Постанова

від 10.12.2012 по справі 1570/2492/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" грудня 2012 р.Справа № 2а-1570/2492/2012 Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Соколенко О.М.

при секретарі -Чебан О.Д.

за участю: представника позивача -Соколова М.С. (за довіреністю),

представника відповідача - Лупуленко О.П. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «УкрБудІнвест»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «УкрБудІнвест»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача по складанню акту від 15.03.2012 року №46/22-2/32727225/165 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест»(код ЄДРПОУ 32727225) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків ТОВ «Забудова світу»(код ЄДРПОУ 37242411) за період червень-липень 2011 року»та про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 року №0007342301.

Під час розгляду справи представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки від 15.03.2012 року №46/22-2/32727225/165 та відкликання адміністративного позову в цій частині (т.2, а.с.160). Ухвалою суду від 04.12.2012 року адміністративний позов ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест»в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки від 15.03.2012 року №46/22-2/32727225/165 за заявою позивача залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України, а в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 04.04.2012 року №0007342301 продовжено розгляд справи.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Забудова світу»за період червень-липень 2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт №46/22-2/32727225/165 від 15.03.2012 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест»показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту»всього на суму 71218 грн., в тому числі по періодах: за червень 2011 року -31101 грн., за липень 2011 року -41117 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем, прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 року №0007342301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 71218 грн. -за основним платежем та 10280 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України .

Позивач із висновками акту перевірки про порушення вказаних норм законодавства, на підставі якого прийнято оскаржуване ним рішення, не погоджується, вважає їх необґрунтованими і такими, що не відповідають законодавству України, з огляду на наступне. Як зазначає позивач, висновки податкового органу про порушення ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест»вимог п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України зроблені з не з аналізу господарських операцій позивача за договорами із його контрагентом ТОВ «Забудова світу», а на підставі висновку, що міститься в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Забудова світу»з питань підтвердження отриманих даних від платників податків за період червень, липень, серпень 2011 року, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою та враховуючи той факт, що у підприємства відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період червень, липень, серпень 2011 року, які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України; звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Тобто, як вказує позивач, податковий орган фактично робить висновки про нікчемність укладених з ТОВ «Забудова світу» угод, які не спричиняють реального настання правових наслідків. Вказане на думку позивача, не свідчить про недійсність правочинів -договорів, укладених із його контрагентом, до чого призводить недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України. Як стверджує позивач, господарські договори, укладені між позивачем та його контрагентом недійсними в судовому порядку не визнавались; надання ремонтних (будівельних) робіт, поставка товарів за цими господарськими договорами підтверджується первинними документами (актами виконаних робіт, видатковими накладними, податковим накладними, платіжними документами та іншими супутніми документами), оформленими належним чином відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які були надані податковому органу для проведення перевірки.

Таким чином, позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі належним чином виписаних контрагентом та отриманих ним податкових накладних, а висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними та необґрунтованими, і отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі цього акту перевірки, підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с.55-58), в яких зазначив про безпідставність позовних вимог, оскільки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС в ході проведення перевірки ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» правомірно зроблені висновки про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту по деклараціям за червень-липень 2011 року податку на додану вартість в сумі 71218 грн., по якій відсутнє підтвердження факту придбання послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку в порушення п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач вважає що винесене податкове повідомлення рішення за порушення податкового законодавства є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, надані пояснення та докази, надані ним під час розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов та на надані докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «УкрБудІнвест»(надалі -ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест», підприємство) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 08 .12.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.31).

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, та у період, за який проводилась перевірка, ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест»було зареєстровано, зокрема, платником податку на додану вартість, що підтверджується п. 2.4, пп.2.4.1 акту перевірки (т.1, а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 28.02.2012 року №446 (т.1 а.с.59), головними державними податковими ревізор-інспекторами відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Плехановою Х.О. та Базік Л.А. згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»з питань дотримання вимог формування податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків ТОВ «Забудова світу»за період червень-липень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС складено акт від 15.03.2012 року №46/22-2/32727225/165 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків ТОВ «Забудова світу»(код ЄДРПОУ 37242411) за період червень-липень 2011 року»(т.1, а.с.8-17) , яким встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест»показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту»всього на суму 71218 грн., в тому числі по періодах: за червень 2011 року -31101 грн., за липень 2011 року -41117 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 року №0007342301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 71218 грн. -за основним платежем та 10280 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (т.1 а.с.7).

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України .

Так, в акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС зазначено, що під час перевірки було використано:

- декларації з податку на додану вартість за червень-липень 2011 року з додатками №5 до них;

- бази даних: АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»; БД «Бест-Звіт»; АІС РПП;

- акт від 01.03.2012 року № 1109/23-4/37242411 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Забудова світу»з питань підтвердження отриманих даних від платників податків за період червень, липень, серпень 2011 року;

- висновок ВПМ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 16.03.2012 року №66.

Також в акті зазначається про те, що на запит податкової, TOB «ВТП УкрБудІнвест»були надані в копіях:

- договір купівлі-продажу товарів від 01.06.2011 №010611, відповідно до якого Продавець (TOB «Екстра-Білдінг») зобов'язується передати у власність Покупця (TOB «ВТП УкрБудІнвест») товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором зобов'язується прийняти та оплатити товар. Загальна вартість товару згідно договору складає 84500 грн., у т.ч. ПДВ - 14083,33 грн.;

- договір купівлі-продажу товарів від 06.06.2011 року №060611, відповідно до якого Продавець (TOB «Забудова Світу») зобов'язується передати у власність Покупця (TOB «ВТП УкрБудІнвест») товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором зобов'язується прийняти та оплатити товар. Загальна вартість товару згідно договору складає 1086,71грн., у т.ч. ПДВ - 181,12 грн.;

- договори №110, №111, №112 від 01.06.2011 року, відповідно яким Генпідрядник (TOB «ВТП УкрБудІнвест») доручає, а Субпідрядник (TOB «Забудова Світу», код 37242411) бере на себе зобов'язання по виконанню субпідрядних робіт по поточному ремонту об'єктів. Загальна вартість робіт згідно договорів складає 246700,8грн., у т.ч. ПДВ - 41116,8грн.;

- договір переуступки права вимоги між Першим кредитором (TOB «Екстра-Білдінг»), новим кредитором (TOB «Забудова Світу») та боржником (TOB «ВТП УкрБудІнвест») №29 від 02.06.2011 року, відповідно якого перший кредитор (TOB «Екстра-Білдінг») передає, а новий кредитор (TOB «Забудова Світу») зобов'язується прийняти право вимоги виконання зобов'язань, які належали першому кредитору за укладеними угодами від 01.06.2011 №010611, від 02.06.2011 №10601, від 30.06.2011 №10602 (Основний договір). Загальна вартість боржника по основному договору на момент укладення договору переуступки складає 179522,82грн., у т.ч. ПДВ - 29920,47грн.;

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних за червень-липень 2011 року;

- видаткові накладні, податкові накладні, отримані від TOB «Забудова Світу»;

- довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт;

- банківські виписки про сплату коштів.

Як зазначає відповідач в акті перевірки, в ході відпрацювання переліку підприємств - ймовірних «податкових ям», «транзитерів», «вигодонабувачів», відібраних відповідно до декларацій з ПДВ встановлено, що TOB «Забудова Світу», задіяне у схемах по незаконному формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань, та правочини, що укладені з TOB «Забудова Світу», мають ознаки нікчемних.

При цьому, відповідачем взято до уваги акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 01.03.2012 року №1109/23-4/37242411 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Забудова світу»з питань підтвердження отриманих даних від платника податків за період червень, липень, серпень 2011 року»(т.1,а.с.213-232), в якому встановлено, що у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою та враховуючи той факт, що у підприємства відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період червень, липень, серпень 2011 року, які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України, звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Таким чином, виходячи з наведеного, відповідач в акті перевірки зробив висновок, що ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»безпідставно сформований податковий кредит у червні-липні 2011 року в розмірі 71218 грн., за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим у зв'язку з придбанням товарів та послуг від ТОВ «Забудова світу»на загальну суму ПДВ 71218 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено безпідставне віднесення ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»до складу податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за червень -липень 2011 року суми ПДВ в розмірі 71 218 грн.,по якій відсутнє підтвердження факту придбання послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку в порушення п. 198.3 ст.198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового Кодексу України, та як висновок, відповідач в акті перевірки зазначив про порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «ВТП УкрБудІнвест» показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту» всього на суму 71218 грн., в тому числі по періодах за червень 2011 року -30101 грн., за липень 2011 року -41117 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, питання щодо нікчемності угод, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №576979 (т.1 а.с.234), одним із основних видів діяльності позивача за КВЕД є: 41.20 -будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав ліцензію на будівельну діяльність серії АВ №305971, видану 30.01.2007 року Одеською обласною державною адміністрацією із строком дії з 31.01.2007 року по 31.01.2012 року із додатком до неї (т.1, а.с.237-239).

Судом встановлено, що з метою здійснення своєї діяльності, ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(Учасник) та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (Замовник) уклали договір про закупівлю послуг з поточного ремонту за державні кошти №34/1 від 25.06.2011 року (т.2, а.с.6-8), згідно умов якого Учасник зобов'язується у 2011 році надати послуги з поточного ремонту приміщень будівлі учбового корпусу №1 військового містечка №17, розташованого по вул. Фонтанська дорога, 10 у м. Одесі, зазначені у кошторисній документації (додаток №1 до договору), а Замовник -прийняти і оплатити такі послуги (п.1.1 Договору). Строк (термін) надання послуг з поточного ремонту з липня 2011 року по вересень 2011 року (п.5.1 Договору). Учасник зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором (п.6.3 Договору).

Позивач, з метою дотримання взятих на себе зобов'язань, здійснюючи свою господарську діяльність за спірний період, укладав договори субпідряду на виконання будівельних робіт, а також договори на поставку будівельних матеріалів та іншої продукції.

Так, ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(Покупець) та ТОВ «Забудова світу»(Продавець) уклали між собою договір купівлі №060611 від 06.06.2011 року (т.1,а.с.98-99), згідно умов якого продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця матеріали (товар), а покупець прийняти та оплати його на умовах Договору в строки і за цінами згідно виставленого рахунку-фактури, видаткової накладної (п.1.1. Договору). Сума договору складає 1086,71 грн., в т.ч. ПДВ - 181,12 грн. (п.4.2 Договору). Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те особами і діє до 31.12.2011 року (п.8.1 Договору).

Вказаний договір підписаний від імені ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»директором Гладюк В.П., та від імені ТОВ «Забудова світу» - директором Чернецьким О.Е.

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження здійснення його контрагентом поставки товару за вищезазначеним договором надано суду належним чином засвідчену видаткову накладну №РН-60601 від 06.06.2011 року на поставку товару (клей для лінолеуму, плінтус, коробка розподільча по гіпсокартону) на суму 1086,71 грн., у т.ч. ПДВ -181,12 грн. (т.1, а.с.101); належним чином завірену копію податкової накладної №47 від 06.06.2011 року (т.1,а.с.100), отриманої від постачальника товару - ТОВ «Забудова світу», яка також підтверджує факт здійснення вищевказаної господарської операцій з продажу товару та дає право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(Покупець) та ТОВ «Екстра-Білдінг»(Продавець) уклали між собою договір купівлі №010611 від 01.06.2011 р. (т.2, а.с.128-129), згідно умов якого продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця матеріали (товар), а покупець прийняти та оплати його на умовах Договору в строки і за цінами згідно виставленого рахунку-фактури, видаткової накладної (п.1.1. Договору). Сума договору складає 84500,00 грн., в т.ч. ПДВ (п.4.2 Договору). Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те особами і діє до 31.12.2011 року (п.8.1 Договору).

Також, з метою належного виконання взятих на себе зобов'язань по виконанню будівельних робіт за договорами укладеними із Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (т.2, а.с.6-8), ТОВ «ПТК Шабо»(т.2, а.с.134-138), ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(Генпідрядник) та ТОВ «Екстра-Білдінг»(Субпідрядник) уклали між собою:

- договір на виконання субпідрядних робіт №10601 від 02.06.2011 р. (т.2, а.с.132-133), згідно умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе обов'язки з виконання субпідрядних робіт з капітального ремонту прибудови будівлі до поточного ремонту приміщень амфорного цеху (коньячного) -додаткові роботи в ТОВ «ПТК Шабо», поточний ремонт приміщення учбового корпусу №1, в/м №17 по вул. Фонтанська дорога, 10 (п.1.1. Договору). Сума договору складає 52022,02 грн., в т.ч. ПДВ (п.2.1 Договору).

- договір на виконання субпідрядних робіт №10602 від 30.06.2011 р. (т.2, а.с.130-131), згідно умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе обов'язки субпідрядних робіт з поточного ремонту приміщень №1,в/м №17 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10 (п.1.1. Договору). Сума договору складає 43000,80 грн., в т.ч. ПДВ (п.2.1 Договору).

При цьому, судом встановлено, що ТОВ «Екстра-Білдінг»(Першочерговий кредитор), ТОВ «Забудова світу»(Новий кредитор) та ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(Боржник) уклали договір уступки права вимоги за №29 (т.1, а.с.102), згідно умов якого Першочерговий кредитор передає, а Новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов'язань, належних Першочерговому кредитору по договору № 010611 від 01.06.2011 року, №10601 від 02.06.2011 року, №10602 від 30.06.2011 року. У відповідності до вимог даного договору, Новий кредитор займає місце Першочергового кредитора в зобов'язаннях, які виникли по Основний договору в об'ємі і на умовах, які існують на момент укладення даного Договору (п.1 Договору). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (п.6 Договору).

На підтвердження виконання вказаних вище договорів № 010611 від 01.06.2011 року, №10601 від 02.06.2011 року, №10602 від 30.06.2011 року позивачем надано до суду завірені копії: видаткових, податкових накладних за червень 2011 року (т.1, а.с.103-108,109,114,116), платіжних доручень про сплату коштів за вказаними договорами (т.1, а.с.110-113,115), актів приймання виконаних будівельних робіт за червень та липень 2011 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за цей період, розрахунків поточної вартості матеріалів, виробів та конструкцій поставки замовника до актів виконаних робіт за червень та липень 2011 року (т.1,а.с.117-131).

Крім того, судом встановлено, що для здійснення своєї господарської діяльності, ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(генпідрядник) 04.07.2011 року уклало із ТОВ «Забудова світу»(субпідрядник) договір на виконання субпідрядних робіт №112 (т.1 а.с.132-133), згідно умов якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню субпідрядних робіт по поточному ремонту приміщень у будівлі учбового корпусу №1 в/г №17 по вул. Фонтанська дорога, 10 (п.1.1 Договору). Вартість наданих Субпідряднику робіт по даному договору складає 74913,60 грн., в тому числі ПДВ (п.2.1 Договору). Генпідрядник проводить оплату у розмірі повної вартості даного договору після підписання акта виконаних робіт на розрахунковий рахунок чи виписує вексель по узгодженню сторін (п.2.2 Договору).

На підтвердження виконання робіт з поточного ремонту приміщення у будівлі учбового корпусу №1 в/м №17 по вул. Фонтанська дорога, 10, за вказаним договором №112 від 04.07.2011 р. у перевіряємий період, позивачем надано до суду копії: акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2011 року (т.1 а.с.135-138), підписаного ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»та ТОВ «Забудова світу»; відомості ресурсів до акту виконаних робіт за липень 2011 року(т.1, а.с.139-140); довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року (т.1 а.с.134).

Також, ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(генпідрядник) 04.07.2011 року уклало із ТОВ «Забудова світу»(субпідрядник) договір на виконання субпідрядних робіт №111 (т.1, а.с.142-143), згідно умов якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню субпідрядних робіт по поточному ремонту приміщень у будівлі учбового корпусу №1 в/м №17 по вул. Фонтанська дорога, 10 (п.1.1 Договору). Вартість наданих Субпідряднику робіт по даному договору складає 66859,20 грн., в тому числі ПДВ (п.2.1 Договору). Генпідрядник проводить оплату у розмірі повної вартості даного договору після підписання акта виконаних робіт на розрахунковий рахунок чи виписує вексель за узгодженням сторін (п.2.2 Договору).

На підтвердження виконання робіт по поточному ремонту приміщень у будівлі учбового корпусу №1 в/м №17 по вул. Фонтанська дорога, 10 за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2011 року (т.1 а.с.145-150), підписаного ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»та ТОВ «Забудова світу»; відомості ресурсів до акту виконаних робіт за липень 2011 року (т.1, а.с.151-152); довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року (т.1, а.с.144).

Також, судом встановлено, що ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(генпідрядник) 04.07.2011 року уклало із ТОВ «Забудова світу»(субпідрядник) договір на виконання субпідрядних робіт №110 (т.1, а.с.154-155), згідно умов якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню субпідрядних робіт по поточному ремонту приміщень у будівлі учбового корпусу №1 в/м №17 по вул. Фонтанська дорога, 10 (п.1.1 Договору). Вартість наданих Субпідряднику робіт по даному договору складає 104928,00 грн., в тому числі ПДВ (п.2.1 Договору). Генпідрядник проводить оплату у розмірі повної вартості даного договору після підписання акта виконаних робіт на розрахунковий рахунок ч виписує вексель по узгодженню зі сторонами (п.2.2 Договору).

На підтвердження виконання робіт по поточному ремонту приміщень у будівлі учбового корпусу №1 в/м №17 по вул. Фонтанська дорога, 10 за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2011 року (т.1, а.с.157-165), підписаного ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»та ТОВ «Забудова світу»; відомості ресурсів до акту виконаних робіт за липень 2011 року(т.1, а.с.166-167); довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року (т.1 а.с.156).

На підтвердження здійснення оплати за виконані ТОВ «Забудова світу»роботи за договорами №№110,111,112 від 04.07.2011 року, позивачем надано копії банківських виписок (т.1, а.с.169-174).

Разом з цим, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних за липень 2011 року (т.1, а.с.141,153,168), отриманих від постачальника робіт -ТОВ «Забудова світу», які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з виконання робіт з поточного ремонту приміщення у будівлі учбового корпусу №1 в/м №17 по вул. Фонтанська дорога, 10 за договорами №№110,111,112 від 04.07.2011 року та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента відповідно до вищезазначених договорів на всю кількість виконаних робіт, що поміж іншого, підтверджується витягом з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року (т.1 а.с.195-198).

Суму податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних за договорами №№110,111,112 від 04.07.2011 року, № 010611 від 01.06.2011 року, №10601 від 02.06.2011 року, №10602 від 30.06.2011 року, №060611 від 06.06.2011 року позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року та за липень 2011 року, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень та липень 2011 року та додатками до них (т.1, а.с.175-189).

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України (надалі -ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон Про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору;

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит відповідно до Податкового кодексу України для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, були надані податкові декларації та податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Водночас, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вже встановлено судом, позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні та інші супровідні документи, відповідно до договорів на кількість товару, придбаного відповідно до умов укладених договорів поставки, та придбаних послуг, відповідно до договорів субпідряду.

Водночас, суд зазначає, що єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання товару та робіт від контрагента-постачальника -ТОВ «Забудова світу», та їх подальше використання в межах здійснення позивачем господарської діяльності, що підтверджується дослідженою судом «будівельною документацією», складеною на виконання угод, укладених між позивачем та ТОВ «Забудова світу», а також підтверджується будівельною та кошторисною документацією, складеною на виконання договорів, укладених позивачем із Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси та ТОВ «ПТК Шабо», за якими позивач здавав будівельні роботи, виконані для нього субпідрядником ТОВ «Забудова світу».

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ст.17 Закону України "Про архітектурну діяльність", господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню. При цьому, в матеріалах справи міститься копія ліцензії АВ № 557585 від 12.11.2010 року, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцію Міністерства регіонального розвиту та будівництва України (т.1, а.с.248-250), яка надає право ТОВ "Забудова Світу" відповідно, здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, що свідчить про законну роботу вказаного підприємства на будівничому сегменті ринку.

Роблячи висновок щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентам ТОВ «Забудова світу» лише на підставі висновків акту іншої ДПІ, відповідач, під час проведення перевірки позивача, не перевіряв безпосередньо обставини щодо можливості фактичності здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом на підставі наявних у позивача документів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про фактичність господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагента-постачальника ТОВ «Забудова світу»будівельних та інших матеріалів та отримання будівельних робіт від цього контрагента, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

При цьому, суд зазначає, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Окрім того, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Суд зазначає, що при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі «Булвес»АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість та були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.234, 247, т.2 а.с.1-3) та не заперечувалось відповідачем.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог п.198.1. п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів та робіт, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємством, що на момент здійснення господарської діяльності мало статус платника податку на додану вартість.

Водночас, стосовно посилання відповідача в акті перевірки на те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Забудова світу»мають ознаки нікчемності та не спричиняють реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори поставки та договори підряду укладені в письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується відповідними видатковими накладними, актами виконаних робіт, податковими накладними, а тому суд робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 ГК України.

Таким чином укладені угоди відповідають загальним вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язанні із його недійсністю.

Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В даному випадку договори поставки та договори субпідряду, як вже зазначалося вище відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також дані договори судом недійсними не визнавались, а отже є чинними.

Щодо відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд зазначає наступне. Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури. В свою чергу, у судовому засіданні представник відповідача не довів суду необхідної кількості працівників контрагента, яка повинна була бути наявна у останнього для виконання спірних операцій, але була відсутня, а також, не надав жодних доказів на підтвердження того, що у контрагента позивача на час здійснення господарських операцій були відсутні інші необхідні умови для проведення саме вказаних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Забудова світу».

В свою чергу, відповідач в акті перевірки зазначав на нікчемність договорів також на підставі відсутності ТОВ "Забудова світу" за його місцем реєстрації (знаходження).

При цьому, відповідачем в силу ст.71 КАС України не надано жодного доказу на підтвердження того, що на момент видачі податкових накладних ТОВ "Забудова світу" не знаходилось за адресою, що зазначена у податкових накладних.

Слід також зазначити, що незнаходження юридичної особи за її місцезнаходженням тягне наслідки передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", із застосуванням певної процедури, встановленої цим законом, серед яких невизнання органом ДПС даних податкової звітності контрагента такої юридичної особи, як і встановлення ознак нікчемності його угод не значиться.

Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним.

Суд зазначає, що укладені договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване заниження податку на додану вартість, - судом не встановлено.

При цьому, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані ТОВ «Забудова світу», за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Таким чином, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та зв'язок між фактом придбання позивачем товару та отриманням робіт, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку. Як наслідок суд приходить до висновку про реальність господарських операції щодо придбання позивачем товару та отриманням робіт у ТОВ «Забудова світу», а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого статтею 71 ч.2 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надав до суду беззаперечних та переконливих доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, що призвели до заниження податку на додану вартість, а також не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство УкрБудІнвест»підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство УкрБудІнвест»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0007342301 від 04.04.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 14.12.2012 року.

Суддя О.М. Соколенко