Рішення

від 24.12.2012 по справі 6/5014/3025/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.12 Справа № 6/5014/3025/2012

За позовом

Державного підприємства "Придніпровська залізниця"в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо - збагачувальна фабрика "Антрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 17 805 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Білоножко Г.С., дов. № 82 від 01.01.2012;

від відповідача - не прибув;.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 17 805 грн. 00 коп., згідно ст. ст. 118,122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення, про що, в тому числі, свідчить і підпис повноважного представника відповідача на записі про відкладення розгляду справи від 10.12.2012.

В той же час, у судовому засіданні 10.12.2012 представником відповідача було подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що він 22.05.2012 згідно накладної № 52336740 зі станції Ровеньки відвантажив вугілля кам'яне антрацит АШ на адресу - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»у вологому стані в вагоні № 64850233 з масою 69 000 кг.

Масу вантажу було визначено на тензометричних, взятих на облік залізницею, 150-тоних вагонних вагах ст. Ровеньки. Таким чином, масу вантажу було визначено вірно.

Вантаж був прийнятий до перевезення 22.05.2012, а дата прибуття на станцію призначення 01.06.2012, тобто вантаж знаходився в дорозі 9 діб замість 3,8. На думку відповідача, внаслідок тривалого знаходження вантажу у дорозі сталося розкрадання вантажу з подальшим приховуванням слідів злочину шляхом нанесення нового маркування вапном.

При цьому, відповідач зазначає, що позивачем не враховано природну втрату вантажу 2%, яка складає 1 379,96 кг. Також, в даному випадку, залізниці не було заподіяно збитків, і перевантаження вагону не відбулося. Виходячи з цього, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 233 ГК України.

Позивачем до суду надані пояснення на заперечення відповідача, за якими зазначено, що вагон прибув на станцію без ознак втрати, із закритими люками, маркування не порушено.

На станції відправлення Ровеньки Донецької залізниці працівниками станції відправнику надавалися ваги залізниці для визначення маси вантажу і уповноважений представник відповідача сам вносив відомості в накладну, залізницею переважування не здійснювалося.

Відповідно до норм діючого законодавства саме відправник несе відповідальність за невірно зазначені в накладних відомості.

01.06.2012 вантажоодержувач «АрселорМіттал Кривий Ріг»звернувся до залізниці із заявкою щодо здійснення перевірки маси вантажу в вагоні № 64850233, у зв'язку з чим було проведено переважування вантажу та встановлено, що маса вантажу у вказаному вагоні на 1 400 кг менше ніж зазначено в накладній. При огляді було встановлено, що вагон прибув в технічному та комерційному відношеннях справний, люки і двері закриті, вантаж находився під охороною ВВО одержувача з моменту прибуття до переважування.

В той же час, відповідачем, 24.12.2012, після закінчення судового засідання до канцелярії суду надана додаткова заява про зменшення розміру штрафних санкцій (зі змінами та доповненнями на підставі ст. 233 ГК України) про зменшення штрафу до 7 122,00 грн.

Оскільки вказана заява була подана після закінчення судового засідання, не була предметом розгляду в судовому засіданні та подана після оголошення вступної та резолютивної частин рішень, подана відповідачем заява судом не розглядається, а лише долучається до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що 22.05.2012 зі станції Карахаш Донецької залізниці Відкрите акціонерне товариство ТОВ «Антрацит»здійснило відправлення групи вагонів згідно накладної № 52336740 на станцію призначення Кривий Ріг-Головний вантажоодержувачу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

01.06.2012 при прибутті вагонів на станцію Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці за заявкою вантажоодержувача було проведено переважування маси вантажу групи вагонів.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 64850233 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 55 000 кг, замість 69 000 кг, що на 14 000 кг менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції та вантажоодержувача і за результатами складено комерційний акт АА № 045528/480 від 01.06.2012.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць у сумі 17 805 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та просить зменшити суму штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

В даному випадку, відповідач, за накладною № 52336740 від 22.05.2012 зі станції Карахаш Донецької залізниці відправив вугілля -антрацит у вологому стані вантажоодержувачу ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг»на станцію призначення -Кривий Ріг -Головний Придніпровської залізниці.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

При контрольному переважуванні за заявкою вантажоодержувача на станції призначення була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.

Так, у вагоні № 64850233 виявлено, що маса нетто вантажу складає 55 000 кг, замість 69 000, що на 14 000 кг менше, ніж визначено у накладній.

За вказаним вище фактом складено комерційний акт АА № 045528/480 від 01.06.2012, який підписаний представниками залізниці та вантажоодержувача і який відповідач не оскаржив та не оспорив.

Переважування здійснювалося на справних 150 - тоних тензовагах.

В той же час, в комерційному акті АА № 045528/480 від 01.06.2012 зазначено, що навантаження рівномірне, нижче бортів на 60 см, поверхня вантажу маркована вапном, маркування не порушене. Вагон бездвірний, люки закриті. З моменту прибуття і до переваження вагон знаходився під охороною ВВО ПАТ «АрселорМітталл Кривий Ріг».

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 ( z0861-00 ) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) ( z0763-11 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 67879288 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА 045528/40 від 01.06.2012 контрольне переважування вагону № 64850233 проводилось на 150 - тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований комерційним актом АА № 045528/480 від 01.06.2012.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної № 52336740 провізна плата на один вагон становить 3 561 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 17 805 грн. 00 коп. (3 561 Х 5 = 17 805).

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву б/н та б/д про те, що позивач неналежним чином виконав свої зобов'язання, передбачені п. 41 Статуту залізниць України (довгі простої вагону на станціях через це перевезення вантажу понад встановлений строк), що сприяло нестачі вантажу судом відхиляються з огляду на п. 3.20 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею"№ 04-5/601 від 29.05.2002, який передбачає, що прибуття вагону з порушенням строку доставки не свідчить про вину залізниці у недостачі вантажу . Причинний зв'язок між простроченням доставки вантажу та його недостачею може бути встановлено, якщо відправник завантажив вантаж у комерційно непридатний вагон, а залізниця доставила вантаж з порушенням строку доставки, внаслідок чого вантаж висипався і втрачався не тільки за час нормативного строку перевезення, а й після закінчення терміну доставки. За таких обставин суд має з'ясувати ступінь вини кожного у втраті вантажу та покласти відповідальність на відправника та залізницю у відповідній пропорції.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву б/н та б/д про те, що позивачем не враховано норми природної втрати 2% маси, зазначеної в перевізних документах, є також необґрунтованими з огляду на наступне.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву б/н та б/д на те, що визначення маси вантажу у спірному вагоні здійснювалось вагами на станції Ровеньки, спростовується наявними у матеріалах справи доказами, з яких вбачається, що визначення маси вантажу у спірному вагоні вантажовідправником здійснювалось без участі представника залізниці на 150-тоних тензометричних вагах.

В той же час, відповідно до вимог п. 27 Правил видачі вантажів та ст. 52 Статуту залізниць України норма природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто -2,0 % від маси нетто вантажу у вологому стані. Фактична норма природної втрати і граничного розходження маси вантажу у вагоні № 64850233 за накладною № 52336740 буде дорівнювати 1380 кг, а при переважуванні була виявлена різниця між масою вантажу, вказаною відправником у накладній з фактичною 5500 кг в сторону зменшення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

В той же час, доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та відхиляються як такі, що суперечать матеріалам справи.

За таких обстави позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену масу вантажу у накладній є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків . При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки , що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Але в даному випадку відповідачем не доведений суду факт наявності будь-яких обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру відповідних штрафних санкцій. В той же час, слід визначити, що зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з наведеного, підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не має.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 17 805 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ "Антрацит", смт. Ясенівський Луганської області, вул. Леніна, буд 7а, ідентифікаційний код 37953321, на користь:

- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 01073828, штраф у розмірі 17 805 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 29.12.2012.

Суддя Т.А. Василенко