Рішення

від 20.12.2012 по справі 5011-47/10244-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/10244-2012 20.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Поліська страхова компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

про стягнення 9 611,11 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Малюк О.М. -представник за довіренністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу 9 611,11 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/10244-2012, розгляд справи було призначено на 13.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2012 у справі № 5011-47/10244-2012 призначено судову авто товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680 м. Київ, вул. Смоленська, 6) на підставі статті 7 Закону України "Про судову експертизу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2012 на підставі п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 5011-47/10244-2012 було зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 на підставі ч.3 ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 5011-47/10244-2012 було поновлено та призначено розгляд справи на 20.12.2012.

В судовому засіданні 20.12.2012 представник позивача надав пояснення по справі та повністю підтримав свої позовні вимоги. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 206-03/38 від 01.02.2011, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 9 611,11 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № ВЕ/4851951 від 19.12.2010 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Представник відповідача в дане судове засідання своїх представників -не направив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Проте, 18.09.2012 відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилаючись на приписи ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", наголошував на тому, що до позивача неодноразово надсилались листи з вимогами надати звіт про оцінку матеріальної шкоди, які встановлюють вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, яка сталася 14.11.2011 в м. Прилуки Чернігівської області на вул. Переяслівській 72, за участю застрахованого автомобіля Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, під керуванням Чалого Д.Ю. та ВАЗ 2106, д.р.н. 4513ЧНЛ, під керуванням Дубчак С.І., відповіді на які відповідачем так і не було отримано, у зв'язку з чим, як зазначає відповідач, дані обставини унеможливлюють проведення виплати страхового відшкодування на рахунок ПрАТ "Поліська страхова компанія", оскільки документи, які були додані як до позову, так і до претензії не обґрунтовують майнові вимоги позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 між Приватним акціонерним товариством "Поліська страхова компанія", як страховиком, та Шипіловою Ніною Миколаївною, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 206-03/38, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб -"Mitsubishi Grandis", д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, строк дії договору -до 07.02.2012.

Згідно довідки УДАІ УМВС в Чернігівській області № 8911926 від 08.12.2011, 14.11.2011 в м. Прилуки Чернігівської області на вул. Переяслівській 72, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, під керуванням Чалого Д.Ю., та автомобіля ВАЗ 2106, д.р.н. 4513ЧНЛ, під керуванням Дубчак С.І.

Відповідно до постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.11.2011 у справі № 3-2045/2011 гр. Дубчака С.І. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи по справі № 5011-47/10244-2012 № 8942/12-54 від 26.11.2012 який був складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстицій України, а саме експертом Матвеєвим В.В., згідно якого вартість матеріальних збитків завданих власнику автомобіля Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року становить 10 727,08 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № В-8942/12 від 22.11.2012, складеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстицій України, а саме експертом Матвеєвим В.В., вартість відновлювального ремонту вищенаведеного автомобіля становить 9 658,60 грн.

Відповідно до страхового акту № 206-144/2011 від 09.12.2011, пошкодження транспортного засобу марки Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та, на підставі рахунку фактури ЗАТ "Метек" № 666 від 25.11.2011, призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 9 611,11 грн., які виплачені -Шипіловій Н.М., згідно платіжного доручення № 855 від 09.12.2011.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4851951 від 19.12.2010, відповідач прийняв на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної події, а саме зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом ВАЗ 2106, д.р.н. 4513ЧНЛ, страхувальник -гр. Дубчак С.І., в межах ліміту -50 000,00 грн., франшиза -0 (нуль) грн.

05.01.2012 Приватне акціонерне товариство "Поліська страхова компанія" надіслало на адресу відповідача Претензію за вих. № 06/4-02 від 05.01.2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 9 611,11 грн.

Однак, відповідач, як зазначає позивач у позові, не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 9 611,11 грн., у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Поліська страхова компанія" звернулося до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 9 611,11 грн. (ліміт за полісом № ВЕ/4851951 від 19.12.2010 становить 50 000,00 грн., франшиза за полісом № ВЕ/4851951 від 19.12.2010 -0 (нуль) грн.).

Відповідач у відзиві на позовну заяву, посилаючись на приписи ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" зазначив, що до позивача неодноразово надсилались листи з вимогами надати звіт про оцінку матеріальної шкоди, які встановлюють вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, яка сталася 14.11.2011 в м. Прилуки Чернігівської області на вул. Переяслівській 72, за участю застрахованого автомобіля Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, під керуванням Чалого Д.Ю. та ВАЗ 2106, д.р.н. 4513ЧНЛ, під керуванням Дубчак С.І., відповіді на які відповідачем так і не було отримано, у зв'язку з чим, як зазначає відповідач, дані обставини унеможливлюють проведення виплати страхового відшкодування на рахунок ПрАТ "Поліська страхова компанія", оскільки документи, які були додані як до позову, так і до претензії не обґрунтовують майнові вимоги позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Поліська страхова компанія", як страховиком, та гр. Шипіловою Ніною Миколаївною, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 206-03/38 від 01.02.2011, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб -автомобіль Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року.

Внаслідок ДТП, яка сталася 14.11.2011 в м. Прилуки Чернігівської області на вул. Переяслівській 72, за участю застрахованого автомобіля марки Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, під керуванням Чалого Д.Ю. та автомобіля ВАЗ 2106, д.р.н. 4513ЧНЛ, під керуванням Дубчак С.І., відбулось пошкодження автомобілів, внаслідок чого Дубчака С.І. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.11.2011 у справі № 3-2045/2011.

На виконання умов укладеного договору № 206-03/38 від 01.02.2011, на підставі страхового акту № 206-144/2011 від 09.12.2011, пошкодження транспортного засобу марки Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 9 611,11 грн., яке було виплачено позивачем Шипіловій Н.М. у повному обсязі в сумі 9 611,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 855 від 09.12.2011.

В свою чергу, оскільки автомобілем ВАЗ 2106, д.р.н. 4513ЧНЛ, яким під час ДТП керував гр. Дубчак С.І., цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача за полісом № ВЕ/4851951 від 19.12.2010, було нанесено пошкодженння автомобілю Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, а тому, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Grandis, д.р.н. СВ0206АС, 2006 року, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Поліська страхова компанія" і звернулось до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" із претензією за вих. № 06/4-02 від 05.01.2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 9 611,11 грн. Однак відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження відповідача про те, що документи, які були додані як до позову, так і до претензії не обґрунтовують майнові вимоги позивача про стягнення 9 611,11 грн. в порядку регресу, оскільки наявні у справі матеріали свідчать, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 206-03/38 від 01.02.2011, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 9 611,11 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № ВЕ/4851951 від 19.12.2010 у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 611,11 грн. - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (код ЄДРПОУ -34745673, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10) на користь Приватного акціонерного товариства "Поліська страхова компанія" (код ЄДРПОУ -31598066, місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, проспект перемоги, буд. 39, офіс 23) 9 611 (дев'ять тисяч шістсот одинадцять) грн. 11 коп. -відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -25.12.2012