ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем
України
13.01.2009 р.
справа №8/158пн
Донецький апеляційний господарський
суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
Запорощенка М.Д. , Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
ОСОБА_2. - довір. № 3896 від
05.08.2008р.,
від відповідача:
Головченко О.І. - довір. №
01/13-1514 від 17.03.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу
Донецької міської ради, м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
03.11.2008 року
по справі
№ 8/158пн (Ємельянов А.С.)
за позовом
суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк
до
Донецької міської ради, м.
Донецьк
про
визнання права на набуття в
оренду земельної ділянки; зобов'язання відповідача відвести земельну ділянку;
зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки
В С Т А Н О В
И В:
Рішенням господарського суду
Донецької області від 03.11.2008р. по справі № 8/158пн частково задоволені
позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.
Донецьк (позивач) до Донецької міської ради, м. Донецьк (відповідач). Визнано
право суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на набуття в
оренду земельної ділянки загальною площею 0,096 га (кадастровий номер
1410137400:00:022:0390) для розміщення об'єкту -продовольчого магазину за
адресою: вул. Словацька, Куйбишевський район, м. Донецьк шляхом укладання
прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому
Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”, в редакції
яка діяла на момент звернення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1 з заявою до Донецького міського голови. У задоволенні решти
позовних вимог судом відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду
першої інстанції, відповідач Донецька міська рада звернулась до Донецького
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд
скасувати рішення господарського суду
Донецької області від 03.11.2008р. по справі № 8/158пн та прийняти нове
рішення, яким відмовити суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особі
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник зазначає, що рішення
незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог заявник
посилається на ст.ст. 12, 116, ч.2 ст. 124, п.1 р.10 „Перехідних положень”
Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 19, 142-145 Конституції України, ч.2
ст.16 Закону України „Про оренду землі”. Апелянт зазначає, що згідно Закону
України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння
будівництву” від 16.09.2008р. № 509-6, були внесені зміни до законодавства
регулюючого земельні відносини, таким чином відповідно до ч.2 ст.124, глави 21,
п.1 р.10 „Перехідних положень” Земельного кодексу України передача в оренду
земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності,
здійснюється за результатами проведення земельних аукціонів, тому відповідач
може визнати право набуття в оренду земельної ділянки за позивачем, тільки за
результатами проведення земельних торгів. Крім того, заявник скарги вказує на
те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушена предметна
підсудність справ такої категорії, відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу
адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень
ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась
фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Вивчивши матеріали справи, доводи
заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне:
19.07.2007р. позивач звернувся до
Донецького міського голови з заявою про надання у користування земельної
ділянки по вул. Словацькій Куйбишевського району м. Донецька для будівництва
об'єкту - продовольчого магазину.
На підставі рішення Донецької
міської ради від 30.09.2005р. №21/2 "Про затвердження правил забудови м.
Донецька", рішення Донецького міського голови, питання щодо надання
позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої
комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів.
Листом від 30.08.2007р. постійно
діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів
позивача було повідомлено про необхідність надання матеріалів в об'ємі
містобудівного обґрунтування для подальшого розгляду питання щодо надання
земельної ділянки для будівництва об'єкту - продовольчого магазину по вул.
Словацькій Куйбишевського району м. Донецька.
25.10.2008р. постійно діючою
комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів позивачу
було надано акт вибору земельної ділянки, в якому зазначено, що спірна земельна
ділянка є придатною для проектування та розміщення об'єкту -магазину.
Як свідчать матеріали справи, на
замовлення позивача, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3. було
виконано передпроектну проробку (в об'ємі містобудівного обґрунтування) розміщення
продовольчого магазину по вул. Словацькій Куйбишевського району м. Донецька.
З метою погодження у встановленому
законодавством порядку місця розташування нерухомого майна на земельній ділянці
по вул. Словацькій Куйбишевського району м. Донецька, позивачем були отримані
наступні погодження державних органів та органів місцевого самоврядування:
-
висновок культури Донецької міської ради №01-1/2237-з від 19.11.2007р.;
- висновок Донецької міської
санітарно-епідеміологічної станції №2658/07 від 26.11.2007р.;
- висновок відділу регуляторної
політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в
Донецькій області №05/2955 від 12.12.2007р.;
- висновок Головного управління МНС
України в Донецькій області №27/1768 від 28.12.2007р.;
- висновок управління Державної
автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області
№9/м-2394/дн від 08.01.2008р.;
- висновок управління земельних
ресурсів у місті Донецьку Донецької області №05-6-348 від 08.02.2008р.;
- висновки Головного управління
містобудування і архітектури Донецької міської ради №01/17-614 від 13.02.2008р
та 01/17-2398 від 10.06.2008р.
Листом б/н від 17.07.2008р.
постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення
об'єктів було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду спірної
земельної ділянки. Підставою для відмови в передачі позивачу земельної ділянки
на праві оренди вказано ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного
кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права
оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній
власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.
Отримавши відмову суб'єкт
підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернувся до суду з позовом
про захист порушеного права, необґрунтованою та незаконною бездіяльність
органів місцевого самоврядування, щодо оформлення документів на відведення
спірної земельної ділянки в оренду, заявивши позовні вимоги про:
- визнання права на набуття в
оренду земельної ділянки загальною площею 0,096 га (кадастровий номер
1410137400:00:022:0390) для розміщення об'єкту -продовольчого магазину за
адресою: вул. Словацька, Куйбишевський район, м. Донецьк шляхом укладання
прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому
Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в
редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою до Донецького
міського голови;
- зобов'язання Донецьку міську раду
відвести земельну ділянку загальною площею 0,096 га (кадастровий номер
1410137400:00:022:0390) для розміщення об'єкту -продовольчого магазину за
адресою: вул. Словацька, Куйбишевський район, м. Донецьк.
-
зобов'язання Донецьку міську раду укласти договір оренди земельної ділянки, яка
розташована за адресою: вул. Словацька, Куйбишевський район, м. Донецьк.
Заслухавши пояснення представників
сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи
із наступного.
Відповідно до діючого
законодавства, земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження
землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також
прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтями 13, 41 Конституції України
передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю
здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах,
визначених Конституцією України.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до
повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин,
належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання
земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до
цього кодексу.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону
України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин,
у тому числі надання земельної ділянки в оренду, вирішується відповідно до
закону.
Ст. 26 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні”, ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України,
передбачено, що міська рада, як суб'єкт прав комунальної власності на землю,
має право володіння, користування і розпорядження землями комунальної
власності.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни
та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними
ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,
визначених цим кодексом.
Порядок надання у постійне
користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних
ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст.16
Закону України "Про оренду землі".
Стаття 124 Земельного кодексу
України передбачає, що передача в оренду
земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності,
здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або
органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної
ділянки.
Особа, зацікавлена в одержанні
земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної
власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної,
міської ради, як це передбачено ст. 123 Земельного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про оренду
землі" в редакції, що діяла на момент звернення позивача до Донецького
міського голови також зазначено, що
особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної
або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи
органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву
(клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду
проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди
орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди
землі відповідно до вимог цього закону.
Отже, волевиявлення майбутнього
орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної
заяви.
Як зазначалось раніше, позивач звернувся до відповідача з клопотанням про
надання земельної ділянки в оренду на підставі
ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент
звернення позивача з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду. При
цьому як позивачем так і відповідачем здійснено ряд юридично значущих дій,
направлених на оформлення землекористування, що свідчить про беззаперечний
намір сторін укласти договір оренди земельної ділянки.
Внаслідок внесення змін Законами
України №107-VI від 28.12.2007р.,
№309-VI від 03.06.2008р., № 509-VI від 16.09.2008р. до ст. 124 Земельного
кодексу України, передача в оренду
земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній
власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
Одночасно, приписами ст.16 Закону
України "Про оренду землі" укладення договору оренди
земельної ділянки із
земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним
кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно ст.58 Конституції України
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків,
коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.4 п.3 мотивувальної
частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 норми
ст.58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.
Суд першої інстанції обґрунтовано
встановив, що правовідносини між органами місцевого самоврядування та позивачем
щодо оренди землі виникли з моменту подання клопотання про надання в оренду
спірної земельної ділянки, тобто, до набрання чинності змін до ст.16 Закону
України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України
згідно із Законами України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р.
та №509-VI від 16.09.2008р.
Тому до правовідносин між органами
місцевого самоврядування та позивачем, щодо оренди землі, які виникли з моменту
подання клопотання про надання в оренду спірної земельної ділянки,
застосовуються приписи встановлені ст.16 Закону України "Про оренду
землі" та ст.124 Земельного кодексу України до внесення змін згідно із Законами
України №107-VI від 28.12.2007р.,
№309-VI від 03.06.2008р. та №509-VI від 16.09.2008р.
Вказані обставини та положення
ст.58 Конституції України свідчать про неправомірність застосування до
правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, положень Законів
України №107-VI від 28.12.2007р.,
№309-VI від 03.06.2008р. та №509-VI від 16.09.2008р, на які вказує відповідач.
Таким чином, посилання органів
місцевого самоврядування у листі б/н від 17.07.2008р. на неможливість розгляду
документів з відведення спірної земельної ділянки у зв'язку із внесенням змін
до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" є
необґрунтованими та такими, що порушують права позивача на оренду земельної
ділянки в порядку та на умовах, встановлених у ст.16 Закону України "Про
оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України до внесення змін згідно
із Законами України №107-VI від
28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р. та №509-VI від 16.09.2008р.
Згідно п.2 ст. 151 Земельного
кодексу України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача з
клопотанням про надання земельної ділянки в оренду), вибір земельних ділянок
для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх
відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані
в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним
особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів
розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та
документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення
об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Порядку вибору земельних
ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 31.03.2004р. №427 юридична особа, заінтересована у відведенні
земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської
ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до
повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки, яка
реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера,
розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно
діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі
- комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.
Результати роботи комісії
оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який
підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з
матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній
особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи
Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного
рішення.
Відповідно до п.п. 5, 7 ст. 151
Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача з
клопотанням про надання земельної ділянки в оренду) юридичні особи, зацікавлені
у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про
погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної,
міської ради, місцевої державної адміністрації.
Відповідна сільська, селищна,
міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями
розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його
разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на
розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів
виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних
органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
Зазначені органи протягом двох
тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській,
селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням
одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця
розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну
ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
Як вбачається з матеріалів справи,
відповідні органи місцевого самоврядування, їх підрозділи і служби, погодили
позивачу місце розташування об'єкта -магазину продовольчих товарів за адресою:
вул. Словацька, Куйбишевський район, м. Донецьк, надав висновки про погодження
місця розташування об'єкту на цій земельній ділянці. Крім того, стосовно оренди земельної ділянки,
розташованої за вищеназваною адресою, була подана тільки одна заявка від
суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, подання заявок
іншими особами матеріали справи не
містять.
Разом з тим, виконком Донецької
міської ради не прийняв рішення про погодження місця розташування об'єкта на
зазначеній земельній ділянці, а також мотивованого рішення про відмову у
погодженні місця розташування об'єкту -магазину продовольчих товарів, та
невидано мотивовану відмову за підписом Донецького міського голови у
відповідності до п.6 глави 2 частини 3 додатку “Правила забудови міста
Донецька” до рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №23/17 від
16.12.2005р.
Таким чином, враховуючи, що позивач
є єдиною особою, яка реалізувала своє право на оренду спірної земельної
ділянки, за нормами ч.6 ст.16 Закону України "Про оренду землі""
в редакції, яка діяла при подачі позивачем заявки на оренду землі, відмова з
боку Донецької міської ради на підставі листа б/н від 17.07.2008р. постійно
діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, яким
повідомлено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1про неможливість передачі в
оренду спірної земельної ділянки, з посиланням на внесення змін до Земельного
кодексу України та Закону України "Про оренду землі", згідно яких
отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або
комунальній власності, відбувається виключно на аукціонах, не відповідала
вимогам закону та порушила право позивача на оренду земельної ділянки.
Відповідно до ч.6 ст.16 Закону
України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла при подачі позивачем
заявки на оренду землі, проведення відповідними органами виконавчої влади чи
органами місцевого самоврядування аукціону або конкурсу щодо набуття права
оренди земельної ділянки вимагається у разі надходження двох або більше заяв
(клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.
Крім того, як зазначено в рішенні
Конституційного суду України від 22.05.2008р. №5-рп/2008 Конституція України у статті 92
визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом.
Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне
призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах
суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої
юридичної сили стосовно інших законів.
Таким чином, згідно з резолютивною
частиною рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. №5-рп/2008
визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону
України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України".
З огляду на те, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про
надання земельної ділянки в оренду на підставі
ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент
звернення позивача з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду. При
цьому як позивачем так і відповідачем здійснено ряд юридично значущих дій,
направлених на оформлення землекористування, що свідчить про беззаперечний
намір сторін укласти договір оренди земельної ділянки. Тому відмова з боку
Донецької міської ради, як належного відповідача по справі, листом б/н від
17.07.2008р. постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для
розміщення об'єктів, яким повідомлено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1про
неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки, фактично оспорює та
не визнає право позивача на набуття в оренду земельної ділянки, розташованої за
адресою: вул. Словацька, Куйбишевський район, м. Донецьк.
Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання
земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а
спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в
результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого
самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з п.3 ст.152 Земельного
кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки
здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.
З огляду на наведене, господарський
суд Донецької області вірно дійшов
висновку про правомірність захисту права позивача у заявлений ним спосіб,
визнавши за ним право на набуття в оренду земельної ділянки загальною площею
0,096 га (кадастровий номер 1410137400:00:022:0390) для розміщення об'єкту
-продовольчого магазину за адресою: вул. Словацька, Куйбишевський район, м.
Донецьк шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в
порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про
оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою
до Донецького міського голови
Суд не приймає посилання заявника
скарги, відносно того, що рішенням господарського суду Донецької області,
визнано за позивачем право на отримання в оренду певної земельної ділянки, яке
підмінило компетенцію відповідного органу місцевого самоврядування, зазначену
ст.ст. 26, 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування”, оскільки суд першої інстанції
частково задовольнивши позовні вимоги встановив, що відповідних рішень про
погодження місця розташування об'єкта нерухомості або про надання дозволу на
розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки, збоку органів
державної влади та місцевого самоврядування, у позивача немає, тому визнав
тільки право на набуття в оренду земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного
кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із
земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади
або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим
Кодексом або за результатами аукціону.
Інші посилання скаржника на положення п.1
розділу 10 „Перехідних положень” Земельного кодексу України, з урахуванням змін
внесених Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо сприяння будівництву” від 16.09.2008р., судом не приймаються, з
огляду на відсутність рішення органу місцевого самоврядування про
погодження суб'єкту підприємницької
діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, місця розташування об'єкта або надання
дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Господарським судом першої інстанції
правильно встановлено, що між сторонами виник спір про право позивача на
отримання в оренду спірної земельної ділянки та зміну її цільового призначення,
при цьому правовідносини, що склались між сторонами з приводу наявності у
позивача права на оренду носять договірний характер, та є наслідком
господарських відносин у сфері землеустрою, а відповідач, як суб'єкт цих
спірних господарських правовідносин, не здійснює владних повноважень, тому суд
обґрунтовано не застосував для вирішення спору, приписів п.1 ч.1 ст.17 Кодексу
адміністративного судочинства України.
Виходячи з викладеного, судова
колегія не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського
суду та задоволення вимог, викладених в
апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного та
керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,
колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А
:
Апеляційну скаргу Донецької міської
ради, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від
03.11.2008р. по справі № 8/158пн -
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької
області від 03.11.2008р. по справі № 8/158пн
- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з
дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого
господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний
господарський суд.
Результати розгляду апеляційної
скарги оголошені в судовому засіданні.
Головуючий Р.В.
Волков
Судді: М.Д.
Запорощенко
Г.Я.
Старовойтова
Надруковано: 4 прим.
1- позивачу
1- відповідачу
1-у справу
1-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2009 |
Оприлюднено | 02.02.2009 |
Номер документу | 2838901 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні