Постанова

від 24.12.2012 по справі 2а/1270/8996/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8996/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Анбуд" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012 №0000232220 та від 07.11.2012 №0000242220,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 16.11.2012 надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Анбуд» (далі - ПП «Анбуд», позивач) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі -ДПІ, податковий орган, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012 №0000232220 та від 07.11.2012 №0000242220.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2012, після усунення недоліків, було відкрите провадження за вказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у жовтні 2012 року відповідачем було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку, результати якої оформлено актом від 24.10.2012 року № 643/22-35079844 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АНБУД», код за ЄДРПОУ 35079844 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» (код за ЄДРПОУ 34721183), ТОВ «Торговий дім «Алпа» (код за ЄДРПОУ 36990954), ТОВ «Сорекс-2006» (код за ЄДРПОУ 34202418), МПП «Пласт» (код за ЄДРПОУ 31595175) за період з 01.01.10 по 31.12.10».

Після цього Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.11.2012 №0000232220 та від 07.11.2012 №0000242220.

З вказаними повідомленнями рішеннями позивач не згоден, у зв'язку з чим просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2012 №0000232220 та від 07.11.2012 №0000242220.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позові ( т.1 а.с. 3-11).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях до позову (т.1 а.с. 244-248) і просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З 01 січня 2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі -ПК України).

Згідно п.10.1 ст. 10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - ЗУ № 334), норми якого діяли під час правовідносин в період до 01.04.2011, прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 - відсотків до об'єкта оподаткування.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений Податковим кодексом України. Так, відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Позивач - приватне підприємство "Анбуд" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 23.04.2007 за № 13821020000013062, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №018055 (т.1 а.с. 21).

Як вбачається з матеріалів справи, позивача зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.06.2007 № 100047874 індивідуальний податковий номер - 350798412364 (т.1 а.с.19). Позивача взято на податковий облік відповідачем 25.04.2007 за № 640 (т.1 а.с. 22).

Відповідно до п. п. 41.1.1 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби України - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідач - Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що у жовтні 2012 року відповідачем було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку, результати якої оформлено актом від 24.10.2012 року № 643/22-35079844 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Анбуд», код за ЄДРПОУ 35079844 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» (код за ЄДРПОУ 34721183), ТОВ «Торговий дім «Алпа» (код за ЄДРПОУ 36990954), ТОВ «Сорекс-2006» (код за ЄДРПОУ 34202418), МПП «Пласт» (код за ЄДРПОУ 31595175) за період з 01.01.10 по 31.12.10» (т.1 а.с.77-89 )

На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000232220 від 07.11.2012 року, № 0000242220 від 07.11.2012 року, згідно яких Позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 58 278грн. 75 коп. (у т.ч. за основним платежем - 46 623,00 грн., штрафна санкція - 11 655, 75 грн.) та з податку на прибуток у розмірі 41 721грн. 25 коп. (у т.ч. за основним платежем - 33 377,00 грн., штрафна санкція - 8 344грн. 25 коп.) (т.1 а.с.90,92)

У висновках акту перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях зазначено про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого ПП «Анбуд» нібито було занижено податок на прибуток за 2010 рік на суму 33 377 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 46 623 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані Позивачем 07.11.2012 року. (т.2 а.с. 21,22).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Пунктом 139.1.9. ст. 139 ПК України до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до статті 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Пунктом 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та службами, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Оскільки в даному випадку перевірка проводилась за період з 01.01.10 по 31.12.10, то окрім норм Податкового кодексу України необхідно застосовувати Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п. 5.3.9. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 зазначеного Закону, протягом такого звітного періоду у т.ч. у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач має всі належним чином оформлені та достатні первинні документи, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і які дозволяють встановити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства та підтверджують валові витрати, які понесені позивачем.

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами були укладені наступні договори: договір субпідряду № 3 від 02.02.2010 (т.1 а.с.94-95), договір субпідряду № 4 від 15.02.2010 (т.1 а.с.96-97), укладені між МПП «Пласт» та ПП «Анбуд» про виконання робіт; договір купівлі-продажу № 5 від 01.03.2010 (т.1 а.с.98), укладений між МПП «Пласт» та ПП «Анбуд»; договір субпідряду № 6 від 15.03.2010 (т.1 а.с.99-100), договір підряду № 7/1 від 22.03.2010 (т.1 а.с.101-102), договір субпідряду № 8/1 від 25.03.2010 (т.1 а.с.103-104), укладені між МПП «ПЛАСТ» та ПП «АНБУД»; договір купівлі-продажу № 13 від 15.04.2010 (т.1 а.с.105), укладений між ПП «АНБУД» та ТОВ «Сорекс-2006»; договір купівлі- продажу № 35 від 05.08.2010 (т.1 а.с.106), укладений між ПП «АНБУД» та ТОВ «Монтаж- демонтаж проект»; договір про надання послуг № 16/08-10 від 16.08.2010 (т.1 а.с.107), укладений між та ПП «АНБУД» та ТОВ «Монтаж-демонтаж проект»; договір купівлі-продажу № 34 від 04.08.2010 (т.1 а.с.108), укладений між та ПП «АНБУД» та ТОВ «Торговий дім «АЛПА».

Факт передачі товарів від продавця покупцю підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.112-132). На підтвердження отримання послуг були складені акти прийому-передачі робіт № 310855 від 31.08.2010 року, № 291130 від 29.11.2010 року, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт і акт прийому виконаних робіт за лютий та за березень 2010 року (т.1 а.с.133-150).

Також фактичне здійснення господарських операцій було оформлене податковими накладними від контрагентів (т.1 а.с. 151-181). Оплата товарів та послуг здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку, що підтверджується виписками по рахунку (т.1 а.с. 182-185).

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

Як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, у позивача наявні всі належним чином оформлені документи, які підтверджують зв'язок витрат по операціях з МПП «Пласт», ТОВ «Сорекс-2006», ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» та ТОВ «Торговий дім «Алпа» з господарською діяльністю підприємства, тому позивач має право й на податковий кредит з ПДВ, підставою для нарахування якого є податкові накладні, що були видані особами, які продавали товар/виконували роботи/надавали послуги, та оформлені відповідно до чинного законодавства.

Доводи представника відповідача про порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб ПП «Промтех-Луга», яке не є контрагентом позивача у періоді, що перевірявся, а також посилання представника відповідача на протокол допиту свідка по кримінальній справі № 01/12/8037 за звинуваченням директора МПП «Пласт», суд не бере до уваги, оскільки на даний момент немає рішення суду, яким ці обставини підтверджувалися або спростовувалися, до того ж, вони не стосуються позивача.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не доведено правомірності своїх висновків, викладених в акті перевірки.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягають.

Отже, виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги приватного підприємства "Анбуд" підлягають задоволенню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено до 29 грудня 2012 року.

На підставі викладеного, Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Анбуд" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2012 №0000232220 та від 07.11.2012 №0000242220 задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 07.11.2012 №0000232220 та від 07.11.2012 №0000242220.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 28 грудня 2012 року.

СуддяК.В. Агевич