Рішення

від 28.11.2006 по справі 33/249-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/249-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.06р.

Справа № 33/249-06

За позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”, м. Київ

до відповідача: приватного підприємства „ТК Тіра”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про: стягнення 60034 грн. 17 коп.

                                                                                                                                  Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: не явився

від відповідача: не явився

в засіданні приймали участь: -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг”  звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою  про стягнення з  приватного підприємства „ТК Тіра” 57236 грн. 56 коп. заборгованості, 2377 грн. 97 коп. пені, 419 грн. 64 коп. три проценти річних та судові витрати по справі.

Представником позивача факсимільним зв'язком подано клопотання від 24.11.2006р. відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 31 грн. 13 коп. витрат по отриманню довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, 253 грн. 16 коп. витрат пов'язаних з направленням представника в судове засідання.

Представник позивача подано клопотання від 24.11.2006р. про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився; документи витребувані ухвалами суду від 01.11.2006р., 14.11.2006р. без поважних причин не надав. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві та витягу з довідки про включення  ЄДРПОУ.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши  та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення  представника позивача в попередніх засіданнях, суд

Встановив:

              04.04.2006р.  між товариством з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг” (далі позивач) та приватним підприємством „ТК Тіра” (далі відповідач) укладений дистриб'юторський договір №103 рг  (далі договір).

Відповідно до умов договору підприємство (позивач по справі) зобов'язується здійснювати поставку продуктів харчування (далі товар) дистриб'ютору, а дистриб'ютор зобов'язується приймати товар і оплачувати його вартість.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов'язання  виконав, поставивши відповідачу товар на суму 62162грн. 52коп., що підтверджується видатковими накладними №ТР-12340 від 07.06.2006р., №ТР-14101 від 05.07.2006р., ТР-14107 від 05.07.2006р., ТР-12341 від 07.06.2006р.

Факт отримання покупцем продукції підтверджується підписом представника відповідача та відтиском печатки відповідача.   

Відповідачем частково повернутий товар на суму 190792грн. 41коп. згідно накладних на повернення №ТР-0001883 від 04.07.2006р., ТР-0001796 від 02.08.2006р., ТР-0001946 від 22.08.2006р.

Відповідно до п. 5.4 договору дистриб'ютор зобов'язаний оплатити кожну поставлену підприємством партію  товару не пізніше 50 календарних днів з моменту її передачі.

Відповідачем частково оплачений товар на суму 1325грн. 30коп. згідно платіжних доручень №253 від 12.07.2006р. (а.с29), №248 від 04.07.2006р. (а..30).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 57236 грн. 56 коп., докази   сплати заборгованості  в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, відповідачем не заперечені, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Позивач наполягає на стягненні пені в сумі 2377 грн. 97 коп.  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.8.1 договору в разі порушення дистриб'ютором строку оплати товару, він оплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої на період нарахування пені) від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України  пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті  230 Господарського кодексу України штрафними санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із п. 6 статтею 231 Господарського кодексу України штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  передбачено, що платники грошових коштів  сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд прийшов до висновку про задоволення пені в заявленій сумі.

Позивач наполягає на стягненні 419 грн. 64 коп.  трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час  прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою три проценти річних являються окремим видом  способу захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Перевіривши розрахунок, суд приходить до висновку про задоволення  трьох процентів річних в заявленій сумі.

Позивач просить стягнути 31 грн. 13 коп. витрат по отриманню довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, 253 грн. 16 коп. витрат, пов'язаних з направленням представника в судове засідання.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В зв'язку з тим,  що заявлені витрати не передбачені ст. 44 ГПК України в задоволенні  31 грн. 13 коп. витрат по отриманню довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ,  253 грн. 16 коп. витрат, пов'язаних з направленням представника в судове засідання, слід відмовити.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „ТК Тіра” (50002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Кобилянського, 219; код 32634052) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця Трейдінг” (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а; код 24935959) 57236 грн. 56 коп. основного боргу, 2377 грн. 97 коп. пені, 419 грн. 64 коп. трьох процентів річних, 600 грн. 34 коп. державного мита, 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

Суддя                                                                                                                           Т. Разіна