Постанова

від 16.10.2012 по справі 2а-1247/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1247/12/2770

16.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5- ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.06.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби- Летюча Діана Геннадіївна, довіреність № б/н від 14.03.12

розглянувши матеріали справи № 2а-1247/12/2770 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В. ) від 04.07.12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37,Севастополь,99011)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04.07.2012 по справі № 2а-1247/12/2770 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДШ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС від 19 вересня 2011: №0010790172 про збільшення суми грошового зобов'язання (штрафна санкція) у розмірі 510,0грн.; №0010770172 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 48577,32грн.; від 30 листопада 2011 року №0011590172 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 270,00грн.; №0011570172 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 18699,89грн., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаною постановою суду фізична особа-підприємець звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04.07.2012 по справі № 2а-1247/12/2770, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що нормами діючого законодавства України встановлений обов'язок платника податків надати на перевірку лише ті первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, ведення яких передбачено законодавством. Отже, в в'язку з тим, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»встановлений обов'язок ведення лише книги обліку доходів та касової книги, умови перебування суб'єкта малого підприємництва на спрощеній системі оподаткування залежать від об'єму граничного розміру виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що надійшла на розрахунковий рахунок або в касу суб'єкта малого підприємництва, тому спонукання позивача надати та, відповідно, застосування до нього штрафних санкцій за ненадання документів, обов'язок ведення яких не передбачений законодавством, є незаконним. З приводу визначення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на податок з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість в зв'язку з перевищенням граничного розміру виручки позивач вважає, що оскільки ним не було допущено перевищення об'єму виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), тому й визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій також не може бути правомірним. Не врахування цих обставин судом першої інстанції призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що 01.09.2011 ДІЛ в Ленінському районі м. Севастополя складений акт про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 №64/17-227/2/НОМЕР_1/6782/Ф. В ході перевірки встановлені порушення: п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - ненадання платником податків в повному обсязі усіх документів, що відносяться до предмету перевірки або пов'язаних з ним; п.4.1, п.4.7 ст.4, п.6.1 ст.6, п.7.3, пп.7.7.1 п.7.1 ст.7, ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість нарахованого до сплати на суму 94959,91грн. за 2010 рік; ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 19.1.а ст.19, ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що виразилось в заниженні суми скупного чистого доходу для визначення суми податку на доходи фізичних осіб нарахованого до сплати за період 2009-2010 на суму 218719,50грн.; ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 19.1.а ст. 19, пп.4.2.8 п.4.2 ст.4, пп.8.1.3 п.8.1 ст.8, ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що виразилось в заниженні валових витрат в 2009 на 43280,10грн., в 2010 на 222232,50грн., та заниженні податку з доходів фізичних осіб за 2009 на 7934,69грн., за 2010 - на 40472,63грн.; п.4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, що виразилось в не подачі декларації про доходи за період 4 квартал 2009 за даними по виручки з суми перевищення та декларації про доходи за 2010 рік по строку 09.02.2011.

19 вересня 2011 року ДШ в Ленінському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення: №0010790172 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем штрафна санкція у розмірі 510,0грн.; №0010750172 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 120569,89грн.; №0010770172 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 48577,32грн.

За результатами розгляду скарги платника податків в зв'язку з прийняттям Державною податковою адміністрацією у м. Севастополі рішення від 30.11.2011 №3053/10/25-064 про результати розгляду скарги 30.11.2011 ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя також прийняті податкові повідомлення-рішення: №0011570172 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118699,89грн., в тому числі 94959,91грн. - податок та 23739.98грн. -штрафні санкції; №0011590172 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 270,00грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 01.02.2012 №3073/7/10-2315 повторна скарга позивача залишена без задоволення.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.

Згідно п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 85 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Частиною 3 статі 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку та звітності, зокрема передбаченому Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Відповідно до п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язаний вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Згідно з пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат визначено, що книга обліку доходів витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход».

Отже, вищезазначеними нормативно-правовими актами визначено порядок ведення доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва. Однак, законодавством, що регулювало спірні відносини, не передбачений обов'язок ведення суб'єктом малого підприємництва інших документів ніж ті, що встановлені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»для фізичних осіб-підприємців.

Таким чином відсутність первинних документів, під час перевірки, обов'язок ведення яких для суб'єкта малого підприємництва не передбачений законодавством, не може бути віднесене до порушень установленого порядку надання платником податку документів.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем положення п.2 ст.85 Податкового кодексу України не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно ст. 121 цього кодексу є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень є незаконними і необґрунтованими.

Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до ст.ст. 1,2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх родин, протягом року перебуває не більше 10 осіб та розмір виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, мають право самостійно обрати спосіб оподатковування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Стаття 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»встановлює, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог. Єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Згідно статті 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»у випадку порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподатковування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно п.Г.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продаж товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Тобто, оподатковуваним доходом фізичної особи від провадження підприємницької діяльності є виручка від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у фізичної особи - платника єдиного податку за рік згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»не повинен перевищувати 500 тис.грн.

Стаття 2 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлювала, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість) (пп.2.3.1 п.2.3 ст.2).

Пункт 6.1 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість визначав, що не зареєстрована платником податку на додану вартість особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», зобов'язана подати до податкового органу заяву про реєстрацію як платника ПДВ. Реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана (надіслана) податковому органу фізичною особою - підприємцем - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту перевищення.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вивчивши матеріали справи повторно встановила, що згідно акту перевірки №64/17-227/2/НОМЕР_1/6782/Ф порушення позивачем порядку здійснення господарської діяльності на спрощеної системі оподаткування сталося в зв'язку з перевищенням граничного обсягу виручки, оскільки ОСОБА_5 вніс на розрахунковий рахунок грошові кошти з формулюванням «поповнення власними коштами»у З кварталі 2009 - 48000,0грн., у 4 кварталі 2009 - 7639500,0грн., у 2010 - 462120,0грн. Втім обставин, які б свідчили про одержання позивачем спірних сум коштів саме як виручки від продажу товарів, робіт, послуг, податковим органом не доведено. А тому грошові кошти, яки внесені позивачем на власний розрахунковий рахунок, як поповнення обігових коштів, не є його виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), отже, перевищення позивачем граничного обсягу виручки, встановленого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», у періоді, що перевірявся, не відбулось.

Посилання ДШ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС на встановлення збільшення у 2010 році кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктом малого підприємництва -позивачем, на 27 чоловік на підставі відповіді Територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті м. Севастополя згідно розділу III висновки акту перевірки №64/17-227/2/НОМЕР_1/6782/Ф не є підставою для визначення сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування саме у 2009 році та саме за рахунок перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції у 4 кварталі 2009 року.

За цих обставин, в зв'язку з відсутністю порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлених Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», відсутній обов'язок позивача переходу з 01 січня 2010 року на загальну систему оподаткування, нарахування податку з доходів фізичних осіб та реєстрації в якості платника податку на додану вартість з нарахуванням відповідних сум податкових зобов'язань до сплати. А тому судова колегія вважає, що в наявності підстави для визнання спірних податкових повідомлень-рішень відповідача протиправними та їх скасуванні.

Згідно ст.ст.69,71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, судовою колегією встановлено, що висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 04.07.2012, не відповідають обставинам справи № 2а-1247/12/2770, в зв'язку з чим відмова в задоволенні позовних вимог позивача є неправомірною.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а тому постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04.07.2012 підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04.07.2012 по справі № 2а-1247/12/2770 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 19 вересня 2011 року №0010790172, №0010770172, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 30 листопада 2011 року №0011590172, №0011570172.

5. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова,37, ідентифікаційний код 24691463) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 2520,86 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять гривен 86 коп.).

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко