Рішення

від 13.12.2012 по справі 0907/14524/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/14524/2012 року

Провадження № 2/0907/6399/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (надалі - «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (надалі - «Відповідач»), про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (код ЄДРПОУ 25790003) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 44 017,29 грн. завданих збитків.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Додатково представник Позивача зазначив про те, що у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору страхування Позивачу було завдано збитків на загальну суму 44 017,29 грн.

Так, в судовому засіданні представник Позивача посилався на те, що внаслідок неправомірних дій Відповідача щодо несвоєчасної оплати всієї суми страхового відшкодування внаслідок викрадення автомобіля, Позивач протягом тривалого часу змушений був оплачувати кредит за вказаний автомобіль, яким він не користувався (у зв'язку з викраденням).

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

В обґрунтування заперечень на позов представник Відповідача, зокрема, посилався на те, що такий вид цивільно-правових відносин як страхування не вбачає в своїй природі забезпечення виконання зобов'язання перед Позивачем, як кредитором страхувальника ОСОБА_2

Таким чином, Договір страхування, на думку представника Відповідача, не є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором, який був укладений між Позивачем та банком, а тому у Позивача відсутні обгрунтовані та законні підстави пред'являти вимоги до ПрАТ «СГ «ТАС» щодо виплачених ним банку кредитних коштів, так як це не є предметом страхування.

Проаналізувавши доводи сторін, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

4 липня 2007 року між ЗАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 було укладено Договір № ДСНТ\-21-138370948 добровільного страхування наземного транспорту (надалі - «Договір страхування»), яким застраховано транспортний засіб марки SUBARU OUTBACK, 2005 року випуску, сірого кольору, номер кузова (шасі) НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 3.2 Договору страхування вигодо набувачем за даним договором є ВАТ АКБ «Надра».

Відповідно до Кредитного договору № 437/МК від 4 липня 2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник), Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 25 000,00 доларів США/Євро на придбання автотранспортного засобу.

Відповідно до вищевказаного кредитного договору в забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, ОСОБА_2 передав в заставу автотранспортний засіб марки SUBARU OUTBACK, 2005 року випуску, сірого кольору, номер кузова (шасі) НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що набувався позичальником по договору купівлі-продажу автотранспортного засобу/довідці-рахунку, укладеного між Позичальником та Івано-Франківською філією ВАТ «КБ «Надра».

Постановою старшого слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС Перепічка Ю.О. про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 06 жовтня 2007 року по факту незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_3, що належить потерпілому ОСОБА_2, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС Перепічка Ю.О. про зупинення досудового слідства від 06 грудня 2007 року зупинено досудове розслідування по даній кримінальній справі на підставі ст. 206 п. 3 КПК України (у зв'язку неможливістю встановити особу, причетну до незаконного заволодіння автомобілем, а також місцезнаходження автомобіля).

Як зазначено представником Позивача та підтверджено представником Відповідача, ПрАТ «СГ «ТАС» 03 липня 2008 року здійснило виплату на користь Позивача страхового відшкодування в розмірі 25 404,00 грн. Решту суми страхового відшкодування в 137 532,00 грн. було виплачено Позивачу лише в червні 2012 року на підставі рішення суду.

Відповідно до Постанови слідчого СУ УМВС України в Івано-Франківській області Приймака В.В. від 07 жовтня 2009 року кримінальну справу № 276858, порушену по факту незаконного заволодіння автомобілем марки SUBARU OUTBACK, кузов № НОМЕР_4, 2005 року випуску, закрито на підставі ст. 6 п. 1 КПК України.

Згідно Листа прокуратури Івано-Франківської області від 27 серпня 2010 року № 781-10, постанова по кримінальній справі № 276858 винесена передчасно. У порушення вимог ст. 22 КПК України, ґрунтується на неповно зібраних доказах, що не дає змогу прийняти обґрунтоване рішення. У зв'язку з цим, 29 грудня 2009 року прокуратурою м. Івано-Франківська вищевказану постанову слідчого СВ СУ УМВС в області Приймака В.В. було скасовано, матеріали направлено начальнику СУ УМВСУ в області для організації подальшого розслідування.

Відповідно до ОСОБА_3 відділу МВ УМВС України в Івано-Франківській області від 21 жовтня 2010 року № 19445, 08 вересня 2010 року кримінальна справа № 276858 прийнята до провадження слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС Надрага М.М. 28 вересня 2010 року досудове слідство по даній кримінальній справі зупинено на підставі ст. 206 п. 3 КПК України до встановлення особи, винної у вчиненні даного злочину.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2011 року у справі № 0907/2-67/2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2011 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 137 532 грн. страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ\-21-138370948 від 04 липня 2004 року.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновки суду у цивільній справі № 0907/2-67/2011 мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню в даній цивільній справі № 0907/14524/2012.

Так, як встановлено судом у справі № 0907/2-67/2011, «страховик не виконав взятих на себе зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ\-21-138370948 від 04.07.2007 року, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 137 532 грн. 00 коп.».

Таким чином, в цивільній справі № 0907/2-67/2011 судом було встановлено як факт настання страхового випадку, так і факт неналежного та безпідставного невиконання Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» зобов'язань за Договором страхування, укладеним з Позивачем, та зобов'язав Відповідача виплатити на користь Позивача невиплачену суму страхового відшкодування.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угоди між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Підпунктом 5.1.2 Договору страхування передбачено, що страховим випадком є незаконне заволодіння транспортним засобом у будь-якому місці знаходження, а також пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП при незаконному заволодінні.

Підпунктом 11.5.4 Договору страхування визначено, що страховик зобов'язаний виплатити страховику (вигодонабувачу) або за його заявою СТО, на якій здійснюється відновлювальний ремонт застрахованого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі та на умовах, як це визначено цим Договором та Правилами.

Зокрема, відповідно до пункту 14.8 Договору страхування за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, за яким порушено кримінальну справу, страхове відшкодування виплачується в розмірі 30 % після порушення кримінальної справи. Остаточна сума за фактами незаконного заволодіння виплачується по закінченні строку попереднього розслідування органами МВС (припинення чи призупинення провадження за цією справою), але не раніше двох місяців з моменту порушення кримінальної справи.

Частиною 3 статті 20 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічного змісту норма міститься в статті 988 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України), зокрема, з договору.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно дозвичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (статті 526, 527 Ц України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже було зазначено Судом, Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2011 року у справі № 0907/2-67/2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2011 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2012 року, судом було встановлено як факт настання страхового випадку, так і факт неналежного та безпідставного невиконання Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» зобов'язань за Договором страхування, укладеним з Позивачем, а тому дані обставини не підлягають доказуванню в даній цивільній справі.

Крім того, відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Суд звертає увагу на те, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2011 року у справі № 0907/2-67/2011, яке набрало законної сили 22 вересня 2011 року (відповідно до ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області), яким було зобов'язано ПрАТ «СГ «ТАС» виконати зобов'язання, які випливають з Договору страхування № ДСНТ\-21-138370948 від 04 липня 2007 року, фактично було виконано лише в червні 2012 року.

При цьому, враховуючи вимоги пункту 14.8 Договору страхування, остаточна сума за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом повинна була бути виплачена Відповідачем на користь Позивача по закінченні строку попереднього розслідування органами МВС (після винесення Постанови старшого слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС Перепічка Ю.О. про зупинення досудового слідства від 06 грудня 2007 року).

Правові наслідки порушення зобов'язання визначено статтею 611 ЦК України.

Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (частини 1-3 статті 623 ЦК України).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що у зв'язку з невчасним виконанням Відповідачем обов'язку щодо виплати страхового відшкодування на користь Позивача (за наявності передбачених на це Договором страхування правових підстав, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили), Позивачу було завдано реальних збитків, які полягають в понесенні ним витрат на погашення коштів за користування кредитом перед банком.

Відповідно до довідки ПАТ КБ «Надра» вих. № 1033 від 3 серпня 2012 року по кредитному договору № 437/МК від 4 липня 2007 року за період з 01.09.2008 року по 21.05.2012 року нараховано відсотків за користування кредитом 4558,13 дол. США і 480,46 грн., сплачено відсотків за вказаний період 4878,38 дол. США і 480,46 грн. за невиконання умов договору за період з 01.09.2008 року по 21.05.2012 року нараховано пені 4355,90 дол. США, сплачено за відповідний період 568,49 дол. США і при проведенні реструктуризації 17.04.2012 р. списана пеня в сумі 4126,74 дол. США.

Арифметичний підрахунок даних, зазначених у вказаній довідці, свідчить про те, що, враховуючи офіційний курс гривні щодо долара США, за вказаний період Позивачем було сплачено на користь банку суму в 44 017,29 грн.

Вказана сума становить розмір збитків, спричинених Позивачу внаслідок неправомірних дій (щодо невиконання умов Договору страхування) з боку Відповідача, оскільки в разі належного та повного виконання Відповідачем умов договору (зокрема, в разу належної та повної виплати страхового відшкодування) Позивачу не прийшлось би оплачувати проценти за користування кредитними коштами та пеню за прострочення виконання кредитних зобов'язань.

Необґрунтованими є посилання представника Відповідача, як на підставу відмови в задоволенні позову, на те, що Договір страхування не є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором, який був укладений між Позивачем та банком, оскільки в даній цивільній справі предметом позовних вимог є стягнення збитків, завданих Позивачу, внаслідок неправомірних дій Відповідача, а не стягнення страхового відшкодування чи інших сум.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно з частинами 1 та 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Проаналізувавши доводи сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, Суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача підлягає сума завданих Позивачу збитків в розмірі 44 017,29 грн.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відтак, стягненню з ПрАТ «СГ «ТАС» підлягає сплачена ОСОБА_2 сума судового збору в 440,17 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 611, 623, 979, 988, 1166 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 16, 20 Закону України «Про страхування», ст. 14, 61 ЦПК України, керуючись ст. ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України, Суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про відшкодування збитків, - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (код ЄДРПОУ 25790003) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 44 017,29 грн. завданих збитків.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (код ЄДРПОУ 25790003) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 440,17 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Домбровська Г.В.