивач вважає, що висновки акту № 1530/22/1338602 від 09.10.2012 щодо безтоварності проведених операцій та винесені на підставі них податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 № 0001792310, № 0001782310 є протиправними, не відповідають дійсності та порушують права позивача.

З вказаними повідомленнями рішеннями позивач не згоден, у зв'язку з чим просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 № 0001792310, № 0001782310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 р. у справі № 2а/1270/8218/2012 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з постановою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що реальність господарських операцій підтверджено первинною бухгалтерскою документацією, крім того, судом не розглянуто можливість перевезення товару іншими видами транспорту у тому числі іншими особами за контрактом. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне:

Позивач - Мале приватне підприємство "Сатурн-2" зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 21.11.1991 № 13821200000005682, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 487066 (т.1 а.с. 7).

За результатами аналізу наявної податкової інформації - акту ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 16.03.2012 року № 26/23/34202418 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сорекс-2006", код за ЄДРПОУ 34202418, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2011 р.", відповідачем виявлено факти про можливі порушення податкового законодавства. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська 05.09.2012 р. направлено МПП "Сатурн-2" письмовий запит від 05.09.2012 р. за № 10206/22 щодо надання інформації по взаємовідносинам з ТОВ "Сорекс-2006" за період грудень 2010 року. (т. 1 а.с. 131).

У зв'язку з ненаданням пояснень та підтверджуючих документів в повному обсязі МПП "Сатурн-2" в установлений строк, витребуваних податковим органом, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська прийнято рішення, яке оформлено наказом від 26.09.2012 р. № 947 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ІПП "Сатурн-2", з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Сорекс-2006", код за ЄДРПОУ 54202418 за грудень 2010 року". Зазначений наказ та повідомлення від 26.09.2012 р. за № 80/22 про проведення перевірки вручено посадовій особі МПП "Сатурн-2" - 26.09.2012 р. (т. 2 а.с. 32-34).

Податковим органом здійснено документальну позапланову виїзну перевірку МПП "Сатурн-2" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Сорекс-2006" (код за ЄДРПОУ 34202418) за грудень 2010 року". За результатами проведеної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська складено акт від 09.10.12 № 1530/22/13386082 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки МПП "Сатурн-2" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Сорекс-2006" за грудень 2010 року" (далі - акт), (т. 1 а.с. 16-25).

Згідно висновків вказаного акту встановлено наступні порушення:

- пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого МПП "Сатурн-2" занижено податок на додану вартість на загальну суму всього на суму 47 940,00 в т.ч. за грудень 2010р. на суму ПДВ 47 940,00 грн.;

- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого МПП "Сатурн-2" занижено податок на прибуток за перевіряємий період ; загальну суму 59 925,00 грн., за 4 квартал 2010р. на суму 59 925,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, 16.10.2012 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська прийнято наступні податкові повідомлення - рішенні: № 0001792310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59925 грн.00 коп. (основний платіж - 47940 грн.00 коп. та штрафні санкції - 11985 грн. 00 коп.); № 0001782310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 74906 грн.00 коп. (основний платіж - 59925 грн.00 коп. та штрафні санкції - 14981 грн. 25 коп. (т. 1 а.с. 26, 27).

Розглядаючи зазначену справу суд апеляційної інстанції вважає, що слід зазначити наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на конституційний принцип, закріплений у ст. 58 Конституції України, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, враховуючи позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року (справа № 1-7/99), відповідно до якої за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, колегія суддів зазначає, що зазначені правовідносини настали підчас дії Закону України від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а тому суд першої інстанції при розгляді зазначеної справи повинен керуватися саме положеннями цього Закону, а не нормами Податквого Кодексу України.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рахунків від 24.12.2010 року № 22129, від 20.12.2010 р. № 201213, від 22.12.2010 р. № 24128 на адресу МПП "Сатурн -2" поставлено запчастини (труби, опори, відводи, суміші, троси, фланці, переходи та інше), на що виписано податкові накладні на загальну суму 287 638 грн., у т.ч. ПДВ - 47939 грн. 66 коп.: № 20123 від 20.12.10 року на суму 159252,97 грн., у т.ч. ПДВ - 26542,16 грн.; № 22129 від 22.12.2010 року на суму 61860,00 грн., у т.ч. ПДВ - 13 10,00 грн.; № 24129 від 22.12.10 на суму 66525,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11087,50 грн. (т. 1 а.с. 44-53).

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображеного у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Згідно даних бухгалтерського обліку та наданих документів МПП "Сатурн -2" суму 239 698,34 грн. по придбаному товару у ТОВ "Сорекс-2006" у грудні 2010 року віднесено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року.

Відповідно даних бухгалтерського обліку, первинних документів та наданих посадовими особами пояснень, розрахунки з покупцями проводились виключно в безготівковій формі, згідно: п/д № 718 від 22.12.2010 р. на суму 30000,00 грн, п/д №732 від 23.12.2010 р. на суму 19818,00 грн, п/д № 743 від 27.12.2010 р. на суму 62526,00 грн, п/д № 757 від 29.12.2010 р. на суму 66525,00 грн, п/д № 4 від 05.01.2011 р. на суму 31860,00 грн, п/д № 3 від 05.01.2011 р. на суму 9600,00 грн. п/д № 9 від 10.01.2011 р. на суму 67308,97 грн.

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т. 1 а.с. 41-43).

Із наданого позивачем договору оренди транспортного засобу (т. 1 а.с. 120) та подорожних листів службового легкового автомобілю (т. 1 а.с. 236-238) неможливо встановити факт транспортування товару, який нібито був отриманий від ТОВ "Сорекс-2006" у грудні 2010 року.

Суд першої та апеляційної інстанції не погоджується із доводами позивача, про те, що товар, який нібито був отриманий від ТОВ "Сорекс-2006" у грудні 2010 року на підставі видаткових накладних на загальну суму 287 638 грн., у т.ч. ПДВ - 47939 грн. 66 коп.: від 20.12.2010 р. № 20123 на суму 159252,97 грн, у т.ч. ПДВ - 26542,16 грн, від 24.12.2010 р. № 22129 на суму 61860,00 грн, у т.ч. ПДВ - 10310,00 грн, від 22.12.2010 р. № 24129 на суму 66525,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11087,50 грн. (т.1 а.с. 47, 49, 51) ним перевезено легковим автомобілем ВАЗ-2104, враховуючи наступне.

Як відомо, вантажопідйомність ВАЗ-2104 складає 455 кг. У видатковій накладній від 20.12.2010 р. № 20123 на суму 159252,97 грн., у т.ч. ПДВ - 26542,16 грн., крім іншого, зазначено: труби (поз. 1-3), загальна маса яких складає близько 15 тонн та суміші бетонні готові важкі (поз. 7) об'ємом 17 куб. метрів.(щільність важкого бетону складає 2200-2500 кг на куб. метр.), що складає більше 37 тонн. У наданому подорожньому листі за 20.12.2010 р. (т. 1 а.с. 237) у графі робота водія та автомобіля вказано пробіг 110 км. і вказано час виїзду 08-05 та час повернення 18-35, у графі завдання водієві зазначено: "перевезення матеріалів на об'єкти Перевальск, Андриаполь". Як пояснив представник позивача - директор приватного підприємства "Сатурн-2", в суді першої інстанції виїзд автомобіля здійснювався із м. Красний Луч Луганської області, товар отримувався у м. Луганську і поставлявся через м. Перевальськ до с. Андриаполь. Відстань від м. Луганська до м. Превальська складає близько 40 км., тобто для перевезення вантажу масою більш ніж 52 тони, легковому автомобілю потрібно зробити більш ніж 104 поїздки на відстань більш ніж 8320 км.

Аналогічна ситуація склалася і з поставками по видатковій накладній від 22.12.2010 р. № 24129 на суму 66525,00 грн у т.ч. ПДВ - 11087,50 грн. (т. 1 а.с. 51), де, окрім іншого, зазначено, що доставка водонапірної вежі здійснювалася а/м ВАЗ-2104, та по видатковій накладній від 24.12.10 р. № 22129 на суму 61860,00 грн, у т.ч. ПДВ - 10310,00 грн. (т. 1 а.с.49), де також вказано, що доставка товару, окрім іншого - 12 котлів АОГВТ, здійснювалась, як вказує позивач, а/м ВАЗ-2104.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що товар, який нібито був отриманий від ТОВ "Сорекс-2006" у грудні 2010 року, було використано у господарській діяльності позивача, оскільки надані відомості Малого приватного підприємства "Сатурн-2" (т. 1 а.с. 53-82, 146-235, т. 2 а.с 1-28) не підтверджують того факту, що це саме та продукція, яка отримана від ТОВ "Сорекс-2006" у грудні 2010 року. Суд також не приймає доводів апеляційної скарги стосовно того, що вантаж був перевезено також іншим транспортом ніж ВАЗ-2104, оскільки апелянтом не надано в підтвердження даного твердження доказів.

Відповідно до ч. 1. ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

На вимогу суду першої інстанції позивачем не надано до суду будь - яких доказів оформлення у письмовій формі придбання майна у ТОВ "Сорекс-2006".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (далі - Закон про бухгалтерський облік) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою, третьою ст. 9 Закону про бухгалтерський облік передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене суд, апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи, досліджені судом в судовому засіданні, як і ненадання на пропозицію суду позивачем, тобто відсутність інших первинних бухгалтерських документів, необхідність утворення яких передбачена нормативно правовими актами, вказують на правильність доводів податкового органу про безтоварність вказаних господарських операцій, з якими суд погоджується. Тому оформлені належним чином податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, а суми витрат по вказаним операціям не відносяться до витрат, які не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції при винесенні постанови застосував до спірних правовідносин норми Податкового кодексу України, проте відповідно до ч. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства однією із підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, колегія суддів зазначає що у даному випадку невірне застосування норм матеріального права не призвело до невірного вирішення спору, тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Сатурн-2" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 р. у справі № 2а/1270/8218/2012-залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 р. у справі № 2а/1270/8218/2012-залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко О.О. Шишов