Ухвала

від 25.01.2013 по справі 2а/1270/8996/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2013 року справа №2а/1270/8996/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бадахової Т.П.

суддів: Яковенка М.М., Гайдара А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року по справі № 2а/1270/8996/2012 за позовом приватного підприємства «Анбуд» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.11.2012 року №№ 0000232220, 0000242220, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року приватне підприємство «Анбуд» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.11.2012 року №№ 0000232220, 0000242220.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зроблено посилання на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення податковою інспекцією прийняті без порушення чинного податкового законодавства.

Апеляційний розгляд здійснюється відповідно до пункту 3 частини 1 статті 197 КАС України, в порядку письмового провадження. За правилами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Анбуд» є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у Ленінській міжрайоннійї державній податковій інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби.

У жовтні 2012 року відповідачем було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» (код за ЄДРПОУ 34721183), ТОВ «Торговий дім «Алпа» (код за ЄДРПОУ 36990954), ТОВ «Сорекс-2006» (код за ЄДРПОУ 34202418), МПП «Пласт» (код за ЄДРПОУ 31595175) за період з 01.01.10 по 31.12.10» (т.1 а.с.77-89 )

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2012 року № 643/22-35079844 на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000232220 від 07.11.2012 року, № 0000242220 від 07.11.2012 року, згідно яких позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 58 278грн. 75 коп. (у т.ч. за основним платежем - 46 623,00 грн., штрафна санкція - 11 655, 75 грн.) та з податку на прибуток у розмірі 41 721грн. 25 коп. (у т.ч. за основним платежем - 33 377,00 грн., штрафна санкція - 8 344грн. 25 коп.) (т.1 а.с.90,92).

За висновками акту перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях зазначено про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого ПП «Анбуд» нібито було занижено податок на прибуток за 2010 рік на суму 33 377 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 46 623 грн. (а.с.9, 55-62).

Відповідно до п. 5.3.9. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 зазначеного Закону, протягом такого звітного періоду у т.ч. у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наявних в матеріалах справи доказів підтверджується, що позивач має всі належним чином оформлені та достатні первинні документи, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і які дозволяють встановити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства та підтверджують валові витрати, які понесені позивачем, а саме: договір субпідряду № 3 від 02.02.2010 (т.1 а.с.94-95), договір субпідряду № 4 від 15.02.2010 (т.1 а.с.96-97), укладені між МПП «Пласт» та ПП «Анбуд» про виконання робіт; договір купівлі-продажу № 5 від 01.03.2010 (т.1 а.с.98), укладений між МПП «Пласт» та ПП «Анбуд»; договір субпідряду № 6 від 15.03.2010 (т.1 а.с.99-100), договір підряду № 7/1 від 22.03.2010 (т.1 а.с.101-102), договір субпідряду № 8/1 від 25.03.2010 (т.1 а.с.103-104), укладені між МПП «ПЛАСТ» та ПП «АНБУД»; договір купівлі-продажу № 13 від 15.04.2010 (т.1 а.с.105), укладений між ПП «АНБУД» та ТОВ «Сорекс-2006»; договір купівлі- продажу № 35 від 05.08.2010 (т.1 а.с.106), укладений між ПП «АНБУД» та ТОВ «Монтаж- демонтаж проект»; договір про надання послуг № 16/08-10 від 16.08.2010 (т.1 а.с.107), укладений між та ПП «АНБУД» та ТОВ «Монтаж-демонтаж проект»; договір купівлі-продажу № 34 від 04.08.2010 (т.1 а.с.108), укладений між та ПП «АНБУД» та ТОВ «Торговий дім «АЛПА».

Факт передачі товарів від продавця покупцю підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.112-132). На підтвердження отримання послуг були складені акти прийому-передачі робіт № 310855 від 31.08.2010 року, № 291130 від 29.11.2010 року, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт і акт прийому виконаних робіт за лютий та за березень 2010 року (т.1 а.с.133-150).

Крім цього, фактичне здійснення господарських операцій було оформлене податковими накладними від контрагентів (т.1 а.с. 151-181). Оплата товарів та послуг здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку, що підтверджується виписками по рахунку (т.1 а.с. 182-185).

Щодо посилання апелянта на те, що у відношенні контрагента позивача ПП «Промтех-Луга» порушено кримінальної справу за фактом фіктивного підприємництва, не може бути прийнято до уваги колегії суддів, оскільки рішення суду па даній справі не прийнято, тому твердження апелянта про за діяння позивач у схемах конвертації грошових коштів є необгрунтвоаним.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року по справі № 2а/1270/8996/2012- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року по справі № 2а/1270/8996/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: М.М.Яковенко

А.В.Гайдар