cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" березня 2013 р. Справа№ 5011-4/14548-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Рєпіної Л.О.
Тарасенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Скопич Ю.В.
від відповідача:Кондратенко Т.О.
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Газ"
на рішення Господарського суду
міста Києва
від 27.12.2012р.
справа №5011-4/14548-2012 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Газ"
про стягнення 244519,41 грн.
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз «України» (далі - позивач) в жовтні 2012 року звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Газ" (далі - відповідач ) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ» 146 149,53 грн. пені, 98 369,88 грн. штрафу, а всього 244 519,41 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти № УГВ5064/08-12 від 26.01.2012р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2012р. у справі №5011-4/14548-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ» на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 146 149, 53 грн. пені, 98 369,88 грн. штрафу, 4890,39 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2012р. у справі №5011-4/14548-2012 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Крім того, апелянт зазначив, що оскільки відповідач не отримав рознарядку на поставку товару (його частини) обумовленого договором, обов'язку здійснити таку поставку у відповідача не виникло, а отже не мало місце і порушення зобов'язання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. у справі №5011-4/14548-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013р. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України замінено позивача у справі Дочірню компанію «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування».
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2012р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ» - задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.01.2012 р. між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (27.12.2012р. було реорганізоване в Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», що є правонаступником майнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Газ» був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № УГВ5064/08-12 (далі - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1. якого є зобов'язання постачальника у 2012 році поставити покупцеві товари, зазначені в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у Специфікації.
Згідно п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у Специфікаціях.
Строк поставки, умови та місце поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в Специфікації до цього договору (п. 5.1. договору).
Відповідно до п. 5. 2 договору обсяг постачання кожної партії товару визначається в рознарядках Покупця (узгоджена до поставки партія Товару).
Пунктом 5.3. договору передбачено, що датою поставки товару є дата акту приймання-передачі товару, підписаного уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 5. 4. 1 договору відвантаження Товару проводиться лише після отримання рознарядок Покупця.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням скаржника, що поставка товарів за договором мала здійснюватися відповідачем в межах специфікації та на підставі рознарядок позивача, отриманих відповідачем у період строку дії договору. Тобто визначальним моментом виникнення у відповідача зобов'язання здійснити поставку товару (частини товару), обумовленого специфікацією до договору є момент отримання рознарядки. Конкретний строк поставки товару (частини товару) мав бути зазначений в самій рознарядці.
Відповідно до п. 7.8. договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного договору, останній сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару.
Згідно п. 12.1. договору невід'ємною частиною цього договору є Специфікація № 1.
Так, специфікацією № 1 від 26.01.2012р. було передбачено, що:
- загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації, складає 2 086 356,00 грн., у т.ч. ПДВ-347 726,00 грн.
- строк поставки товару: граничний термін поставки березень 2012 р. (п. 3 Специфікації);
- умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання (п. 4 Специфікації).
Як вбачається з матеріалів справи 30.03.2012 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.01.2012 р. № УГВ5064/08-12, якою продовжено строк поставки товару специфікації № 1 до 30.06.2012 р. та продовжено строк дії договору в частині поставки до 10.06.2012 р., а в частині взаєморозрахунків - договір діє до повного виконання зобов'язань.
З огляду на викладене, Киівський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням скаржника, що саме у зв'язку з тим, що у період строку дії договору, який сторони обумовили під час його укладення (до 31.03.2012р.), позивач не надав відповідачу рознарядок на поставку всього товару, обумовленого специфікацією, 30.03.2012р. позивач і відповідач уклали додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони погодили продовжити строк поставки товару визначеного в специфікації № 1 до договору до 30.06.2012 р., а також продовжити строк дії договору в частині поставки до 30.06.2012 р., а в частині взаєморозрахунків договір діє до повного виконання зобов'язань.
Як було встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог п. 5.2 договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.01 2012р. позивачем було направлено відповідачу рознарядку на відвантаження товару за договором (лист від 27.01.2012 р. № 820-Л).
22.02.2001р. позивач направив відповідачу лист від 21.02.2012р. №8/2-04-1227 щодо прискорення поставок МТР, в якому також було зазначено про направлення листом від 27.01.2012р. №820-Л відповідачу Рознарядки на поставку всього обладнання за договором, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, Київський апеляційний господарський суд розглянувши матеріали справи не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, направлення позивачем відповідачу рознарядки на відвантаження товару за договором (лист від 27.01.2012р. № 820-Л) не підтверджено жодними доказами належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, повідомлення про вручення поштового відправлення не можу слугувати належним доказом направлення Відповідачу саме листа № 8/2-04-1227, оскільки по одному лише повідомленню про вручення не можливо встановити яка саме кореспонденція направлялась на адресу відповідача. Разом з тим, у зазначений день (27.02.2012р.) від позивача на адресу відповідача надійшов лист від 21.02.2012р. № 8/2-04-1226 (копія наявна в матеріалах справи), але адресований він був Голові правління ПАТ «Інвестбудсервіс» Косенку І. С. а не відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами суду першої інстанції той факт, що у відповідача виникли обов'язки щодо поставки товару за договором. Як було зазначено вище, відповідно до умов договору (п. 5.2, п. 5.4.1) поставка товарів за договором мала здійснюватися відповідачем в межах Специфікації та на підставі рознарядок позивача, отриманих відповідачем у період строку дії договору. Тобто визначальним моментом виникнення у відповідача зобов'язання здійснити поставку товару (частини товару), обумовленого специфікацією до договору є момент отримання рознарядки. Конкретний строк поставки товару (частини товару) мав бути зазначений в самій рознарядці.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не отримав рознарядку на поставку товару (його частини) обумовленого договором, обов'язку здійснити таку поставку у відповідач не виникло, а отже, не мало місце і порушення зобов'язання, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Газ" підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у позові слід відмовити у повному обсязі.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при відмові в позові - на позивача.
Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Газ" задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2012р. у справі №5011-4/14548-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Газ" (03681, м. Київ, просп. Перемоги, 53, код ЄДРПОУ 30679877) 2445,19 грн. (дві тисячі чотириста сорок п'ять гривен 19 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи №5011-4/14548-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Рєпіна Л.О.
Тарасенко К.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2013 |
Оприлюднено | 27.03.2013 |
Номер документу | 30192596 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Сулім В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні