Рішення

від 07.12.2012 по справі 5023/5410/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2012 р.Справа № 5023/5410/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс Плюс", м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, м. Харків про визнання права власності за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс Плюс", звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 15,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 199-и.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.11.2012 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/5410/12 та розгляд справи призначено на 05.12.2012р. о 10:00 год. Даною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено на стороні відповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області.

У судовому засіданні 05.12.12 р., у зв'язку із задоволенням клопотання про перенесення розгляд справи, було оголошено перерву до 11:00 07 грудня 2012 року.

Позивач у судове засідання, яке відбулося 07.12.2012р., свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Позивачем до суду з супровідним листом 07.12.12 року надано довідку про балансову вартість спірного майна та висновок про вартість спірного майна, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому до суду 07.12.2011 року відзиві на позов (вх. 21391), просить суд розглянути справу за відсутністю представника Харківської міської ради за наявними у справі матеріалами та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, у наданому до канцелярії суду відзиві (вх. 21390) наголошується, що відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки, у встановленому порядку, особі під уже збудоване нерухоме майно, в разі, якщо це не порушує права інших осіб, у п. 8 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється, а також, керуючись ст. 22 ГПК України, просить суд розглянути господарську справу за відсутності представника третьої особи відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем самовільно, без належним чином затвердженого проекту, за рахунок власних коштів, господарським способом було виконано будівництво нежитлової будівлі по проспекту Гагаріна, 199-и у місті Харкові.

Відповідно до Технічного паспорту, виготовленого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", на замовлення позивача, загальна площа нежитлової будівлі літ. "А-1" розташованої у м. Харкові, по проспекту Гагаріна, 199-и складає 15,5 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт, позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином. Але згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р. та п. 1.5. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначена нежитлова будівля відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам, позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель, а саме позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.

Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, шляхом визнання відповідного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання виникають, зокрема, внаслідок створення майна, ці права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Також слід зазначити, згідно п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно: державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р., здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування. Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, є рішення судів, третейських судів про визнання факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи, що самовільно побудований позивачем об'єкт, відповідає технічним нормам та стандартам, що дозволяє його безпечно використовувати за призначенням; проведено його технічну інвентаризацію, що свідчить про цілісність та завершеність об'єкту нерухомості, суд вважає, що позов про визнання права власності позивача є обґрунтованим, доведений суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку з чим є таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. З урахуванням чого, суд покладає судові витрати на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА АЛЬЯНС ПЛЮС" (61080, м. Харків, проспект Гагаріна, 314-Б; код ЄДРПОУ 38161077) на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 15,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 199-и.

Повне рішення складено 07.12.2012 року.

Суддя Шатерніков М.І.