Рішення

від 21.12.2012 по справі 5011-48/17369-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/17369-2012 21.12.12

За позовомОбслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Темп-2" доФізичної особи-підприємця Шавіна Олександра Миколайовича простягнення 616 860,00 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Шарпан О.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив "Темп-2" (надалі - "Кооператив") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Шавіна Олександра Миколайовича (надалі -"Підприємець") про стягнення 616 860,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна №1 від 22.12.2003 р. позивач передав в оренду нежитлове приміщень, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антонова, 43, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по відшкодуванню витрат позивача на оплату комунальних послуг та утримання будинку і прибудинкової території не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 616 860,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.12.2012 р.

Судом в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 21.12.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Відповідач, повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03087, м. Київ, вул. Іскрівська, 16, кв. 25, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15371052 від 13.12.2012 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, то згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2003 р. між Житлово-будівельним кооперативом "Темп-2" (після правонаступництва -Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив "Темп-2") (орендодавець) та Підприємцем (орендар) було укладено договір №1 оренди нерухомого майна (надалі - "Договір"), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антонова, 43.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р. з урахуванням постанов Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 р. та Вищого господарського суду України від 03.04.2012 р. у справі №7/251 за позовом Кооперативу до Підприємця про виселення та стягнення 186 934,60 грн. заборгованості з орендної плати та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ "Лекфарм" до Підприємця про виселення та стягнення штрафних санкцій позовні вимоги Кооперативу задоволено частково, стягнуто з Підприємця на користь Кооперативу заборгованість з орендної плати, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ "Лекфарм" задоволено повністю, виселено Підприємця із спірного нежилого приміщення шляхом передачі його ТОВ "Лекфарм".

21.02.2012 р. Кооператив звернувся до Підприємця з претензією в якій вимагав погасити заборгованість по сплаті комунальних послуг та витрат на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 598 926,10 грн. за період користування об'єктом оренди за Договором з 01.01.2009 р. по 16.02.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по відшкодуванню витрат на оплату комунальних послуг за користування спірними приміщеннями за Договором пропорційно розміру їх площі протягом 2009-2012 років.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (Договір, акти приймання-передачі, судові рішення, постанови виконавчої служби) підтверджується передача позивачем в оренду спірних приміщень (нежилого приміщення на першому поверсі площею 185,6 кв.м. та підвальних приміщень площею 150,00 кв.м.) та користування ними відповідачем в т.ч. протягом періоду з 01.01.2009 р. по 07.05.2012 р.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із п. 3.4 Договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги або з орендодавцем.

Пунктом 4.9 Договору встановлено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг (водопостачання, опалення та ін.), які надаються не за окремими договорами, укладеними орендарем з постачальниками послуг, за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до п. 6.11 Договору в разі опалення орендованого приміщення без укладання окремого договору про теплопостачання, орендар відшкодовує орендодавцю витрати по сплаті за теплову енергію.

З огляду на викладені положення вбачається, що сторонами в силу приписів ст.ст. 6, 626 Цивільного кодексу України було погоджено обов'язок орендаря по відшкодуванню орендодавцю витрат на оплату комунальних послуг, утримання будинку та прибудинкової території у випадку неукладення орендарем окремих договорів з постачальниками таких послуг.

При цьому, законодавством не заборонено здійснення оплати спожитих комунальних послуг балансоутримувачем (орендодавцем) на підставі укладених між ним та організаціями, що надають такі послуги, договорів з подальшим їх відшкодуванням орендарем, а з пояснень представників позивача вбачається, що укладення окремих договорів на отримання комунальних послуг з орендарем є технічно неможливим, оскільки відповідачу передано в користування лише частину нежилих приміщень будівлі, яка знаходиться на балансі позивача, а тому їх відокремлення для укладення договору на отримання комунальних послуг є неможливим.

Крім того, згідно постанови Верховного Суду України від 16.05.2011 р. №3-38гс11 спожиті комунальні послуги без укладання відповідних договорів з постачальниками таких послуг в будь-якому випадку в силу положень ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають сплаті постачальникам чи відшкодуванню особі, що їх сплатила.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів укладення з постачальниками комунальних послуг окремих договорів матеріали справи не містять, відповідачем не надано, а відтак, в силу положень п.п. 3.4, 4.9, 6.11 Договору у відповідача виникло зобов'язання по сплаті на користь позивача вартості фактично спожитих комунальних послуг, яка розраховується пропорційно займаній орендарем площі.

З огляду на викладене та враховуючи, що судом встановлено користування відповідачем об'єктом оренди за Договором в т.ч. у період з 01.01.2009 р. по 07.05.2012 р., останній повинен був відшкодувати витрати позивача на оплату комунальних послуг за користування спірним майном пропорційно займаній площі.

Із наявних в матеріалах справи документів (договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1540035 від 20.04.1999 р. та додаткових угод до нього, договору на водопостачання та водовідведення №6412/4-05 від 12.03.1999 р. та додаткових угод до нього, банківських виписок, рахунків, аудиторського звіту незалежного аудитора від 28.11.2012 р., тарифів) вбачається, що заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат орендодавця на утримання об'єкту оренди (оплату спожитих комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території) за Договором у період з 01.01.2009 р. по 07.05.2012 р., пропорційно займаній відповідачем площі, становить 616 860,00 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 4.9, 6.11 Договору, дати виставлених позивачем рахунків та направлення претензії строк виконання грошового зобов'язання відповідача по відшкодуванню витрат позивача по оплаті комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території за користування об'єктом оренди у період з 01.01.2009 по 07.05.2012 р. на момент звернення з позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по відшкодуванню витрат позивача на оплату комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території за користування об'єктом оренди за Договором у розмірі 616 860,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємець обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Кооперативу про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 616 860,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Темп-2" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шавіна Олександра Миколайовича (03087, м. Київ, вул. Іскрівська, 16, кв. 25; ідентифікаційний номер 2292400130) на користь Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Темп-2" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 43; ідентифікаційний код 22908852) заборгованість у розмірі 616 860 (шістсот шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 12 337 (дванадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 20 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -26.12.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко