Ухвала

від 23.05.2013 по справі 1570/2492/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р.Справа № 1570/2492/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «УкрБудІнвест» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «УкрБудІнвест» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача по складанню акту від 15.03.2012 року № 46/22-2/32727225/165 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків ТОВ «Забудова світу» за період червень-липень 2011 року» та про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 року № 0007342301.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 року адміністративний позов ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки від 15.03.2012 року № 46/22-2/32727225/165 залишено без розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Забудова світу» за період червень-липень 2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт № 46/22-2/32727225/165 від 15.03.2012 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту»всього на суму 71.218,00 грн., в тому числі по періодах: за червень 2011 року -31.101,00 грн., за липень 2011 року - 41.117,00 грн.

На думку позивача, висновок податкової перевірки про порушення підприємством вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в наслідок чого завищено задекларовані показники декларації за податковим кредитом на суму 71.218,000 грн., є неправомірним, висновки про нікчемність укладених з ТОВ «Забудова світу» угод, які не спричиняють реального настання правових наслідків є помилковими.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС в ході проведення перевірки ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» правомірно зроблені висновки про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту по деклараціям за червень-липень 2011 року податку на додану вартість в сумі 71.218,00 грн., по якій відсутнє підтвердження факту придбання послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку в порушення п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 10 грудня 2012 року, адміністративний позов ТОВ «Виробничо-технічне підприємство «УкрБудІнвест» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби № 0007342301 від 04 грудня 2012 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 71.218,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10.280,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В період з 01 березня 2012 року по 06 березня 2012 року, Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Забудова світу» за період червень-липень 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 46/22-2/32727225/165 від 15.03.2012 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту» всього на суму 71.218,00 грн., в тому числі по періодах: за червень 2011 року -31.101,00 грн., за липень 2011 року - 41.117,00 грн.

Висновок податкового органу обґрунтовано тим, що правочини, укладені з ТОВ «Забудова Світу», мають ознаки нікчемних.

На підставі висновків акту перевірки № 46/22-2/32727225/165 від 15.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007342301 від 04 квітня 2012 року, яким ТОВ «ВТП «УкрБудІнвест» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 71.218,00 грн. за основним платежем та на 10.280,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пп. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом першої інстанції встановлено та не заперечуються сторонами наступні фактичні обставини.

25.06.2011 року, між ТОВ «ВТП УкрБудІнвест» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси було укладено договір про закупівлю послуг з поточного ремонту за державні кошти №34/1.

Позивач, з метою дотримання взятих на себе зобов'язань, здійснюючи свою господарську діяльність за спірний період, укладав договори субпідряду на виконання будівельних робіт, а також договори на поставку будівельних матеріалів та іншої продукції.

Так, ТОВ «ВТП УкрБудІнвест» та ТОВ «Забудова світу» уклали між собою договір купівлі № 060611 від 06.06.2011 року. Сума договору складає 1086,71 грн., в т.ч. ПДВ - 181,12 грн.

На підтвердження виконання умов договору суду надано належним чином засвідчені копії: видаткової накладної № РН-60601 від 06.06.2011 року на поставку товару (клей для лінолеуму, плінтус, коробка розподільча по гіпсокартону) на суму 1.086,71 грн., у т.ч. ПДВ -181,12 грн.; податкової накладної №47 від 06.06.2011 року, отриманих від постачальника товару - ТОВ «Забудова світу».

Крім того, судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, 01.06.2011 р., між ТОВ «ВТП УкрБудІнвест» та ТОВ «Екстра-Білдінг» було укладено договір купівлі № 010611 на загальну суму складає 84.500,00 грн.

З метою належного виконання взятих на себе зобов'язань по виконанню будівельних робіт за договорами укладеними із Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, ТОВ «ПТК Шабо», ТОВ «ВТП УкрБудІнвест» та ТОВ «Екстра-Білдінг» уклали між собою:

- договір на виконання субпідрядних робіт № 10601 від 02.06.2011 р., договір на виконання субпідрядних робіт № 10602 від 30.06.2011 р.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Екстра-Білдінг»(Першочерговий кредитор), ТОВ «Забудова світу»(Новий кредитор) та ТОВ «ВТП УкрБудІнвест»(Боржник) уклали договір уступки права вимоги за № 29, згідно умов якого Першочерговий кредитор передає, а Новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов'язань, належних Першочерговому кредитору по договору № 010611 від 01.06.2011 року, № 10601 від 02.06.2011 року, № 10602 від 30.06.2011 року.

На підтвердження виконання вказаних вище договорів № 010611 від 01.06.2011 року, № 10601 від 02.06.2011 року, № 10602 від 30.06.2011 року позивачем надано до суду завірені копії: видаткових, податкових накладних за червень 2011, платіжних доручень про сплату коштів за вказаними договорами, актів приймання виконаних будівельних робіт за червень та липень 2011 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за цей період, розрахунків поточної вартості матеріалів, виробів та конструкцій поставки замовника до актів виконаних робіт за червень та липень 2011 року.

04.07.2011 року, між ТОВ «ВТП УкрБудІнвест» та ТОВ «Забудова світу» було укладено договір на виконання субпідрядних робіт № 112, згідно умов якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню субпідрядних робіт по поточному ремонту приміщень у будівлі учбового корпусу № 1 в/г № 17 по вул. Фонтанська дорога, 10. Вартість наданих Субпідряднику робіт по даному договору складає 74.913,60 грн.

На підтвердження виконання робіт надано до суду копії: акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2011 року; відомості ресурсів до акту виконаних робіт за липень 2011 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року.

04.07.2011 року, між ТОВ «ВТП УкрБудІнвест» та ТОВ «Забудова світу» договір на виконання субпідрядних робіт № 111, на виконання субпідрядних робіт по поточному ремонту приміщень у будівлі учбового корпусу № 1 в/м № 17 по вул. Фонтанська дорога, 10. Вартість наданих Субпідряднику робіт по даному договору складає 66.859,20 грн.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано до суду копії: акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2011 року; відомості ресурсів до акту виконаних робіт за липень 2011 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року.

04.07.2011 року, між ТОВ «ВТП УкрБудІнвест» та ТОВ «Забудова світу» було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №110, на виконання субпідрядних робіт по поточному ремонту приміщень у будівлі учбового корпусу №1 в/м №17 по вул. Фонтанська дорога, 10. Вартість робіт по даному договору складає 104.928,00 грн.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2011 року; відомості ресурсів до акту виконаних робіт за липень 2011 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року.

На підтвердження здійснення оплати за виконані ТОВ «Забудова світу»роботи за договорами №№ 110, 111, 112 від 04.07.2011 року, позивачем надано копії банківських виписок.

Матеріали справи також містять копії належним чином завірених податкових накладних за липень 2011 року, отриманих від постачальника робіт - ТОВ «Забудова світу», за договорами №№110,111,112 від 04.07.2011 року, які дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що матеріали справи також містять копії належним чином завірених податкових накладних за липень 2011 року, отриманих від постачальника робіт - ТОВ «Забудова світу», за договорами №№110,111,112 від 04.07.2011 року, які оформлені належним чином, були отримані позивачем від його контрагента відповідно до вищезазначених договорів на всю кількість виконаних робіт.

Суму податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних за договорами №№ 110,111,112 від 04.07.2011 року, № 010611 від 01.06.2011 року, № 10601 від 02.06.2011 року, № 10602 від 30.06.2011 року, № 060611 від 06.06.2011 року позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року та за липень 2011 року, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень та липень 2011 року та додатками до них.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст. 207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Розділом V Податкового кодексу України регулюється порядок обчислення та сплати податку на додану вартість, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Відповідно до п. п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач мав передбачені податковим законодавством фінансово-бухгалтерські документи на підставі яких мав підстави для включення сум ПДВ, сплачених та підтверджених податковими накладними, до складу податкового кредиту вересня 2011 року, що не спростовано представником відповідача. А крім того в Акті перевірки відповідачем не доведено факту нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яким позивач включав до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Відсутність контрагента позивача за місцем реєстрації, не може свідчити про безтоварність операцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «УкрБудІнвест» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.