Постанова

від 27.11.2012 по справі 2а/1770/3995/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3995/2012

27 листопада 2012 року 16год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кулай О.І.,

відповідача: представник Мриглод Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика" (далі - ТОВ "Моквинська паперова фабрика") звернулось з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Костопільської МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2012 року №000002122, №000002222 та від 20.08.2012 року №0000862342.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, про що подав письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену у письмових запереченнях, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 30 травня 2012 року за №317/23/00278824 Костопільською МДПІ складено акт «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика», код ЄДРПОУ - 00278824 з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Приват-Енерго», код за ЄДРПОУ 36425928, ТОВ «АСК-БУД» код 34879759 за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року. На сторінці 15 акту перевірки відображено встановлене порушення п.п. 139.1.9, п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Моквинська паперова фабрика» занижено податок на прибуток, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 216009,49 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 року в сумі 128218,03 грн., та ІУ квартал 2011 року на суму 87791,46 грн., п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму 183364,39 грн., в тому числі за липень місяць 2011 року на суму 55536,56 грн., за грудень 2011 року на суму 74880,00 грн. На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.06.2012 року № 000002122 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 216009,49 грн., податкове повідомлення - рішення № 000002222 від 13 червня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 183364,39 грн., основного платежу та 45841,10 грн., штрафних (фінансових) санкцій. 20 серпня 2012 року за № 16156/10-210/224 ДПА у Рівненській області розглянувши первинну скаргу ТОВ «Моквинська паперова фабрика» вирішила скасувати податкове повідомлення - рішення Костопільської МДПІ від 13.06.2012 року № 00000212 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 5140,49 грн. основного платежу, а податкові повідомлення - рішення від 13.06.2012 року № 000002122, № 000002222 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємства в сумі 210869,00 грн., основного платежу від 13.06.2012 року - без змін, а скаргу в цій частині без задоволення. На виконання рішення ДПА у Рівненській області «Про результати розгляду скарги», 20 серпня 2012 року Костопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000862342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 210869,00 грн., основного платежу. Рішенням ДПА України від 21.09.2012 року за № 2295/0/61-12/10-2115, повторну скаргу ТОВ «Моквинська паперова фабрика» залишено без задоволення.

Вирішуючи спір у частині законності податкового повідомлення-рішення від 13.06.2012 року №000002122, №000002222 та від 20.08.2012 року №0000862342, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Моквинська паперова фабрика» зареєстрований 12.02.1992 року в Березнівській районній державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.02.1992 року № 270. Взято на податковий облік 22.02.1992 року № 20. ТОВ «Моквинська паперова фабрика» видано свідоцтво платника податку на додану вартість 30.09.1997 року № 24445169, яке є дійсним по даний час. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

20.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Енерго" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика" (споживач) укладено договір №316/ПГ на поставку природного газу, відповідно до якого постачальник поставляє, а споживач приймає для промислових потреб природний газ на умовах даного договору. Згідно пункту 1.5 договору загальна вартість даного договору визначається обсягом фактично поставленого природного газу постачальником споживачу згідно актів прийому - передачі газу, вказаних в п.3.2 даного договору. Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що приймання і передача газу, що постачається постачальником споживачу у відповідному місяці оформлюється актами прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складають уповноважені представники сторін у двох примірниках до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітом.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.07.2011 року у липні 2011 року газотранспортне підприємство транспортувало, постачальник (ТОВ "Приват-Енерго") передав відповідно до договору від 20.09.2010 року №316/ПГ, а споживач (ТОВ "Моквинська паперова фабрика") прийняв газ в обсязі 82,324 куб.м. Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.08.2011 року у серпня 2011 року газотранспортне підприємство транспортувало, постачальник (ТОВ „Приват-Енерго") передав відповідно до договору від 20.09.2010 року №316/ПГ, а споживач (ТзОВ „Моквинська паперова фабрика") прийняв газ в обсязі 86,349 куб.м., на загальну суму з ПДВ 319557,26 грн. З акту здачі-прийому виконаних послуг (до договору на виконання послуг №317/ВП від 20.09.2010 року) встановлено, що у відповідності до п.2.1 договору ТОВ "Приват-Енерго" (виконавець) забезпечило з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року безперебійне газопостачання ТзОВ „ Моквинська паперова фабрика" (замовнику); своєчасне оформлення документації, необхідної для отримання газу замовником; доведення інформації про виділення лімітів природного газу до газотранспортної організації (ПАТ "Рівнегаз"); на підставі заявок замовника коригування планових лімітів з метою їх приведення до середньодобового споживання природного газу в порядку, визначеному ОДУ ДК "Укртрансгаз" НАК „Нафтобаз України" та ПАТ «Рівнегаз»; своєчасне надання звітів про споживання газу замовником власнику газу, ОДУ ДК „Укртрансгаз", НКРЕ України та КТП НКРЕ України. Обсяг фактично спожитого ТОВ "Моквинська паперова фабрика" (замовником) природного газу, згідно акту прийому-передачі між «Замовником» та «Постачальником», склав - 86,349 тис. куб.м. на загальну суму - 319557,26 грн., загальна вартість виконаних послуг складає 13662,14 грн., в т.ч. ПДВ -2277,02 грн. З акту здачі-прийому виконаних послуг (до договору на виконання послуг №317/ВП від 20.09.2010 року) встановлено, що у відповідності до п.2.1 договору ТОВ „Приват-Енерго" (виконавець) забезпечило з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року безперебійне газопостачання ТОВ "Моквинська паперова фабрика" (замовнику); своєчасне оформлення документації, необхідної для отримання газу замовником; доведення інформації про виділення лімітів природного газу до газотранспортної організації (ПАТ «Рівнегаз»); на підставі заявок замовника коригування планових лімітів з метою їх приведення до середньодобового споживання природного газу в порядку, визначеному ОДУ ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтобаз України" та ПАТ «Рівнегаз»; своєчасне надання звітів про споживання газу замовником власнику газу, ОДУ ДК „Укртрансгаз", НКРЕ України та КТП НКРЕ України. Обсяг фактично спожитого ТзОВ „ Моквинська паперова фабрика" (замовником) природного газу, згідно акту прийому-передачі між «Замовником» та «Постачальником», склав - 82,324 тис. куб.м. на загальну суму - 304661,69 грн., загальна вартість виконаних послуг складає 13025,30 грн., в т.ч. ПДВ - 2170,88 грн.

З рахунку фактури №СФ-0829 від 31.08.2011 року встановлено, що ТОВ „Приват-Енерго" поставило ТОВ „ Моквинська паперова фабрика " газ природний 82,324 с.м.куб. на збір у вигляді цільової надбавки -2 % на загальну суму 304661,69 грн., в т.ч. ПДВ 50776,95 грн.; з рахунку-фактури №СФ-0830 від 31.08.2011 року - послуги з забезпечення безперебійного на суму 13025,30 грн., в т.ч. ПДВ 2170,88 грн.

Згідно податкових накладних ТОВ „Приват-Енерго" поставило ТОВ „Моквинська паперова фабрика" товари (послуги): №123 від 31.07.2011 року на суму 13025, 30 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 2170,88 грн., № 122 від 31.07.2011 року на суму 304661,69 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 50776,95 грн.

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969"Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і вході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Відповідно до платіжних доручень № 939 від 01.07.2011 року, № 961 від 05.07.2011 року, № 962 від 06 липня 2011 року, № 971 від 07 липня 2011 року, № 988 від 08 липня 2011 року, № 997 від 11 липня 2011 року, № 1009 від 12.07.2011 року, № 1019 від 13 липня 2011 року, № 1055 від 15.07.2011 року, № 1059 від 15.07.2011 року, № 1069 від 19.07.2011 року, № 1101 від 22.07.2011 року, № 1104 від 22.07.2011 року, № 1134 від 27.07.2011 року, № 1154 від 29.07.2011 року, № 1164 від 01.08.2011 року, № 1165 від 01.08.2011 року, № 1185 від 02.08.2011 року, № 1193 від 03.08.2011 року, № 1200 від 04 серпня 2011 року, № 1203 від 04.08.2011 року, № 1219 від 08.08.2011 року, № 1238 від 11.08.2011 року, № 1245 від 12.08.2011 року, № 1253 від 12.08.2011 року, № 1274 від 16.08.2011 року, № 1289 від 17.08.2011 року, № 1314 від 22.08.2011 року, № 1315 від 22.08.2011 року, № 1328 від 25.08.2011 року, № 1344 від 29.08.2011 року, № 1364 від 31.08.2011 року, №1822 від 01.11.2011 року, №1846 від 03.11.2011 року, № 1856 від 04.11.2011 року, № 1841 від 03.11.2011 року, № 1880 від 08.11.2011 року, № 2191 від 20.12.2011 року, № 2207 від 22.12.2011 року, № 2199 від 21.12.2011 року, № 2145 від 13.12.2011 року позивач повністю розрахувався за отриманий газ з контрагентом ТОВ "Приват-Енерго".

Щодо визнання податковим органом договору між позивачем і ТОВ „Приват-Енерго" нікчемним, у зв'язку з тим, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва листом від 24.04.2012 року № 1261/7/22-01 повідомило, про те, що ТОВ «Приват-Енерго» є посередником у постачанні природного газу, а постачальником є ТОВ «Ріоніт», яке має ознаки нікчемності, то відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТОВ "Моквинська паперова фабрика " і ТОВ „Приват-Енерго" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи Костопільською МДПІ не долучено рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Приват-Енерго" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача, так як основним видом діяльності позивача являється виробництво картону та паперу, що підтверджується довідкою статистики серії АБ № 496290 від 14.05.2012 року та статутом ТзОВ «Моквинська паперова фабрика».

Реальне настання правових наслідків за визначеним Костопільською МДПІ правочином підтверджено і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. Так, контрагент позивача виконав повністю взяті на себе зобов'язання по поставці газу, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання ТМЦ. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатив податки.

В листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст договору №316/ПГ на поставку природного газу від 20.09.2010 року та договору на виконання робіт № 317/ВП від 20.09.2010 року не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов'язань, що виникли на підставі цих договорів. Крім того, 31 серпня 2011 року між газорозподільним підприємством ПАТ «Рівнегаз» Березнівського управління по експлуатації газового господарства та ТОВ «Моквинська паперова фабрика» складено акт № 13БП-10 про надання послуг з транспортування газу, яким підтверджено факт транспортування газу розподільчими газопроводами. Аналогічний акт складено 31.07.2010 року № 13БП-10 про надання послуг з транспортування газу. Матеріали справи містять довідку ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.01.2012 року № 12/23-11/36425928 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Приват-Енерго» код ЄДРПОУ 36425928 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ «Моквинська паперова фабрика» код ЄДРПОУ 00278824 за серпень 2011 року. У розіділі 4 «Висновок» встановлено: зустрічною перевіркою ТОВ «Приват-Енерго» не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ «Моквинська паперова фабрика», яка мала правові відносини з платником податків. Зустрічною перевіркою ТОВ «Приват-Енерго» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Моквинська паперова фабрика».

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Докази на спростування факту поставки газу від ТОВ „Приват-Енерго" позивачу ТзОВ "Моквинська паперова фабрика" відповідачем не надані.

Відповідно до ст.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Щодо зазначеного в акті перевірки, як на підставу для не включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої в ціні за поставлений газ, що в ланцюгу поставок у контрагента позивача - ТОВ "Приват-Енерго" є підприємства, місце яких на час здійснення перевірки не встановлене, то Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності постачальниками контрагента.

Крім того встановлено, що позивач не здійснював господарських операцій безпосередньо з іншими контрагентами, ніж з ТОВ "Приват-Енерго", будь-яких доказів щодо обізнаності позивача зі станом податкового обліку постачальників ТОВ "Приват-Енерго" відповідач не навів.

При цьому, в акті перевірки відсутні застереження щодо існування розбіжностей між зобов"язаннями позивача і його безпосереднього постачальника ТОВ "Приват-Енерго" в липні, серпні 2011 року.

28 листопада 2011 року за № 28/11/11 між ТОВ «Моквинська паперова фабрика», надалі «Покупець» та ТзОВ «АСК БУД», надалі «Продавець». Відповідно до пункту 6.1 Договору він діє до 31.12.2012 року. Договір підписаний уповноваженими сторонами та скріплений мокрими печатками юридичних осіб. На виконання умов Договору від 28.11.2011 року ТзОВ «АСК БУД» виставлені: рахунок - фактура №2283 від 28.11.2011 року на суму 378000,00 грн., видана видаткова накладна № 31 від 28.11.2011 року на суму 3780000 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 63000,0 грн., податкова накладна № 78 від 28.11.2011 року, видаткова накладна № 63 від 26.12.2011 року на суму 26467,20 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 4411,20 грн., видаткова накладна № 65 від 27.12.2011 року на суму 24264,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 4044,00 грн., податкова накладна № 82 від 26.12.2011 року на суму 26467,20 грн., податкова накладна № 86 від 27.12.2011 року на суму 24264,00 грн., видаткова накладна № 61 від 22.12.2011 року на суму 22824,00 грн., видаткова накладна № 62 від 23.12.2011 року на суму 25128,00 грн., податкова накладна № 64 від 22.12.2011 року на суму 22824,00 грн., податкова накладна № 72 від 23.12.2011 року на суму 25128,00 грн., видаткова накладна № 58 від 21.12.2011 року на суму 25732,80 грн., видаткова накладна № 60 від 21.12.2011 року на суму 27792,00 грн., податкова накладна № 41 від 21.12.2011 року на суму 25732,80 грн., податкова накладна № 63 від 21.12.2011 року на суму 27792,00 грн., видаткова накладна № 56 від 19.12.2011 року на суму 27576,00 грн., видаткова накладна № 55 від 19.12.2011 року на суму 26928,00 грн., податкова накладна № 37 від 19.12.2011 року на суму 27576,00 грн., податкова накладна № 29 від 19.12.2011 року на суму 26918,00 грн., видаткова накладна № 54 від 15.12.2011 року на суму 27792,00 грн., податкова накладна № 28 від 15.12.2011 року на суму 27792,00 грн., видаткова накладна № 52 від 14.12.2011 року на суму 27216,00 грн., податкова накладна № 15 від 14.12.2011 року, видаткова накладна №49 від 13.12.2011 року на суму 26784,00 грн., податкова накладна № 14 від 13.12.2011 року на суму 26784,00 грн., видаткова накладна № 48 від 10.12.2011 року на суму 27504,00 грн., податкова накладна № 13 від 10.12.2011 року на суму 27504,00 грн., видаткова накладна № 40 від 09.12.2011 року на суму 26568,00 грн., податкова накладна № 12 від 09.12.2011 року на суму 26568,00 грн., видаткова накладна №39 від 08.12.2011 року на суму 27288,00 грн., податкова накладна № 5 від 08.12.2012 року на суму 27288,00 грн., видаткова накладна № 20 від 05.12.2011 року на суму 25920,00 грн., податкова накладна № 4 від 05.12.2011 року на суму 25920,00 грн., видаткова накладна № 66 від 29.12.2011 року на суму 26064,00 грн., видаткова накладна № 67 від 30.12.2011 року на суму 27432,00 грн., податкова накладна № 92 від 29.12.2011 року на суму 26064,00 грн., податкова накладна № 93 від 30.12.2011 року на суму 27472,00 грн. 19 грудня 2011 року за № 2184 на суму 5000,00 грн., 16.12.2011 року за № 2176 на суму 5000,00 грн., 22.12.2011 року за № 2216 на суму 10000,00 грн., ТОВ «Моквинська паперова фабрика» перерахувала грошові кошти для ТзОВ «АСК БУД». 23 січня 2012 року складено акт прийому - передачі векселя, відповідно до якого ТОВ «Моквинська паперова фабрика», в особі директора Никитюк М.В., передала, а ТзОВ «АСК БУД», в особі директора Інтелегатора Р.П., прийняв простий вексель серії АА № 1999440, «векселедавцем є ТОВ «Моквинська паперова фабрика», дата видачі 23.01.2012 року, номінальною вартістю 807280,00 грн., по терміну платежу - «за пред'явленням». По факту передачі векселя заборгованість ТОВ «Моквинська паперова фабрика» вважається погашеною. ТОВ «Моквинська паперова фабрика» подано до Костопільської МДПІ декларації з податку на додану вартість за період листопад - грудень 2011 року, в яких у складі податкового кредиту відображено господарські операції з ТзОВ «АСК БУД». Відповідач, як підставу встановленого порушення вказує на відсутність товаро - транспортних накладних, як доказ підтвердження транспортування товару.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»№363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасниками транспортного процесу є вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТзОВ «АСК БУД» передавав призначений для ТОВ «Моквинська паперова фабрика» товар будь-якій транспортній організації для перевезення і, відповідно, були вантажовідправниками, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем у даних контрагентів товарно-матеріальних цінностей.

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності придбаного у ТзОВ «АСК БУД» товару (макулатури) податковим органом не заперечується, зокрема в акті перевірки від 30.05.2012 року № 317/23/00278824 відсутні будь-які зауваження з цього питання. При цьому судом приймається до уваги твердження позивача, що згідно статуту ТОВ «Моквинська паперова фабрика» п.2.1,п.2.2. видом діяльності є: виробництво і реалізація різних видів паперової продукції, заготівля, утилізація, використання та переробка вторинної сировини та відходів виробництва.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Статтею 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому покладення на позивача обов'язку сплати збільшеного податкового зобов'язання внаслідок порушень господарського чи податкового законодавства, допущених контрагентом (як-то відсутність за місцезнаходженням, порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку) суд вважає неправомірним.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі «БУЛВЕС» проти Болгарії»(№3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Враховуючи сукупність наведених обставин, наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 13.06.2012 року №000002122, №000002222 та від 20.08.2012 року №0000862342. є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2012 року №000002122, №000002222 та від 20.08.2012 року №0000862342.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2236 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.