Постанова від 24.12.2012 по справі 2а/1770/1130/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1130/2012

24 грудня 2012 року 10год. 41хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Шоломицький В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі -СПД ОСОБА_3.) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі -ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000791745 від 03.03.2012 року.

Згідно вимог ст.52 КАС України судом здійснено заміну первинного відповідача - ДПІ у м. Рівне на належного - ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС у зв'язку з реорганізацією.

В судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представником позивача, який на їх обґрунтування покликався на те, що підприємцем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за квітень - грудень 2008 року та січень 2009 року ПДВ в загальній сумі 29980,46 грн. по господарським операціям з ТОВ "Будпостачторг", за червень 2008 року ПДВ на суму 1271,66 грн. по господарським операціям з ТОВ «Майстер АС», за грудень 2010 року ПДВ на суму 14042,00 грн. та за лютий 2011 року ПДВ на суму 3517,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «Будівельна компанія «Національ», оскільки податкові накладні видані на суму ПДВ, сплаченого СПД ОСОБА_3 в ціні товарів та робіт, призначених для використання в межах господарської діяльності позивача, оформлені належним чином та виписані суб'єктами господарювання, які були зареєстрованими платниками ПДВ.

Вказав, що згідно висновків податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту встановлено:

- помилкове повторне включення до податкових декларацій однієї податкової накладної, виданої ТОВ «Майстер АС», у різні звітні періоди;

- наявність розбіжностей згідно автоматизованої базою співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розбіжностей, суть яких полягає у тому, що ТОВ "Будпостачторг" у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди задекларувало нульове значення податкових зобов'язань, а також факт ліквідації на даний час вказаного суб'єкта господарювання;

- відсутність у ТОВ «Будівельна компанія «Національ» трудових та інших ресурсів для здійснення господарської діяльності, а також відсутність цього суб'єкта господарювання за місцем реєстрації.

Доводив, що СПД ОСОБА_3 не може відповідати за дії своїх контрагентів, з огляду на індивідуалізацію відповідальності. Додатково вказував на порушення податковим органом процедури проведення перевірки, за результатами якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Також зазначав, що у ТОВ «Майстер АС» позивач придбав товар, розрахунок за який було здійснено платіжними дорученнями у квітні та травні 2008 року, а відтак від контрагента було отримано дві податкові накладні.

За таких підстав просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Вказав, що СПД ОСОБА_3 в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/94-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин (далі - Закону № №168/94-ВР), сформував податковий кредит за квітень 2008 року на суму 1371,36 грн., за червень 2008 року - 4203,33 грн., за серпень 2008 року - 3931,00 грн., за вересень 2008 року - 5560,00 грн., за жовтень 2008 року - 4304,27 грн., за листопад 2008 року - 2054 грн., за грудень 2008 року - 7803,50 грн., за січень 2009 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку) - 753,00 грн., в тому числі за рахунок віднесення до його складу ПДВ, сплаченого в ціні будівельних послуг, придбаних у ТОВ "Будпостачторг". Зазначений суб'єкт господарювання згідно автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, до бюджету вказаний податок не сплатив.

Крім того, позивачем у порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/94-ВР до складу податкового кредиту двічі (за квітень та травень 2008 року) за однією податковою накладною віднесено ПДВ у сумі 635,83, 00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Майстер АС».

Також СПД ОСОБА_3 мав взаєморозрахунки з ТОВ «Будівельна компанія «Національ» у грудні 2010 року на суму 84252, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 14042, 00 грн., та у лютому 2011 року на суму 21102,00 грн., в т.ч. ПДВ 3517,00 грн. Згідно матеріалів проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва перевірки у зазначеного контрагента відсутні трудові та інші ресурси для здійснення господарської діяльності, за місцем реєстрації цей суб'єкта господарювання не знаходиться, загальна чисельність працюючих - 1. Отже фінансово-господарські взаємовідносини між СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Будівельна компанія «Національ» є фіктивними та вчиненими без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене, у податкового органу на час перевірки були всі підстави визначити відповідні суми податкового кредиту як непідтверджені і, відповідно, нарахувати позивачу суми податкового зобов'язання даних податкових періодів. Відтак просив у позові відмовити повністю.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що позивач має статус фізичної особи-підприємця, перебуває на обліку в ДПІ у м.Рівному та з 01.10.1997 року являється зареєстрованим платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № НОМЕР_2 (а.с.8-9).

У лютому 2012 року ДПІ у м.Рівне проведено позапланову невиїзну документальну перевірку СПД ОСОБА_3 з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за квітень - грудень 2008 року, січень 2009 року та правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Національ».

Перевірка проведена на підставі наказу №171 від 13.02.2011 року та повідомлення №4954/17325 від 13.02.2012 року, які направлялись позивачу простою поштовою кореспонденцією 13.02.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №52/1745/НОМЕР_1 від 14.02.2011 року (а.с.8-11).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000791745 від 03.03.2012 року, згідно з яким СПД ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 73216,69 грн., в тому числі 48811,12 грн. - за основним платежем та 24405,56 грн. - за штрафними санкціями (а.с.12).

За висновками акту перевірки, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення, позивачем зайво віднесено до податкового кредиту за квітень 2008 року на суму 1371,36 грн., за червень 2008 року - 4203,33 грн., за серпень 2008 року - 3931,00 грн., за вересень 2008 року - 5560,00 грн., за жовтень 2008 року - 4304,27 грн., за листопад 2008 року - 2054 грн., за грудень 2008 року - 7803,50 грн., за січень 2009 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку) - 753,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "Будпостачторг", який податкове зобов'язання по ПДВ на зазначені суми не задекларував, а отже до бюджету податок не сплачено, що на переконання податкового органу свідчить про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/94-ВР.

Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами протягом вказаного періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Будпостачторг" (індивідуальний податковий номер 353770517078) та відповідно до умов договорів підряду №6 від 10.07.2008 року та №8 від 15.10.2008 року (а.с.16,24) виконало будівельні роботи по будівництву офісу зі складськими приміщеннями по вул.Маяковського,15 в м.Рівне. Договірна ціна та локальні кошториси погоджені сторонами договорів, приймання-здача виконаних робіт оформлена актами типової форми №КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3, згідно яких вартість робіт в вересні 2008 року склала 325614,00 грн. з ПДВ, в жовтні 2008 року -32454,00 грн.(а.с.17-22, 25-30). Роботи оплачено в повному обсязі готівковими коштами, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с.113-119). На загальну суму ПДВ - 59678,00 грн. підрядником виписано податкові накладні: №27 від 30.09.2008 року на 54269,00 грн. (а.с.23) та №35 від 31.10.2008 року на 5409,00 грн. (а.с.31).

Вказані суми ПДВ віднесені позивачем до складу податкового кредиту: 59678,00 грн. - вересня 2008 року згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року, звітний період, за який виправляються помилки - вересень 2008 року, 5409,00 грн. - жовтня 2008 року згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року, звітний період, за який виправляються помилки - жовтень 2008 року. Факт отримання позивачем будівельних послуг з метою використання у господарській діяльності підтверджено договором оренди земельної ділянки від 13.09.2004 року (строк оренди 10 років), згідно з якими СПД ОСОБА_3 отримано в користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування офісу зі складськими приміщеннями, яка знаходиться в м.Рівне по вул.Герцена, біля ЗОШ №3 (фактично на розі вулиць Герцена та Маяковського) та дозволом на виконання будівельних робіт №67 від 28.03.2007 року по вул.Маяковського,15 в м.Рівне (а.с.33, 109-112). Дані обставини ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні відповідачем не заперечувалися.

Представник відповідача свої заперечення обґрунтовує детальною інформацією по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, проведеного на рівні ДПА України, за даними якої сума ПДВ у розмірі 59678,00 грн. не була відображена контрагентом позивача - ТОВ "Будпостачторг" у декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року, як і сума ПДВ у розмірі 5409,00 грн. - не відображена у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року.

Відповідач стверджує, що виявлене порушення призвело до завищення позивачем податкового кредиту за вересень та жовтень 2008 року на 59678,00 грн.

З такими твердженнями суд погодитись не може з огляду на наступне.

Згідно з нормою п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, чинного на час існування відповідних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість. Вказаним нормативно-правовим актом передбачений і порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно п.7.5 ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Також в пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником робіт позивачу були виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 59678,00 грн., які містять всі, передбачені п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону, реквізити.

На момент виписування податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "Будпостачторг" було зареєстрованим платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.11.2008 року, що також не заперечувалося представниками сторін.

Таким чином, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Будпостачторг", вважається підтвердженим.

Слід зазначити, що Закон №168/97-ВР не передбачав залежності права на податковий кредит платника податку від змісту декларації з ПДВ постачальника товарів (робіт, послуг) для такого платника податку. Вказаний нормативно-правовий акт не ставив право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом за даними системи автоматизованого співставлення на рівні ДПА України. Податок на додану вартість - це непрямий податок, який сплачується при придбанні товарів (робіт, послуг) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику. І лише у такого постачальника, який у складі вартості проданих товарів (робіт, послуг) отримав податок на додану вартість виникають зобов'язання стосовно подання звітності та сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (робіт, послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні будівельних робіт.

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

ТОВ "Будпостачторг" набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, і відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру. На даний час вказану юридичну особу припинено, однак процедура ліквідації здійснена лише 06.02.2009 року, тобто після вчинення відповідних правочинів.

Слід зазначити, що суду не надано жодних доказів того, що ТОВ "Будпостачторг" не було спроможне здійснити господарські операції з поставки будівельних послуг. Основним видом діяльності вказаного суб'єкта господарювання було, в тому числі, і будівництво будівель, його право на провадження такого виду ліцензованих робіт підтверджено ліцензією Державного комітету України з будівництва та архітектури від 11.05.2005 року (а.с.32), а тому явних ознак фіктивності відповідних господарських операцій такої особи не відмічається.

Чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. До того ж, ні установчі, ні статутні документи контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

До того ж, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускає його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Платником податку первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними, доведено, що виникнення права на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки будівельних робіт.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень - грудень 2008 року та січень 2009 року по господарським операціям з ТОВ "Будпостачторг".

Не погоджується суд з позицією відповідача щодо фіктивності господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Національ» у грудні 2010 року на суму 84252, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 14042, 00 грн., та у лютому 2011 року на суму 21102,00 грн., в т.ч. ПДВ 3517,00 грн.

Так, податковий орган покликається на акт від 14.04.2011 року № 408/23-5/34728985 проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Національ», згідно з яким у зазначеного контрагента відсутні трудові та інші ресурси для здійснення господарської діяльності, за місцем реєстрації цей суб'єкта господарювання не знаходиться, загальна чисельність працюючих - 1, а відтак фінансово-господарські взаємовідносини між СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Будівельна компанія «Національ» є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 ЦК України).

Судом встановлено, що між СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Будівельна компанія «Національ» укладено договори підряду на ремонтно-будівельні роботи:

- № 22 від 26.11.2010 року на виконання капітального ремонту у приміщеннях МЗС України м.Київ (а.с.45);

- № 02/01/11 від 17 січня 2011 року на виконання ремонту приміщення Кузнецовського відділення «Украінбанк» в м.Кузнецовськ (а.с.61)

Товариством «Будівельна компанія «Національ» на виконані роботи було виписано позивачу податкові накладні № 122311 від 23.12.2010 р. на загальну вартість виконаних робіт 84252,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 14042,00 грн.(а.с.58) та № 22509 від 25.02.2011 року на загальну вартість виконаних робіт 21102,00 грн., у т.ч. ПДВ 3517,00 грн.(а.с.68). СПД ОСОБА_3 включено дані податкові накладні до складу податкового кредиту грудня 2010 року та лютого 2011 року.

Розрахунки між вказаними контрагентами проводились у безготівковій формі та підтверджуються платіжними дорученнями від 23.12.2010 року № 191 на сум у 84252,00 грн. та від 25.02.2011 року № 25 на суму 21102,00 грн. (а.с.56,67).

Позивачем підтверджено приймання вказаних робіт актами за грудень 2010 року та лютий 2011 року (а.с.46-55, 62-65).

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини в розрізі норм матеріального права, суд враховує, що згідно статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, із змінами та доповненнями, сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеописані та дослідженні судом документи по взаємовідносинах між позивачем та контрагентом ТОВ «Будівельна компанія «Національ» відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадова особа ДПІ у м. Рівному під час проведення документальної перевірки була зобов'язана врахувати надані СПД ОСОБА_3 первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Національ». У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні, а відтак у податкового органу були відсутніми підстави для неврахування таких документів.

Відомості про недостатність трудових ресурсів чи відсутність основних фондів у ТОВ «Будівельна компанія «Національ», на які покликається відповідач, не можуть слугувати безспірним доказом неможливості здійснення господарської діяльності, оскільки підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати у господарській діяльності орендовані основні засоби та укладати цивільно-правові договори на виконання певних видів робіт.

Крім того, зазначений контрагент в перевіреному періоді зареєстрований платником податків та включений до ЄДРПОУ, мав Ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на будівельну діяльність по 27.07.2012 року. (а.с.42,43,44).

Разом з тим відповідачем не надано доказів щодо наявності розбіжностей у показниках податкових декларацій між СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Будівельна компанія «Національ», а з акту перевірки вбачається відсутність таких розбіжностей.

Таким чином, суд дійшов висновку, що СПД ОСОБА_3 не було допущено порушень вимог пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР під час віднесення до податкового кредиту грудня 2010 року ПДВ у сумі 14042,00 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України під час віднесення до податкового кредиту лютого 2011 року ПДВ у сумі 3517,00 грн. по операціям з ТОВ «Будівельна компанія «Національ».

Крім того, згідно акту перевірки позивачем було безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ в сумі 1271,66 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «МайстерАС», оскільки у складі податкового кредиту за квітень та травень 2008 року було двічі відображено суму ПДВ у розмірі 635,83 грн., чим порушено вимоги пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97 - ВР.

Проте у судовому засіданні встановлено, що СПД ОСОБА_3 замовив у ТОВ «Майстер АС» двері алюмінієві вартістю 6358, 33 грн. 16.04.2008 року позивач сплатив аванс згідно платіжного доручення № 73 в сумі 3815,00 грн., в т.ч. ПДВ 635,83 грн. (а.с.35). ТОВ «Майстер АС» надало позивачу податкову накладну № 17 від 16.04.2008 року на вказану суму ПДВ (а.с.36), у графі 5 якої було вказано одиницю виміру товару - 0,5 шт. Зазначена податкова накладна включена до податкової декларації за квітень 2008 року.

07.05.2008 року позивачем було сплачено залишок вартості товару згідно платіжного доручення № 98 в сумі 3815,00 грн., в т.ч. ПДВ 635,83 грн. (а.с.39). ТОВ «Майстер АС» надало позивачу податкову накладну № 24 від 08.05.2008 року на вказану суму ПДВ (а.с.40), у графі 5 якої також вказано одиницю виміру товару - 0,5 шт. Зазначена податкова накладна включена до податкової декларації за травень 2008 року.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що СПД ОСОБА_3 було обґрунтовано включені податкові накладні № 17 від 16.04.2008 року та № 24 від 08.05.2008 року на суму ПДВ 635,83 грн. кожна до податкових декларацій, а загальна сума 1271,66 грн. - до податкового кредиту за грудень 2010 року.

При прийнятті рішення суд також враховує, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 року у справі № 2а/1770/635/2012, яка була залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року, визнано протиправним та скасовано наказ начальника ДПІ у м. Рівне від 13.02.2012 року № 171, на підставі якого була проведена перевірка СПД ОСОБА_3 та за наслідками якої винесене оскаржене податкове повідомлення - рішення №0000791745 від 03.03.2012 року.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені судом обставини відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення №0000791745 від 03.03.2012 року, а відтак воно не відповідає критеріям правомірності, визначеним в ч.3 ст.2 КАС України, порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету у розмірі 732 грн. 17 коп. Разом з тим відповідно до вимог ч.2 ст. Закону України «Про судовий збір» позивачу повертається надмірно сплачений судовий збір у розмірі 340 грн. 83 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 03.03.2012 року № 0000791745.

Присудити на користь позивача Суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) грн.17 коп.

Повернути позивачу Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3 із Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 340 (триста сорок) грн. 83 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.