Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а/0470/13429/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/13429/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Проектне бюро "Техпроект" про стягнення 5405,96 грн., -

ВСТАНОВИВ :

07.11.12 р. Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Проектне бюро "Техпроект" та просить стягнути кошти з відповідача, який має податковий борг, з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету у сумі 5405,96 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з 03.07.2007р. та має борг по податку на додану вартість у розмірі 5167, 14грн., по податку на прибуток у розмірі 238, 82грн., який станом на 24.09.2012р. несплачений відповідачем. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу з відповідача та у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III (в редакції яка діяла до 01.01.2011р.) та на адресу відповідача були надіслані податкові вимоги № 1/422 від 19.06.2009р., № 2/496 від 28.07.2009р., однак не були сплачені відповідачем у встановлені законом строки, зазначені податкові вимоги не відкликалися та нові податкові вимоги у зв'язку з цим не направлялися згідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, а тому позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з урахуванням норм ст.ст. 14, 16, 20, 57, 129 Податкового кодексу України.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 21.11.2012р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача в письмовому провадженні.(а.с. 40).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про отримання факсу 13.11.2012р. наявним в матеріалах справи.(а.с. 38).

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі представника управління, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Проектне бюро "Техпроект" зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області 02.07.2007р. та знаходиться на податковому обліку як платник податків у Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з 02.07.2007р. за № 5175, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру від 15.10.2012р. та довідкою про взяття на облік платника податків від 21.09.2012р. № 3031.(а.с. 14-17).

Приватне підприємство "Проектне бюро "Техпроект" має податковий борг перед бюджетом станом на 24.09.2012р. в сумі 5405, 96грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми боргу.(а.с. 7).

Також, судом встановлено, що відповідач подав до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби наступні податкові декларації та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме:

1. за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9006884257 від 20.02.2012р. за січень податковий борг складає 833, 00грн.(а.с. 22-23);

2. за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9020143570 від 19.04.2012р. за березень податковий борг складає 1, 167грн.(а.с. 24-25);

3. за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9035357349 від 20.06.2012р. за травень податковий борг складає 800, 00грн.(а.с. 26-27);

4. уточнюючий розрахунок від 26.04.2012р. № 9022237257 за липень 2011р., згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 833, 00грн. та самостійно нарахована сума штрафу - 25 грн.(а.с. 28-29);

5. уточнюючий розрахунок від 26.06.2012р. № 9036587328 за квітень 2012р., згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 417,00грн. та самостійно нарахована сума штрафу - 13 грн.(а.с. 30-32);

6. податкова декларація за півріччя 2012р. з податку на прибуток підприємства №9047699141 від 09.08.2012р., де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 529, 00грн., з урахуванням переплати 290, 18грн., борг відповідача становить 238, 82грн.(а.с. 4).

Таким чином, з урахуванням чинного податкового законодавства відповідач зобов'язаний був сплатити суму самостійно визначених грошових зобов'язань за січень 2012р. - до 02.03.2012р., за березень 2012р. - до 30.04.2012р., за травень 2012р. - до 30.06.2012р., по уточнюючих розрахунках - 26.04.2012р. та 26.06.2012р. відповідно.

Отже, податковий борг по вказаних вище податкових деклараціях виник у відповідача з 03.03.2012р., з 03.05.2012р., з 01.07.2012р., з 27.04.2012р., з 27.06.2012р. відповідно.

Також, 16.05.2012р. податковим органом була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість та складено акт №183/152/35229603 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, граничний строк подання якої 20.03.2012р., за яким встановлено неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість. (а.с. 34).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001961502 від 22.05.2012р. про застосування штрафної санкції за платежем з податку на додану вартість у сумі 1020, 00грн. (а.с. 33).

Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 29.05.2012р. особисто, що підтверджується копією поштового відправлення. (а.с. 33).

Таким чином, з урахуванням дати отримання відповідачем вказаного рішення, у відповідача виник податковий борг у сумі 1020, 00грн. з 12.06.2012р.

Також, на суми податкового боргу, які були сплачені відповідачем з порушенням встановлених законодавством строків, податковим органом була нарахована пеня в сумі 59,14грн., що підтверджується розрахунком пені, який наявний в матеріалах справи.(а.с.41).

Податковим органом на виконання ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення податкового боргу) було вжито заходів щодо примусового стягнення боргу з відповідача шляхом направлення податкових вимог, а саме:

- перша податкова вимога № 1/422 від 19.06.2009р. на суму 223, 60грн., яка надіслана рекомендованим листом та повернута поштою з відміткою «закінчено строк зберігання» про що складено акт від 28.07.2009р. про неможливість вручення податкових вимог. (а.с. 19 зворот);

- друга податкова вимога № 2/496 від 28.07.2009р. на суму 223, 60грн., яка надіслана підприємству рекомендованим листом з повідомленням та повернута поштою з відміткою «підприємство за юридичною адресою не знаходиться» про що складено акт від 03.08.2009р. про неможливість вручення податкових вимог.(а.с. 20 зворот).

Зазначені податкові вимоги відповідачем залишилися не виконаними у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України (який набрав чинності 01.01.2011р.), якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшеного податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

У зв'язку з наведеним, у податкового органу відсутні підстави для направлення податкової вимоги відповідачеві за нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідна правова позиція викладена і в листі Вищого адміністративного Суду України від 12.04.2012р. № 1044/11/13-12.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю , протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також згідно п. 57.3 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За таких обставин, з урахуванням зазначених норм Податкового кодексу України відповідач повинен був сплатити податкову заборгованість за вищевказаними деклараціями по податковому повідомленню-рішенню у строк з 02.03.2012р. по 27.06.2012р.

Однак, відповідачем зобов'язання по сплаті податків не було виконано, що підтверджується наявними в матеріалах документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 5405, 96грн. суду не надав, а також не надано доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку податкового повідомлення-рішення чи доказів того, що податкові зобов'язання є не узгодженими.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 112, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Проектне бюро "Техпроект" про стягнення 5405,96 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Проектне бюро "Техпроект" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леніна, 81б, код ЄДРПОУ: 35229603) кошти платника податків, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на користь Державного бюджету (р/р 31118029700026, код платежу: 14010100, отримувач УДКС у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО:38032222, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО: 805012; р/р 31116009700026, код платежу: 11021000, отримувач УДКС України у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО:38032222, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО: 805012) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 5405,96грн. (п'ять тисяч чотириста п'ять гривень 96 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва