Рішення

від 26.12.2012 по справі 5011-50/14099-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/14099-2012 26.12.12 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛІК-ТРАНС"

до приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в особі Київської філії - Зразкова друкарня "Бліц-Прінт"

про стягнення 414 476,38 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Сімутіна Н.В. (дов. від 12.11.2012)

Від відповідача Пшеничний С.І.(дов. від 21.12.2011)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору перевезення вантажу № 24/01/14 від 24.02.12 у розмірі414 476,38 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2012 порушено провадження у справі №5011-50/14099-2012 та призначено до розгляду на 15.11.2012.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2012 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 15.11.2012 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 29.11.2012.

В судове засідання 29.11.2012 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку розгляду справи № 5011-50/14099-2012 на 15 днів для проведення між сторонами звірки взаєморозрахунків.

У зв"язку з наведеним суд продовжив строк розгляду справи № 5011-50/14099-2012 на 15 днів - до 27.12.2012.

Розгляд справи відкладено на 26.12.2012.

В судове засідання 26.12.2012 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник позивача подав суду акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 25.12.2012 становить 327 500,00 грн. В цій частині позивач свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2012 між ТОВ "ЛІК-ТРАНС" (далі - Перевізник) в особі директора Ляміна В.М. та ПАТ "БЛІЦ-ІНФОРМ" (далі - Замовник), в особі генерального директора Київської філї Зразкова друкарня "БЛІЦ-ПРІНТ" Бурдака К.Л. було укладено договір № 24/01/12 (далі за текстом-Договір) про перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

В пункті 1.1. даного Договору визначено його предмет, а саме - перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу замовника в міжнародному сполученні згідно з письмовими Заявками Замовника, а Замовник зобов'язується надавати грузи для перевезення та оплачувати послуги Перевізника відповідно до даного договору.

Пунктом 2.1. даного Договору визначено, що перевезення вантажу, здійснюється Перевізником на підставі Заявок на перевезення вантажу, які подаються Замовником у письмовій формі (факсова копія має силу оригіналу). Транспортна Заявка має містити наступну інформацію: маршрут; найменування вантажу; розмір оплати перевезення; вагу та об'єм вантажу; кількість аі томобілів; дату та час завантаження; адресу завантаження; фірму-відправника; контактну особу відповідальну за погрузку вантажу та його телефон; адресу відвантаження; фірму - отримувача; к нтактну особу при розвантаженні та його телефон; та інші додаткові умови, якщо того п гребує специфіка вантажу.

П. 2.2. Договору встановлено, що Замовник передає Перевізнику, разову Заявку на переввезення не пізніше 18 години дня, що передує дню подачі автотранспорту в місце завантаження.

П. 2.3. Договору визначено, що Перевізник протягом 5 годин з моменту отримання Заявки зобов'язаний прийняти її до виконання або направити вмотивовану письмову відмову.

В розділі 3 Договору визначаються обов'язки сторін, відповідно до яких, Перевізник зобов'язується забезпечити вчасне надання автомобілів к пунктам завантаження в години, що зазначені в Заявці, подавати автомобілі в належному технічному стані для міжнародного перевезення, своєчасно надавати всі необхідні документи, забезпечувати збереження вантажу при його перевезенні, здійснювати контроль за завантаженням та розвантаженням вантажу.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що протягом 2012 року Замовником на адресу Перевізника регулярно направлялися заявки, відповідно до яких останнім надавалися послуги з перевезення. Після отримання даних заявок Перевізником вчасно та в потрібне місце були надані автомобілі, вантаж було доставлено у відповідній кількості та якості в зазначене у заявці місце. Отже Перевізником були виконанні зобов'язання передбачені даним договором в повному обсязі.

Однак, в порушення умов договору за 19 заявками, які були належним чином виконані у 2012 році Перевізником, Замовник не розрахувався.

Замовник в свою чергу зобов'язувався прийняти товар та оплатити його так, як того вимагає розділ 4 Договору, в якому встановлено:

Пункт 4.1. розмір оплати за перевезення вантажу, визначається підписаною двома Сторонами Договору Заявкою.

Пункт 4.2. оплата за перевезення вантажу здійснюється на підставі виставленого Перевізником рахунку, Акту виконаних робіт та CMR з відміткою про здачу вантажу, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт.

На виконання вимог пункту 4.2. Договору, відповідно до Заявок Замовника, Сторонами було складено та підписано наступні Акти прийому-передачі виконаних робіт:

1. №90 від 22.02.2012;

2. №91 від 22.02.2012;

3. №99 від 22.02.2012;

4. № 118 від 03.03.2012;

5. № 123 від 13.03.2012;

6. № 125 від 13.03.2012;

7. № 135 від 21.03.2012;

№ 136 від 21.03.2012;

8. № 137 від 21.03.2012;

9. № 138 від 21.03.2012;

10. № 139 від 22.03.2012;

11. № 142 від 22.03.2012;

12. №238 від 11.05.2012;

13. №239 від 11.05.2012;

14. №240 від 11.05.2012.

Відповідно до вищезазначених Актів Київська філія ПАТ"Бліц-Інформ" - Зразкова друкарня "Бліц - Прінт" зобов'язана була перерахувати на рахунок ТОВ "Фірма "Лік-Транс" суму в розмірі 339 000,00 грн.

Крім того, 26 червня 2012 було перевезено ще два вантажі Замовника, згідно CMR №15283, 15285, та один вантаж за 05 липня 2012 року, згідно CMR № 15412, на суму 64 000 грн., по яким акти здачі-прийняття наданих послуг ще не підписано сторонами, але їх належна доставка підтверджена печаткою та підписом Замовника на CMR. Таким чином, загальна сума заборгованості на дату звернення до суду складала 403 000,00 грн.

Однак судом встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач частково розрахувався з позивачем по договору, а саме:

- платіжним дорученням № 689944 від 01.11.12 сплачено 21 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 700651 від 17.12.12 сплачено 33 000,00 грн.

Разом: 21 000,00 грн. + 33 000,00 грн. = 54 000,00 грн.

Згідно наданого відповідачем Акту звірки взаємних розрахунків від 19.12.12 сума його боргу перед позивачем на даний час становить 307 000,00 грн.

Позивач подав суду акт звірки розрахунків станом на 25.12.2012, в якому значиться заборгованість відповідача на суму 327 500,00 грн., однак суд зазначає, що заборгованість відповідача в розмірі 20 500,00 грн. виникла перед позивачем 14.12.2012, тобто вже після звернення позивача з даним позовом до суду. Позивач не подавав суду заяву про збільшення позовних вимог, судовий збір за таке збільшення не сплачував, а тому суд вважає безпідставним включення суми в розмірі 20 500,00 грн. до позовних вимог до відповідача.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 307 000,00 грн.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 11 476,38 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розділом 5 Договору передбачена відповідальність Сторін та наголошено, що кожна із Сторін має виконати свої зобов'язання належним чином. Сторона, що порушила свої зобов'язання за Договором, повинна негайно усунути ці порушення в інакшому разі п. 5.7. Договору передбачено, що при порушенні строків розрахунків за даним Договором Замовник виплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховувалась пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 11 476,38 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛІК-ТРАНС" задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" в особі Київської філії - Зразкова друкарня "Бліц-Прінт" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 25, код ЄДРПОУ 21598237) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛІК-ТРАНС" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 20620130) основний борг в розмірі 307 000(триста сім тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 11 476(одинадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 38 коп. та судовий збір в розмірі 1 609(одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 29.12.2012