Рішення

від 12.09.2012 по справі 2310/1224/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2507/12Головуючий по 1 інстанції Категорія : 51 Побережна Н.П. Доповідач в апеляційній інстанції Подорога В. М. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Подорога В.М. суддівДемченко В.А., Бородійчук В.Г., при секретаріПоповій М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Корсунь - Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення не виплаченої заробітної плати при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ОСОБА_6 звернулась із вказаним позовом до суду в якому просила стягнути із відповідача належні їй при звільненні кошти в сумі 577 грн. 53 коп. та середній заробіток в сумі 17847,09 гри. за час невиплати належних сум.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона працювала у відповідача на посаді лаборанта Стеблівської лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку Корсунь Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Наказом від 29.12.2005 року №135 була звільнена із займаної посади за п.4 ст.40 КЗпІІ України. В той час позивач не виплатив кошти в сумі 511 грн. 02 коп. відповідно до довідки №39 від 13.03.2006 року та компенсацію за невикористані дні відпустки в кількості за 9 календарних днів в сумі 66,51 гри. із розрахунку 7,39 грн. за 1 день. В зв'язку з цим позивач просив, стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати даної суми, тобто з 01.01.2006 року по 31.05.2012 року, в сумі 17269 грн. 56 коп.

Рішенням Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 липня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнено з Корсунь Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини 53 грн. 19 коп. компенсації за невикористану відпустку, 3000 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні ОСОБА_6 відповідач мав нарахувати компенсацію за невикористану відпустки в кількості 18 календарних днів та 3000 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 звернулась до суду з вимогою про стягнення з підприємства 577 грн. 53 коп. заборгованості із заробітної плати, яка їй не була виплачена в день звільнення - 30 грудня 2005 року та середнього заробітку в сумі 17 847 грн. 09 коп. за час невиплати їй належних сум.

Установивши такі обставини, суд першої інстанцій виходив з того, що під час звільнення ОСОБА_6 підприємство не провело з нею розрахунок, розмір належних звільненому працівникові сум був з'ясований під час судового розгляду справи, з позовом до суду ОСОБА_6 звернулась більше, ніж через рік після звільнення, а тому відповідно до положень ст. 117 КЗпП України розмір відшкодування за час затримки розрахунку необхідно визначити з урахуванням істотності суми заборгованості порівняно із середнім заробітком та тієї обставини, що позивач тривалий час не звертався до суду за вирішенням спору про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Мотивування висновків суду першої інстанції зводиться до того, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку має бути співмірною із сумою заборгованості, та визначив її розмір 3000 грн.

Також судом першої інстанції було стягнуто на користь позивачки 53 грн. 19 коп. компенсації за невикористану відпустку.

Проте, погодитись з такими висновками суду не можна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 КзПП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зі змісту рішення вбачається та сторонами не оспорюється, що середньомісячна заробітна плата позивачки складає 224 грн. 28 коп. на місяць.

За таких обставин, суд першої інстанції повинен був стягнути середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 448 грн. 56 коп.

З таким висновком погоджується і судова колегія.

За вказаних обставин відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Корсунь - Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення не виплаченої заробітної плати при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку, - змінити в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшивши розмір стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Корсунь - Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_6 з 3000 грн. до 448 грн. 56 коп., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Корсунь - Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення не виплаченої заробітної плати при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку, - змінити в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшивши розмір стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Корсунь - Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_6 з 3000 грн. до 448 грн. 56 коп., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :