Рішення

від 26.12.2012 по справі 5019/1819/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2012 р. Справа № 5019/1819/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" (далі -Товариство) до приватного підприємства "РАНГ" (далі -Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 97 942 грн. 00 коп.,

за участю представників:

позивача: Колонтирського М.М. за дов. від 3 грудня 2012 року № 81-РП,

відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2012 року Товариство звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору субпідряду на капітальне будівництво № 15-РП, укладеного 3 травня 2012 року між Підприємством та позивачем, останній у визначений даною угодою термін здійснив виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з виготовлення та встановлення метало-пластикових вікон у новому житловому будинку з адміністративним приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вулиця Гайдара, буд. 8-10. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті даних робіт не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 92 556 грн. 00 коп., останній, посилаючись на статті 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статті 193, 218, 231, 318, 321 Господарського кодексу України (далі -ГК України), просив суд стягнути з Підприємства вищезазначену суму боргу, а також 4 488 грн. 33 коп. пені та три проценти річних у розмірі 897 грн. 67 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 23 листопада 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1819/12, розгляд якої було призначено на 5 грудня 2012 року.

Ухвалою суду від 5 грудня 2012 року розгляд справи відкладено на 26 грудня 2012 року.

25 грудня 2012 року через канцелярію суду надійшов відзив Підприємства на позовну заяву від 18 грудня 2012 року, в якому останнє визнало наявність договірних зобов'язань між сторонами, факт дострокового виконання позивачем своїх зобов'язань за спірним договором, а також наявність заборгованості відповідача, що виникла з цих правовідносин. Водночас Підприємство вказувало на те, що несвоєчасне проведення розрахунків з позивачем пов'язано з форс-мажорними обставинами (скрутною економічною ситуацією в країні та будівельній галузі зокрема), у зв'язку з чим просило суд відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідач просив суд відкласти розгляд даної справи, посилаючись на те, що між сторонами ведуться переговори щодо укладення мирової угоди та розстрочення сплати суми вказаної заборгованості на три місяці.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. У той же час останній пояснив, що будь-яких переговорів щодо врегулювання даного спору у позасудовому порядку сторонами не проводилося, заборгованість відповідача за спірним договором залишилася незмінною. У зв'язку з цим представник позивача наполягав на розгляді даної справи по суті в даному судовому засіданні.

У призначені судові засідання відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, оскільки явка представника Підприємства у судове засідання обов'язковою не визнавалась, крім того, розгляд даної справи вже відкладався ухвалою суду від 5 грудня 2012 року. Отже, Підприємству було надано достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору, надання додаткових доказів, а також для врегулювання даного спору в позасудовому порядку.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу -підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника Підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

3 травня 2012 року між Товариством та Підприємством був укладений договір субпідряду на капітальне будівництво № 15-РП, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 до цієї угоди, позивач взяв на себе обов'язок виконати із своїх матеріалів комплекс будівельно-монтажних робіт з виготовлення та встановлення метало-пластикових вікон з трьохкамерної профільної системи REHAO (EURO 60) білого кольору, однокамерний склопакет з енергозберігаючим склом у новому житловому будинку з адміністративним приміщенням, розташованому за адресою: місто Рівне, вулиця Гайдара, будинок 8-10, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та передати результати робіт Підприємству за актом приймання-передачі закінчених робіт у встановлений договором термін, а відповідач, у свою чергу, -прийняти і оплатити вартість даних робіт (а.с. 10-26).

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору загальна сума даної угоди складається з вартості витрат Товариства та вартості робіт, що виконуються ним за цим договором. Загальна сума цього договору складає 92 556 грн. 00 коп. (в тому числі 15 426 грн. 00 коп. - ПДВ). Загальна сума договору включає вартість матеріалів, придбаних самостійно та за власний рахунок позивача. Договірна ціна на перелік робіт за цією угодою визначається на основі твердого кошторису з розрахунком договірної ціни № 1, і є твердою.

За умовами пункту 5.3 договору погоджений сторонами акт виконаних робіт є підтвердженням належного виконання підрядником робіт, визначених цим договором, та інших умов цього договору.

Загальний термін виконання робіт Товариством за цим договором складає 80 календарних днів з моменту підписання договору за умови належного і повного виконання Підприємством своїх зобов'язань (пункт 3.1 договору).

Водночас у пункті 3.2 сторони погодили, що Товариство може достроково виконати свої зобов'язання за договором.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач протягом травня 2012 року в повному обсязі провів обумовлені в даній угоді будівельно-монтажні роботи з виготовлення та встановлення метало-пластикових вікон у новому житловому будинку з адміністративним приміщенням, що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Гайдара, будинок 8-10. Даний факт підтверджується наданими Товариством довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2012 року форми КБ-3 (а.с. 27), а також актом приймання виконаних робіт форми КБ-2в на загальну суму 92 556 грн. 00 коп. (а.с. 28-29). Судом встановлено, що 22 травня 2012 року зазначений акт був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками вказаних юридичних осіб.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 3 травня 2012 року № 15-РП також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення субпідрядником умов даної угоди.

Пунктом 2.5 вищезазначеної угоди встановлено, що оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування Підприємством коштів на розрахунковий рахунок Товариства у національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт позивачем на підставі актів виконаних робіт протягом 60 календарних днів з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт форми КБ-2в.

Проте всупереч умовам договору Підприємство взятий на себе обов'язок по оплаті вартості вказаних робіт у встановлений строк не виконало, заборгувавши таким чином Товариству 92 556 грн. 00 коп. Даний факт додатково підтверджується довідкою позивача від 26 грудня 2012 року № 237 про заборгованість відповідача за спірним договором (а.с. 84).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 3 травня 2012 року № 15-РП, яка складає 92 556 грн. 00 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства до Підприємства про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт, позивач також просив суд стягнути з Підприємства 4 488 грн. 33 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу за період з 24 липня 2012 року по 20 листопада 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон) передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.

Пунктом 8.1.2 договору передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Водночас згідно статей 1, 3 Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З розрахунку суми пені, яку просив стягнути позивач з відповідача (а.с. 9), вбачається, що остання була обрахована з урахуванням приписів зазначеного Закону.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої Товариством, відповідає вищезазначеним нормам чинного законодавства, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 4 488 грн. 33 коп. пені підлягає задоволенню.

Також на підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 897 грн. 67 коп., нараховані на суму основного боргу за період з 24 липня 2012 року по 20 листопада 2012 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "РАНГ" (33028, місто Рівне, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 4А/6А, ідентифікаційний код: 32424281) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" (33022, місто Рівне, вулиця Костромська, будинок 25, ідентифікаційний код: 32625540) 92 556 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 4 488 (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 33 коп. пені, три проценти річних у розмірі 897 (вісімсот дев'яносто сім) грн. 67 коп., а також 1 958 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 грудня 2012 року

Суддя Є.В. Павленко