Рішення

від 27.12.2012 по справі 5011-4/14548-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/14548-2012 27.12.12

За позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ» Простягнення 244 519,41 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шляхетський А.Л. -по дов.

від відповідача Кондратенко Т.О. -по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ»146 149,53 грн. пені, 98 369,88 грн. штрафу, а всього 244 519,41 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти № УГВ5064/08-12 від 26.01.2012р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 29.11.2012р. та додаткові пояснення від 27.12.2012р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2012 р. між Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ»був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № УГВ5064/08-12.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язався у 2012 році поставити Покупцеві товари, зазначені в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у Специфікації.

Відповідно до п. 4.1. Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у Специфікаціях.

Згідно п. 5.1. Договору передбачено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в Специфікації до цього договору.

Відповідно до п. 5. 2 Договору обсяг постачання кожної партії товару визначається в рознарядках Покупця (узгоджена до поставки партія Товару).

Пунктом 5.З. Договору передбачено, що датою поставки товару є дата акту приймання-передачі товару, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5. 4. 1 Договору відвантаження Товару проводиться лише після отримання рознарядок Покупця.

За твердженням Відповідача поставка мала здійснюватися Відповідачем в межах Спеціфікації та на підставі рознарядок Позивача, отриманих Відповідачем у період строку дії Договору.

Відповідно до п. 12.1. Договору передбачено, що невід'ємною частиною цього договору є Специфікація № 1.

Специфікаціє № 1 від 26.01.2012р., передбачено, що:

- загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації, складає 2 086 356,00 грн., у т.ч. ПДВ-347 726,00 грн.

- строк поставки товару: граничний термін поставки березень 2012 р. (п. 3 Специфікації);

- умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання (п. 4 Специфікації).

30.03.2012 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.01.2012 р. № УГВ5064/08-12, якою продовжено строк поставки товару специфікації № 1 до 30.06.2012 р. та продовжено строк дії договору в частині поставки до 10.06.2012 р., а в частині взаєморозрахунків - договір діє до повного виконання зобов'язань.

З наведеного вбачається, що відповідно до умов Договору Відповідач зобов'язався поставити Позивачу товар, перелік якого наведений в Специфікації № 1, на загальну суму 1 086 356,00 грн. в строк до 30.06.2012 р.

Твердження Відповідача, що оскільки Позивач не надав Відповідачу рознарядку на поставку Товару, передбаченого специфікацією під час дії договору, Відповідач не набув обов'язку здійснити поставку такого товару (його частини) не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наступним.

На виконання вимог п. 5.2 Договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.01 2012р. Позивачем направлено Відповідачу рознарядку на відвантаження товару за Договором (Лист від 27.01.2012 р. № 820-Л).

При цьому, 22.02.201р. Позивач направив Відповідачу лист від 21.02.2012р. №8/2-04-1227 щодо прискорення поставок МТР, в якому також зазначено про направлення листом від 27.01.2012р. №820-Л Відповідачу Рознарядки на поставку всього обладнання за договором.

Матеріалами справи доведено, що Лист Позивача від 21.02.2012р. №8/2-04-1227 отриманий Відповідачем 27.02.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 22.02.2012р., та був залишений Відповідачем без відповіді та задоволення.

15.03.2012р. Позивач направив Відповідачу лист №8/2-04-1662 шодо поставок МТР.

Листом від 15.05.2012 р. № 16/15/05 Відповідач зобов'язався відвантажити Позивачу продукцію за договором від 26.01.2012 р. № УГВ5064/08-12 в червні 2012 року.

Порушуючи ч. 2 ст. 267 ГК України та умови п. 5.1. Договору Відповідач свої зобов'язання з поставки товару виконав частково на загальну суму 681 072,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі від 23.03.2012 р. № 170 на суму 507 072,00 грн. з ПДВ та № 171 на суму 174 000,00 грн. з ПДВ.

Станом на день подання позову Відповідачем недопоставлений Позивачу товар на загальну суму 1 405 284,00 грн. (2 086 356,00 грн. - 681 072,00 грн.).

11.05.2012 р. Позивач перерахував Відповідачу кошти в сумі 681072,00 грн., що підтверджується випискою банку з особового рахунку від 11.05.2012 р.

Відповідно до п. 7.8. Договору передбачено, що у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного договору, останній сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 267 ГК України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі ст. ст. 216, 230 та п. 7.8. Договору за невиконання взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені в Специфікації № 1, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, яка за період з 01.07.2012 р. по 12.10.2012 р. склала 104 дні і становить 146 149,53 грн., та за прострочення понад тридцять днів додатково повинен сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості недопоставленого товару в розмірі 98 369,88 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві та додаткових поясненнях на позовну заяву не приймаються судом, та спростовуються наступним.

Ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 599-609 ЦК України. При цьому, закон не передбачає, що зобов'язання припиняється закінченням строку дії договору (угоди).

Ст. ст. 203-205 ГК України також визначають підстави припинення господарського зобов'язання, але і цей закон не передбачає можливості припинення зобов'язання закінченням строку договору.

Тобто, норми закону не передбачають припинення зобов'язання закінченням строку дії договору.

Зміст договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.01.2012 р. № УГВ5064/08-12 також не містить положення, що зобов'язання за ним припиняються закінченням строку дії договору.

З вищевикладеного вбачається, що строк дії договору не є терміном дії зобов'язання, закінчення строку договору не є підставою для припинення зобов'язань та не звільняє сторону від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.05.2009 р. у справі № 37/385.

Ч. 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ч. 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

П. 7.8. Договору передбачено, що у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного договору, останній сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару.

На підставі вищевказаних норм закону та пунктів договору, за невиконання взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені в Специфікації № 1, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 0,1 % від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, за період з 01.07.2012р. по 12.10.2012р. в розмірі 146 149,53 грн., та за прострочення понад тридцять днів додатково нарахований штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару в розмірі 98 369,88 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ»(03681, м. Київ, просп. Перемоги, 53, код ЄДРПОУ 30679877) на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 146 149 (сто сорок шість тисяч сто сорок дев'ять) грн. 53 коп. пені, 98 369 (дев'яносто вісім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 88 коп. штрафу, 4890 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 39 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 02.01.2013р.